Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!
Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
Житомирський академічний музично-драматичний театр ім І. Кочерги
Житомир має давні театральні традиції. Ще наприкінці XVIII ст. громадськістю міста неодноразово порушувалось питання про будівництво театру. Мрія житомирян здійснилась. Житомир став одним із небагатьох міст, в яких уже на початку ХІХ ст. існував театр. У 1809 році було побудоване перше стаціонарне приміщення театру за ініціативою волинського губернатора М. І. Камбурлея.
У 1858 році було збудовано перший кам’яний театр в Україні, який і сьогодні є окрасою архітектури міста (тепер тут знаходиться обласна філармонія). Це приміщення пам’ятає знаменитих акторів М. Кропивницького, М.Заньковецьку, Т. Федотову, В. Комісаржевську, А. Оларіджа, П. Віардо, яку тут слухав видатний письменник Іван Тургенєв. 8 січня 1944 року міський театр розпочинає свій театральний сезон п’єсою Івана Котляревського «Наталка Полтавка» – це був день народження нинішнього колективу театру імені Івана Кочерги.
Сьогодні Житомирський академічний музично-драматичний театр ім І. Кочерги живе яскравим і насиченим життям, маючи на меті відродження і популяризацію театрального мистецтва, зацікавлення широкої глядацької аудиторії і виховання справжньої театральної еліти міста та області.
Така спільна політика керівництва театру на чолі з директором-художнім керівником Наталією Ростовою і головним режисером Наталією Тімошкіною спричинила голосний резонанс у місті Житомирі і за його межами. Життя театру стало багатограннішим та почало розвиватися стрімкіше. Керівництво театру намагається будувати репертуарну політику таким чином, щоб охопити усі смакові вимоги глядачів. В репертуарі театру є драми, трагедії, комедії, дитячі казки, а також новаторські неординарні експериментальні вистави. В свою чергу, колектив театру з готовністю відгукується на цікаві ідеї, творчі пошуки та грандіозні плани адміністрації та режисерів.
Режисери театру приділяють значну увагу дитячому репертуару. Використовуючи визнані твори дитячої класичної літератури, театр виховує почуття гарного смаку у дітей, адже діти – це майбутній вихований дорослий глядач.
Важливою сферою творчої діяльності театру є створення і проведення концертних програм міського, обласного, всеукраїнського та міжнародного рівнів. Яскравим прикладом є мистецький проект до Дня міста Житомира «Культурна версія», традиційним учасником та організатором якого є колектив театру. Режисери дійств – заслужений діяч мистецтв України Наталія Тімошкіна та заслужений артист України Петро Авраменко.
Запрошуємо житомирян і гостей нашого міста на вистави Житомирського академічного музично-драматичного театру імені Івана Кочерги. Переконані – на вас чекають незабутні враження!
Майданчик театру: Україна Житомир майдан Соборний, 6
Юний Дональд, позбувшись надмірної опіки люблячої матері, починає самостійне життя у орендованій квартирі. Потім він знайомиться з юною актрисою, яка мріє стати зіркою Голлівуду. А Дональд пише пісні і життя здається прекрасним, а майбутнє — світлим… Та не все складється так, як хочеться. Всі герої вистави виходять із випробувань життям зовсім іншими. Та й, за великим рахунком, вони і були зовсім іншими. Просто ситуації, в які вони потрапляють, стимулювали виявлення такої інакшості, неподібності до оточуючих.
…Повний несподіванок і сюрпризів чарівний світ. Це територія, володіння тих, хто пізнає життя. Дивовижна Країна Чудес, світ захоплюючих пригод, неймовірних перетворень, запальні танці, музична феєрія, вибух емоцій – і все це чекає на Вас у дитячій казці «Аліса в Країні чудес». Наші маленькі театрали (глядачі) самі зможуть стати частиною цього дійства, адже під час вистави вони будуть задіяні в інтерактивних іграх.
«Вій» за мотивами відомого твору Миколи Гоголя. Саме за мотивами. Режисер-поставник і автор інсценізації Петро Авраменко, зберігши притаманну М.Гоголя містичність, створив виставу, яка занурює глядача у чарівний світ, наповнений мелодикою українських народних пісень, розкутого гумору і вражаючого драматизму. Гоголівські персонажі живуть і діють у двох світах: в містичному і реальному, фантастичному і побутовому. Дві заблудші душі Хоми та Панночки прагнуть знайти вихід, але не можуть бо один не здатен покаятися, а друга не може простити. Це вічне протистояння закручує у вир не тільки їх, а й всіх хто їх оточує. Всі вони стають заручниками своїх жахів які водять їх душі по замкнутому колу. І лише Вій…. А далі приходьте на виставу!
Ця історія дивна… Ця історія про Жінку. ЇЇ життя – повна чаша! Чоловік, син, будинок, прислуга. Вона красива, розумна, емоційна. Зовні – все ідеально, всередині вирують справжні пристрасті. Чоловік її зраджує, вона змінює коханців, як рукавички. Непорозуміння із сином, із його гувернером, із мамою, братом, подругою, прислугою і, навіть, власним котом дійшли свого апогею. Все це перетворює Жінку на біснувату фурію, ба – навіть Відьму. Чи то їй так здалося? Чи було насправді! Ця історія дивна…
Без Бога нация – толпа, объединенная всегда пороком! Или слепа, или глупа, Иль, что еще страшней, — жестока. И пусть на трон взойдет любой: изгой, герой, глаголющий высоким слогом. Толпа останется толпой пока, хотя б один в толпе, не обратится к Совести и Богу! Події у виставі відбуваються в зруйнованій церкві. Священник, який залишився при храмі,цитує початок Біблії, де говориться про створення Богом людини. Творець,здійснюючи свій задум, був упевнений, що люди житимуть мирно й щасливо. Та люди вигадали війну…
Божі тварі – це притча про повсякденне життя двох сімей. Дочка заможного селянина виявляє, що вагітна від сусідського хлопчини, бідняка і сина пияка. Батько дівчини наполягає на аборті, але тут в справу втручаються тварини із скотного двору: Кінь, Півень, Пес, Корова і Свиня. Вони і рятують дівчину від морального злочину. Феномен п’єси – в незвичайній легкості і сентиментальності життєвої історії. Дія розгортається в хліву, де нарівні з людьми діють домашні тварини, які по-своєму бачать те, що оточує, по-своєму роздумують над подіями, що відбуваються, стають свідками дивних людських взаємовідносин. У «Божих тварях» показано наше життя без оздоб, без лакування.
Юні наші принци та принцеси! Житомирський академічний музично-драматичний театр пропонує вам чарівну казку «Попелюшка». Чарівну? Здивуєтесь ви. А Ви спробуйте не дивуватися коли до вас у гості завітає добра фея і одним помахом чарівної палички перетворить вас на прекрасну принцесу та подарує кришталеві черевички! Казкові дива бувають, переконайтесь у цьому завітавши до театру!
«В одному з міст… Стоп, а чому в одному. Скажімо так, в нашому улюбленому місті, в улюбленому нами районі, у звичайний день і сталася ця незвичайна історія. Маленький Дракончик, який загубився в старому підвалі ще не знає, що зовсім скоро на допомогу йому прийдуть відважні Ярик з Оксанкою. Аби допомогти новому другові вони повинні здолати багато перешкод, але головним залишається єдине – спражні друзі ніколи не повинні сваритися».
Повістю Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» написана понад сто років тому. Але чи знайдуться і сьогодні байдужі до родинних пристрастей?! Гуде родинне гніздо як вулик щоденними сварками: грюкають двері, дзвенять шибки, верещать жінки, сердито покрикують старий батько, пробують неокріплі баси сини. Це про повість. А вистава Житомирського академічного музично-драматичного театру ім. І. Кочерги розповідає, саме розповідає про зруйнування гармонії в побуті, родині, житті. Духовна роз’єднаність зумовлена відсутністю прагнення зрозуміти один одного. Це отруює життя і батьків, і їхніх синів та невісток. А в результаті і країни в цілому. Немає злагоди – немає миру, немає миру – немає щастя. Вистава Житомирського театру – це чергова спроба по-своєму побачити улюблений твір багатьох поколінь, в якому плачуть і сміються, люблять і ненавидять, проклинають і освячують, шукають сенс життя…
Тема кохання зрозуміла кожному. Щастя бути поруч із коханою людиною, біль розлуки, несправедливість, зрада, обман і як наслідок, жахливий, нестерпний біль, людський біль за втраченим щастям. Усе це ми в тій чи іншій мірі переживаємо у своєму житті. Саме тому ця п’єса не втрачає своєї гостроти і є окрасою репертуару мало не кожної української сцени. Постановку Житомирського академічного театру ім. І. Кочерги відрізняє гіпертрофованість даної теми. Режисер навмисне залишає поза увагою усі побутові моменти п’єси, і робить ставку беручи до уваги лише психологію людських почуттів, емоційний стан кожного героя, їх живий оголений нерв. Костюми героїв стримані і водночас відверті, музичне оформлення – влучна і неповторна, смілива і жива, немов іще одна діюча особа на сцені, музика етно-гурту «Даха Браха». Все це створює особливу виставу в стилі етно-модерн, дійсно сучасний погляд на українську класику.
Український театральний актор і режисер. Заслужений артист України.
У 1996 році закінчив загальноосвітню школу в с. Топорище Володар-Волинського району Житомирської області й того ж року вступив до Житомирського училища культури на спеціальність режисура.
1998 — режисер-методист районного будинку культури у смт Черняхів.
1999 — актор Житомирського академічного українського музично-драматичного театру ім. І. Кочерги.
2002—2004 — режисер народного самодіяльного театру УТОГ.
2005—2007 — режисер, ведучий сатирично-розважальної програми на «Радіо Свобода».
2007 — актор і режисер дитячої СД радіо книги «Радіоняня». Здійснив радіовистави для дітей («Острів Скарбів», «Алі Бааа-ба та сорок розбійників», «Маленький Мук», «Аладін», «манглі» та ін.), а також для дорослих ("«Крихітка Цахес», «Ніч проти Івана Купали», «Полювання на брата».)
2008 — режисер першої категорії Національної радіокомпанії України в редакції літературно-історичних та науково-пізнавальних передач.
2009 — закінчив Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого за спеціальністю «режисер театру».
З березня 2000 — актор в Музичному та драматичному театрі Житомирської області.
2012 — закінчив Київську національну академію керівних кадрів культури і мистецтв за спеціальністю режисер театру.
2013 — режисер Житомирського академічного українського музично-драматичного театру ім. Івана Кочерги.
2012—2016 — аспірант Житомирського державного університету імені Івана Франка і режисер створеного ним театру-лабораторії «Бурсаки».
У 2016 році він був запрошений в Аугсбургський театр як митець у резиденції.
Народився в місті Часів Яр, Артемівського р-ну., Донецької області.
Спеціальність: актор драматичного театру і кіно.
З 1991 по 1996 рік – актор концертного колективу «Лелеки з під Чорнобиля» Житомирського обласного науково методичного центру народної творчості і культурно-освітньої роботи з обслуговування населення Чорнобильської зони.
З 1998 по 2003 рік обіймав посаду директора міського парку культури та відпочинку ім. Ю.Гагаріна.
1989 – закінчив Рівненський інститут культури (викладачі Т. Магадова, В. Червоний).З 1990 – актор Житомирського українського музично-драматичного театру ім. І. Кочерги.
2019 року удостоєний звання народного артиста України.
Чоловік заслуженої артистки України Ольги Карпович.
Працює в Житомирському академічному українському музично-драматичному театрі імені Івана Кочерги з 1990 р.
Дата народження 30 травня
Працює в Житомирському академічному українському музично-драматичному театрі імені Івана Кочерги з 1997 р.
Дата народження 16 листопада
Працює в Житомирському академічному українському музично-драматичному театрі імені Івана Кочерги з 2009 р.
| З 1978 по 1980 рр. навчалася в Житомирському культурно-освітньому училищі за спеціальністю "Режисер масових заходів та видовищ"
В 1882 по 1987 рр. навчалася в Київському Державному інституті культури ім. І. Корнійчука за спеціальністю "Режисер театральних колективів" |
| 1981 - 1983 рр. Режисер народного театру в місті Бердичеві;
1983 – 1984 рр. Керівник дитячого драмгуртка в Житомирському міському Будинку культури; 1985 – 1986 рр. Керівник танцювального гуртка в офіцерському клубі військової частини 16605; 1986 – 1989 рр. Керівник гуртка хореографії в Оленегорський Будинок піонерів; 1993 – 1995 рр. Інструктор молодіжного гуртка Житомирського Бюро міжнародного молодіжного туризму "Супутник" 1995 – 2005 рр. Викладач режисури та акторської майстерності в Житомирському училищі культури і мистецтв ім. І. Огієнка; 2005 р. - по даний час – художній керівник Житомирського академічного українського музично – драматичного театру ім. І.А. Кочерги. |
У 1991 році закінчила Київський інститут народного господарства за спеціальністю «Статистика», кваліфікація «Економіст»;
у 2017 році закінчила Національну академію керівних кадрів культури і мистецтв за спеціальністю «Сценічне мистецтво».
З 1985-1995 рр. – фонотекар випускного цеху, начальник цеху відео забезпечення Державної телерадіокомпанії України в м. Київ;
З 2001-2005 рр. – помічник народного депутата України П.І. Жебрівського;
З 2004-2005 рр. – головний спеціаліст ЗАТ «Фармація-2000»;
З 2005 р. – по теперішній час- генеральний директор КП Житомирський академічний український музично-драматичний театр ім. І. А. Кочерги.
У 2018 році рішенням сесії Житомирської обласної ради посаду змінено на директор-художній керівник театру.
Неодноразово була відзначена почесними грамотами, дипломами та подяками Житомирської Обласної державної адміністрації, Житомирської Обласної ради, Житомирської Міської ради, Міністерства культури і мистецтв України
