З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
Закарпатський академічний обласний український музично-драматичний театр імені братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв
Закарпатський академічний обласний український музично-драматичний театр імені братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв
Закарпатський академічний обласний український музично-драматичний театр імені братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв
Закарпатський академічний обласний український музично-драматичний театр імені братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв

Закарпатський академічний обласний український музично-драматичний театр імені братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв

6.0 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 3
6.0
6.0
6.0
6.0

Історія театру на Закарпатті має давні традиції і певні здобутки. Театральні колективи існували в краї ще у XIX сторіччі. 1921 року до Ужгорода на запрошення громади приїжджає театральний діяч Микола Садовський разом з акторами та художником Миколою Кричевським. Після театру М. Садовського на театральну сцену виходить «Нова Сцена» під керівництвом Шерегій Юрія, після нього з'являється «Угро-руский театр». Усі ці театральні колективи зробили велику роботу по вихованню майбутніх акторів державного театру.

На початку березня 1945 року Народна рада Закарпатської України про організацію в Ужгороді народного театру. Новий театр 30 квітня 1945 року показав свою першу виставу «Руські люди» — К. Сімонова, художник – Федір Манайло.

12 листопада 1945 року Рада Народних Комісарів УРСР приймає постанову про відкриття державного театру на Закарпатті. Відповідно до рішення українського уряду з липня 1945 по квітень 1947 року на Закарпатті гастролює Запорізький український музично-драматичний театр імені М. Щорса під керівництвом народного артиста УРСР В. Магара, який буде першим режисером нового театру.

1 січня 1946 року «Закарпатський обласний державний український музично-драматичний театр» розпочинає свою роботу у місті Ужгород. У 1963 році відбулася реорганізація театру український музично-драматичний театр з'єднався з Мукачівським російським театром і став називатись «Закарпатський муздрамтеатр».

У 2011 році — згідно з рішенням № 224 від 26.05.2011 року Закарпатської обласної ради театру присвоєно ім'я братів Шерегіїв нова назва театру: Закарпатський обласний український музично-драматичний театр імені братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв.

Відповідно до наказу Міністерство культури України № 1152 від 06.12.2016 року театру надано статус «Академічного».

Цікаві відомості:

Театр засновано у 1945 році.

Зараз у репертуарі 10 вистав

За мотивами роману К. Чапека «Гордубал» ОДНАК Люди – нерозсудливі, нелогічні, сконцентровані на собі. Однак, люби їх Якщо робиш добро, люди звинуватять тебе у прихованих егоїстичних намірах. Однак, роби добро. Якщо ти успішний,ти здобудеш фальшивих друзів та справжніх ворогів. Однак, досягай успіху. Добро, зроблене тобою сьогодні, завтра забудеться. Однак, твори добро. Честь та щирість роблять тебе вразливим. Будь чесним і щирим, не дивлячись ні на що. Те, що будував ти роками, може бути зруйновано в одну ніч. Однак, будуй. Люди насправді потребують допомоги, але можуть напасти на тебе, коли ти допомагаєш їм. Однак, допомагай людям. Віддай світу все найкраще, що ти маєш І у відповідь отримаєш ляпаса. Однак, віддай світу все найкраще, що в тебе є.

Головний герой вистави – сліпий юнак. За задумом режисера, це проекція на будь-яку людину, адже кожен у чомусь засліплений у житті. Окрім теми життя інваліда в суспільстві, автор показує й чимало інших важливих проблем: тиранічна мати й інфантильний син, неправильне виховання, гармонія особистих стосунків у молоді тощо. Багато епізодів у виставі вирішені за допомогою пластики, танців. Особливо гарно це виходить у головних героїв – Дональда та Джил, яких зіграли у неділю Рудольф та Олеся Дзуринці. Їх пластичні номери вражають і зачаровують. Підсилює сприйняття вдало підібрана сучасна музика як за атмосферою, так і за текстовим сприйняттям (музичне оформлення – Надія Петрунь). Чи не єдиний образ, котрий докорінно змінюється впродовж вистави -- мати Дональда (актриса Світлана Мавріц), яка зрозуміла помилку своє надмірної опіки над сином. Безумовно, що цю цікаву й сучасну виставу важливо переглянути як молоді, так і батькам, аби уникати життєвих помилок, показаних на сцені.

Лео Е. Манн – сучасний драматург, який мешкає в Парижі. Проте історія, яку він розповів у «Спадкоємці», може відбуватися в будь-якій країні, в будь-якій родині. Це вистава про справжні людські цінності – про дружбу, кохання, вірність. Адже життя швидко минає, тому треба навчитися цінувати кожну мить, даровану долею. Берегти тих, хто поруч. Турбуватися про них. Вчасно робити вчинки. І не робити того, про що будеш шкодувати все життя.

В Парижі гарне літо
« В Парижі гарне літо » Інтелігентна драма

«В Парижі гарне літо» – це перша спроба показати на сцені життя видатного закарпатського художника Адальберта Ерделі. Створена на основі щоденників та автобіографічної прози відомого митця, який нині є класиком українського мистецтва ХХ століття, інтелігентна драма показує непрості колізії життя художника, який перебуває у вічному конфлікті між особистим щастям і прагненням недосяжної досконалості. Що переможе – кохання чи творчість? Компроміс чи особисті принципи? Вічність чи сьогодення? Ця вистава не стільки про відомого митця, як про наш вибір, який ми здійснюємо кожного дня.

Країна До, Ре, Мі
« Країна До, Ре, Мі » Вистава для родинного перегляду

Ідея спектаклю належить театральному концертмейстеру Тетяні Булановій, яка запропонувала створити виставу для дітей про музику. Адже багато хто з дітлахів не розуміє її і не хоче навчатись у музичній школі. П'єсу про подорож у чарівне королівство музики написала Хава Ейзель-Валаамова, котра вже має досвід співпраці з Михайлом Мільмейстером. «Країна До, Ре Мі» (інша назва «Соло для метеликів з оркестром») стане незвичною для ужгородців: музиканти театрального оркестру виступають у ролі акторів і зображають на сцені свої інструменти. Вистава вийшла за межі суто дитячої і є цікавою та пізнавальною навіть для дорослого глядача. Тому режисер Михайло Мільмейстер означив нову постановку як виставу для родинного перегляду. В ній звучить чимало музики відомих композиторів – від класики до наших сучасників.

За мотивами драматичних творів Г. Квітки-Основ’яненка Основна ідея вистави «Турецька шаль» – це велике кохання. Кохання простої дівчини Каті і артиста приватного театру «ДІК» Григорія, яка долає всі перепони і з’єднує закохані серця. Цією «хворобою» охоплені і всі персонажі вистави. В основі твору велике бажання – навчитися цінувати почуття: любов, вірність, вміння прощати та допомагати. Повернути дорогий подарунок – блакитну турецьку шаль – стараються всі учасники вистави – водевілю, потрапляючи в різні комедійні і драматичні ситуації. Не судить суворо дуже, Як знайдете схоже в нас: Давній жарт надійно служить І працює все для вас!

Британець Рей Куні є одним із найвідоміших комедіографів сучасності, а його п’єса «Занадто одружений таксист” вже стала світовою класикою. До його найвідоміших комедій належить і «Він, вона, вікно, небіжчик», яка на театральних підмостках часто йде під назвою «№13». «Це ексцентричну комедія положень, де важко вгадати, що відбуватиметься на сцені через хвилину. Тут намішано всього: і любовна історія, і політична сатира, і детектив, і родинна драма. Комедії Рея Куні розраховані на найширші глядацькі колі. Не дивно, що їх часто екранізовують. Сподіваємося, що наша вистава «№13» зацікавить як старше покоління, так і молодше», -- розповідає режисер-постановник.

6.0 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 1
6.0
6.0
6.0
6.0

За мотивами п’єси І. Карпенка-Карого «Безталанна» Українські верби – носії вікових інформацій. Це можна збагнути, якщо торкнутись їх стовбура, чи крони, вслухатись в шелест – шепіт… Верби вміють радіти за щасливих людей і вміють гірко плакати над загубленими долями. Пропонується глядачу драма – відгомін, у постановці якої багато сучасної пластики, використані найкращі композиції гуртів «Даха Браха» та «Перкалаба», співи Іларія, Юліана... Сценографія від Людмили Бєлої підкреслює оригінальність прочитання.

Круті віражі
« Круті віражі » Трагікомедія

Усе наше швидкоплинне життя – химерне переплетення безлічі доріг. Деякі з них – прямі, але є й такі, що раптово утворюють круті віражі, перевертаючи все наше буття з ніг на голову. Саме так і сталося з немолодим солідним чоловіком на ім’я П’єр, який одного разу привів у свій дім юну вродливу дівчину. Апартаменти вільні! Дружина поїхала відпочивати разом із сином на гірськолижний курорт. Тож вечір у товаристві чарівної красуні Джульєтти обіцяє бути надзвичайно приємним. Але тут і очікує П’єра перший крутий віраж…

Краще залишайся мертвим
« Краще залишайся мертвим » Трагікомічний абсурд
6.0 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 1
6.0
6.0
6.0
6.0

Трагікомічний абсурд «Краще залишайся мертвим» розповідає про солдата, який роки провів у полоні, а коли повернувся додому, то виявився для всіх зайвим. «Краще залишайся мертвим» – вистава складна, адже передає абсурдність людського життя, глядач спостерігає «дурдом в дурдомі», коли й глядачі – імовірні пацієнти божевільні. Драматургічний задум із перевтіленням трьох акторів кожні 5–10 хвилин у нові образи потребує неабиякого професійного хисту.

Афіша
На жаль театр не має майбутніх подій
preloader
Відгуки глядачів
Про виставу

Відгуків немає
preloader