Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!
Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
Закарпатський академічний обласний український музично-драматичний театр імені братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв
Історія театру на Закарпатті має давні традиції і певні здобутки. Театральні колективи існували в краї ще у XIX сторіччі. 1921 року до Ужгорода на запрошення громади приїжджає театральний діяч Микола Садовський разом з акторами та художником Миколою Кричевським. Після театру М. Садовського на театральну сцену виходить «Нова Сцена» під керівництвом Шерегій Юрія, після нього з'являється «Угро-руский театр». Усі ці театральні колективи зробили велику роботу по вихованню майбутніх акторів державного театру.
На початку березня 1945 року Народна рада Закарпатської України про організацію в Ужгороді народного театру. Новий театр 30 квітня 1945 року показав свою першу виставу «Руські люди» — К. Сімонова, художник – Федір Манайло.
12 листопада 1945 року Рада Народних Комісарів УРСР приймає постанову про відкриття державного театру на Закарпатті. Відповідно до рішення українського уряду з липня 1945 по квітень 1947 року на Закарпатті гастролює Запорізький український музично-драматичний театр імені М. Щорса під керівництвом народного артиста УРСР В. Магара, який буде першим режисером нового театру.
1 січня 1946 року «Закарпатський обласний державний український музично-драматичний театр» розпочинає свою роботу у місті Ужгород. У 1963 році відбулася реорганізація театру український музично-драматичний театр з'єднався з Мукачівським російським театром і став називатись «Закарпатський муздрамтеатр».
У 2011 році — згідно з рішенням № 224 від 26.05.2011 року Закарпатської обласної ради театру присвоєно ім'я братів Шерегіїв нова назва театру: Закарпатський обласний український музично-драматичний театр імені братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв.
Відповідно до наказу Міністерство культури України № 1152 від 06.12.2016 року театру надано статус «Академічного».
Театр засновано у 1945 році.
Майданчик театру: Україна Ужгород вул. Л. Толстого, 12
dramteatr.uz.ua muzdramteatr@gmail.com 0312617130 0504320557
За мотивами роману К. Чапека «Гордубал» ОДНАК Люди – нерозсудливі, нелогічні, сконцентровані на собі. Однак, люби їх Якщо робиш добро, люди звинуватять тебе у прихованих егоїстичних намірах. Однак, роби добро. Якщо ти успішний,ти здобудеш фальшивих друзів та справжніх ворогів. Однак, досягай успіху. Добро, зроблене тобою сьогодні, завтра забудеться. Однак, твори добро. Честь та щирість роблять тебе вразливим. Будь чесним і щирим, не дивлячись ні на що. Те, що будував ти роками, може бути зруйновано в одну ніч. Однак, будуй. Люди насправді потребують допомоги, але можуть напасти на тебе, коли ти допомагаєш їм. Однак, допомагай людям. Віддай світу все найкраще, що ти маєш І у відповідь отримаєш ляпаса. Однак, віддай світу все найкраще, що в тебе є.
Головний герой вистави – сліпий юнак. За задумом режисера, це проекція на будь-яку людину, адже кожен у чомусь засліплений у житті. Окрім теми життя інваліда в суспільстві, автор показує й чимало інших важливих проблем: тиранічна мати й інфантильний син, неправильне виховання, гармонія особистих стосунків у молоді тощо. Багато епізодів у виставі вирішені за допомогою пластики, танців. Особливо гарно це виходить у головних героїв – Дональда та Джил, яких зіграли у неділю Рудольф та Олеся Дзуринці. Їх пластичні номери вражають і зачаровують. Підсилює сприйняття вдало підібрана сучасна музика як за атмосферою, так і за текстовим сприйняттям (музичне оформлення – Надія Петрунь). Чи не єдиний образ, котрий докорінно змінюється впродовж вистави -- мати Дональда (актриса Світлана Мавріц), яка зрозуміла помилку своє надмірної опіки над сином. Безумовно, що цю цікаву й сучасну виставу важливо переглянути як молоді, так і батькам, аби уникати життєвих помилок, показаних на сцені.
Лео Е. Манн – сучасний драматург, який мешкає в Парижі. Проте історія, яку він розповів у «Спадкоємці», може відбуватися в будь-якій країні, в будь-якій родині. Це вистава про справжні людські цінності – про дружбу, кохання, вірність. Адже життя швидко минає, тому треба навчитися цінувати кожну мить, даровану долею. Берегти тих, хто поруч. Турбуватися про них. Вчасно робити вчинки. І не робити того, про що будеш шкодувати все життя.
«В Парижі гарне літо» – це перша спроба показати на сцені життя видатного закарпатського художника Адальберта Ерделі. Створена на основі щоденників та автобіографічної прози відомого митця, який нині є класиком українського мистецтва ХХ століття, інтелігентна драма показує непрості колізії життя художника, який перебуває у вічному конфлікті між особистим щастям і прагненням недосяжної досконалості. Що переможе – кохання чи творчість? Компроміс чи особисті принципи? Вічність чи сьогодення? Ця вистава не стільки про відомого митця, як про наш вибір, який ми здійснюємо кожного дня.
Ідея спектаклю належить театральному концертмейстеру Тетяні Булановій, яка запропонувала створити виставу для дітей про музику. Адже багато хто з дітлахів не розуміє її і не хоче навчатись у музичній школі. П'єсу про подорож у чарівне королівство музики написала Хава Ейзель-Валаамова, котра вже має досвід співпраці з Михайлом Мільмейстером. «Країна До, Ре Мі» (інша назва «Соло для метеликів з оркестром») стане незвичною для ужгородців: музиканти театрального оркестру виступають у ролі акторів і зображають на сцені свої інструменти. Вистава вийшла за межі суто дитячої і є цікавою та пізнавальною навіть для дорослого глядача. Тому режисер Михайло Мільмейстер означив нову постановку як виставу для родинного перегляду. В ній звучить чимало музики відомих композиторів – від класики до наших сучасників.
За мотивами драматичних творів Г. Квітки-Основ’яненка Основна ідея вистави «Турецька шаль» – це велике кохання. Кохання простої дівчини Каті і артиста приватного театру «ДІК» Григорія, яка долає всі перепони і з’єднує закохані серця. Цією «хворобою» охоплені і всі персонажі вистави. В основі твору велике бажання – навчитися цінувати почуття: любов, вірність, вміння прощати та допомагати. Повернути дорогий подарунок – блакитну турецьку шаль – стараються всі учасники вистави – водевілю, потрапляючи в різні комедійні і драматичні ситуації. Не судить суворо дуже, Як знайдете схоже в нас: Давній жарт надійно служить І працює все для вас!
Британець Рей Куні є одним із найвідоміших комедіографів сучасності, а його п’єса «Занадто одружений таксист” вже стала світовою класикою. До його найвідоміших комедій належить і «Він, вона, вікно, небіжчик», яка на театральних підмостках часто йде під назвою «№13». «Це ексцентричну комедія положень, де важко вгадати, що відбуватиметься на сцені через хвилину. Тут намішано всього: і любовна історія, і політична сатира, і детектив, і родинна драма. Комедії Рея Куні розраховані на найширші глядацькі колі. Не дивно, що їх часто екранізовують. Сподіваємося, що наша вистава «№13» зацікавить як старше покоління, так і молодше», -- розповідає режисер-постановник.
За мотивами п’єси І. Карпенка-Карого «Безталанна» Українські верби – носії вікових інформацій. Це можна збагнути, якщо торкнутись їх стовбура, чи крони, вслухатись в шелест – шепіт… Верби вміють радіти за щасливих людей і вміють гірко плакати над загубленими долями. Пропонується глядачу драма – відгомін, у постановці якої багато сучасної пластики, використані найкращі композиції гуртів «Даха Браха» та «Перкалаба», співи Іларія, Юліана... Сценографія від Людмили Бєлої підкреслює оригінальність прочитання.
Усе наше швидкоплинне життя – химерне переплетення безлічі доріг. Деякі з них – прямі, але є й такі, що раптово утворюють круті віражі, перевертаючи все наше буття з ніг на голову. Саме так і сталося з немолодим солідним чоловіком на ім’я П’єр, який одного разу привів у свій дім юну вродливу дівчину. Апартаменти вільні! Дружина поїхала відпочивати разом із сином на гірськолижний курорт. Тож вечір у товаристві чарівної красуні Джульєтти обіцяє бути надзвичайно приємним. Але тут і очікує П’єра перший крутий віраж…
Трагікомічний абсурд «Краще залишайся мертвим» розповідає про солдата, який роки провів у полоні, а коли повернувся додому, то виявився для всіх зайвим. «Краще залишайся мертвим» – вистава складна, адже передає абсурдність людського життя, глядач спостерігає «дурдом в дурдомі», коли й глядачі – імовірні пацієнти божевільні. Драматургічний задум із перевтіленням трьох акторів кожні 5–10 хвилин у нові образи потребує неабиякого професійного хисту.
У 1975 р. закінчила Хустське культурно-освітнє училище.
У 2009 р. закінчила Київський Національний університет культури і мистецтв.
З 1975 р. – артистка Закарпатського обласного державного українського музично-драматичного театру.
Член Національної спілки театральних діячів України.
Відзнаки та нагороди:
Лауреат обласної премії в галузі театрального мистецтва імені братів Шерегіїв в 1996 році за роль Джені у виставі «Джені Герхард».
Відзнака Міністерство культури туризму України «За досягнення розвитку культури мистецтва» (2004)
У 1956 р. закінчила Дніпропетровське державне театральне училище.
У 1956-1960 рр. – артистка Харківського державного театр музичної комедії.
У 1960-1962 рр. – артистка Миколаївського обласного українського музично-драматичного театру.
У 1962-1963 рр. – артистка Закарпатського обласного державного українського музично-драматичного театру.
У 1963-1965 рр.– артистка Хмельницького обласного державного українського музично-драматичного театру Г. Петровського.
У 1965-1965 рр. – артистка Черкаського обласного державного українського музично-драматичного театру Т. Шевченка.
У 1965-1968 рр. – артистка Хмельницького обласного державного українського музично-драматичного театру Г. Петровського.
З 1968 р. – артистка Закарпатського обласного державного українського музично-драматичного театру.
Член Національної спілки театральних діячів України
Відзнаки та нагороди:
Почесна грамота Міністерства культури України
Почесна грамота Закарпатської ОДА
Лауреат обласної премії в галузі театрального мистецтва братів Є. та А. Ю. Шерегіїв (2009)
У 1977 р. закінчив Державний інститут театрального мистецтва ім. Карпенка-Карого, «Актор драматичного театру і кіно».
З 1977-1977 р. – артист Українського гастрольно-концертного об’єднання «Укрконцерт».
З 1979-1981 р. – артист Житомирського обласного українського музично-драматичного театр.
З 1981 р. – артист Закарпатського обласного державного українського музично-драматичного театру.
Відзнаки та нагороди – Лауреат обласної премії в галузі театрального мистецтва ім. братів Є. Та А. Ю. Шерегіїв (2003)
Закінчив театральну студію при Львівському академічному українському театрі імені Марії Заньковецької у 1986 року.
Заслужений артист України з 2016 року.
Працював у театрі в 1987-1996 роках та з 2010 року.
Закінчив Хустське культосвітнє училище в 1982 році за спеціальністю «Керівник самодіяльного театрального колективу».
Працював актором в Закарпатському обласному театрі ляльок.
У Закарпатському музично-драматичному театрі імені братів Шерегіїв працює з 1996 року.
Лауреат обласної премії імені братів Шерегіїв в галузі театрального мистецтва у номінації «Краща чоловіча роль» у 2008 році за роль Мочалкіна у виставі «Слон» О.Копкова.
Фото: онлайн-журнал про Закарпаття «Varosh»
Закінчила Ужгородське училище культури у 1997 році за спеціальністю «Народна художня творість».
Лауреат обласної премії імені братів Шерегіїв в галузі театрального мистецтва у номінації «Краща жіноча роль» 2011 року.
Працює в театрі з 1997 року.
Закінчила інститут кіно і телебачення Київського національного університету культури і мистецтв.
Працювала актором на кіностудії імені О. Довженка та кінокомпанії FILM.UA.
Працює в театрі з 2017 року.
У 2008 році закінчив Перечинську гімназію 1-3 ступенів суспільно гуманітарних напрямів.
У 2013 році закінчив Ужгородський коледж культури і мистецтв.
У 2016 році отримав відзнаку міської ради Ужгорода за вагомий внесок в розвиток культури і мистецтва краю.
У 2017 році закінчив Європейський університет факультет шоу-бізнесу.
В 2018 році став лауреатом обласної премії ім. братів Шерегіїв в галуі театрально мистецтва за кращу чоловічу роль (Ганс Кіфер у виставі «Краще залишайся мертвим»).
У театрі – з жовтня 2007
У 2007 році закінчила Ужгородське державне училище культури, «Народна художня творчість».
У театрі – з вересня 2007 року.
У 1961 р. закінчив Харьківський державний театральний інститут.
1961-1968 р. – актор Закарпатського державного обласного українського музично-драматичного театру.
1968-1984 р. – актор Чернігівського державного обласного українського музично-драматичного театру.
1984-1997 р. – актор Закарпатського державного обласного українського музично-драматичного театру.
З 1997 р. – головний режисер Закарпатського державного обласного українського музично-драматичного театру.
Член Національної спілки театральних України.
Відзнаки та нагороди:
Лауреат обласної в галузі театрального мистецтва братів Та А.Ю. Шерегіїв (1995)
Лауреат обласної в галузі театрального мистецтва братів Та А.Ю. Шерегіїв за виставу «Танго для тебе» бр. Шерегіїв на сцені Закарпатського державного обласного українського музично-драматичного театру (1999)
Лауреат обласної в галузі театрального мистецтва братів Та А. Ю. Шерегіїв за виставу «Банкрот» за М. Старицьким на сцені Закарпатського державного обласного українського музично-драматичного театру (2000)
Кавалер ордену «За заслуги» III ступеня (2009)
Лауреат обласної в галузі театрального мистецтва братів та А. Ю. Шерегіїв за виставу «Судний час» І. Козака на сцені Закарпатського державного обласного українського музично-драматичного театру (2009)
Закінчив Харківський державний інститут культури у 1995 році за спеціальністю «Народна художня творчість», Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І. Карпенка-Карого у 2017 році за спеціальністю «Режисер драматичного театру».
Лауреат обласної премії у жанрі театрального мистецтва імені братів Шерегіїв за кращу чоловічу роль у виставах «Танго для тебе» братів Шерегіїв та «Банкрот» за М. Старицьким у 2000-му році.
Заслужений артист України з 2017 року.
Лауреат обласної премії у жанрі театрального мистецтва імені братів Шерегіїв як керівник постановочної групи вистави «Круті віражі».
Працює в театрі з 1999 року.
Народився 15 січня 1958 року у Волівці. Закінчив Ужгородське музичне училище імені Д. Задора, Львівську державну консерваторію імені М. Лисенка за спеціальністю «баян» у 1983 році. Працював у Закарпатському народному хорі, викладачем Ужгородського музичного училища імені Д. Задора, заступником начальника управління культури Закарпатської обласної державної адміністрації. Нагороджений почесною грамотою Закарпатською обласної державної адміністрації 2016 року. Працює в театрі з 2015 року.
Головний художник театру
Заслужений діяч мистецтв України (2009)
Лауреат Всеукраїнської премії Національної спілки театральних діячів України імені Ф.Нірода в галузі «Сценографія» (2009),
Кавалер ордену Святої Великомучениці Варвари (УПУ КП) (2016),
Лауреат обласної театральної премії ім. братів Ю.-А. та Є. Шерегіїв (1999, 2000, 2009, 2016),
Член Національної спілки театральних діячів України (1996 р.)
Член асоціації сценографів України (1998 р.)
Народилася 2 червня 1970 у м.Рівне.
1985 – закінчила Рівненську художню школу.
1989 – закінчила Туркменське державне художнє училище ім. Ш.Руставелі, відділення: «Театральна декорація» (курс Д. Чариєва).
1989-1997 – художник-постановник Рівненського державного обласного українського музично-драматичного театру.
У 2001 – закінчила Рівненський державний гуманітарний університет, кафедра: «Культорології, теорії та історії культури»
З 1998 та по сьогодні – головний художник Закарпатського академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. братів Шерегіїв
Автор сценографії до 70 театральних вистав, концертів, свят на сценах Рівне, Київ, Дніпро, Мукачево, Ужгород.
Закінчив Київський державний інститут культури в 1996 році за спеціальністю «народна художня творчість». Працював артистом балету в Закарпатському народному хорі, в Київському ансамблі пісні і танцю Міністерства оборони України. Працює в театрі з 2015 року.
Закінчила Ужгородське державне музичне училище імені Д. Задора у 2001 році, Ужгородський заочний факультет Донецької державної консерваторії імені С. Прокоф’єва у 2006 році. Працює в театрі з 2015 року.
