З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
 Тернопільський академічний обласний театр актора і ляльки
 Тернопільський академічний обласний театр актора і ляльки
 Тернопільський академічний обласний театр актора і ляльки
 Тернопільський академічний обласний театр актора і ляльки
 Тернопільський академічний обласний театр актора і ляльки

Тернопільський академічний обласний театр актора і ляльки

5.8 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 8
5.9
5.9
6.0
5.6

Кажуть, коли народжується людина, у небі загорається зірка. А коли народжується театр ляльок – спалахують щастям дитячі обличчя. Доказом цього є Тернопільський академічний обласний театр актора і ляльки, який 40 років робить щасливими малечу та дорослих. Так само, як людина, театр говорить своє перше слово, робить перші кроки, здобуває перші досягнення, дружить, подорожує, вчиться, росте та розвивається, творить свою унікальну історію.

Пора прийшла народитися

А починалося все так… 1 квітня 1980 року на підставі рішення Тернопільської обласної ради народних депутатівстворено Тернопільський обласний театр ляльок. Засновником театру і його першим директором став заслужений працівник культури України Юліан Кройтор, головним режисером – народний артист України Євген Ткаченко, головним художником – Лариса Воробйова, на посаду головного бухгалтера запросили досвідченого спеціаліста Марію Кривінську. Трупу театру склали випускники Харківського інституту мистецтв, Дніпропетровського та Горьківського театральних училищ та Теребовлянського культосвітнього училища. Міністерством культури України в театрі затвердили дві творчі групи – україномовну та російськомовну. 

Неабиякий виклик – створити театр. Бути першими найважче, адже від того, який закладено фундамент, залежить майбутнє. Приміщення тоді ще не було, то ж театру виділили дві кімнати в ПК «Октябрь» (нині «Березіль»). В одній розмістили бухгалтерію та дирекцію, в іншій відбувалися репетиції. Визначились з репертуаром, але потрібно було знайти приміщення для виготовлення ляльок, декорацій, костюмів. Міськвиконком виділив квартири під гуртожитки для акторів, приміщення для цехів та стоянки для автотранспорту по вулиці Енгельса в одноповерховому будинку. Там майже десять років і перебували всі технічні цехи.

В нелегкий період, сповнені ентузіазму  люди почали творити: читки, репетиції, виготовлення ляльок, декорацій, вирішення організаційних питань... Проте, людям з великою метою, було все під силу.

Перший крок – успішний!

Будь-які труднощі можна подолати заради великої цілі. Кожен працював задля того, щоб створити у Тернополі достойний заклад, де діти та дорослі змогли б з користю проводити дозвілля. Ось він, цей день – 1 листопада 1980 року. Сотні глядачів, десятки запрошених гостей, вітальні слова, квіти, подарунки… Ще мить і перший крок буде зроблено, перший театральний сезон відкрито, першу прем’єру зіграно. Завіса відкривається – казка починається! До уваги глядачів вистава «Сембо» Ю. Єлисєєва. Після першої вдалої прем’єри, колектив сміливо взявся за створення нових постановок, розпочав гастрольну діяльність. Сезон за сезоном лялькарі радували юних театралів. Нездійсненним залишалося найголовніше – власне приміщення.

Дім, в якому оселилась казка

А мрія лялькарів розташувалася на затишній вуличці у середмісті Тернополя. Просторий будинок, в якому були створені всі необхідні умови і для глядачів, і для робітників театру: спеціально облаштована сцена, затишний зал на 250 місць, акторські кімнати, підсобні приміщення, просторе фоє, репетиційна зала тощо, нарешті мав господарів, а лялькарі – свій ДІМ. Оселилась казка й живе тут з 1986 року і до сьогодні. Стаціонарне приміщення дозволяло втілити у життя всі творчі задуми та плани. У театрі запровадили шкільний абонемент для учнів тернопільських шкіл. Така система обслуговування глядачів діє до сьогодні.

Зміни

На всіх етапах становлення та розвитку,  колектив змінювався. Одні люди залишали театр, інші поповнювали театральну родину. Головний режисер театру Євген Ткаченко та його дружина Елеонора звільнились із Тернопільського театру ляльок. Євген Ткаченко здійснив постановку тридцяти однієї вистави, зокрема чотири вистави для дорослих.

З приходом у театр ляльок на посаду режисера Сергія Калини розпочинається період експериментів і змін. Шукаючи особистий творчий почерк, він кожну постановку намагався вирішити своєрідно. За короткий період роботи у Тернопільському обласному театрі ляльок, режисером Сергієм Калиною було здійснено більше двадцяти театральних постановок для дітей, а також саме він, вперше в Україні, на професійній сцені, розробив театралізоване дійство для дітей до Дня Святого Миколая. Ідею проведення такого свята на професійній сцені запропонував директор театру Юліан Кройтор. Так Тернопільський театр ляльок перший в Україні «повернув» дітям Миколая.

У майбутнє з новими творчими силами

Свіжим подихом став прихід до театру заслуженого артиста України досвідченого лялькаря Володимира Лісового у 1995 році на посаду головного режисера, який не тільки продовжив специфіку роботи свого попередника, а й вніс зміни, які зробили театр таким, яким він є зараз – популярним та одним із кращих в Україні. Для театру актора і ляльки Володимир Лісовий – явище унікальне. У своїх постановках він створив власний світ, власну неповторну реальність, яка тонко торкається почуттів кожної дитини – головного глядача лялькового театру. Володимир Михайлович присвятив театру чверть століття, здійснив тут близько 50 постановок, поставив більше 20 дитячих ранків до свят  Святого Миколая  та Нового Року, також Володимир Лісовий є автором низки п’єс, а ще став творчим наставником-педагогом для молодих акторів. За колосальні здобутки Володимир Лісовий отримав звання «Народний артист України». У 2019 році режисер Лісовий іде на заслужений відпочинок.

У 1997 році театр отримав нове ім’я Тернопільський обласний театр актора і ляльки. Творче зростання та досягнення колективу з  цього року пов’язане з іменем художнього керівника заслуженого діяча мистецтв України Івана Шелепа, для якого театр став справою усього життя. З новим очільником театр отримав нове обличчя. Зроблений капітальний ремонт сцени, глядацької зали, багатьох внутрішніх приміщень, покращені умови праці творчих працівників, поновлена матеріально-технічна база, сценічне вбрання, освітлення тощо. Заслуги колективу і наполегливість художнього керівника і в появі нового транспортного засобу.  

У 2002 році посаду головного художника займає Володимир Якубовський – талановитий митець працював у театрі з 1987 року художником-постановником, тож мав за плечима великий досвід. За час роботи в театрі здійснив більше сорока постановок. 

2006 рік став особливим для усієї театральної родини. За вагомий внесок у розвиток театрального мистецтва, відродження національних традицій, високу артистичну майстерність наказом Міністерства культури і туризму України Тернопільському обласному театру актора і ляльки надано статус академічного. 

На сцені театру актора і ляльки ставили вистави режисери: народний артист України Є. Ткаченко, Я. Покривка, М. Кравцова, А. Москаленко, Д. Смагін, народний артист України С. Єфремов, С. Калина, О. Боков, народний артист України В. Лісовий, О. Дмітрієва, Д. Татарінов;  художники: П. Миронов, Л. Воробйова, заслужений артист України В. Якубовський, О. Федун, О. Мельничук, Н. Денисова.

Театр активно гастролює, бере участь у регіональних, всеукраїнських та міжнародних заходах і фестивалях в Україні та за кордоном. Серед останніх здобутків колективу: гран-прі ужгородського фестивалю «Інтерлялька-2011» за виставу «Малята-кармалята», та ж вистава на фестивалі «Лялькова веселка-2012» у м. Запоріжжя нагороджена чотирма дипломами; вистава «Кривенька качечка» отримала численні відзнаки не тільки в Україні, а й у Польщі, Сербії та Чорногорії; постановка «Небилиці про Курочку Рябу» нагороджена трьома дипломами у різних номінаціях у рамках міжнародного фестивалю «Зоряний шлях» (2015р.)  у м. Полтава; вистава для дорослих «Двадцять хвилин з ангелом» - учасник і дипломант фестивалю «Тернопільські театральні вечори» (2015р.); виконавці головних ролей вистави «Тарасова казка» стали лауреатами почесної відзнаки ім. Леся Курбаса (2015 р.); дипломом «Майстерність режисера» за виставу «Небилиці про Курочку Рябу» нагороджений В.Лісовий на фестивалі «Мереживо казкове» у м.Черкасах (2017 р.), ця вистава відзначена на фестивалі «Кришталеві вітрила» у м.Херсоні (2018 р.) та на Міжнародному фестивалі театрів ляльок у Чорногорії (2018 р.); на ІІ Київському міжнародному фестивалі театрів ляльок «pUp.pet» вистава «Василина» відзначена у номінації «Краща сценографія».

Зараз у репертуарі 52 вистави

В «Дуже простій історії» показане наше життя без прикрас, без лакування. Історія, розказана Марією Ладо, навіть занадто проста. У ній люблять, міркують про життя, думають про смерть. Люди, коні, свині – всі разом. Як і в повсякденному житті, у виставі тісно переплітаються комічне, драматичне і навіть трагічне. Проста, майже біблійна розповідь про жорстокість людей у чистому, праведному світі природи. Про те, що тварини ближчі до заповідей Христа, ніж деякі люди. Ця історія – гімн найвищим і найсвітлішим людським почуттям: любові, вірності, доброті, милосердю.

Чарівний перстень
« Чарівний перстень » Ярмаркова вистава
5.8 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 1
6.0
6.0
6.0
5.0

Потрапив одного разу до рук Іванка перстень, та не простий. Скаже він примовку, й все що забажає, перстень йому враз і виконає. Та от біда, хитра царська донька вкрала каблучку й втекла до Парижа. Чим усе закінчилося, ви дізнаєтеся, переглянувши виставу у театрі актора і ляльки.

Дзвони-лебеді
« Дзвони-лебеді » Казка, легенда

Ця героїчна казка-легенда перенесе юних глядачів в далекі часи Київської Русі. Вона розповість їм, як наші пращурі любили і захищали свою Батьківщину. Захоплюючі батальні сцени, дивні перетворення і, звичайно ж, яскраві, виразні персонажі вистави не залишать байдужими всіх хто прийде в театр актора і ляльки.

   Одного разу знайшов Дід у лісі чудовий корінець, схожий на маленького хлопчика і… почалася казка про Івасика-Телесика. Так, так, того самого хлопчика, який з’явився на радість самотнім Діду і Бабі зі звичайного лісового корінця.   І усе було б добре, якби хитра, підступна Змія-Відьма не вкрала малого Івасика…

     У дідуся-ведмедя і бабусі-ведмедиці гостюють двоє маленьких онуків: веселі ведмежата Топ і Топка. Як і всі маленькі діти, вони допитливі та жваві, а також дуже полюбляють гратися і пустувати. Дідусь виховує їх і привчає до порядку, та для маленьких ведмежат дідусеві уроки це теж гра. Вистава допомагає батькам привчати дітей до правил поведінки та дисципліни.

Тарасова казка
« Тарасова казка » Казка, легенда
6.0 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 1
6.0
6.0
6.0
6.0

Постановка «Тарасова казка» розповідає про дитячі роки майбутнього генія. У виставі поєднується сьогодення та далеке минуле. Дівчинка Оксанка, готуючись до Шевченківських днів у школі, створює ляльку маленького Тарасика та дівчинки, у якій можна впізнати її саму. Оксанка хоче дізнатись більше про дитинство великого поета, адже згадок про ці роки, небагато. І от…трапляється неймовірне – Оксанка-лялька, разом з ляльковим Тарасиком, вирушає у його дитинство.

Левенятко Льова і бегемотик Боря – друзі. Одного разу Льова вирішив, що у нього немає справжнього друга. А Боря – «просто так», звичайний товариш... Хто ж може стати для левенятка найкращим другом? Про це ви обов’язково дізнаєтесь, якщо переглянете цю яскраву, музичну і повчальну лялькову виставу.

Мабуть, всі добре знають Червону Шапочку! Так, так, ту саму дівчинку, яку у казці мати відправила з пиріжками до бабусі. Однак, в нашому театрі, на вас, юні глядачі, чекають несподівані повороти сюжету всесвітньовідомої історії, оскільки це «стара казка на новий лад».

5.8 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 1
6.0
6.0
6.0
5.0

Ця, на перший погляд, анекдотична історія, яку розповів Вампілов, сталася у звичайному провінційному готелі. В одному із її номерів прокидаються вранці у стані тяжкого похмілля два товариші, які, щоб похмелитися, даремно намагаються роздобути хоч три рублі. Коли надія знайти цю мізерну суму покидає нещасних пияків, несподівано з'являється людина, яка пропонує їм не три, і, навіть, не десять, а цілих сто рублів… Хто він – злодій, фальшивомонетник, а, може, небесний ангел?.. Це питання необхідно буде розв’язати і героям вистави на сцені, і глядачам у залі.

Все шкереберть у затишній оселі тітоньки Марини після того, як у неї з’явився незваний гість – Мишеня Мицик, якому тітонька Марина, щоб позбавитися його, зробила «подарунок» – Кота Кицика. Про веселі бешкетування маленького Мишеняти і примхливого Кота розповідає ця  вистава-комедія.    

Афіша
На жаль театр не має майбутніх подій
preloader
Відгуки глядачів
Про виставу

Відгуків немає
preloader