Театр «Живаго»

Ми, котрі звикли міцно стояти на звичних переконаннях та молитися правильним богам - чи готові ми наважитись і... поглянути на речі ширше? Доктор Живаго пропонує, як завжди, розмити щоденні кліше та поговорити цього разу про рідну землю, межі розумного патріотизму, вічну й незмінну маніпуляцію масами та... стосунки. На Вас чекає експресивна суміш політичного памфлету та мелодрами у супроводі безсмертних рок-хітів.

Театр Живаго з радістю представляє нову роботу – треш-трилер «Відсутні» за мотивами п‘єси Ж.-П.Сартра «За зачиненими дверима». Троє людей опиняються у дивному пеклі, де немає ні вил, ні котлів, а всі їхні тортури полягають у необхідності терпіти товариство один одного.

«У долі людській небагато дій – дитинство, юність, молодість…» Запрошуємо до по-домашньому теплої екскурсії внутрішнім світом героїні – у повному розумінні слова дорослої жінки, котра пройшла уже всі основні дії спектаклю людської долі і – просто, без пафосу та поз, спілкуватиметься із глядачами – гостями у її домі та внутрішньому світі. Драматична та життєстверджуюча водночас вистава-ретроспектива про те, що, які б злети і падіння не зустрічалися на нашому шляху, важливо «не бути рабом та сміятися, як Рабле».

Як говорив Б.Шоу, cкладаєтьcя враження, що у cонячній cиcтемі Землі відведено міcце божевільні:) Трагікомедія «Давай займемоcя cекcом» – блиcкуча пародія на cучаcне cуcпільcтво з його cтрахами та cподіваннями, цінноcтями та ідеалами.

Молода жінка прокидається з похмілля у незнайомому приміщенні без вікон та дверей. Намагається пригадати, що було за день до того і як вона могла сюди потрапити – але марно, її пам'ять наче поглинула чорна діра. Тоді полонянка невідомого простору починає будувати гіпотези, чим далі тим кошмарніші, хто і з якою метою може її тут утримувати. Проте правда виявляється безжальнішою за будь-які здогадки героїні.

Ця поcтановка торкаєтьcя таких дражливих для нашого cуcпільcтва питань, як людcька гідніcть на противагу менталітету раба, котрий, на жаль, уcе ще зберігаєтьcя у колективній cвідомоcті українcького народу як cтрашний cпадок радянcьких чаcів. Так, у наc є гучні гаcла, вишиванки та можливіcть відкрито cповідувати будь-яку релігію, не боячиcь вcюдиcущих cпецcлужб, проте яка могутня cила cпонукає наc знову і знову cтояти на влаcній землі з проcтягненою рукою, очікуючи, що колиcь, деcь далеко у cвіті кращому ми нарешті cтанемо щаcливими, нічого не змінюючи у влаcній поведінці, проcто покірно очікуючи? П’єcа напиcана у формі діалогу двох корів – cтаршої та молодшої, котра уcе ще не зняла рожевих окулярів та надієтьcя навіть в умовах ферми, де її вигодовують на убій, зберегти cвою, нехай коров’ячу, гідніcть. Проте наші «корівки» вдягнені у коcтюми двох жінок-українок, котрі змушені внаcлідок певних обcтавин заробляти на прожиття у кварталі червоних ліхтарів.

П’яний юний поет, прогулюючись парком, натрапляє на 99-літню стару, котра збирає недопалки. Між ними зав’язується дивна розмова, і Поет навіть не підозрює, що вже зовсім скоро йому доведеться зазирнути в очі тому, чого він найбільше боїться і найбільше прагне водночас. Вистава – спроба зрозуміти та переосмислити тему смерті, настільки близьку японській культурі і табуйовану у нашому культурному середовищі.

Наш простір сьогодні переповнений усілякими придуманими нашвидкуруч методиками духовного вдосконалення, солодкими обіцянками політиків, тренінгами, котрі допоможуть вже і негайно відкрити третє око, вийти заміж чи активізувати фінансовий потік. У контексті усього цього виникає одне запитання – чому людина, котру звикли називати розумною, століттями знову і знову ведеться на усілякий приправлений кількома ефектними слоганами? Інтерактивний фарс «Як стати Іваном Івановичем» – нова вистава від «Театру Живаго», здійснена у формі «тренінгу особистісного росту», так що глядачі матимуть змогу разом із персонажами взяти участь у «спеціальних техніках» для того, щоби досягнути найвищої цілі – нарешті «стати Іваном Івановичем» та забути раз і назавжди про усі свої людські проблеми! Увага: усі персонажі та наведені у виставі техніки вигадані і не несуть жодного духовного навантаження. Будь-які співпадіння та асоціації з реальними особами та практиками випадкові.

МRЯКА – це музичний перформанс від «Театру Живаго», що поєднує електронну музику різних стилів, джазові елементи та театралізацію. Проект названо на честь традиційної львівської погоди, коли хочеться заховатися біля каміну із горнятком чаю та віддатися самозаглибленню, оскільки наші композиції спонукають подумати та пофантазувати над начебто звичайними явищами навколишнього світу. У програмі перформансу – твори різними мовами; в основному українською, проте є також польська, англійська, німецька мови та навіть старовинна балада у сучасній обробці, що виконується на древньому скандинавському діалекті.

Вистава-сатира, вибухова суміш тарантінівської динаміки та гомеричного сміху! Ви спостерігатимете за розвитком людства – від палки-копачки до айфона – і матимете нагоду добряче подумати над тим, чи дійсно людина є розумною – а може, то якась іронія? Як компенсацію за моральні випробування пропонуємо вам гарний настрій!