Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
«Живаго» – театр пошуку та провокації.
Заснований 2016 року у м. Львові, театр об’єднує людей різного віку та професій. Живаго працює з дорослою аудиторією 16+ і у своїй діяльності дотримується наступних принципів:
камерні вистави-трансформери. Живаго грає у будь-яких приміщеннях та умовах.
Більшість вистав можна зіграти буквально на кількох стільцях. Реквізит мінімальний та легко переносний, вистави легко адаптуються під будь-яке приміщення.
Театр експериментує з формою. У репертуарі є елементи емерсивного театру, музичний перформанс тощо. Експерименти продовжуються, тому театр позиціонує себе як театр пошуку.
У виставах театр торкається табуйованих тем та кліше, спонукаючи поглянути по-новому на звичні віковічні речі та піддати сумніву надв’язувані суспільством стандарти мислення та дії. Саме тому позиціонує себе як театр провокації.
Поряд із постановочною діяльністю Театр Живаго започаткував проект «Майстерня гри доктора Живаго», що є міксом психотерапії та акторства і є арт-простором для розкриття індивідуального творчого начала для всіх бажаючих.
Театр Живаго взяв собі таку назву, оскільки персоніфікує себе як «доктора» – себто лікаря душ людських, що має на меті вилікувати українське суспільство від «хвороби» шароварного та лубочного мислення.
Живаго сповідує концепцію «бідного театру», тому усі вистави створені з мінімумом реквізиту і можуть бути зіграні у будь-якому приміщенні.
На даний момент театр не має свого приміщення, тому вистави відбуваються щоразу в іншій локації.
Тотемною твариною акторів Театру Живаго є кінь. Перед кожним виходом на сцену актори роблять пірамідку з долонь і гукають «кі-і-інь» – саме це є запорукою гарної вистави. Цей ритуал серед акторів називається «законитися».
Незважаючи на тотем, на логотипі Живаго зображений метелик – натяк на ефект метелика, коли начебто незначні дії можуть викликати колосальні зміни у навколишньому світі. Метелик виконаний у стилістиці плям Роршаха – знак того, що у наших вистав немає однозначного трактування і кожен може знайти у них свій індивідуальний зміст.
У Театрі Живаго існує також спеціальний ритуал «помазання в актори». Найстаріший актор театру (не за віком, а за часом перебування у Живаго) Андріян Веремієнко, що має у нашому колективі почесний статус «жреця», помазує новоприбулих адептів в актори, використовуючи вино або коньяк.
Більшість вистав Театру Живаго – авторські. Режисером та драматургом є засновниця театру Зоряна Починайко.
Народилася 1983 року у Львові. На даний момент мешкаю у Львові. Засновниця, художній керівник та головний режисер «Театру Живаго», у репертуарі якого на даний момент налічується 9 вистав. Автор більшості п’єс «Театру Живаго», вокалістка музично-перформативного проекту «MRЯКА». У якості актриси та режисера учасниця фестивалів «Джойфест», «Ліхтарт», Osten Saken, «Ніч театру у Львові». Друкувалася у журналах «Дзвін», «Дніпро», «Мистецькі грані», альманахах «Склянка часу», «Нова жіноча проза», «Ordo Mysticus». Тренер у «Майстерні гри» від «Театру Живаго».
Освіта:
2000-2005 ЛНУ ім. І.Франка, німецька мова та література
2009-2010 Донецька музична академія ім.С.Прокоф’єва, музичне мистецтво естради
2012 акторська студія «Слово і голос»
2013 акторська студія «Птах»
2013 акторська студія «Мельпомена»
2013-2017 РДГУ, режисура драматичного театру
2019 семінар з методики форум-театру у рамках «Проекту Кешер»
Прем’єри:
2013 – «Земля обітована», драматичний етюд за авторською п’єсою
2014 – «Чекати сто років», притча за мотивами пєси Ю.Місіми «Надгробок Коматі»
2015 «Uroboros», концерт-перформанс за участі етно-гурту «Жива»
2016 «Milking cows», політичний трагіфарс за авторською п’єсою
2018 «Давай займемося сексом», трагікомедія за п’єсою В.Красногорова
2018 «Бардо», екзистенційна драма за авторською п’єсою
2019 разом з Марією Боднар тренінг-проект «Майстерня гри театру Живаго»
2019 «Як стати Іваном Івановичем», комедія абсурду за авторською п’єсою
2019 Музичний перформанс «MRЯКА»
2020 «Відсутні» за мотивами п’єси Ж.П.Сартра «За зачиненими дверима»
Кіно-оператор фотограф, режисер монтажу, колорист, актор та учасник проекту «Театр Живаго» та режисер і засновник проекту CamON FilmSchool також є засновником музичного проекту МRЯКА та учасником проекту ХАТНЄГРАННЯ. На даний момент є кліпмейкером в танцювальній сиудії iLike Dance Complex, і займаюся самоосвітою в напрямку кінорежисури, колоргрейдінгу, монтажу та композітінгу
В дитинстві писала вірші, і через це мене запросили виступити з ляльковим театром. Після того почала й сама в ньому грати. Тоді виросла і пішла у фольклорний театр («Взори», м. Бережани). По закінченню школи вступила в Львівський національний університет ім. І. Франка на філологічний факультет. Коли закінчила навчання і почала працювати редактором, зрозуміла, що в житті бракує театру – тому прийшла в «Живаго».
У 1995 р. пішов у ЗСШ #82. У 2005 поступив ЛНУ «Львівська політехніка». З 2011 р. працюю у «со львівенергоналадка» на посаді інженер – проектант.
Актор, викладач акторської майстерності, режисер.
Народився 1999 року в м.Вільногірськ Дніпропетровської області. На даний момент мешкаю у Львові.Актор «Театру Живаго». Режисер проекту «Дель Арте» в рамках «Театру Живаго». Режисер театру «Балаган» від єврейської молодіжної організації «Hillel» у Львові. Тренер «Майстерні Реальності: театр + психологія». Викладач акторської майстерності в «CamOn film school». Учасник фестивалю «Весна Політехніки».
Освіта:
2006-2014 школа акторської гри у м.Вільногірськ
2017-цей час НУ «Львівська Політехніка» біотехнологія та біоінженерія
Прем’єри:
2019 «Milking cows», політичний трагіфарс за авторською п’єсою Зоряни Починайко
2019 разом з Марією Боднар тренінг-проект «Майстерня гри театру Живаго»
2019 «Відсутні» за мотивами п’єси Ж.П.Сартра «За зачиненими дверима»
2019 «Земля обітована», драматичний етюд за авторською п’єсою Зоряни Починайко
2019 «В пошуках втраченого чарівництва», комедія за мотивами п’єси Михаїла Хейфеца.