Театр-пральня – театр, що поєднує у собі, здавалося б, непоєднувані речі. Такі, як важливе і звичайне, як загальне і конкретне, як дрібне і величне, як серце і розум, як театр і пральня.
Своїми пошуками і поставленими питаннями ми прагнемо прати серця, виводити плями з душі, освіжувати розум, очищувати свідомість.

Театр-пральня – театр синтезу. Тут працюють актори-люди і актори-предмети. У своїх виставах прагне говорити про актуальне, про важливе, про необхідне; про те, про що не можна не говорити – про людину, про державу, про націю.