З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
Театр «Арабески»
Театр «Арабески»
Театр «Арабески»

Театр «Арабески»

Ми народилися на уламках імперії зла. Нам було 12-13 років, коли у совєцькому концтаборі загинув український поет- політв’язень В.Стус. Це було всього-на- всього в 1985 році. За рік вибухнув Чорнобиль. Це був очевидний кінець імперії. Коли ми були студентами, навчання не забирало аж так багато часу. В університетських курсах, наприклад літератури, було забагато прогалин. Професори ще не встигли прочитати ті книжки, що були заборонені роками, і щойно почали видаватися чи з’являтися в журналах. Тож читати книжки було цікавіше, ніж ходити на лекції.
У нас іще не було нічних клубів, MTV, комп’ютерів, інтернету та Google. У кінотеатрах розмістилися меблеві крамниці. Алкоголь, наркотики і навіть тютюн були важкодоступними. Наші батьки боролись за виживання, коли їм по декілька місяців не виплачували зарплати. Отже, нам особливо нічого іншого й не лишалося, крім книжок і нас самих. Так, у пошуках книжки, що вийшла на Заході, ми і потрапили до Харківського літературного музею. Крім потрібної книжки ми знайшли там архів: листи письменників, художників, театральних діячів початку ХХ століття, їхні книжки з автографами, їхні особисті речі, - все це просто було розкладено на підлозі у двох невеличких експозиційних залах. Серед експонатів був останній паспорт Леся Курбаса, з яким його арештували.

Ми дуже вдячні керівництву Харківського літературного музею за те, що нас не проганяли, а запросили до співпраці у створенні виставки до 100-річчя Миколи Хвильового. Нашу першу виставу «Шлях до загірної комуни» (за творами М.Хвильового) ми показали 13 ГРУДНЯ 1993 року. У день народження Миколи Хвильового. Ми грали її в музеї серед документів та особистих речей розстріляних українських письменників.

Лише через три роки після першої вистави (1996) з’явилася назва театру – «Арабески». Так називалася вистава, що увібрала в себе попередні експерименти – це справді були арабески – такий собі орнамент з наших несвідомих пошуків. Зрештою, ми зрозуміли, що з групи друзів ми перетворюємося на професійний театр. Осип Зінкевич, який організовував наше перше турне в США і Канаді, вимагав, щоб ми знайшли час на вигадування назви для театру - він не міг рекламувати театр без назви.

Чому варто відвідати:

День народження театру - 13 грудня 1993 року. Це день 100-річчя з дня народження Миколи Хвильового. Саме в цей день відбулася перша вистава театру «Шлях до загірної комуни» (за творами М.Хвильового), яку ми зіграли в Харківському Літературному Музеї серед документів та особистих речей розстріляних українських письменників.

Лише через три роки після першої вистави (1996) завдяки Осипу Зінкевичу, директору українсько-американського видавництва «Смолоскип» ім. Василя Симоненка, з’явилася назва театру – «Арабески». Так називалася вистава, що увібрала в себе попередні експерименти – це справді були арабески – такий собі орнамент з наших несвідомих пошуків.

Вистави театру високо цінував професор Шевельов, який свого часу бачив усі харківські постановки Леся Курбаса.

На замовлення театру Арабески Сергій Жадан написав три свої перші п’єси.

Заради співпраці з Арабесками Місько Барбара переїхав зі Львова до Харкова

Команда театру об’їхала з різними виставами всю Україну. З Харкова до Лондона через усю Центральну та Західну Європу. З Нью Йорка через Торонто до Флоріди. У Польщі легше порахувати міста, в яких ми не грали, ніж ті, що бачили наші вистави.

Зараз у репертуарі 7 вистав
Радіошансон: 8 історій про Юру Зойфера

« Радіошансон: 8 історій про Юру Зойфера »

Червоний Елвіс

« Червоний Елвіс »

Чорнобиль ТМ

« Чорнобиль ТМ »

Енеїда. 20 років потому

« Енеїда. 20 років потому »

Треба жити – не можна вмирати, або листи з Харкова

« Треба жити – не можна вмирати, або листи з Харкова »

ДЕКАЛОГ: локальна світова війна

« ДЕКАЛОГ: локальна світова війна »

Ромео. Джульєтта. Класична комедія

« Ромео. Джульєтта. Класична комедія »

Афіша
На жаль театр не має майбутніх подій
preloader
Відгуки глядачів
Про виставу

Відгуків немає
preloader