Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!
Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
Театр «Срібний острів»
Все почалося в далекому 1997 році. За підтримки ТОВ «Чорнобиль-Відродження» та його Генерального директора Гладкого В. М. виник театр, тобто підприємство, як годиться з усіх юридичних правилами, який назвали «Срібний острів». Якщо розшифровувати, то за цією назвою – образ людини, але людини духовної, людини, яка переживає. Кожна людина у певні мірі – «острів», а срібло – елемент, який очищує. Ось і було поставлено за мету очистити простір навколо за допомогою вічного, як світ, мистецтва театру. Тобто такий ось художній і моральний орієнтир і напрямок для творчого пошуку.
З 2002 року продовжується проект театру за підтримки ЮНІСЕФ при ООН, посольства Королівства Нідерланди в Україні, який називається «Срібна дорога до юних сердець». В рамках цього проекту театр дав багато вистав для дитячих будинків, інтернатів, для дітей інвалідів та дітей з малозабезпечених сімей.
Театр провів гастролі по всій Україні, даючи вистави у всіх виховних колоніях для неповнолітніх правопорушників.
Майданчик театру: Україна Київ вул. Платона Майбороди, 8 Поряд з м. Лук'янівська
У звичайну театральну трупу приходить юна, красива і талановита актриса, що створює ефект вибуху бомби в колективі! Їй відразу дають прізвисько «Курка». Вона має успіх не лише на сцені, але й у чоловіків. Магія її чарівності захоплює і керівництво театру, включаючи головного режисера та адміністратора. Усі стабільні відносини в театрі під загрозою!Закулісний світ заповнюється вогнем пристрасті, змін і несподіваних поворотів ...
Брати Коннор живуть у взаємній ворожнечі на гроші вбитого батька, п'ють самогон і мріють про красуню Герлін... Місцевий молодий священик, батько Уелш, безуспішно намагається примирити їх, але, дивлячись на те, що діється в його прихід, – сумнівається в своїй вірі і релігії . П'єси Макдонаха розкривають людську природу, її сутність – химерну, примхливу і мстиву. Люди найчастіше глухі і жорстокі один до одного... але є слабка надія на їх переродження. До імені ірландського драматурга Мартіна Макдонаха давно і міцно приліпився епітет «модний» (що почасти справедливо, якщо врахувати, скільки постановок з'явилося в останні роки за його п'єсами). Загадковий ірландець дивним чином вміє говорити з глядачем на рівних про серйозні і глибокі речі. Що зовсім не скасовує ні яскравості форми, ні знаменитого «макдонахівского» гумору... Він пише демонстративно грубо, криваво, з розмаху... Так історія цих братів, подібно історії Каїна і Авеля, переростає в історію про збої в загальній програмі світу. МакДонах пише про те ж, що і Шекспір, але тут немає ніяких королівств – люди ділять пачку чіпсів, але при цьому масштаби переживання рівні шекспірівським.
Водевіль «Два мільйони за шпильки» – легка іскрометна музична вистава про сватання легковажного сина багатого сімейства. Що, скажіть, робити молодій людині – симпатичному, доброму, та ще мріє одружитися? Ви відповісте: «Знайти наречену, запропонувати їй руку і серце»... І будете абсолютно праві. Але що робити цьому юнакові, якщо його серце буквально тане від любові, побачивши будь-яку молоденьку дівчину? Дія п'єси відбувається в позаминулому столітті, але інтригуючий сюжет привертає увагу і сьогодні. Вистава не сходить зі сцен театрів уже півтора століття, адже тема непідкупною любові актуальна в усі часи. Положення в суспільстві та фінансовий добробут не можуть стати мірилом людського щастя – в цьому головна ідея твору.
«Дамський кравець» – одна з найпопулярніших п'єс Жоржа Фейдо, яка, незважаючи на свою легковажність, вже близько ста років не сходить зі сцен європейських театрів. У центрі вистави – захопливі пригоди молодого паризького лікаря, який в силу обставин змушений був увійти в образ дамського кравця. І все це – щоб утримати свій палкий любовний зв'язок і одночасно зберегти стосунки з дружиною. Цей класичний зразок п'єси французького бульварного театру, оживляє в нашій уяві образ Парижа початку ХХ століття: музика Оффенбаха, живопис імпресіоністів, любовні пригоди, шампанське і канкан.
Глядачі стають свідками неймовірної історії кохання простого хлопця Аладдіна і красуні царівни Будур. Душевна краса і добро обов'язково переможуть зло і людське каліцтво. Але шлях до цієї перемоги лежить через смертельну небезпеку для Аладдіна, уникнути яку завжди допоможе мудрий і веселий Джин, що прийшов з чарівної лампи. Глядачі побачать захопливі бої на справжніх кинджалах, почують пісні героїв, красиві і яскраві костюми, а головне - заразливо щиру гру акторів.
Київський театр «Срібний острів» запрошує всіх, хто любить свою батьківщину до сімейного перегляду прем'єрного спектаклю «Кайдашева сім'я». Обіцяє здивувати глибоким розкриттям змісту і розповісти, про що ж насправді писав видатний український класик Іван Нечуй-Левицький. Всі знають, що Кайдаші не поділили грушу, але насправді, чому вони ніяк не можуть припинити сварки? Мабуть є ще щось, що не дає Кайдаш спокою. Що саме? Про це і розкажуть актори.
Закінчив у 2007 році Одеський політехнічний Університет за спеціальністю інженер-електрик.
З 2014 по 2015 рік був актором театру «Маскам рад», 2015-2016 – актор «Іншого» театру.
У 2016-2018 – актор в Новому київському театрі комедії.
У 2016 році закінчив курси акторської майстерності UFS при кіностудії Film.ua.
У 2018 році був запрошений у трупу театру «Срібний острів».
Закінчила музичну школу імені Турчака за класом фортепіано і вокал.
У 2017 році закінчила Київський міжнародний університет (майстерня н. арт. Україна Сомова Л. Н.), відтоді навчається в КНУТКіТ ім. Карпенко-Карого за фахом режисер драматичного театру (майстерня Дубініна К. М.).
З 2017 року працює в виїзному дитячому театрі «Теремок». У цьому ж році увійшла до складу трупи театру «Срібний острів».
2015 року навчається в Коледжі КіМУ на факультеті акторської майстерності. Майстерня Ю. Раєвського.
З 2018 року став актором студії театру «Срібний острів».
Народився в 1977 році. У 1999 році закінчив КНУТКіТ ім. Карпенка-Карого. Майстерня Ю. Висоцького.
У трупу театру «Срібний острів» запрошений в 2003 році.
Закінчив Інститут екранних мистецтв за спеціальністю актор театру та кіно (майтерня В. Гузика).
З 2013 по 2017 роки – актор театру «Перетворення», у 2016-2018 роках грав в МУДТ.
У 2018 роци був запрошений до трупи «Срібний острів».
У 2015 році закінчила Коледж КіМУ, факультет акторської майстерності. Майстерня з. арт. України Лимар Л. Д. З 2015 по 2017 рік навчалася в Інституті ТКВТ КіМУ в майстерні нар.
арт. Україна Сомова Л.Н. А в 2019 закінчила навчання в Інституті КТІ КіМУ, за фахом – режисер кіно і телебачення.
У трупу театру «Срібний острів» запрошена в 2015 році.
Після закінчення університету був запрошений до трупи театру «Браво».
У 2018 році долучився до трупи театру «Срібний острів».
Закінчила КіМУ (майстерня нар. арт. України Л. М. Сомова).
Запрошена в трупу театру «Срібний острів» у 2017 році.
У 2016 році почала своє навчання в КНУ ім.Т.Шевченка за спеціальністю ведучий програм і телебачення (майстерня Д. Лінартовіча).
У 2018 році була запрошена в театр «Срібний острів».
До вступу до театрального ВНЗ отримав два технічних освіти: у 2006 році закінчив Київський технікум електронних приладів, в 2011 – Інститут ІДС НАУ.
У 2014 році закінчив Інститут ТКВТ КіМУ (майстерня з. арт. України Л. Лимар). У 2016 закінчив КНУТКіТ ім.Карпенка-Карого за фахом режисер драматичного театру (майстерня В. Чхаїдзе).
З 2014 по 2017 роки працював в Київському академічному театрі на Липках (ТЮГ).
У трупу театру «Срібний острів» запрошений в 2014 році.
Закінчила в 2014 році Інститут ТКВТ КіМУ. Майстерня з. арт. Україна Лимар Л.Д.
У трупу театру «Срібний острів» була запрошена будучи ще студенткою.
У 2017 році закінчила Інститут ТКВТ КіМУ, майстерня н. арт. Україна Сомова Л.Н.
У трупі театру «Срібний острів» перебуває з 2018 року.
З 2010 по 2011 рік навчався в студії імпровізації «Чорний квадрат». У 2016 році закінчив Інститут ТКВТ КіМУ, майстерня н. арт. Україна Сомова Л.Н.ґ
На сьогодні є актором відразу декількох театрів Києва: Театр Єсіних (з 2016 р.), Мала Опера (з 2017 р.), «Театральна біржа» та театр «Особистості» (з 2018).
У трупу театру «Срібний острів» був запрошений в 2017 році.
З 2007 по 2013 перебував в одеському дитячому театрі «Балаганчик». З 2013 почав своє навчання У КНУТКіТ ім. Карпенка-Карого. Майстерня Е. Гулякіной.
У трупу театру «Срібний острів» запрошений в 2017 році.
Творча кар'єра Людмили Лимар почалася в Росії. Закінчивши училище мистецтв у Волгограді, вона стала актрисою Волгоградського театру юного глядача і незабаром була запрошена в Ростов-на-Дону в молодіжний театр ім. Ленінського комсомола. Через кілька років отримала запрошення в Ростовський-на-Дону академічний театр ім. Горького, де стала провідною актрисою і незабаром отримала державну премію ім. К. С. Станіславського за роль Ксенії Астахової в спектаклі «Тихий Дон».
На запрошення Нар. Арт. Україна Е. М. Митницького приїхала до Києва і була однією з активних учасниць створення театру Драми і комедії на лівому березі Дніпра, де стала провідною актрисою з великим репертуаром класичних і сучасних ролей. За роботу в театрі драми і комедії Людмила Лимар отримала звання Заслуженої артистки України.
Актриса багато і плідно працювала над жанром моно-вистави в київському театрі «Сузір'я». Вистави в її виконанні були відомі не тільки киянам, а й стали учасниками багатьох міжнародних театральних фестивалів, в тому числі і Единбурзького.
У 1997 році Людмила Лимар разом з чоловіком Коротовим Юрієм заснувала незалежний театр «Срібний острів», який став творчою майстернею для неї і її однодумців. У «Срібному острові» Людмила Лимар дебютувала як режисер. А також вона продовжувала грати моноспектакль «Прощальна вечеря» за романсами Олександра Вертинського, який перенесла зі сцени театру «Сузір'я».
Крім роботи над виставами Л. Лимар є керівником соціально-творчого проекту по роботі з молоддю, який носить назву «Срібна дорога до юних сердець». З 2002 року триває робота над цим проектом за підтримки таких міжнародних організацій, як: ЮНІСЕФ при ООН, посольства Королівства Нідерланди в Україні.
Захопившись роботою з акторами, Людмила закінчила режисерський факультет Київського міжнародного університету і паралельно з творчою роботою на «Срібному острові» зайнялася викладацькою діяльністю. Вона викладає майстерність актора. Випустила три акторських курси в театральному інституті Київського міжнародного університету і з 2012 року Людмила – доцент інституту журналістики Київського національного університету ім. Шевченко на факультеті кінотелемистецтва.
