Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
Все почалося в далекому 1997 році. За підтримки ТОВ «Чорнобиль-Відродження» та його Генерального директора Гладкого В. М. виник театр, тобто підприємство, як годиться з усіх юридичних правилами, який назвали «Срібний острів». Якщо розшифровувати, то за цією назвою – образ людини, але людини духовної, людини, яка переживає. Кожна людина у певні мірі – «острів», а срібло – елемент, який очищує. Ось і було поставлено за мету очистити простір навколо за допомогою вічного, як світ, мистецтва театру. Тобто такий ось художній і моральний орієнтир і напрямок для творчого пошуку.
З 2002 року продовжується проект театру за підтримки ЮНІСЕФ при ООН, посольства Королівства Нідерланди в Україні, який називається «Срібна дорога до юних сердець». В рамках цього проекту театр дав багато вистав для дитячих будинків, інтернатів, для дітей інвалідів та дітей з малозабезпечених сімей.
Театр провів гастролі по всій Україні, даючи вистави у всіх виховних колоніях для неповнолітніх правопорушників.
Майданчик театру: Україна Київ вул. Платона Майбороди, 8 Поряд з м. Лук'янівська
У звичайну театральну трупу приходить юна, красива і талановита актриса, що створює ефект вибуху бомби в колективі! Їй відразу дають прізвисько «Курка». Вона має успіх не лише на сцені, але й у чоловіків. Магія її чарівності захоплює і керівництво театру, включаючи головного режисера та адміністратора. Усі стабільні відносини в театрі під загрозою!Закулісний світ заповнюється вогнем пристрасті, змін і несподіваних поворотів ...
Водевіль «Два мільйони за шпильки» – легка іскрометна музична вистава про сватання легковажного сина багатого сімейства. Що, скажіть, робити молодій людині – симпатичному, доброму, та ще мріє одружитися? Ви відповісте: «Знайти наречену, запропонувати їй руку і серце»... І будете абсолютно праві. Але що робити цьому юнакові, якщо його серце буквально тане від любові, побачивши будь-яку молоденьку дівчину? Дія п'єси відбувається в позаминулому столітті, але інтригуючий сюжет привертає увагу і сьогодні. Вистава не сходить зі сцен театрів уже півтора століття, адже тема непідкупною любові актуальна в усі часи. Положення в суспільстві та фінансовий добробут не можуть стати мірилом людського щастя – в цьому головна ідея твору.
«Дамський кравець» – одна з найпопулярніших п'єс Жоржа Фейдо, яка, незважаючи на свою легковажність, вже близько ста років не сходить зі сцен європейських театрів. У центрі вистави – захопливі пригоди молодого паризького лікаря, який в силу обставин змушений був увійти в образ дамського кравця. І все це – щоб утримати свій палкий любовний зв'язок і одночасно зберегти стосунки з дружиною. Цей класичний зразок п'єси французького бульварного театру, оживляє в нашій уяві образ Парижа початку ХХ століття: музика Оффенбаха, живопис імпресіоністів, любовні пригоди, шампанське і канкан.
Глядачі стають свідками неймовірної історії кохання простого хлопця Аладдіна і красуні царівни Будур. Душевна краса і добро обов'язково переможуть зло і людське каліцтво. Але шлях до цієї перемоги лежить через смертельну небезпеку для Аладдіна, уникнути яку завжди допоможе мудрий і веселий Джин, що прийшов з чарівної лампи. Глядачі побачать захопливі бої на справжніх кинджалах, почують пісні героїв, красиві і яскраві костюми, а головне - заразливо щиру гру акторів.
Брати Коннор живуть у взаємній ворожнечі на гроші вбитого батька, п'ють самогон і мріють про красуню Герлін... Місцевий молодий священик, батько Уелш, безуспішно намагається примирити їх, але, дивлячись на те, що діється в його прихід, – сумнівається в своїй вірі і релігії . П'єси Макдонаха розкривають людську природу, її сутність – химерну, примхливу і мстиву. Люди найчастіше глухі і жорстокі один до одного... але є слабка надія на їх переродження. До імені ірландського драматурга Мартіна Макдонаха давно і міцно приліпився епітет «модний» (що почасти справедливо, якщо врахувати, скільки постановок з'явилося в останні роки за його п'єсами). Загадковий ірландець дивним чином вміє говорити з глядачем на рівних про серйозні і глибокі речі. Що зовсім не скасовує ні яскравості форми, ні знаменитого «макдонахівского» гумору... Він пише демонстративно грубо, криваво, з розмаху... Так історія цих братів, подібно історії Каїна і Авеля, переростає в історію про збої в загальній програмі світу. МакДонах пише про те ж, що і Шекспір, але тут немає ніяких королівств – люди ділять пачку чіпсів, але при цьому масштаби переживання рівні шекспірівським.
Київський театр «Срібний острів» запрошує всіх, хто любить свою батьківщину до сімейного перегляду прем'єрного спектаклю «Кайдашева сім'я». Обіцяє здивувати глибоким розкриттям змісту і розповісти, про що ж насправді писав видатний український класик Іван Нечуй-Левицький. Всі знають, що Кайдаші не поділили грушу, але насправді, чому вони ніяк не можуть припинити сварки? Мабуть є ще щось, що не дає Кайдаш спокою. Що саме? Про це і розкажуть актори.
Закінчив у 2007 році Одеський політехнічний Університет за спеціальністю інженер-електрик.
З 2014 по 2015 рік був актором театру «Маскам рад», 2015-2016 – актор «Іншого» театру.
У 2016-2018 – актор в Новому київському театрі комедії.
У 2016 році закінчив курси акторської майстерності UFS при кіностудії Film.ua.
У 2018 році був запрошений у трупу театру «Срібний острів».
Закінчила музичну школу імені Турчака за класом фортепіано і вокал.
У 2017 році закінчила Київський міжнародний університет (майстерня н. арт. Україна Сомова Л. Н.), відтоді навчається в КНУТКіТ ім. Карпенко-Карого за фахом режисер драматичного театру (майстерня Дубініна К. М.).
З 2017 року працює в виїзному дитячому театрі «Теремок». У цьому ж році увійшла до складу трупи театру «Срібний острів».
2015 року навчається в Коледжі КіМУ на факультеті акторської майстерності. Майстерня Ю. Раєвського.
З 2018 року став актором студії театру «Срібний острів».
Народився в 1977 році. У 1999 році закінчив КНУТКіТ ім. Карпенка-Карого. Майстерня Ю. Висоцького.
У трупу театру «Срібний острів» запрошений в 2003 році.
Закінчив Інститут екранних мистецтв за спеціальністю актор театру та кіно (майтерня В. Гузика).
З 2013 по 2017 роки – актор театру «Перетворення», у 2016-2018 роках грав в МУДТ.
У 2018 роци був запрошений до трупи «Срібний острів».
У 2015 році закінчила Коледж КіМУ, факультет акторської майстерності. Майстерня з. арт. України Лимар Л. Д. З 2015 по 2017 рік навчалася в Інституті ТКВТ КіМУ в майстерні нар.
арт. Україна Сомова Л.Н. А в 2019 закінчила навчання в Інституті КТІ КіМУ, за фахом – режисер кіно і телебачення.
У трупу театру «Срібний острів» запрошена в 2015 році.
Після закінчення університету був запрошений до трупи театру «Браво».
У 2018 році долучився до трупи театру «Срібний острів».
Закінчила КіМУ (майстерня нар. арт. України Л. М. Сомова).
Запрошена в трупу театру «Срібний острів» у 2017 році.
У 2016 році почала своє навчання в КНУ ім.Т.Шевченка за спеціальністю ведучий програм і телебачення (майстерня Д. Лінартовіча).
У 2018 році була запрошена в театр «Срібний острів».
До вступу до театрального ВНЗ отримав два технічних освіти: у 2006 році закінчив Київський технікум електронних приладів, в 2011 – Інститут ІДС НАУ.
У 2014 році закінчив Інститут ТКВТ КіМУ (майстерня з. арт. України Л. Лимар). У 2016 закінчив КНУТКіТ ім.Карпенка-Карого за фахом режисер драматичного театру (майстерня В. Чхаїдзе).
З 2014 по 2017 роки працював в Київському академічному театрі на Липках (ТЮГ).
У трупу театру «Срібний острів» запрошений в 2014 році.
Закінчила в 2014 році Інститут ТКВТ КіМУ. Майстерня з. арт. Україна Лимар Л.Д.
У трупу театру «Срібний острів» була запрошена будучи ще студенткою.
У 2017 році закінчила Інститут ТКВТ КіМУ, майстерня н. арт. Україна Сомова Л.Н.
У трупі театру «Срібний острів» перебуває з 2018 року.
З 2010 по 2011 рік навчався в студії імпровізації «Чорний квадрат». У 2016 році закінчив Інститут ТКВТ КіМУ, майстерня н. арт. Україна Сомова Л.Н.ґ
На сьогодні є актором відразу декількох театрів Києва: Театр Єсіних (з 2016 р.), Мала Опера (з 2017 р.), «Театральна біржа» та театр «Особистості» (з 2018).
У трупу театру «Срібний острів» був запрошений в 2017 році.
З 2007 по 2013 перебував в одеському дитячому театрі «Балаганчик». З 2013 почав своє навчання У КНУТКіТ ім. Карпенка-Карого. Майстерня Е. Гулякіной.
У трупу театру «Срібний острів» запрошений в 2017 році.
Творча кар'єра Людмили Лимар почалася в Росії. Закінчивши училище мистецтв у Волгограді, вона стала актрисою Волгоградського театру юного глядача і незабаром була запрошена в Ростов-на-Дону в молодіжний театр ім. Ленінського комсомола. Через кілька років отримала запрошення в Ростовський-на-Дону академічний театр ім. Горького, де стала провідною актрисою і незабаром отримала державну премію ім. К. С. Станіславського за роль Ксенії Астахової в спектаклі «Тихий Дон».
На запрошення Нар. Арт. Україна Е. М. Митницького приїхала до Києва і була однією з активних учасниць створення театру Драми і комедії на лівому березі Дніпра, де стала провідною актрисою з великим репертуаром класичних і сучасних ролей. За роботу в театрі драми і комедії Людмила Лимар отримала звання Заслуженої артистки України.
Актриса багато і плідно працювала над жанром моно-вистави в київському театрі «Сузір'я». Вистави в її виконанні були відомі не тільки киянам, а й стали учасниками багатьох міжнародних театральних фестивалів, в тому числі і Единбурзького.
У 1997 році Людмила Лимар разом з чоловіком Коротовим Юрієм заснувала незалежний театр «Срібний острів», який став творчою майстернею для неї і її однодумців. У «Срібному острові» Людмила Лимар дебютувала як режисер. А також вона продовжувала грати моноспектакль «Прощальна вечеря» за романсами Олександра Вертинського, який перенесла зі сцени театру «Сузір'я».
Крім роботи над виставами Л. Лимар є керівником соціально-творчого проекту по роботі з молоддю, який носить назву «Срібна дорога до юних сердець». З 2002 року триває робота над цим проектом за підтримки таких міжнародних організацій, як: ЮНІСЕФ при ООН, посольства Королівства Нідерланди в Україні.
Захопившись роботою з акторами, Людмила закінчила режисерський факультет Київського міжнародного університету і паралельно з творчою роботою на «Срібному острові» зайнялася викладацькою діяльністю. Вона викладає майстерність актора. Випустила три акторських курси в театральному інституті Київського міжнародного університету і з 2012 року Людмила – доцент інституту журналістики Київського національного університету ім. Шевченко на факультеті кінотелемистецтва.