З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
Одеський академічний український музично-драматичний театр імені В. Василька
Одеський академічний український музично-драматичний театр імені В. Василька
Одеський академічний український музично-драматичний театр імені В. Василька
Одеський академічний український музично-драматичний театр імені В. Василька
Одеський академічний український музично-драматичний театр імені В. Василька

Одеський академічний український музично-драматичний театр імені В. Василька

5.0 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 7
4.6
4.6
5.3
5.6

Одеський академічний український музично-драматичний театр ім. В.С.Василька засновано в листопаді 1925 року під назвою «Одеська українська Держдрама». Сучасне ім`я театру з 1995 року нерозривно пов`язане з видатним українським актором, режисером, драматургом, істориком і теоретиком сценічного мистецтва, театральним педагогом Василем Степановичем Васильком, який присвятив цій трупі чимало плідних років життя та творчості.

Зараз трупа театру має в своєму складі талановитих акторів всіх поколінь, до неї входять двоє народних артистів України, одинадцять заслужених артистів та заслужений діяч мистецтв України, великий загін обдарованої молоді – випускників провідних мистецьких навчальних закладів. Провідні актори театру – народні артисти України Ольга Равицька та Анатолій Дриженко, заслужений артист України Яків Кучеревський, артисти Євген Юхновець та Сергій Ярий за свої ролі в кіно стали улюбленцями кіно- і телеглядачів далеко за межами Одеси.

Головною ж своєю метою в Одеському академічному українському музично-драматичному театрі імені В.Василька, як і завжди, вбачають розвиток української культури і духовного відродження суспільства.

Чому варто відвідати:

У репертуарі завжди чільне місце посідали твори як національних корифеїв – І.Франка, М.Гоголя, М.Старицького, І.Тобілевича (Карпенко-Карого та інших, так і вистави світової класичної драматургії – від Софокла, В.Шекспіра, Е.-Т.-А.Гофмана – до Б.Брехта. Поруч із ними постійну увагу колектив приділяв та приділяє суто сучасним авторам, вважаючи за обов`язок торкатися найактуальніших проблем сьогодення.

Помітною подією не лише для Одеси, а й для театрального життя країни в цілому, за одноголосним визнанням глядачів та фахівців, стала нова етапна робота – вистава «Вона його любила» у постановці, мабуть, одного з найпопулярніших сучасних режисерів – заслуженого артиста України Стаса Жиркова.

Наскільки амбіційні, настільки ж і переконливі за своєю перспективністю плани є у колективу і на найближче майбутнє – тут і участь у багатьох фахових фестивалях, і обмін гастролями з провідними театрами країни та зарубіжжя, і повноцінне втілення на постійній основі експериментального проекту «Сцена 38», тощо…

Цікаві відомості:

Театр засновано у 1925 році.

Зараз у репертуарі 32 вистави
Емігранти
« Емігранти » Трагедія абсурду на одну дію

«Емігранти» – одна з найвідоміших п’єс польської драматургії та світового театру загалом, у якій відверто йдеться про те, що зазвичай намагаються не виставляти на показ. У цій історії мало сентиментів, вона відверта, сувора і чоловіча. Двоє емігрантів, імен яких ми навіть не знаємо, дуже різні, хоча й опинилися в однаковій ситуації – без своїх родин, без можливості обіймати дітей і радіти їхнім успіхам, в чужій країні: один заробляє тим, що копає канави, інший – втік з країни через політичне переслідування і планує написати важливу книгу про цінності. У силу обставин чоловіки винаймають в підвалі (на дні) найдешевше житло і змушені зустрічати разом Новий рік. Тож нарешті у них з’являється можливість відверто поспілкуватися і проговорити несказане. Кожен упевнений, що знає сусіда як облупленого, і йому є чим дорікнути. Так чи зможуть вони почути один одного, які таємниці відкриються, кого перш за все вони ошукують, розказуючи про свої плани і мрії, що станеться внаслідок зіткнення двох різних світоглядів? Чи знайдемо ми в цій історії, написаній майже 60 років тому, себе, чи отримаємо відповіді на актуальні питання, чи станеться катарсис? Дізнайтесь, прийшовши на виставу! У камерній, майже інтимній обстановці зустріч з собою справжнім (ньою) може стати зовсім несподіваною. На виставі працює стробоскоп. Вагітним і людям, які страждають захворюваннями нервової системи до перегляду не рекомендується.

Кого люблю…
« Кого люблю… » Трагікомедія

Це звичайний випадок з життя: одна жінка зайшла познайомитися з іншою, яка живе по сусідству … Вони приблизно одного віку. Кожна прожила свою велику життя. Тільки вони різні: одна – з міста, друга – сільська. При знайомстві відчулося, що вони – як з різних галактик … Кого любити, кого ненавидіти – хто розбере? Один Бог знає. Через шквал пристрастей ці жінки знаходять дорогу до істини, до розуміння. Виявляється, у них так багато спільного, вони, врешті-решт, – споріднені душі… Глядачі дивляться виставу на надзвичайно близькій відстані від акторів. Стають не просто свідками того, що відбувається, але й свого роду учасниками сценічної дії.

«Клуб самотніх сердець» – це трагіфарс в стилі ретро про трьох абсолютно різних, стародавніх подруг, які одна за одною передчасно втратили коханих чоловіків, з якими прожили мало не все своє життя. Як жити далі, ніхто з них не знає, але кожна представляє по-своєму. Спочатку їм здається, що життя закінчилося. Але вдови повні сил і енергії. Регулярно зустрічаються на чай і слухають свій улюблений рок-н-рол, а потім їдуть на цвинтар – поговорити зі своїми чоловіками, підстригти плющ на їх могилах, посперечатися про майбутнє і попліткувати про подругу, яка в черговий раз зібралася під вінець … Які несподіванки чекають їх? Чи дозволять собі подруги і надалі насолоджуватися життям і стати врешті-решт щасливими? Чи є життя після смерті другої половинки (партнера)? Чи є шанс на любов у такому віці? Як складеться доля кожного учасника клубу? І де тут може бути гумор? Відповіді на всі ці та інші вічні питання в нашій версії цієї історії!

За день до власного кінця світу можна собі дозволити все, чи не так?! Навіть прожити ціле життя за одну добу! Адже, коли бракне часу, усе відчувається яскравіше, кров по жилах тече швидше, загострюються почуття й емоції. Ризик і реальна небезпека роблять життя смачнішим. Історія про пошуки себе в цьому не бездоганному світі, про подолання упереджень, та, зрештою, про повну довіру чужій людині, з якою познайомилися в сумнівному місці. Вони заледве знайомі, але Вона покликала, а Він відгукнувся, щоб ризикнути і здійснити найважливіший у житті вчинок разом. Над ними – яскраві зорі, під ними – глибока прірва, навколо – високі гори, а в душі, замість пустки починає проростати щось нове і досі незнане, вирують бурхливі пристрасті! Чи змінить їхні наміри останній день, проведений разом серед краси фйордів? Поспішіть зануритися в камерність атмосфери, що панує на Сцені 38!

Приречені танцювати
« Приречені танцювати » Марафон тривалістю в життя

На вас чекає феєрична атмосфера найбільшого у світі танцювального марафону з яскравим світлом, запальною музикою, карколомною хореографією, блискучими костюмами й красивими людьми! Бо коли в житті немає світла й ти на шаленій швидкості мчиш у прірву, то найбільший у світі танцювальний марафон створений подарувати тобі свято в жахливій атмосфері, з шаленим грошовим призом здається справжнім порятунком! Адже втеча від сірої буденності в шалені веселощі – то звична пігулка, до якої вдається людство. І дарма, що виглядати потрібно яскраво й красиво, випромінюючи щастя й успіх, дарма, що треба танцювати – запально й безперервно, відпочиваючи не більше 10 хвилин. Усі учасники прийшли перемогти й урятувати своє життя. Такі різні учасники: юний і сильний ковбой, сивий і бувалий у бувальцях моряк, вагітна наївна жінка та безпорадний розчарований фермер, цинічна дівчина з гірким минулим і немолода безперспективна колишня актриса – усі вони, як загнані коні, «на останньому диханні» зроблять усе для своєї перемоги. А от чи всім стане сили дістатися фінішу? І чи існує життя після марафону? Адже загнаних коней пристрілюють – чи не так?!

Вистава «Конотопська відьма» – багатолюдне, багатолике, яскраве, пісенно-танцювальне, музичне видовище. Мюзикл на 2 дії створено за мотивами бурлескно-реалістичної повісті класика української літератури Григорія Квітки-Основ’яненка «Конотопська відьма». В Конотопі з відьмами боролися оригінально: їх просто топили. Через те, що кілька місяців немає дощу, що  хорунжівна Олена не хоче виходити заміж за сотника Микиту Забрьоху, що до Конотопа прийшла депеша: негайно вирушати у воєнний похід… А в усьому цьому винуваті вони, відьми! Тож, треба їх топити! Якщо відьма справжня, то вона аж ніяк не потоне… Розум і безглуздя, влада і прагнення будь-що отримати збагачення, здобувши посаду, всілякі забобони, важливість щирості у відносинах, розуміння, що кожен спроможний сам вирішити свою долю – все це є в повісті й у виставі театру.

Глядачам пощастить побувати за одне відвідування театру на трьох комедіях. До того ж, подивитися їх зблизька – на відстані кількох кроків від акторів. А сюжети кожної з театральних новел – такі, що хочеться озирнутись: чи ніхто не здогадався, що все це списано з тебе або твоїх сусідів. Кожна з цих маленьких комедій має свій сюжет: у першій історії жінка будь-що силиться влаштувати особисте життя; у другій – чоловікові, як кажуть, «біс в ребро», а покинута дружина за нього бореться; у третій – сталася з чоловіком неймовірна халепа, що годі й казати! Треба прийти і подивитися всі три комедії – і поспівчувати людям, дуже симпатичним, хорошим людям, які заслуговують на те, щоб жити у щасті та в парі, і посміятися разом з ними.

Про кохання...без слів
« Про кохання...без слів » Музично-пластична вистава

Танцювальні майданчики у міських парках – свідки багатьох історичних подій. Тут знайомилися, закохувалися, освідчувалися у коханні, траплялися і непорозуміння, навіть бійки… В кожне десятиліття (від 20-х до 80-х років минулого, XX століття) танцювальні майданчики були місцем зустрічей і прощань. У виставі показані історії людей, що відвідували їх в різні роки… Сценічна оповідь ведеться мовою пластики і музики, без жодного слова. Але вистава «Про кохання… без слів» – не балет і не пантоміма, а виразна музично-пластична вистава, в якій за допомогою театральних засобів передаються зміна епох, атмосфера часу, долі, характери людей. І звучать зі сцени популярні пісні та мелодії минулих десятиліть, які нагадають багатьом глядачам їхню юність, а молодим глядачам подарують щасливу можливість відчути подих юності колишніх поколінь.

За двома зайцями
« За двома зайцями » Музична комедія

«За двома зайцями» – одна з найпопулярніших українських класичних комедій. На нашій сцені – це вистава-довгожителька, яка відзначила не один знаменний ювілей. Історія кохання Проні Прокопівни, її шалений роман з київським цирульником Свиридом Петровичем Голохвостим нікого не залишить байдужим, адже кожна людина мріє про щастя, бажає великого і чистого кохання… Тож, можна зрозуміти в її мріях та сподіваннях і Проню Прокопівну, вихованку пансіону шляхетних панянок. До того ж, в цій «веселогрі» є урок для кожного, не лише для Голохвостого, котрий, бажаючи вибратися із злиднів та збагатіти, почав залицятися до Проні Прокопівни, але не міг обминути своєю ласкою і красунечку Галю, дочку Лимарихи… Як каже народне прислів’я? – «За двома зайцями поженешся – жодного не спіймаєш». Талановитий акторський ансамбль, прекрасна музика, забарвлені національним колоритом танці та пісні, виконані артистами у супроводі оркестру, котрий є активним учасником сценічної дії, загальна святкова атмосфера видовища – все це визначає успіх вистави у численної глядацької аудиторії. Перші виконавці ролей у виставі, яку поставив режисер Володимир Туманов в 1988 році, – це Галина Кобзар-Слободюк (Проня Прокопівна), Василь Яковець (Сірко), Світлана Гужва (Лимариха), Анатолій Фоменко та Михайло Пуровець (виконавці ролі Свирида Петровича Голохвостого), Марія Пивоварова (Сірчиха), Тетяна Глущенко (Химка) та інші. З часом заслужена артистка України Галина Кобзар-Слободюк передала естафету актрисі Ірині Бесараб.

П’єса «2 Ангели, 4 Людини» – драматургічний дебют відомого письменника-сатирика, радіо та телеведучого Віктора Шендеровича. В цій дуже смішній комедії поєдналися світи – реальний і віртуальний. Божественне і земне. Роздуми про життя і про смерть. …В реальному житті сталися неймовірні події. Ситуація з категорії абсурдних: до головного героя комедії приходить ангел… який,  виявляється, не дух безтілесний, а  істота, що п’є, їсть, лається… вимагає земних благ. Ось так, панове, не відчиняйте двері своєї квартири незнайомцям, тим паче – вночі!

Афіша
На жаль театр не має майбутніх подій
preloader
Відгуки глядачів
Про виставу

Відгуків немає
preloader