З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
Маріїнський театр
Маріїнський театр
Маріїнський театр

Маріїнський театр

5.2 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 27
5.2
5.0
5.4
5.3

Маріїнський театр – це театр, який нарешті змирився з існуванням інших жанрів – цирку й кінематографа – й відмовився конкурувати з ними у створенні візуальних ефектів. Глядач іде в театр спостерігати жести, міміку й риторику актора, а не трюки та спецефекти.

Це театр, після перегляду вистав якого у глядача мають виникати не лише емоції, але й ідеї. Він має стежити не лише за сюжетом, але й за думкою. Зрештою, театр – елітарна розвага.

Це театр високих станів. Нині забагато вистав, які спрямовані нижче живота. Набридло.

Це антиманіхейський театр. Вистава не має розбещувати й отупляти. Вона має
зміцнювати глядача у вірі, надихати його на національне почуття, стимулювати расовий інстинкт.

Це постпсихологічний театр, який значною мірою ґрунтується на ідеях нашого великого
співвітчизника Валерія Курінського.

Зараз у репертуарі 3 вистави
5.8 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 9
5.8
5.8
5.8
5.9

В.О.П. (взводний опорний пункт) – прем’єра містичної драми з елементами комедії, за однойменною п’єсою Дмитра Корчинського. Кохання, смерть та війна напередодні кінця віків. Тепер все залежить від них. Шість життів, які вирішать долю людства. Або не вирішать...

Після…
« Після… » Містична комедія
6.0 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 1
6.0
6.0
6.0
6.0

«Після…» – містична комедія режисера Ігоря Вялова та художника Ігоря Білецького за новою моторошною п’єсою Дмитра Корчинського. Твір видатних акторів, знаного режисера та знаменитого художника-постановника відзначається особливим блюзнірством, нетолерантністю і зневагою до суспільної моралі. Вбивця, брудний політик і філософ, який гірший за них обох разом взятих, зустрічаються для того, щоб судити один одного й усіх навколо... Буде весело і страшно.

4.9 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 17
4.9
4.5
5.1
4.9

1913 рік. У віденській кав’ярні збирається зграя непевних суб’єктів: маляр-невдаха Адольф, журналіст Лев, психіатр Зиґмунд і семінарист Йосип. Із перших реплік виписується чіткий діагноз – усі вони психічно неврівноважені. Але на носі – 1914 рік, а ці біснуваті – вершителі майбуття світу. За кожним із них угадуються знайомі лиця: Гітлер, Троцький, Фройд і Сталін. У кав’ярні працює Христина – заробітчанка із Галичини. Вона таке собі втілення своєї землі із власною ідентичністю. Однак у «вершителів» світу на неї вже є плани. У кожного персонажа п’єси за кавою гріється своє питання: в Адольфа – єврейське, у Йосипа класове, а у Зимунда – замість праці звільнення лібідо. Той чи інший епізод – це лаконічний натяк на добре відому історичну ситуацію, катастрофу яка скошувала людство: чи то жарти із погодою у Сибіру, чи то пограбування інкасаторів як спроба здійснення «маленької революціїъ, суперечки Троцького і Сталіна, намагання «завоювати» галичанку Христину. Тож перед глядачем – велика панорама ХХ століття й кілька людських портретів у дії, які демонструють абсурдність ходу історії, епохальних поворотів. Це важлива проекція на сучасне і майбутнє, час, коли диктатори і шизофреніки дихають у спину і продовжують збиратися за кавою. Так чи інакше, у глядача завжди є вибір, можливість власного тлумачення. П’єса є не лише майстерно виписаним зразком політичної провокації, але й тестом на знання історії і психології людини. Ідеальне поєднання комічного і трагічного, грайливого і серйозного, зрозумілого і бентежного. Опісля не стоятиме крапка – лише безліч знаків питання, тому «Віденська вистава» приречена вгрузнути в пам’ять. Шок, провокація на злобу дня і кава, що розігріває мізки – те, на що спраглий сучасний глядач! Вистава обігрує історичний факт. У Відні, у 1913 році одночасно, буквально на сусідніх вулицях мешкали Зиґмунд Фройд, Йосип Сталін, Адольф Гітлер і Лев Троцький. Вони цілком могли випадково зустрітися в одній кав’ярні, де й відбувається дія вистави. Люди, які визначили майбутнє (і нашу сучасність) потрапляють у смішні й трагічні ситуації. Ми знаємо, ким вони стануть, а вони ще не знають.

Афіша
На жаль театр не має майбутніх подій
preloader
Відгуки глядачів
Про виставу

Відгуків немає
preloader