Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!
Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
Львівський академічний театр естрадних мініатюр «І люди, і ляльки»
У 1990 році Олегу Максимовичу Новохацькому, який на той час керував самодіяльним театральним колективом при Львівському будинку вчителя, запропонували невеличке приміщення на вул.Фредра площею 62кв.м. Так, на культурній мапі Львова виник театр з назвою «І люди, і ляльки». Перші роки існування для колективу були досить важкими. Не було елементарних умов, необхідних для функціонування театру, але був шалений ентузіазм і люди закохані в ляльку.
У 2005 році влада оцінивши вагомий вклад колективу в розвиток культурного середовища міста та розуміючи з якими матеріальними труднощами доводиться боротися щодня, приймає рішення взяти театр під свою офіційну опіку і надає статус муніципального.
У 2006 році театр спіткало страшне лихо: жахлива пожежа знищила його практично дощенту. Згоріли ляльки, декорації, костюми, устаткування, - словом усе що надбав колектив впродовж останніх 16 років. А це понад 20 вистав. Зі згарище винесли тільки кілька старих валіз з ляльками.
У грудні 2007 року відбулось відкриття оновленого театру. Ця подія стала можливою завдяки підтримці та участі Львівської міської ради, будівельного підприємства «Галичартбуд» та компанії «Київстар». Було повністю відновлено сцену, зал. Підвальні приміщення були приєднані до площі театру та адаптовані під гримерки та кабінети для адміністрації.
В 2014 році театр вже нараховував коло 20 дитячих вистав та виставу для дорослих - «Півонієвий ліхтар». Про здобутки колективу говорили численні дипломи та нагороди.
У 2014 році у віці 75 років пішов з життя засновник, директор та головний режисер театру Олег Максимович Новохацький. А в 2015 році його місце за результатами конкурсу, посів Заслужений діяч мистецтв України – Олексій Кравчук. У 2015 році за ініціативи нового директора театром започатковано «Міжнародний фестиваль «І люди, і ляльки», Міжнародний фестиваль «Різдвяні історії» та фестиваль «Волоцюги та ляльки» - триденна мандрівка театру на возах селами Львівщини.
У репертуарі театру ляльок є не лише вистави для дітей, але й для дорослих.
«І люди і ляльки» – найменший академічний театр в Україні. Це стара австрійська квартира на Фредра 6, з високими стелями, з якої зроблений камерний театр на 40 місць.
У театрі грається єдина на сьогодні постановка «Гамлета» у Львові.
Найбільше показів по Україні та за кордоном має вистава «Божественна комедія… АнДанте»
Чому найрідніші люди стають іноді чужими й байдужими ? Що краще: намагатися будь-що зберегти родину, де панує байдужість і порожнеча, чи відважитися на самотність? Чи люди, що живуть минулим, і ті, що живуть ілюзіями про майбутнє, є однаково мертвими для сьогодення? Що робити, коли у домі й у серці оселилася Пустота? Можливо, єдиним рятунком є Любов? Чому деякі люди усе життя шукають цю любов і не знаходять?.. Приблизно такі питання постають у п’єсі. Авторка не дає на них однозначної відповіді, залишаючи глядачам простір для роздумів.
Мишка з хвостиком сіренька здобула десь грошей жменьку, щоб в норі не бідувати, стала хатку будувати. Збудувала теремок, з квітів виплела вінок. Друзів в хатку запросила та кулеші наварила.
Віднині Ной – це ти. Це вистава київського режисера за однойменною повістю Еріка-Еманюеля Шмітта, розповідає про Голокост, страшну сторінку історії єврейського народу. Характерною рисою Шмітта є те, що про складні теми він говорить дуже просто, з гумором, легко. Тому його історія про Голокост сповнена світла та добра, а режисерська інтерпретація цього літературного твору, виходить поза межі Голокосту і говорить про спасіння у глобальному сенсі — спасіння себе, спасіння людства, спасіння народу під час війни і спасіння своєї душі.
«.....поки не пірветься срібна нитка, і не зломиться кругла посудина з золота, і при джерелі не розіб'ється глек, і не зламається коло, й не руне в криницю…» (Екклезіяст 12:6)
Тема, якою оперують персонажі зачіпає глибинні струни душі та нагадує нам про сподівання усього нашого життя. Але завдяки пісням, жартам та здатності посміятись над собою вистава сприймається легко та позитивно.
Маленьке ангелятко спустилось з хмарки на землю з надважливим завданням, зібрати уламки зіроньки, що впала посеред міста та повернути людям дух Різдва.
«Снігова королева» – стара, добре відома нам усім з дитинства казка Ганса Хрістіана Андерсена . Це історія про те, як важливо зберегти в своїх серцях щирий, дитячий вогник любові, вірності, чесності і відданості одне одному. Адже лише гаряче серце може подолати усі перешкоди, розтопити лід і запалити серця інших людей.
Одного разу в Африці….. зустрілися Жирафа і Носоріг. Такі різні ззовні – вони все одно зуміли подружитися, хоча на заваді їм стала не одна перешкода.
Добрий лікар Айболить! Він під деревом сидить. І вовчиця йде до нього, і корова круторога, і жучок, і хробачок, і ведмедиця. Всіх їх вилікує вмить добрий доктор Айболить!
Вовк став першим, кого побачило маленьке курча, щойно вилупившись з яйця. З цього моменту у нього не виникало щонайменшого сумніву – це його мама! Ні, не мама? Ну тоді – тато! Велика довіра та любов курчати до «тата» назавжди змінила серце хижака.
