Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!
Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
Львівський театр ляльок
Будівлю, в якій зараз знаходиться Львівський театр ляльок, збудували приблизно в 1914-му році, як Ремісничу палату. Тут проводились зібрання всіх ремісників Львова та області.
Але через нестабільну ситуацію, котра виникла у зв’язку з Першою світовою війною, після глибокої фінансової кризи багато приміщень здавалося в оренду, Реміснича палата не була винятком. Підприємець Марек Парізер орендував великий зал Ремісничої палати і 1926-го року облаштував тут кінотеатр «Штука» на 290 глядацьких місць, а у міжвоєнний період великий зал було передано у використання Кінотеатру «Балтик». До 1941-го змінювались власники залу, але завжди функціонував кінотеатр.
В наші дні, у театрі на стелі досі збереглися фрагменти автентичного вітража у стилі сецесія і неймовірна ковка. За дзеркалом колись також був вітраж. Через ці два вітражі у фойє потрапляло багато денного світла.
Засновницею і першою головною режисеркою Львівського театру ляльок була Антоніна Мацкевич. Вона два роки проходила навчання в акторські студії Леся Курбаса – найвідомішого і свого часу найпрогресивнішого режисера і теоретика українського театру.
В 1940-му році разом зі своїм чоловіком Сергієм Стешенком вона заснувала Будинок народної творчості, де навчала дітей і молодь акторської майстерності. А вже в 1945-му році, разом із сформованою за цей час маленькою трупою, розпочав свою діяльність Львівський театр ляльок. Спочатку у складі Львівського театру ляльок було лише сім акторів, столяр, скульптор, художник, акомпаніатор та кравчиня.
Свою першу виставу «Гусеня», режисером якої була Антоніна Мацкевич, театр показав 8-го квітня 1945-го року.
Цікаво те, що пані Антоніна мала свою філософію, яку приховувала від радянської влади. Часто, на гастролях перед виставою був вступ , який розігрувався лялькою Королем Данилом і його сином Левом. Саме королевича Лева, пані Антоніна зобразила на логотип театру і для радянської влади назвала Івасиком Телесиком. Королевич Лев був у середині щита – герба, який увінчувався трьома вежами. В особливо тяжких часах, заставляли замалювати середній зубець, щоб не нагадував тризуб.
Сьогодні в репертуарі понад 20 різних вистав. З 2017 року команда театру працює над розвитком напрямів діяльності та створенням окремих проектів як для дітей, так і для дорослих.
Майданчик театру: Україна Київ пл. Данила Галицького, 1
« Зоря благодатна »
Казка
« А де ж п'яте? »
Казка
« Алі-Баба і Розбійники »
« Витівки Лиса Микити »
« Два леви »
Казка
« Знайдена Лялька »
« Золоторогий Олень »
« Кіт у чоботях »
« Коза-Дереза »
Казка
« Лисичка, Котик і Півник »
Казка
« Наш веселий колобок »
Казка
« Підкова на щастя »
« По щучому велінню »
« Садок вишневий »
« Святкові сни »
« Тарас »
« Таємниця Лісовичка »
Казка
« Дорога до Вифлеєму »
Казка
« Сніговички і Сонечко »
Казка
« Троє поросят »
« Маленька Фея »
Казка
« Стук-Грюк »
« Я люблю вас, Ромашко! »
« Шапочка. Червона. »
Казка
Провідний майстер сцени Львівського академічного обласного театру ляльок.
З 1977-го року працює у Львівському академічному обласному театрі ляльок.
В’ячеслав Курилко закінчив Харківський інститут мистецтв ім. І. Котляревського, відділення – актор театру ляльок.
З 1975 по 1977 – працював у республіканському театрі ляльок «Лікуріч» у Молдові. Після цього повернувся у Львів, де з 1977-го року активно працює.
Деякі з його робіт:
«Дорога до Вифлеєму» – господар, Мавпа;
«Садок вишневий» – Тарас, оповідач;
«Лисичка, Котик і Півник» – Котик;
«Золоторогий олень» – Король;
«Знайдена лялька» – Черевик, Прибиральник, Сміттємонстр;
«Два леви» – Лев Данилович, Вовк;
«А де ж п’яте» – Півень, Осел та багато інших.
Провідний майстер сцени Львівського академічного обласного театру ляльок.
Розпочинав свою творчу діяльність у Львівському палаці піонерів, у ляльковому театрі «Буратіно». У 1986-му закінчив Дніпровське державне театральне училище та здобув кваліфікацію «актор театру ляльок». З 5-го березня цього ж року по 1995-й рік працював у Львівському академічному обласному театрі ляльок на посаді актор театру ІІ категорії. З 1995-го по 1998-й навчався у Харківському інституті мистецтв та здобув «режисер театру ляльок». З 1999-го по 2000-й рік працював у театрі «І люди, і ляльки», де створив чимало цікавих образів та поставив, як режисер, різдв’яну казку «Чарівна ніч». Але творча доля пана Михайла знову повернула до Львівського театру ляльок у 2000-му році, де він працює і до сьогодні.
Провідний майстер сцени Львівського академічного обласного театру ляльок. Помічник режисера.
Пані Слава працює у нашому театрі починаючи з 1972-го, коли у червні її взяли акторкою допоміжного складу.
Будучи ще школяркою, займалась у ляльковому гуртку, при Будинку Будівельників у м. Львів. Після закінчення 10-го класу школи-інтернату, керівниця гуртка «Світлячок» – Луганська Валерія Миколаївна привела її до керівництва театру ляльок, після чого і почалась творча кар’єра акторки.
Працюючи в театрі, пані Слава паралельно здобувала освіту в Ленінградському державному інституті театру, музики і кіно (нині Санкт-Петербургський державний інститут сценічних мистецтв), куди вступила у 1990-му році, а через півтора року перевелась до Харкова, в інститут мистецтв ім. Котляревського на кафедру театру ляльок, яку закінчила вже у 1995-му році.
Заслужена актриса України, провідний майстер сцени.
Актриса. Закінчила Львівське культурно-освітнє училище (1985; викл. В. Михайлевич). Від 1963 (з перервою) працює у Львівському театрі ляльок. 1969–72 – артистка розмовного жанру Кіровоградської філармонії. Гра характеризується емоційністю, реалістичністю, глибоким проникненням у психологію образу.
Заслужена артистка України, провідний майстер сцени, помічник режисера.
Заслужена артистка України Христина Гаврилюк, працює в театрі ляльок з 2002-го року, з 2005-го року, як помічник режисера. Актриса закінчила Львівське державне училище культури і мистецтв за спеціальністю «Народна художня творчість» і здобула кваліфікацію організатора культурно-дозвіллєвої діяльності, режисера театралізованих народних свят і обрядів. А також Рівненський державний гуманітарний університет за спеціальністю «Культурологія».
Христина Гаврилюк бере участь у витсавах: «Алі-Баба і розбійники»,«Тарас»,«Бука»,«Золоте курча»,«Сніговички і сонечко», «Я люблю вас, Ромашко», «Таємниці Лісовичка» тощо.
Також пані Христина працює ведучою різноманітних культурних подій та над різними творчими проектами, такими як: «Міні-міс та Міні-містер України».
Актриса працює хореографом у зразковому ансамблі «Родзинка» Личаківського районного дитячого будинку творчості, а також в театрі-кабаре «Леополіс», при Будинку офіцерів.
Актриса планує і надалі пізнавати досвід лялькових театрів Європи, збагачувати власний репертуар і репертуар колективу та вдосконалювати акторську майстерність.
Її життєве кредо – «Не зупинятись на досягнутому!». Як каже сама Христина Гаврилюк – «Даруючи людям здобуту наполегливою працею мистецьку красу, щирість, талант – бачимо довірливі, щасливі очі дітей та їх батьків, у яких вдячність, радісний сміх, оплески… Бути потрібною людям – це велике щастя!».
Акторка-ляльковод вищої категорії.
Ця харизматична акторка приєдналась до театру у 2004-му році і досі тішить глядачів своїм запалом.
Мар’яна навчалась у Львівському державному училищі культури і мистецтв, за спеціальністю «Театральне мистецтво» і здобула кваліфікації «актора лялькового театру», а також «викладач фахових дисциплін».
За час роботи в театрі, Мар’яна зарекомендувала себе не лише, як хороший працівник, який любить свою роботу, а і як доброзичлива та життєрадісна людина, що завжди допоможе!
Акторка-ляльковод вищої категорії
Пані Ірина долучилась до театру у 2000-му році і тепер є артистом ляльководом вищої категорії. За її словами – «Лялька – це сокровенно-магічне створіння, яка, оживши в руках актора-ляльковика, творить дива, дарує дітям справжню казку. Лялька більш динамічна, має набагато більше можливостей, ані ж сам актор.»
Ірина Остюк закінчила Львівське державне училище культури і мистецтв і отримала кваліфікацію організатора культурно-дозвіллєвої діяльності, керівника аматорського театрального колективу, викладача театральних дисциплін. Після цього був Рівненський державний гуманітарний університет, де вона вчилась на організатора-педагічно-культурно-дозвіллєвої діяльності. А також навчальні курси по коментуванню динамічних візуальних творів для глядачів з ураженнями вад зору і отримала кваліфікацію «аудіоскрипція візуальних творів».
Провідний майстер сцени
Петро Бабінець з 2017-го року працює у Львівському академічному театрі ляльок. Народився пан Петро 10-го липня 1981-го року.
З 1998-го по 2003-й навчався у Прикарпатському університеті ім. В. Стефаника та здобув вищу освіту магістра за спеціальністю «вчитель музичного мистецтва». З 2006-го по 2017-й працював у Івано-Франківському академічному обласному театрі ляльок ім. Марійки Підгірянки, де взяв участь у понад 30-ти постановках та створив понад 40 ролей у виставах для дітей, юнацтва та дорослих, котрі й досі є в репертуарі театру.
Представляв театр на багатьох театральних фестивалях з виставами «Жили-були», «Іван Голик», «Коза Дереза» – дипломи фестивалю «Під шапко Гугуце» у Кишиневі, «Скрипаль на даху», «Алі-баба», «Цахес» – дипломи фестивалю «Коломийські представлення». Брав участь в проекті «Літаючий фестиваль», програмі Євросоюзу «Культура 2007-2013» з виставою «Людвіг + Тутта» роль Людвіга. З цією виставою побував у театрі ляльок «Бай Поморський» (Польща), Каунаському театрі ляльок (Литва), театрі ляльок «Старе Дівадло» (Нітра, Словаччина), театрі ляльок «Дівадло Лоутек» (Острава, Чехія).
У 2012-му здобув відзнаку «За кращий акторський дует» за виставу «Про те, про се» (реж. В. Підцерковний) фестивалю «Мереживо казкове» у Черкасах, а у 2007-му отримав премію імені Віталія Смоляка у галузі театрального мистецтва (роль Осла у виставі «Підкова на щастя», реж. В.Богданець).
За період роботи в Львівському академічному обласному театрі ляльок взяв участь у таких виставах: «Таємниця Лісовичка», «Лис Микита», «Знайдена лялька», «Золоторогий Олень», «Садок вишневий», «Святкові сни».
Петро Бабінець впевнено крокує по життю з усмішкою, його життєве кредо: «Любіть своїх ближніх і ворогів, як самих себе». Своє натхнення актор черпає в цікавій роботі.
Актор
Іван закінчив факультет Львівського національного університету ім. Івана Франка. У Львівському театрі ляльок з 2015-го року.
Актор часто любить повторювати фразу: «Здійснюйте свої мрії, бо хтось візьме вас на роботу для здійснення своїх».
Окрім театру, хлопець працює ведучим концертів та корпоративів, мріє про велике кіно. Натхнення черпає у своїх батьків.
Ганна почала працювати в театрі з 2010-го року. З тих пір і надалі хоче тішити глядачів цікавими та якісними ролями.
У 2006-му році закінчила Львівське державне училище культури і мистецтв, а у 2010-му році – Львівський національний університет ім. І.Франка, факультет культури і мистецтв, кафедра акторської майстерності та театрознавства.
Олександр Довгань родом із Херсону.
Актор приєднався до команди театру у 2017-му році.
Здобув освіту у Херсонському училищі культури, як режисер масових заходів, а також у Херсонському державному університеті на відділенні практичної психології та режисури.
З 2009-2011-й – працював у Херсонському академічному театрі ляльок.
У львівському академічному обласному театрі ляльок працює з 1996-го року.
Отримав освіту у Київському національному університеті театру, кіно і телебаченні ім. Карпенка-Карого.
Роман Стефанович народився 17-го серпня 1948-го року у Львові. У 1996-му році пан Роман закінчив навчання у Львівському училищі культури. За період роботи в нашому театрі з 1966-го року актор взяв участь майже у 80-ти виставах та створив близько 200-т ролей.
Ця натхненна молода пані з 2017-го року працює на посаді директорки-художньої керівниці Львівського обласного академічного театру ляльок. Пані Уляна має три вищі освіти: режисер драматичного театру (КНУКІТ ім. І. Карпенка-Карого), художник художнього текстилю (ЛКДУМ ім. І Труша), художник- графік, оформлення книги (УАД). 2007-2010-го – була режисеркою – постановницею у Львівському обласному академічному театрі імені. Ю. Дрогобича, де здійснила постановки: «Суперники» М. Манохін, «Бременські музиканти», «Замок Броуді».
З 2007-2016- була головною режисеркою фестивалю середньовічної культури «Тустань». 2008-го організувала фестивалі: авторської пісні «Бескиди» та «Героїчна Тустань», а у 2008, 2014, 2015 – зрежисувала фестиваль «Зашків». З 2010- 2017 – організатор і керівник Майстерні «Мистецький простір».
Уляна Володимирівна має у своєму творчому доробку низку вистав, серед яких документальні драми: «Двадцятилітні», «Кордон», лялькові вистави: «Ляльковий вертеп», «Чому Кіт не з’їв мишу», «Князь Данило і його блазень Олелько» (за Ю. Винничуком), драматичні: «Чарівне зілля львівського аптекаря Яна Піпес- Поратинського», «Золота любов».
Проекти: Мюзикл «Купала на Тустані», Віденська бали в Будинку вчених.
Громадська активність:
Щороку Уляна Мороз організовує коляду, яка іде на добру справу;
2015 – зібрали благочинні кошти на машину для АТО;
2013-14 – керувала сценою львівського Євромайдану;
2004 – почесний братчик Спудейського братства Києво-Могилянської академії;
2003 – організатор студентської ради у КНУТКІТ;
1995-2003 – учасник, а пізніше одна із керівників ГО «Спадщина»;
1997-2002 – відновила та керувала студентськими братством Коледжу Труша;
Гасло, яке пані Уляна обрала для себе переросло у її життєву позицію: «Хочеш щось змінити – бери і роби».
