Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!
Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
Київський театр-студія МІСТ
Театр-студія МІСТ (молодіжний інтерактивний сучасний театр) створений в жовтні 2005 року групою однодумців. МІСТ асоціюється передусім із переходом – на інший берег, іншу територію, незнану, незвідану. Водночас це знак єднання – між митцями і публікою, режисерами і драматургами, між поколіннями...
Театр названий «сучасним» перш за все в європейському розумінні – як театр сучасної драматургії, української й іноземної. Натомість театри, що мають у своїх пріоритетах нову драму, успішно існують в інших країнах. Під «сучасною» драматургією МІСТ розуміє не просто і не стільки п'єси, які зображують сучасність, а, передусім, твори пошукові, адекватні подиху часу. МІСТ розуміє сучасний театр, як той, що відчуває з болем чи радістю свій час і свій народ. Тому невипадкова й назва «інтерактивний», тобто такий, який існує із своєю публікою у взаємозалежному відкритому процесі спілкування...
МІСТ творить живий театр, який не боїться пошуку і відкритий до інакшої мови нової публіки. Саме тому театр називається ще й «молодіжним» і за віком акторів та режисерів, і за орієнтацією на публіку.
Окрім того, при театрі відкрита театральна студія. Завдання студії – виховати «розумного арлекіна» – актора, який досконало володіє своїм тілом (як образним інструментом), голосом та уявою. Для цього застосовуєються різні методики і акторські тренінги – від традиційних до новітніх. Але в студії вихованець не обмежується лише навчанням акторської майстерності. Завдяки заняттям з основ теорії та практики драматургії, актори призвичаюються до того, що літературна основа – не закостеніла догма, якій можна слідувати, чи яку потрібно ламати, а вільна територія живого творчого процесу.
Нашою метою є введення театру до загальнокультурного процесу України, бо сьогодні більшість театрів не співвідносять себе з загально-мистецьким простором, а зосереджуються на вузькофахових задачах. Саме тому дуже важливою є підтримка і співпраця з Незалежним видавництвом «Смолоскип», що став сьогодні літературним центром для мистецької молоді всієї України. Театр-студія МІСТ також відкритий до спільних проектів із митцями та мистецькими організаціями України і зарубіжжя.
Вулична вистава «Пригоди Сімпліціуса Сімпліцісіммуса» була створена за місяць, а на початку роботи німецької мови не знав практично ніхто!
Зусиллями театру на Україну поширився фестиваль перекладної сучасної драматургії «Європа театрів».
П'єса Неди Нежданої «Самогубство самоти» увійшла до ювілейного (20 років) Каталогу кращих п'єс «Європейської Театральної Конвенції».
Дотримуючись інтерактивної концепції театру, приміщення, де найчастіше проходять вистави театру (а це культурний центр видавництва «Смолоскип» на Подолі) позбавлене відгородженої від глядачів сцени, а до акторів можна дотянутися рукою.
Театральний центр «Пасіка» та театр МІСТ презентують виставу за творами Григорія Сковороди «В саду світла». Сам Григорій Сковорода, який постійно живе неподалік на Контрактовій площі, буде радий новим співрозмовникам про істінноє щастіє в міре... Образ саду мав неабияку популярність у літературі українського бароко. У цьому річищі Сковорода також називає свою поетичну збірку садом: «Сад божественних пісень». Окрім того, філософ називав «Божим садом» умиротворену людську душу («Душа его – Божій град, душа его – Божій сад»), порівнював безконечні світи з «мільйонами садів», змальовував Біблію як чудесний сад, оточений непролазними чагарниками.
Моноісторія зі стереоефектом починається інтригуюче, майже як у детективі, і розгортається у вогняній спіралі чужого минулого, яке стає твоїм майбутнім: таємничий спадок, загадкові умови, розмова з власним тілом, подорож до Парижу, нічний цирк, віртуальна вечірка, зрада батька, фатальне кохання, розстріл і раптом.... мільйон парашутиків... У кожного в житті є моменти, коли треба зупинитися, вийти на незнайомій зупинці та поринути в спогади, які ще не твої, але стануть твоїм життям, твоїм минулим і майбутнім. Блукаючи стежинами старих історій, раптом знаходиш себе, своє коріння, свою долю, яка прилетить з одним з мільйона парашутиків і зробить світ добріше. Сюжет заснований на щоденнику молодої дівчини, яка стала жертвою Холокосту у жовтні 1941р. У виставі піднімаються загальнолюдські цінності, а також питання самоідентифікації людини, яка в силу трагічних обставин починає розмірковувати про своє коріння, про нещасливу долю – і несподівано приходить до світла. Як в будь-якій єврейській історії смішне переплітається з печальним, але головна ідея – це те, що життя продовжується.
Театральний центр «Пасіка» в рамках проекту «Українська барокова драма» презентує оригінальну виставу за п'єсою анонімного автора ХVІІ cт. «Слово о збуренії пекла». Вистава грається староукраїнською мовою, знову переживаються події сакрального сюжету – звільнення людства від пекельних ланцюгів та дарування свободи. Вистава насичена містикою та гумором, прекрасним живим співом та цікавою побудовою сцен, коли глядач весь час опиняється в центрі подій.... Слово о збуренії пекла" – великодня драма, знайдена і вперше опублікована І. Франком, зображає містеріальні події, пов’язані з розп’яттям і воскресінням Христа. Театр МІСТ зробив дуже сучасне, але зі збереженням традицій прочитання цієї старовинної п'єси. Дія відбувається на чотирьох сценах, глядач знаходиться в середині "квадрату", тобто фактично оточений "Пеклом". До автентичного тексту п'єси додалися інтермедії та історія про Юду. Самі пекельні мешканці виписані автором досить гумористично, щоб підкреслити їх неспроможність перешкодити головній події - сходження Ісуса Христа в Пекло та звільнення всіх праведників. Однак це "опускання" високого в "низьке" не позбавляє виставу духовного звучання, адже за всім стоїть серйозна і важлива для людини того часу християнська думка.
Вистава презентує парадоксальний погляд на знакову постать літератури, чиє життя і творчість тісно пов’язані з Україною. Історія кохання Оноре де Бальзака та Евеліни Ганської стала легендою. «Нерозгадана чужоземка», «кохана вовчиця», одне слово, фатальна жінка… Оригінальну версію кульмінації цього роману і презентує вистава. Оноре де Бальзак поєднав у собі дивовижні контрасти - був романтиком і сатириком, мудрецем і блазнем. Діється в Україні, але вистава презентує ще й мультикультурне розмаїття Європи. Образ шагреневої шкіри втілюється у долі самого Бальзака, а здійснення бажань обертається трагіфарсом для кожного героя, які слідують вовчим законам у боротьбі за свою волю. Вони перетворюють світ у театр, документальність поєднується з фантазією, а трагічне відтінює гра та іронія. П’єса одержала І місце на фестивалі Тиждень сучасної української драматургії.
Спільний проект театру МІСТ і НЦТМ імені Леся Курбаса. Оригінальне інтелектуальне дель арте з використанням міфології, містики та фентезі. Арлекін і Меззетін, постраждалі від нещасного кохання, знаходять в Арденському лісі дивовижні фонтани, один із яких запалює почуття кохання, а другий – ненависті. Вилікувавшись від своїх пристрастей, вони вирішили розбагатіти і просять творця фонтанів Мерліна дати їм можливість продавати цю воду людям. Знаменитий чаклун дарує їм води, але за умови, що їх супроводжуватиме біс Лютен, адже маніпуляції з любов'ю – по суті, диявольські ігри. Продаж вод Мерліна виявляє калейдоскоп парадоксальних ситуацій і характерів, які розкривають складність людської природи…
Вистава за п'єсою Лідії Чупіс «Життя на трьох». Мелодраматичний трагіглюк. Ви колись бачили себе у дзеркалі? А коли те дзеркало давно розбилося, а ви все одно себе бачите? І це відображення живе своїм життям, таким, про яке ви напевно мріяли, але не досягли. А ще є кохання – таке ж омріяне і недосяжне. Може настав час зустрітися всім утрьох?
Працювала як актриса у театрі пантоміми та пластичної ексцентрики «Жарт». У складі театру брала участь в естрадних та телепрограмах,концертах, ревю,спільних проектах з різними театрами Києва та окремими виконавцями. З виставами театру «Жарт» гастролювала в Україні та за кордоном(Росія,Білорусія, Польща, Франція, Німеччина, Бельгія, Нідерланди, Велика Британія).Брала участь у спільному міжнародному проекті (Україна-Нідерланди)– вистава «The girls that break down» (режисер К. Холла, Нідерланди,1998). Під час роботи в театрі «Жарт» брала участь в організації практичних семінарів з розвитку пантоміми та пластичного театру в Україні та майстер-класів видатних діячів mime-театру(Іде ван Хайніген,Каріна Холла,Олена Маркова).Співзасновник Мім–Центру України.
Працювала як килимний клоун у програмах Національного Цирку України (1999-2001),цирках України (2001-2002)та Великому Цирку на Фонтанці(Санкт-Петербург, 2003-2004).
Співзасновник та режисер Буковинського Відкритого театру (засн. 2001, Чернівці). У постановках театру переважає сучасна драматургія, зокрема: Р.Феденьов «Жіночі ігри»,Н.Неждана «Мільйон парашутиків» тощо; Працювала як постановник пластики у Буковинському музично-драматичному театрі ім.О.Кобилянської(2005). Викладала пластичне мистецтво та пантоміму в театральних школах Києва.
Працював у Центрі сучасної експериментальної драматургії А.Дяченка, театрі Бенефіс, Національному театрі імені І. Франка, театральній майстерні Сузір'я, Київському Камерному театрі, НЦТМ імені Леся Курбаса, Муніципальному театрі «Київ», а також здійснював постановки у Луганську, Одесі, Москві (Росія), Штіпі (Македонія).
Олександр є співавтором сценарію і режисером фільму «Сентиментальне полювання за тінню» (студія «Grok», Київ, премія за кращу жіночу роль на кінофестивалі в Мінську). Також він один із сценаристів 10-серійного серіалу «Заручники землі і неба» (Україна-Ірак). Виконував ролі у кіно і телефільмах, театральних і радіопостановках. Був сценаристом і постановником концертів, вуличних дійств.
Працював головним режисером радіоканалу «Культура». Засновник всеукраїнського конкурсу радіоп’єс. Один із засновників театру МІСТ. Здійснив понад 30 вистав.
Викладав у Києво-Могилянському колегіумі, НАКККІМ, театральній школі МІСТ, здійснював майстер-класи з режисури, драматургії, акторської майстерності, риторики.
Автор віршів, сценаріїв, інсценізацій, п’єс. Твори публікувалися в журналі «Дніпро», альманасі «Сучасна українська драматургія», антологіях «Потойбіч паузи», «13 сучасних українських п’єс», журналах «Сучасна драма» (Вірменія) і «Діалог» (Польща), альманасі «Меркуріан» (США), антології новітньої української драми в Македонії.
Його п'єси перекладалися російською, польською, сербською, македонською, вірменською, англійською, французькою мовами. Сценічні читання п’єс здійснювалися в Любліні (Польща), Парижі (Франція), Чикаго (США), Белграді (Сербія).
Його постановки за творами здійснювалися в Україні (Київ, Львів, Харків, Дніпропетровськ та інші), а також у РФ, Грузії, Словаччині, Польщі. Лауреат і переможець численних всеукраїнських та міжнародних фестивалів і конкурсів в Україні (Київ, Одеса, Кривий Ріг, Харків, Краматорськ, Дніпропетровськ, Кременчук, Івано-Франківськ), а також закордоном (РФ, Білорусь, Польща, Литва, Франція). Зокрема одержав І місце на Фестивалі сучасної української драматургії (режисура, Київ). Володар Президентського гранту для молодих митців України (постановка вистави «Адвокат Мартіан» Лесі Українки в Національному театрі імені І.Франка).
Лауреат фестивалю «Оберіг», конкурсу Молодих поетичних талантів. Одержав ІІ премію за п’єсу «Сліди вчорашнього піску» на Бієнале актуальних мистецтв.
П’єса «Ніч вовків» стала лауреатом конкурсу «Коронація слова», а спільно з п’єсою «Лабіринт» – переможцем мережі театрального перекладу Євродрама. П’єса «Сезон полювання на мисливців» включена до каталогу кращих п'єс Європи ETC (Європейська театральна конвенція).
