У 1987 році в Києві створено театр на Подолі на чолі з Віталієм Малаховим. Новостворений театр фактично був давно сформованою командою творчих однодумців. До того ж мав початковий капітал: це вистави, серед яких «Трактирниця», «Ніч чудес» та інші. Прийшов і перший комерційний успіх – довгостроковий договір з тюменською нафтодобувною компанією. Даючи концерти в різних регіонах Тюменського краю, театр заробив чимало грошей, тому зміг собі дозволити облаштування сцени та гідне фінансове становище. З цього ж моменту театр Малахова стає «виїзним» – починається безпрецедентний етап низки закордонних гастролей. До театру «попливли» спонсори. Оскільки виїжджати за кордон у той час було дуже складно, а театр на Подолі мав такі можливості, спонсори укладали з ним угоди і гастролювали разом зі своїми родинами. З 1987-го по 1994 рік театр можна було вважати мандрівним.
Усі гастрольні турне театру на Подолі викликали визнання глядачів. Вистава за п'єсою Валерія Шевчука «Вертеп» на Першому всесвітньому фестивалі в Анкарі відзначена спеціальним призом. «Ніч чудес» в газеті «Обсервер» (Великобританія) порівняли з бездонним океаном під час шторму. «Бенкет під час чуми» Пушкіна – хвилююча, ґрунтовна та високо музична вистава про постійне протиборство зі смертю – на тему, що має особливе значення для Києва після Чорнобильської трагедії, поставлена з такою ліричною щирістю, що робить її винятковим видовищем» («Гардіан» 17 серпня 1993 р., Великобританія).
«Ризикнувши у 1994 році привезти дві шекспірівські вистави до респектабельної, по-вікторіанськи стриманої Великобританії, - «Сон літньої ночі» та «Яго» за мотивами «Отелло», – театр завоював популярність в очах преси та публіки. На зухвалий виклик українського акторського ансамблю відреагували практично всі найпопулярніші видання. «Таймс», «Обсервер», «Гардіан», «Файненшіал таймс» опублікували відгуки своїх рецензентів, створюючи величезну рекламу та приваблюючи глядачів. Трупа театру на Подолі була визнана однією з найкращих у програмі найпрестижнішої імпрези в Единбурзі, де водночас показували вистави близько 900 труп. «Магія та чутливість» – найчастіше вживані англійськими рецензентами визначення при спробі розв'язати таємницю впливу українських акторів, що підкорюють щирою безпосередністю і самобутнім торжеством чистої, площадної театральної гри, вмінням миттєво варіювати жанри, органічно поєднуючи фарсові та драматичні епізоди».
Враховуючи високий професійний рівень колективу, його внесок у розвиток драматичного мистецтва України, 1994 року Головне управління культури Києва надало театрові на Подолі статус державного. В репертуарі театру на Подолі понад 50 вистав. Творчий колектив театру та його художній керівник-директор Віталій Малахов стали лауреатами у 24 номінаціях «Київської пекторалі» – найпрестижнішої театральної премії України. У 1998 році за виставу «В степах України» О. Корнійчука театр отримав «Київську пектораль» у чотирьох номінаціях: за кращу режисуру, за кращий акторський ансамбль, за сценографію, за акторські роботи. У 2003-2004 театральному сезоні вистава «Дядя Ваня» А. Чехова у постановці В. Малахова стала лауреатом «Київської пекторалі» у п'яти номінаціях: за кращу режисуру, за кращий акторський дебют (О. Свірська), за кращу чоловічу роль (С. Бойко).
У 2006 році наказом Міністра культури творчому колективу надано статус академічного за видатні досягнення у розвитку українського драматичного мистецтва. У 2008 році художній керівник-директор Київського академічного драматичного театру на Подолі Віталій Малахов став лауреатом Національної премії України ім. Тараса Шевченка в галузі мистецтва. До дня незалежності України 2008 року Президент нагородив Малахова званням «Народний артист України».
У 2009 році у театрі відбулося 11 прем'єрних постановок. Вистави «Мертві душі» та «Люксембурзький сад» у постановці з. а. України Ігоря Славинського стали лауреатами «Київської пекторалі» 2009 року за кращу режисуру, актриса театру Софія Письман – за роль Коробочки у виставі. Театральною премією ім. Амвросія Бучми нагороджено творчий колектив вистав «Мертві душі» та «Люксембурзький сад». Ще однією прем'єрою, виставою «Льовушка» за оповіданням Анатолія Крима у постановці Ігоря Славинського, колектив театру завершив 23-й сезон.
У 2012 році колектив театру на Подолі повертається з міжнародного театрального фестивалю «Добрий театр», який проходив з 30 квітня по 7 травня в місті Енергодарі. Театр на Подолі вперше брав участь у «Доброму театрі» і на сценічному майданчику XI міжнародного театрального фестивалю представив дві кращі вистави «Минулого літа в Чулимську», за однойменною п'єсою О. Вампілова, режисера-постановника Віталія Малахова та «Льовушка», за п'єсою А. Крима, режисера-постановника Ігоря Славинського. 7 травня відбулося урочисте закриття фестивалю «Добрий театр» і були підведені підсумки. Почесне журі визначило переможців у наступних номінаціях: «Краща жіноча роль» – Вікторія Булітко (Валентина «Минулого літа в Чулимську»), «Краща чоловіча роль» – Ігор Волков (Шаманов «Минулого літа в Чулимську»). Крім того, цього року ввели дві номінації високого рівня: «Краща вистава» і «Срібний дзвіночок – добра вистава». Вистава «Льовушка» отримала найвищу нагороду і була визнана «Доброю виставою-2012». Завершає низку чудових постановок вистава «Лист Богу» в постановці Ігоря Славинського.
17 жовтня 2012 Київський академічний драматичний театр на Подолі повертає на сцену виставу, що давно полюбилася публіці «Дивакуватий Журден». А в перших числах грудня Ірина Грищенко випускає виставу «Очі дня». У центрі дії – дві жіночі долі: легендарної танцівниці, куртизанки і найзнаменитішої шпигунки Першої світової війни Мата Харі і її подруги, суперниці і зрадниці Ханни Віттіг. А вже 18 січня в театрі відбулася прем'єра вистави «Амнезія». В її основі – однойменна розповідь київської письменниці Олени Рог. Лауреатом найпрестижнішої театральної премії «Київської пекторалі-2012» у номінації «За краще виконання чоловічої ролі» стає Володимир Кузнєцов за роль Лемаріса у виставі «Лист Богу».
Під завісу 26-го театрального сезону театр випускає ще дві яскраві прем'єри. Перша це вистава-концерт «Лебедине озеро. Сутінки». Вигадавши на перший погляд дуже святкове і легковажне видовище, режисер Віталій Малахов підготував для публіки кілька сюжетних і смислових пасток. Друга – «Пастка для самотнього чоловіка» за п'єсою французького письменника, актора і режисера Робера Тома, режисера-постановника Ігоря Славинського.
У 2013 році театр бере участь у XVI Міжнародному фестивалі театрального мистецтва «Блукаючі зірки». А 30 травня в театрі на Подолі відбулася прем'єра. Вистава за однойменним оповіданням Л. Толстого «Що я бачив уві сні...» у постановці заслуженого артиста України Ігоря Славинського. 20-22 червня 2014 року на сцені театру відбулася прем'єра театрального буриме «Вернісаж на Андріївському» режисера-постановника, народного артиста України, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка Віталія Малахова. У листопада 2014 року відбулася прем'єра вистави «Ліс» у постановці Олександра Катуніна. А вже 25 квітня Віталій Малахов презентував київському глядачеві «Вічно живі» за п'єсою Віктора Розова. Ігор Славинський закриває 28 театральний сезон виставою «Ревізія-Шмавізія». Саме ця вистава стає завершальним акордом трилогії оповідань Анатолія Крима «Оповідання про єврейське щастя».
Неодноразово колектив театру проводив благодійні вечори «Театральні містерії Подолу: світ без обмежень», присвячені міжнародному дню «Білої тростини». На сцену разом з акторами піднімалися люди з обмеженими можливостями та порушеннями функцій зору.
Київський академічний драматичний театр на Подолі активно допомагає і бере участь в організації фестивалю «Я вірю! Я буду!». А також підтримує його учасників – відділення денного перебування з елементами соціальної адаптації молодих людей з особливими потребами Голосіївського району міста Києва.
У 2014 році колектив театру підтримує тимчасових переселенців із зони АТО. Неодноразово були організовані покази вистави "
«Лист Богу» і творчі зустрічі з акторами. Театр брав участь у благодійних вечорах на підтримку українських воїнів і аукціонах по збору грошей на лікування українських військових.
У 2015 році розпочалась реконструкція нової будівлі театру. У 2017 році нову будівлю було введено в експлуатацію. Вистави театру набули формату 5D завдяки таким сучасним технологіям, як: дощова та снігова установки, проекційний екран і жорсткі куліси, мобільна сцена, нове звукове обладнання. Також, для людей з інвалідністю побудовано пандус і ліфт. А на сцені проходять вистави для людей з вадами зору та порушеннями слуху. Першою виставою, що відкрила нову сцену на Андріївському узвозі стала вистава «Сто тисяч» Івана Карпенко-Карого. До кінця 2017 року на новій сцені грали найбільш знані вистави: «Мати» за Карелом Чапеком, «Передчуття Мини Мазайла» за Миколою Кулішем, «Фараони» Олексія Коломійця, «На дні» Максима Горького. Нарешті, післі 10 років перерви до репертуару повернули легендарну виставу «Дядя Ваня» Антона Чехова!
У 1994 році на театральному фестивалі в Единбурзі театр визнали найкращим виконавцем Шекспіра.
Колектив театру та його художній керівник-директор Віталій Малахов стали лауреатами у 24 номінаціях «Київської пекторалі» – найпрестижнішої театральної премії України.
Майданчик театру знаходиться за адресою:
Україна Київ Андріївський узвіз, 20-Б
Поряд з м. Контрактова площа
44 вистави
Провідний майстер сцени Київського академічного драматичного театру на Подолі.
Закінчив Державну театральну студію при Ставропольському академічному драматичному театрі ім. М. Лермонтова (філіал ГІТІСу). Працював у Ставропольському академічному драматичному театрі, у Краснодарському академічному драматичному театрі, в Театрі ім. М. Гоголя в Москві.
У театрі з 2000 року.
Провідна актриса Київського академічного драматичного театру на Подолі.
Закінчила Київський національний університет театру, кіно і ТБ ім. І. К. Карпенка-Карого.
У театрі з 1998 року.
Провідний актор Київського академічного драматичного театру.
Закінчив Київський національний університет театру, кіно і ТБ ім. І. К. Карпенка-Карого.
У театрі з 1987 року.
Актриса Київського академічного драматичного театру на Подолі. Закінчила Харківський інститут мистецтв.
З 2001 по 2008 – викладач акторської майстерності факультету режисури Київського національного університету театру, кіно і ТБ ім. І. К. Карпенка-Карого
У театрі з 2005 року.
Провідна актриса Київського академічного драматичного театру на Подолі.
Закінчила Королівський коледж музики та драми у Великобританії (художній керівник курсу Ентоні Хопкінс).
У театрі з 2006 року.
Телеканал “Інтер” – ведуча кулінарної програми “Картата потата”.
Озвучив роль Доббі в українській версії “Гаррі Поттера”.
Талант співати В’ячеслава – спадковий. Любила співати бабуся, і приголомшливо під гітару співав батько, збираючи у дворі будинку в рідному Дніпропетровську натовп прихильниць. Але ставати актором хлопець з родини залізничника не збирався, а, як часто буває, в театральне училище прийшов за компанію і легко вступив. Лугова Лариса Іванівна викладала історію театру, підійшла до юнака і сказала: "Давай домовимося. Я тебе до третього курсу взагалі не чіпаю. Ставлю три. А ти сидиш тут на першій парті і мовчиш. "Я не знав, у чому підступ, але погодився. А закінчилося все тим, що я за власною ініціативою до третього курсу вже писав реферати. Я тоді якось включився в процес, зрозумів нарешті, що це моє середовище,” – говорить В’ячеслав.
Сьогодні, після головних ролей в серіалах і народної любові, яку приніс фільм «Киборги», актор зізнається, що поки не дуже готовий активно спілкуватися з шанувальниками і не прагне бути впізнаваним в звичайному житті. «Я закрита людина, наскільки я віддаю на сцені, настільки потім і замикаюся. У мене немає якихось особливих способів переключитися, мої діти - ось що швидко і ефективно перемикає. Це ж зростаючі організми, там кожен день купа проблем і питань виникає, і ти розумієш, що повинен дати відповідь, який, можливо, вплине на все їхнє подальше життя », - з любов'ю розповідає про своїх двох синів В'ячеслав.
За роль у виставі «Діалог самців» здобув призи міжнародних фестивалів «Добрий театр» (2004), «Підмосковні вечори» (2006) та у місті Враца (Болгарія, 2007).
За роль Серпня у кінофільмі “Кіборги” здобув премію “Золота дзиґа” у номінації “Найкращий актор у головній ролі” (2018).
Провідний майстер сцени Київського академічного драматичного театру на Подолі.
У 1985 році закінчив Київський національний університет театру, кіно і ТБ ім. І. К. Карпенка-Карого (художній керівник курсу – народний артист СРСР А. Гашинський).
З 1985 по 1987 рік працював у Харківському академічному російському драматичному театрі ім. О. С. Пушкіна.
У театрі з 1988 року.
У театрі на Подолі є такий жарт під час розприділення ролей, коли називають якусь жіночу роль, кажуть, що це Ольховський має грати. А все тому що у виставі «Фараони» він грає головну роль, Миколу Тарана. За сюжетом герой у компанії друзів, випивши, засинає, йому сниться сон, що вони перетворюються в жінок. І усю виставу він грає жінку. Після цієї вистави Віталій Юхимович запропонував ставити виставу «Дивакуватий Журден» по Булгакову, і актору випала роль пані Журден, що дуже полюбилася глядачам.
З малих років мріяла бути артисткою, але не знала, ким конкретно: співачкою, танцівницею, акторкою. В 4 роки мама віддала маленьку Анну до музичної школи. На навчання брали з 6, але її все-таки взяли в нульовий клас. До першого класу дівчинка вже грала програму за третій і в підсумку закінчила музичну школу в 10 років з червоним дипломом по класу фортепіано. Паралельно навчалася танцювати. А в 14 років зрозуміла, що буде акторкою, тому що ця професія поєднує в собі і гру на фортепіано, і танці, і вокал, і кінний спорт, і фехтування, і багато іншого.
У 2001 роцi вступила до Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого актриса театру, кіно та телебачення), який закінчила в 2006 роцi.
З 2006 року працює у Київському академічному драматичному театрі на Подолі.
Актриса Київського академічного драматичного театру на Подолі.
Закінчила Київський національний університет театру, кіно і ТБ ім. І. К. Карпенка-Карого, курс Висоцький Ю.Ф.
У театрі з 2016 року.
Валентин Бойко – соліст та гітарист українського рок-гурту Switch On The Light.
Актор Київського академічного драматичного театру на Подолі. У 2007 році закінчив Київський національний університет театру, кіно і ТБ імені І.К. Карпенка-Карого, курс М.М. Рушковського.
У театрі з 2015 року.
Віталій Малахов - відомий режисер, його ім'я знають не лише в Україні, а й у багатьох країнах світу. Театральні критики пов'язують становлення сучасного українського театрального процесу з ім'ям Віталія Малахова. Він режисер-легенда, вистави в його постановці викликають незмінний інтерес публіки. Режисерські роботи Малахова відзначаються оригінальним стилем, високим професіоналізмом, буянням артистизму, метафоричністю, прекрасною грою акторського ансамблю. Народився він у Львові 19 червня 1954 року. З 1972-го по 1977-й навчався у Київському державному театральному інституті ім. І. Карпенка-Карого на факультеті режисури драми (художній керівник курсу - професор Володимир Неллі, акторська майстерність - професор Леонід Олійник). Творчу діяльність розпочав 1977 року на українському телебаченні. З травня 1978-го до вересня 1979-го року – у Київському державному театрі російської драми ім. Лесі Українки працював над постановкою своєї знаменитої вистави “Казка про Моніку”.
З 1979 року очолив Київський державний Театр естради, в якому поставив “Я – Київ”, “Ніч чудес", "Зоря і смерть Пабло Неруди", "Шахрай мимоволі" та ін. З 1985-го до 1987-го працював зі своєю трупою на базі Київського молодіжного театру.
У серпні 1987 року В. Малахов створює власний театр – Київський драматичний театр на Подолі. З 1987 року - художній керівник-директор Київського академічного драматичного театру на Подолі. У його доробку понад 60 вистав. Це “Ніч чудес” В. Шекспіра, “Вертеп” В. Шевчука, “Опера мафіозо” В. Станілова, “В степах України” О. Корнійчука, “Квартал небожителів” О. Коротко, “Фантазія для рояля в чотири руки” А. Ольмерт, “Фараони” О. Коломійця, “Дядя Ваня” А. Чехова, “Дивакуватий Журден”, ”Склади слово ВІЧНІСТЬ”, “Щоденник молодого лікаря” М. Булгакова, “Передчуття Мини Мазайла” М. Куліша, “Шестеро персонажів у пошуках автора” Л. Піранделло, ”Сто тисяч” І. Карпенка-Карого, “Звідки беруться діти?” А. Крима, “Антракт” О. Марданя та ін. Трупа Малахова неодноразово презентувала театральне мистецтво України в Росії, США, Англії, Італії, Мексиці, Коста-Ріці, Фінляндії, Німеччині, Греції, Туреччині, Єгипті.
Віталій Малахов – лауреат “Київської пекторалі – 98”, як кращий режисер року за виставу «В степах України» О. Корнійчука, лауреат «Київської пекторалі - 2003» за виставу «Дядя Ваня» А. Чехова. За виставу «Моє століття» М. Лоранс у 2005 році Віталій Малахов став лауреатом «Київської пекторалі» за кращу виставу року.
Малахов - організатор і засновник Міжнародного театрального фестивалю “Київ Травневий”, що здобув широке визнання публіки.
У 2002 році очолив Міжнародний Булгаковський фестиваль мистецтв. Відкриття відбулось 7 вересня 2002 року виставою “Собаче серце” за п’єсою М. Булгакова у приміщенні Національного театру ім. Івана Франка.
У 2006 році започаткував фестиваль «Київ - територія миру» мистецькою акцією-колажем за участю театрів Києва.
У 2006 році театрові під керівництвом Малахова за видатні досягнення у розвитку українського драматичного мистецтва надано статус академічного.
2008 року В. Малахов став лауреатом Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка в галузі мистецтва.
До Дня незалежності України у серпні 2008 року Президент України нагородив Віталія Малахова званням "Народний артист України".
В сезоні 2011-2012 року театр на Подолі, а разом із ним і Віталій Малахов став тріумфатором найпрестижнішої театральної премії «Київська пектораль». Його вистави «Минулого літа в Чулимську» О. Вампілова та «На дні» М. Горького було визнано найкращими. Сам Віталій Юхимович став кращім режисером сезону.
Закінчив Національний державний педагогічний університет ім. Драгоманова, спеціальність – український філолог. У 2014 році закінчив Київський національний університет театру, кіно і ТБ ім. І. К. Карпенка-Карого. Спеціальність – режисура драматичного театру (курс Костянтина Дубініна). Навчався в Театр-студії "Дельфи" (керівник Сергій Ененберг). З 2004-го по 2007-й працював автором і ведучим програм на Радіо Київ, 98fm: "Афіша", "Прем'єра", "Його величність театр", "Сімейна абетка", "Автограф".
Режисер-постановник, сценарист театралізованих балів: "Ромео і Джульєтта" (Київська фортеця, 2008), "Бал у Лоренцо Медичі" (Національна філармонія України, 2009). З 2008 року - журналіст: інтернет-видання "Культпросвет", газети "Бульвар", "День", "2000".
Постановки: "Старомодна комедія" за п'єсою О. Арбузова Театр на Подолі (2013), "Антігона" за п'єсою Жана Ануя Києво-Могилянський театральний центр "Пасіка" (2013 р.), "Він і вона" по А. П . Чехову Театр на Подолі (2015 р.).
