З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
Хмельницький обласний академічний музично-драматичний театр імені М. Старицького
Хмельницький обласний академічний музично-драматичний театр імені М. Старицького
Хмельницький обласний академічний музично-драматичний театр імені М. Старицького
Хмельницький обласний академічний музично-драматичний театр імені М. Старицького
Хмельницький обласний академічний музично-драматичний театр імені М. Старицького

Хмельницький обласний академічний музично-драматичний театр імені М. Старицького

6.0 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 1
6.0
6.0
6.0
6.0

В 1931-му році на Північному Кавказі у місті Новочеркаську було засновано пересувний театр для української діаспори, який називався Північнокавказький крайовий український драматичний театр.

Та доленосною для нього стала поїздка у Мінеральні Води восени 1931року. Саме тоді там лікувався відомий державний і політичний діяч Григорій Петровський. Він відвідав усі вистави колективу. А після одної з них, запросив артистів крайового українського драматичного театру до себе. З тої пори, очевидно завдячуючи спонсорській допомозі політика, до назви додалося його ім’я – драматичний театр ім. Г.І. Петровського, під яким театр був 78 років.

1932 р. колектив переїжджає до Краснодару. А ще через рік, 1933-го перебирається до України. З переїздом змінилась і назва. Він став Вінницьким пересувним робітничо-колгоспним театром, хоча й базувався в Бердичеві, виїжджаючи з виставами до Вінницької, Житомирської, Київської та інших областей. Керувати ним продовжував С. Чернявський, а художню частину очолив Г. Лаврик.

1935 року колектив був у відрядженні в місті Києві. Відвідавши виставу академічного українського драматичного театру імені Івана Франка, ближче познайомившись з їхніми артистами та режисерами, колективи заклали міцні відносини. Театр імені Івана Франка взяв шефство над молодою трупою. Відчутну творчу допомогу артистам надавали народні артисти СРСР Г. Юра, А. Бучма, Ю. Шумський, І. Паторжинський, М. Литвиненко-Вольгемут, А. Крамов. Уславлені майстри сцени брали участь у постановках, грали у виставах, виступали з лекціями, що було хорошою школою для молодих артистів.

В лютому того ж року театр отримав статус обласного, який мав би знаменувати осілість трупи. Та вже в 1938 році увесь колектив знову переїжджає. Цього разу до м. Кам’янця-Подільського — адміністративного центру новоствореної області. Але й там не довелось навіть добре звикнути до сцени. Розпочалась Велика Вітчизняна війна, і трупу, разом з родинами, відправили у тимчасову евакуацію.

Так, тільки з 4 серпня 1941-го року по жовтень 1943-го театр відвідав двадцять шість пунктів: міста Закавказзя, Середньої Азії, Далекого Сходу, Півночі.

В 1944 році, після визволення України від німецько-фашистських загарбників, мистецький колектив повернувся до свого краю. Радісна звістка зустріла Петровців в місті Есентукі. Згідно наказу №128 Вказівкою Кам’янець-Подільського обкому КП(б)У та облвиконкому від 15 жовтня 1944
року Припиняються гастролі театру на КМВ і призначається реевакуація театру на Україну до міста Проскурова в обласний центр області. А 25 листопада в обласній газеті повідомлялося, що виставою “Украдене щастя” І. Франка він розпочав у Проскурові театральний сезон 1944-1945 рр. у 2007-му було організовано фестиваль «Театральна осінь» або «На краю осені з Мельпоменою». Основні цілі якого були – знайомство з сучасним театральним мистецтвом регіону, обмін досвідом і залучення більшого кола глядача.

25 березня 2009 року Хмельницький театр ім. Г.І. Петровського перейменовано на честь корифея українського театру Михайла Старицького.
А у 2012 році за високі творчі досягнення та мистецький рівень театру ім. М.
Старицького надано статус «Академічний». 2019р. відкриття Малої сцени. Проведення Всеукраїнського театрального фестивалю «Starytskiy Theatre Fest-2019».

Чому варто відвідати:

Хмельницький театр імені М. Старицького єдиний професійний академічний музично-драматичний театр на всю Хмельницьку область.

Щороку вистави нашого колективу переглядають близько 100 тисяч глядачів. Діючий репертуар театру досить різнобічний, орієнтований на публіку різного віку, соціального статусу та світогляду, включає в себе вистави, як за творами класиків, так і сучасних драматургів. На даний час особливою популярністю користуються 30 вистав . Серед них 13 комедій, 2 трагікомедії, 3 драми, 2 хореографічні вистави та 10 вистав для дітей. За один театральний сезон ми ставимо 8-10 прем’єр.

Гастрольна діяльність нашого колективу охоплює всі районні центри нашої області, обласні та районні центри сусідніх областей, а також інші міста України та ближнього зарубіжжя.
Окрім того, дуже важливо що у нас склався вдалий тандем молодого директора, молодого головного режисера, молодого балетмейстера та молодого драматурга.

Театр має потужний оркестр та балетну трупу. Кожен наш творчий підрозділ, окрім колективної роботи за основним напрямком, створює оригінальний професійний продукти своєї галузі. Наш театр живий, сучасний, перспективний.

Основний вид нашої діяльності – є постановки вистав та представлення їх до уваги глядачів різної аудиторії. Окрім того, щороку у нас відбуваються Всеукраїнські театральні фестивалі, чергуючи через рік – Фестиваль камерних вистав та вистав на великій сцені «Starytskyі Theatre Fest».

Окрім того, приурочено до важливих, святкових дат, колектив організовує масштабні театралізовані концерти. Унікальністю нашого музично-драматичного театру є те, що на рівні з драматичними, ми випускаємо хореографічні вистави.

Щоб ближче познайомити прихильників з театральним мистецтвом, ми проводимо екскурсії закуліссям театру, під час яких розповідаємо про особливості роботи над виставами.

Площа приміщення нашого театру, його вдале розташування, дає змогу нам також долучатись до різноманітних Всеукраїнських організацій та колективів, які потребують плацдарму для втілення їхніх оригінальних та цікавих ідей.

Також, до важливих власних проєктів можемо віднести 2 постановки п’єс сучасної драматургії для підлітків на актуальні соціальні теми, а саме про проблеми молоді, в тому числі, про проблеми з наркотиками, про групи в соціальних мережах Інтернету, які спонукають підлітків до самогубства.

В рамках роботи над постановками цих вистав, проводились консультації з поліцією, працівниками наркодиспансеру, зустрічі з проблемною молоддю, розмови з психологами. Остання зі згаданих вистав, перемогла у конкурсі проєктів та була поставлена за отриманий Грант Президента України для молодих театральних діячів.

Зараз у репертуарі 22 вистави

Комедія «Ханума» займає почесне місце серед улюблених музичних вистав, напевно, кожного. Відома історія, про суперечку між двома свахами, які не можуть поділити важливого клієнта, змушує сміятись від душі вже не одне покоління глядачів. А головне, саме схожі твори допомагають вірити в те, що у світі завжди перемагає любов та справедливість.

Вистава наче пронизана духом українського села, сповнена традиційними піснями, танцями та жартами. Молодий парубок закоханий у дівчину та хоче на ній одружитися. Проте згоди на шлюб не дають її батьки. На які фантастичні вигадки здатні хлопці заради досягнення бажаної мети – ви навіть собі не уявляєте!

Коваль Вакула, який напередодні Різдва як раз було втратив від кохання рештки здорового глузду, вирішує у будь-який спосіб здобути рідкісні мешти та разом з ними крижане серце своєї Оксани. А, зважаючи на те, що дива у передріздвяну ніч – це нормальне атмосферне явище, а Вакула вже просто дістав усіх своєю шлюбною невгамовністю, йому радо допомагають усі, навіть Чорт.

Вічне питання – хто ж у сім’ї головний, чоловік чи жінка, повстає особливо гостро, коли цих жінки 3 – свекруха і невістки. У родині Кайдашів чоловікам залишається тільки слухатись, коритись і розбороняти коханих дружин.

Це драма взаємовідносин між героями, що волею долі загнані у любовний трикутник. І лише жінці належить зробити вибір – повернути вкрадене щастя, чи далі жити для інших…

Мріяли якось українські чоловіки жити, як єгипетські фараони, щоб жінки кожного ранку ноги цілували. Та мрії не завжди здійснюються. А часом, навіть коли здійснюються, то навпаки! То які ж фараони можуть вийти з наших чоловіків – дізнаєтесь з нової вистави театру імені М. Старицького.

Вистава за мотивами англійскої народної казки «Троє поросят». Захоплююча розповідь, в якій описані пригоди трьох поросят-братів. Всі однакові на зріст, кругленькі, рожеві, з веселими маленькими хвостиками.

П’єса «Назар Стодоля» Тараса Шевченка написана у 1843-44рр., хоча її події відбуваються наприкінці XVII ст. Хома Кичатий – в минулому козак, а нині сотник, живе на своєму багатому хуторі із дочкою Галею та ключницею Стехою. Головна його мрія – отримати полковницьку булаву. Саме заради цього батько ладен віддати єдину дочку за старого, але багатого полковника. Та на перешкоді цього повстає кохання та давня клятва.

Клара одержала від хрещеного на Різдво не надто цікавий, на перший погляд, подарунок – лускунчика у подобі іграшкового солдатика. Ще й, на лихо, він одразу зламався. Однак під час Різдва стаються справжні дива. Лускунчик оживає і мандрує з Кларою дивовижними країнами, даруючи дівчинці море яскравих вражень. А втім, насолоду від цієї казкової мандрівки отримає не лишень Клара, а й кожен маленький читач. 

Чарівний і небезпечний зимовий ліс... Дванадцять братів – чаклунів, які вміють керувати силами природи... Бідна падчерка, що в заметіль шукає проліски, і маленька примхлива королева, яка намагається підпорядкувати своїм примхам навіть матінку-природу...

Афіша
На жаль театр не має майбутніх подій
preloader
Відгуки глядачів
Про виставу

Відгуків немає
preloader