Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
Харківський театр для дітей та юнацтва створений на базі Першої державної театральної школи за участі професора Харківського університету Олександра Білецького. Завідувачем школи був призначений Сергій Павлович Пронський, а художнім керівником – Микола Миколайович Синельников. Школі було надано порожнє приміщення колишнього театру мініатюр, так званого «Катерининського театру», де в грудні 1920 року виставою «Злий галл» за п'єсою М. Толмачева відкрився «Театр казки», пізніше перейменований в Перший державний театр для дітей.
З 1933 року це вже Харківський театр юного глядача, який називався іменем пролетарського письменника О.М. Горького. У 1935 році головним режисером театру стає учень Леся Курбаса, березілець Володимир Скляренко. У червні 1941 року Харківський ТЮГ був евакуйований в західний Сибір. Повернутися до Харкова театру не судилося. З 1944 року він починає працювати як Львівський ТЮГ.
У 1960 році на базі обласного драматичного театру і випускного курсу театрального інституту, яким керував народний артист СРСР Лесь Сердюк, в Харкові відроджується Театр юного глядача.
Коли на зміну Ф.Александріну в театр прийшов Леонід Хаїт, на сцену увірвався дух сучасності. Режисер тонко відчував ті соціальні зміни в суспільстві, які викликала «хрущовська відлига». У 1968 році Л. Хаїт на запрошення Сергія Образцова їде працювати в Московський театру ляльок, і ТЮГ очолює Геннадій Макарчук.
Після пожежі в 1972 році ТЮГ довго поневірявся по клубах, поки тимчасово влаштувався в Палаці культури «Харчовик», чекаючи поки відновлять згоріле приміщення. Для того, щоб в таких умовах вижити, потрібно було налагодити безперебійний випуск нових вистав, не втратити глядачів, поповнити трупу молодими акторами. І перш за все, потрібен був режисер, який зміг би повести колектив за собою. Таким режисером виявився Олександр Беляцький. Саме він став лідером у важкий період поневірянь і зумів в складний час домогтися творчого підйому.
У 1983 році Олександр Беляцький переходить в український драматичний театр ім. Т.Г.Шевченка, і театр очолює Борис Варакін (1983-1989). Режисер Борис Варакін працює в творчому тандемі з художником Сергієм Вербук і композитором Іриною Губаренко.
З 1996 по 2013 року головним режисером театру був заслужений діяч мистецтв України Юрій Старченко.
З 2011 року посаду директора театру займає Андрій Гапановіч. Сьогодні колектив знаходиться в періоді активного творчого пошуку, відстоює право дитячого театру на універсалізацію художньої мови, а керівництво співпрацює як з початківцями, так і з визнаними майстрами сцени.
Майданчик театру: Україна Харків вул. Полтавський шлях, 18
Кот Леопольд святкує День народження. Щоб врятуватися від нахабних мишей - Сірого і Білого - він відправляється до лікаря, і той виписує Леопольду «Озвірин». Сірий і Білий норовлять вкрасти у кота ліки і зіпсувати йому свято. Вистава прикрашає репертуар нашого театру і користується незмінною любов'ю глядачів ось уже понад 30 (!) Років.
Яскрава вистава із чарівною музикою, танцями і барвистими костюмами. Дія відбувається в підводному царстві, у світі фантастичних риб і тварин. Головна героїня, русалонька Аріель, пішла наперекір своїй природі і закохалася у земного хлопця – принца Еріка. На відміну від казки Андерсена, у виставі щасливий фінал.
П’єса сучасного драматурга Чарльза Уея наповнена тонким гумором і самобутнім колоритом середньовічної Англії. Цей матеріал послужив основою для яскравої і змістовної вистави, яка буде по-справжньому цікавою як дітям, так і їх батькам (що відповідає нашій місії – на мові сучасного театру говорити з глядачами всіх поколінь про вічні моральні цінності). Постановочна група театру придумала оригінальне художнє рішення, яке цілком занурює у чарівний світ – легенди про Сплячу красуню …
Коли твоя дитина робить перші крочки, у тебе в житті теж все як в перший раз. А Світ навколо сповнюється яскравими й добрими дивами! І чим яскравіші вони, тим щасливіше настрій в тебе і твоїй дитини! І перше знайомство з театром, з територією чарівних знахідок і відкриттів, – це ще один крок в пізнанні Світу і самого себе. Ми створили виставу-гру «Сонечко та Вітерець» для малечі 1,5-4 рочків де навчання й педагогіка поєднаються чарівними нитками театрального мистецтва. Саме в цій виставі Ваші маленькі Сонечка та Вітерці знайдуть своїх друзів, спробують з ними затоварищувати й вдосталь награтися. А якщо це Ваш перший вихід до театру, то ми обов’язково закохаємо дитину в це чарівне мистецтво театру! Й воно буде для вас гарним помічником у пізнанні світу на все життя.
Народе мій, замучений, розбитий, Мов паралітик той на роздорожжу, Людським презирством, ніби струпом, вкритий! Твоїм будущим душу я тривожу Іван Франко Кожен з нас є унікальною особистістю, яка несе в собі багато історичних, культурних і соціальних сенсів. Ми живемо і наші серця б’ються в такт, поки ми пам’ятаємо своє коріння і свою історію. Музична рок-драма «Мойсей» за мотивами поеми Івана Франка в постановці заслуженого діяча мистецтв України Ігоря Бориса, художниці Ніки Хворостенко, балетмейстера Тетяни Федорченко – це художньо-історична розвідка, що занурює глядача в глибинні переплетіння коренів історії та осмислення свого життя з філософської, сімейної і історичної парадигми. А також соціально-культурологічна акція, в якій сьогоднішні глядачі зможуть знайти важливі відповіді на питання, які зараз домінують у суспільстві.
«Дім Бернарди Альби» — остання драма Федеріко Гарсіа Лорки, написана за кілька місяців до загибелі. Бернарда Альба фанатично дотримується консервативних поглядів на життя, правил та догм, а її власні діти, фактично, перетворюються у її полоненок. Але в герметичному просторі пристрасті стають тільки потужнішими, а помилки та наслідки — фатальнішими: любов двох дочок Альби до одного чоловіка призводить до самогубства молодшої. Мала зала театру, у якій глядачі сидять на відстані простягнутої руки від артистів, дозволяє глибоко відчути емоційність історії та акторського виконання, а незвичайний інтер’єр простору стає оригінальною декорацією вистави.
Жанр постановки визначено як «весела історія для дітей та їх батьків» – і справді на виставу варто прийти всією сім'єю. Юним глядачам будуть до смаку захопливі пригоди казкових героїв, їх яскраві костюми і запальні танці, тоді як старше покоління обов'язково оцінить тонку стилізацію дії під епоху стиляг. Ну і звичайно, для всіх спектакль стане зайвим приводом замислитися над тим, що справжніми цінностями нашого життя є дружба і живе людське спілкування. Вистава – учасник 16-го Міжнародного чорноморського театрального фестивалю в м. Трабзон (Туреччина, 2015)
«Червона шапочка» Шарля Перро — відома й усіма улюблена казка. Натомість, банальне переповідання сюжетів на сцені — це вже давно не про Харківський театр для дітей та юнацтва. Тож у трактовці режисера головна героїня з бідної дівчини перетвориться на шляхетну панянку, дія розпочинатиметься зі справжнього балу в палаці, а продовжуватиметься в чарівному сні Червоної шапочки. Стилізація простору, пластики і музики під епоху Людовика ХIV занурить в казкову атмосферу й додатково підкреслить старе, як світ, мораліте — аби стати справжніми принцесами та принцами, треба бути чемними, вихованими і обов’язково слухатись своїх батьків.
Яскрава вистава з піснями, музикою і танцями. Напередодні іменин Мусі-Цокотусі сниться сон, що до неї підкрадається злий Павук. Вранці привітати іменинницю приходять її друзі. Страшний сон Мухи здійнюється: прямо на святі її викрадає Павук, і тільки хоробрий Комарик поспішає до неї на допомогу.
Напередодні Нового року юна королева видає указ: хто принесе до святкового столу кошик пролісків, той отримає в нагороду цілий кошик золота. Бажаючи отримати нагороду і посидіти за одним столом з королевою, мачуха відправляє падчерку в ліс за підсніжниками. Там дівчина зустрічає дванадцять місяців, які щороку збираються у новорічного багаття. Місяць Квітень просить своїх братів, Січень, Лютий і Березень, поступитися йому посохом. Мачуха і її дочка приносять квіти до палацу, але, замість обіцяного золота, Королева наказує їм показати дорогу в казковий ліс. Падчерка погоджується провести Королеву в ліс, де вона знову зустрічається з дванадцятьма місяцями.
Харківський театр для дітей та юнацтва – найстаріший в Україні театр для дітей. 14 фактів з історії театру уже у блозі Theatre.love
Закінчила Харківську державну академію культури (ХДАК) як бакалавр, а потім, як магістр (2020р). Отримала кваліфікації: “Актриса драматичного театру і кіно” і “Магістр сценічного мистецтва”. Успішно бере участь та грає як артистка у багатьох театральних проектах Харкова. Артистка Платформи театральних Ініціатив (ПТІ), артистка Харківського акустичного музичного театру (ХАМ), артистка документального театру.
Закінчила Харківський Національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, за спеціалізацією “Актриса театру ляльок”. Вивчає хореографічне мистецтво в ХДПУ імені Г. С. Сковороди.
Закінчив майстерню народного артиста Росії Орлова Н. Ю. в Челябінському державному університеті культури. Нагороджений грамотами Міністерства культури України, Харківської обласної державної адміністрації, Харківської обласної ради.
Навчався на кафедрі майстерності актора ХНУМ імені І. П. Котляревського (2015-2019 р.р.) Майстри курсу: нар. арт. Україна Євсюков Юрій Степанович і засл. арт. Україна Бережко Сергій Олександрович.
Закінчила Харківську державну академію культури в 2019 році за спеціальністю «актриса драматичного театру і кіно».
2019 року закінчив Харківський національний університет мистецтв ім. І.П. Котляревського за спеціальністю актор театру анімації за художнього керівництва Дмитрієвої Оксани Федорівни.
Народився у місті Стаханів (Луганська обл.)
Закінчив ХНУМ ім. Котляревського (майстерня А. А. Аркадіна-Школьніка)
З 2016 року працює в Театрі 19 та театрі «Время -Ч-».
З 2019 – у Харківському театі для дітей та юнацтва.
Навчався у Київському національному університеті театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенко-Карого (КНУТКіТ імені І. К. Карпенко-Карого) у 2008-2013 роках, на театральному факультеті за спеціальністю – Актор театру драми і кіно. Майстерня заслуженого діяча мистецтв України Мойсеєва С. А.
Має різнобічний акторський досвід, пробує себе в різножанрових амплуа: актор Навчального театру в Києві (КНУТКіТ імені І. К. Карпенко-Карого); актор Молодого театру (2010-2013 р.р., Київ).
Євген також має досвід роботи в українському кінематографі, має низку Всеукраїнських дипломів і грамот.
Закінчив Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, кафедру майстерності актора (худ. керівник курсу Л. В. Садовський) та отримав спеціальність – “Артист драматичного театру і кіно”. Зараз продовжує навчання на 5 курсі магістратури ХНУМ імені І. П. Котляревського, на кафедрі режисури драматичного театру (худ. керівник курсу О. А. Аркадін-Школьник).
1983 року Ольга Яківна закінчила факультет актора драми та кіно Воронежського державного університету мистецтв. Як молодий спеціаліст одержала розподіл до Харківського ТЮГу, і до сьогодні незмінно служить в Харківському театрі для дітей та юнацтва.
З 2017 року Ольга Двойченкова – Заслужена артистка України.
Ольга Яківна викладає в Харківській державній академії культури.
У 1999 році закінчив Харківський національний університет мистецтв імені І.П. Котляревського за спеціальністю: «Актор драматичного театру і кіно» (майстерня Народного артиста України Лисенко Е.В.).
У 2010 році закінчив Харківський національний університет мистецтв імені І.П. Котляревського за спеціальністю: «Режисер драматичного театру» (майстерня Садовського Л.В.).
З 1999 р працює в Харківському театрі для дітей та юнацтва.
З 2005 р працює викладачем майстерності актора в Харківській державній академії культури.
Спеціальність “Майстерність актора драматичного театру та кіно” здобув у Харківському національному університеті мистецтв ім. І.П. Котляревського.
Навчалась у Харківському Національному університеті мистецтв імені І.П. Котляревського (2014-2018 р.р.), отримала диплом магістра за спеціальністю – “Майстерність актора театру анімаціїї”. Актриса задіяна у багатьох виставах театру. Виконує головні ролі у ліричних, ігрових та комедійних амплуа.
Художня керівниця театрально-драматургічної студії Школа Магії Театру (Харків). Співзасновниця ГО «Платформа театральних ініціатив». Режисерка, організаторка театральних фестивалів. Переможниця всеукраїнського театрального конкурсу Taking the Stage Британської Ради в Україні.
Закінчила театральне відділення Харківського ліцею мистецтв №133, керівник курсу Бесєдіна Вікторія Георгіївна, режисер курсу – заслужений артист України Угольников Володимир Миколайович. У 2005 році закінчила Харківську державну академію культури, отримавши диплом з відзнакою (режисерський факультет, спеціальність “Телеведуча”). Акторську майстерність читали заслужена артистка Молдови Філіппова Ангеліна Василівна і Народний артист України Васильєв-Могила Олександр Павлович.
Автор і продюсер телевізійної програми “Театр”. Член Громадської ради при Харківській облдержадміністрації 2015-16 рр., Голова Комітету культури і мистецтв
Член Спілки театральних діячів з 2016 року.
Член Національної спілки журналістів України з 2013 року.