Центр мистецтв «Театр на Михайлівській»

Вистава, що створена за однією з найкращих українських п'єс 19 сторіччя, сучасно мовою розповідає про одвічний та нескінченний пошук людиною своєї долі. Так вже створені ми – кожному призначена в житті своя доля, свій шлях, своя половинка… Іноді ми – розумні та горді – намагаємося самотужки змінити свою долю, втекти від неї. Та це не завжди вдається… І добре, якщо подібні наші намагання не призводять до трагічної розв'язки… «Ото була весна» – сучасна, жива, сьогоднішня історія! Звичайні хлопці і дівчата, яких можна зустріти на вулиці, та ті, яких можна було зустріти сто років тому, нічим не відрізняються одне від одного, коли мова йде про справжні почуття, про пристрасть, яка затьмарює розум, любовний трикутник, з якого майже неможливо знайти вихід, та кохання, про яке неможливо забути. Виставу грають молоді актори – грають щиро та пристрасно. Кохають, ревнують, зраджують, страждають… і знов кохають. І дивлячись виставу, в якусь мить забуваєш, що перед тобою артисти – настільки живими та близькими до нас постають вони в своїх ролях. Музичне рішення вистави побудоване на композиціях з репертуару гурту «Океан Ельзи», що органічно ввійшли в палітру вистави та ще більше наблизили її до сучасного глядача.

Не-комедія «не по-дитячому» «Рольові ігри» – це вистава-трагіфарс. Душа людини загадка, а душа дитини загадка подвійно. Хто вони, ці істоти, які раптово з'являються в наших будинках? Дуже часто в їхніх очах, як у кривому дзеркалі, ми бачимо самих себе. Історію про двох сербських хлопчиків і двох дівчаток, які щодня грають в своєму дворі в досить страшні і дорослі ігри, написала відома сербська драматург Біляна Срблянович. Вистава приваблює тим, що ми, як ніби очима наших дітей, можемо побачити світ, в якому живемо. Діти відтворюють ті дії і кажуть ті слова, які вони чують щодня від нас, своїх батьків. На розіграних Андрій, Надією, Міленою і Воїном «рольових іграх» ми і жахнемося, і посміємося, над собою, над своїми страхами і бажаннями, над нашими комплексами і нахилами...

Геніальний Шекспір ще багато століть тому поставив перед людством безліч питань щодо сенсу нашого існування на цьому світі. «Бути чи не бути?» – переймається Гамлет вічною проблемою людини. «А як бути? Чим бути? І чому не бути?..» – замислюються актори НОВОГО УКРАЇНСЬКОГО ТЕАТРУ, що обрали собі за «підручник життя» великі тексти великого та загадкового Шекспіра. У виставі «КАРНАВАЛ ГРІХІВ» дивним чином зійшлися на одній сцені Ромео з Джульєттою та Отелло з Дездемоною, Офелія з Гамлетом, Леді Макбет зі своїм чоловіком та навіть Лір зі своїми дочками. Актори з великим захопленням занурюються в класичні хрестоматійні сюжети та намагаються знайти в них нові, зрозумілі сьогоднішньому поколінню, відповіді на одвічні питання буття.

А вам сняться еротичні сни? Ні?.. Тоді вам можна позаздрити! Або поспівчувати… Не знаємо, що вірніше, але впевнені в одному – після перегляду вистави «ЕРОТИЧНІ СНИ НАШОГО МІСТА» в «Новому українському театрі» вам обов'язково насниться щось таке… Герої вистави – люди, яких ми зустрічаємо на кожному кроці – в метро, в офісі, в районній поліклініці або в себе у дворі. Можливо, навіть, в своєму домі, навіть, у власній квартирі?.. Можливо, це ми?! Дія у виставі відбувається у двох вимірах – реальному житті та фантасмагоричному світі снів. Але саме світ снів нерідко є більш реальним, ніж саме життя, адже тут можна побачити справжнє наше єство, без всіляких умовностей. А вранці прокидаємось і знову з нами всі «свої» – наші комплекси, страхи, втома, емоції… Та не бійтесь! Вихід є! Ми допоможемо! За рецептом – на виставу! Таня Малярчук, за оповіданнями якої створено п'єсу та виставу «ЕРОТИЧНІ СНИ», стверджує, що людина – це «істота, яка хоче, щоб її любили, а її не любить ніхто…» Готові спростувати цю думку! Добраніч!.. Тобто, до зустрічі!

Він поїхав... і завмерло життя в мансарді міського художника. Він забрав із собою смак того життя, яке здавалося їм справжнім. Зіткнення реального світу зі світом мрій, з прагненням до постійного пошуку свого ідеалу. Чи здійснений він взагалі в нашому житті? Чи може людина стати щасливою з «синицею» в руках, або так і залишиться з нею неспокійною, весь час заглядаючи в небо, в очікуванні свого «журавля»? Вибір, наслідки якого, звернуться до кожного з проханням оплатити рахунки. Чи витримають випробування молоді хлопці, що тільки знайомляться з життям, тільки намагаються навчитися бути щасливими.

Чоловіки та жінки. В цих двох словах – вічний конфлікт та таке ж вічне тяжіння. Чоловіки або жінки? Хто з них більш розумний, а хто «блондинка»? Хто з них більш сором’язливий, а хто «без забобонів»? Хто сильний, а хто «розмазня»? Марно шукати відповіді на ці питання. Все знов закінчиться сваркою та з’ясуванням стосунків! Або коханням… З горя!..))) Або весіллям! У будь якому випадку, фуршет глядачам гарантовано! Актори «НОВОГО УКРАЇНСЬКОГО ТЕАТРУ», що грають цю виставу, не залишають байдужим жодного з глядачів. Посмішки не спливають з облич з першої до останньої хвилини вистави. Оплески не перериваються навіть в антракті, під час якого на глядачів чекають невеличкі сюрпризи. Вистава створена режисером Віталієм Кіно за мотивами оповідань Антона Павловича Чехова. Театр присвятив прем’єру «Беззахисних створінь» ювілею великого письменника – 150-річчю від дня народження.

Скандальна п'єса «Раптово, минулого літа» відомого американського драматурга Теннессі Вільямса, яку колись забороняли ставили навіть у США, п'єса на яку довгий час було накладено табу, нарешті поставлена на київській сцені режисером Віталієм Кіно під назвою «КОРАБЕЛЬ ЗІШТОВХНУВСЯ З АЙСБЕРГОМ…» Наскільки жорстокими спроможні бути люди, аби приховати страшну родинну таємницю? Яка жага може опанувати нами настільки, що ми почнемо морально поїдати одне одного? Герої п'єси, хтось заради збагачення, хтось щоб зберегти власну репутацію, або репутацію члена своєї родини, спроможні на страшні вчинки, яким немає меж… До будинку старої місіс Вінебл викликають висококваліфікованого лікаря на прізвище Цукрович, який має зробити операцію лоботомії її душевнохворій племінниці… Цукровичу дуже необхідні гроші для його клініки, тому зволікати немає часу… Проте все змінюється, коли лікар знайомиться з начебто хворою дівчиною. Не дивлячись на небезпеку, та ймовірність втратити роботу, лікар наважується дістатись до істини, та зрозуміти, які мотиви приховуються за бажанням родичів знищити Кетрін, та що ж насправді сталося минулого літа… У житті кожного є своя правда, інколи страшна, інколи надто складна, але можливо перед тим як засуджувати одне одного, потрібно хоча б спробувати зрозуміти… Почути! Ця п'єса – психологічний трилер, сміливий психоаналіз, спроба зрозуміти як героїв, які занадто багато приховують, так і самих себе… Адже у кожного з нас, є своя страшна таємниця? Приходьте, якщо не боїтеся бути викритими…

Яка на тебе може чекати доля, коли одна твоя бабуся власниця борделю, друга алкоголічка, твій тато вуличний акробат, а мати покинула тебе у ранньому дитинстві, і взагалі ти народилася сліпою!? На що сподіватись? Лише на чудо! Прозріти і побачити клавіші піаніно. Такі ж чорно-білі як доля, яка на тебе чекає… І замість того, щоб скаржитись – почути музику і заспівати! Стоячи під ліхтарем на брудній вулиці Парижу, заспівати так, щоб тебе почув увесь світ! Заспівати так, як ніхто і ніколи, ні до тебе, ні після тебе – не співав! Стати чудом! Стати Піаф! Вистава про чудо, любов, залежність, велику жінку, маленьку пташку… «Коли я не помираю від кохання, коли мені немає від чого помирати, – ось тоді я готова здохнути» – Едіт Піаф. Приходьте на виставу і будемо помирати від кохання разом з прекрасною актрисою Нікою Заруцькою під пісні легендарної Піаф.

Вистава – соціальна провокація. Трагікомедія, події якої розгортаються в звичайній американській сім'ї. Ну, або майже звичайній… Том Уінгфілд – автор та ведучий п'єси, чиї спогади оживають на очах у глядачів. Герої вистави – люди, що живуть у світі власних ілюзій, страхів та нереалізованих мрій. Аманда Уінгфілд – маленька жінка, яка несамовито чіпляється за інший час та місце. Лаура – її доросла дочка, відлюдькуватість якої досягає критичної межі. Том – син Аманди та брат Лаури – виправдовує власну жорстокість бажанням вирватися із «пастки». В цій дивній родині є ще один персонаж – батько, який весь час усміхається з величезної фотографії. А дехто Джим – гість у домі Уінгфілдів, людина з реального світу, подарує надію на справжнє життя… Та чи не зруйнує він крихкий світ Уінгфілдів та їхнє сімейне щастя «за склом»? Приходьте! Мартіні – на столі!))

Що таке любов?! Чи завжди ми усвідомлюємо наскільки сильно любимо людину, або тільки втративши починаємо це розуміти? Невже щоб впевнитись, що твоя любов справжня потрібно покинути її, та спробувати інших? Легко не буває ніколи, та ми замість того, щоб здолати усі негаразди разом та навчитись любити, вирішуємо що легше все обірвати, та почати шукатись «десь там»… «когось там…» . Чи зможуть герої вистави «Що потрібно холостяку» вчасно зрозуміти наскільки сильно потрібні одне одному? А якщо ні? То кому ж тоді залишиться… кіт?! Весела, іронічна історія про перший складний період життя молодого подружжя, та їх чорного кота. Вистава сповнена пристрасними латиноамериканськими танцями, неочікуваними сюрпризами, сонетами Шекспіра… та душевними піснями Кузьми Скрябіна.