#

Театри

Інна Гончарова
Художній керівник

Як відомо, театр починається з вішалки. Але не в нашому випадку ... Театр «Маскам Рад» почався з ідеї ... Ідеї об'єднати людей небайдужих, які прагнуть до розвитку, відданих Театру як явищу, а не тільки як професії, які люблять Театр у собі, а не себе в театрі. Можна сказати, що наш театр є, певним чином, Клубом, чимось схожим на клуб англійських джентльменів. В цей Клуб вхід відкрито далеко не для всіх. Участь в ньому є престижною та дуже дорого коштує. Ще б пак! Адже внеском кожного учасника є його душа, дорогоцінний час і весь життєвий досвід. А учасники одержують унікальну можливість для багатогранного творчого розвитку і особистісного зростання.

Тетяна Степченкова
Тетяна Степченкова
Художній керівник

Проект створений у квітні 2016-го року на базі Малої Опери – акторами діючих театрів і акторами кіностудії Film.UA. На старті у команді було 8 акторів і 1 режисер. Репетиції проводилися на вулиці, а також у квартирах самих акторів. У 2018-му році команда розрослася до 35 осіб, включаючи адміністративний персонал. З 2017 року театр базується на постійному майданчику – центральному Будинку Актора на Золотих Воротах (Ярославів Вал, 7), але при цьому співпрацює і з іншими партнер-холами (Кінопанорама, Attic Space, Європейський культурний центр та ін). За 3 роки на рахунку театру: 6 масштабних вистав, успішні освітні та культурні проекти, участь у профільних фестивалях, сотні задоволених глядачів. З 2016 року проект мав назву «Антрепризний Класичний Театр» – з 2019 року проект має назву «Київський Незалежний Театр». Такий крок був зроблений у зв'язку з тим, що театр взяв курс на репертуарну форму, залишивши позаду антрепризну. У театрі проводяться не тільки репетиції, а й регулярні заняття для підтримки форми: мова, сценпластика, спеціалізовані тренінги. В майбутньому є ідея запрошувати проводити тренінги визнаних професіоналів в театральній сфері для обміну професійним досвідом та зростання. На 95% вистав театр віддає приблизно 1/5 частину залу глядачам, які не можуть оплатити квиток у театр. Театр співпрацює з благодійними фондами: «Благомай», «Життєлюб», «Діти дітям», Програмою наставництва для сиріт (наставники можуть провести дозвілля з дітьми на наших виставах). Соціальний аспект залишається важливою цінністю, яка закладалася в проект творцями театру.

Дмитро Весельський
Дмитро Весельський
Художній керівник

Затишок. Будівля театру зберігає в собі пам'ять про бурхливі історичні події (збудована у 1907 році). Вона встигла побувати хірургічною клінікою, штаб-квартирою Народного Руху, прихистком активістів Революції Гідності… Проте саме Малий театр виявився її істинним призначенням. Камерність. В залі всього 50 місць і кожен глядач наче в першому ряду. Почуття, емоції, думки, сенси передаються очі в очі. Тут неможливо фальшивити – ні акторам, ні глядачам! Втім, театр не обмежується лише залою, а пронизує мистецтвом всю будівлю. В нагоді стає просторе фойє модернового стилю, унікальна тераса (пити каву тут і робити селфі – надзвичайне задоволення!). Різноманіття. Репертуар Малого – мозаїка жанрів та напрямків сучасного театру. Поезія і проза, любов і стрілянина, класика і постмодернізм, казка і реальність, шалена напруга і абсолютний релакс. Кожна вистава – окремий світ, окремий настрій, окрема естетика. Мультикультурність. Малий намагається інтегрувати театр в загальнокультурний контекст міста та навпаки театралізувати інші види мистецтва. Окрім драматичного театру, Малий – це літературні читання, вечори музики, стенд-ап виступи, виставки образотворчого мистецтва, освітні лекції, майстер-класи, розважально-пізнавальні інтерв'ю-шоу. Відкритість. Театр завжди в пошуках нового. Прагне збагатити мову українського театру та відкрити нові імена. Малий театр співпрацює з різними творчими митцями. Щосезону тут відбуваються режисерські та акторські дебюти в рамках програми «Крок за кроком». А закриваючи кожен сезон, проводиться «Пітчинг ідей», де будь-хто може запропонувати свою творчу ідею. Проект-переможець глядацького голосування буде обов'язково втілений з командою Малого.

Олександра Кравченко
Олександра Кравченко
Художній керівник

Київський театр-студія утворилася на базі аматорської рок-опери «МІФ», створеної силами студентів КНУ ім. Тараса Шевченка з нагоди 200-річчя з дня народження великого поета, у 2014 році. Керівниками та виконавцями студії було прийнято рішення про створення самостійного творчого колективу. Однією з найважливіших цілей молодого театру є пропагування української національної ідеї. Театр розширює свій репертуар, а саме випустив соціальну драму «СТІНА», присвячену подіям Революції Гідності та війни на сході України. Прем’єра вистави відбулась 24 січня 2017 року. Не тільки драматичними виставами може вітати театр глядача. 10 вересня 2017 року було створено концерт-виставу «Серед мільйонів зірок єдина…», який виконав оперний співак, лауреат міжнародних конкурсів, Георгій Нечаєв. В програму концерту увійшли всесвітньовідомі твори Дж. Верді, Дж. Пуччіні, Р. Леонкавалло, П. І. Чайковського та інші. А вже в 5 листопада 2017 року київський глядач побачив ще одну прем’єру – неоднозначну комедію «Кав‘ярня №6», за п’єсою Неди Нежданої «Коли повертається дощ». Вистава за перші 4 покази зібрала 4 аншлаги! Її подивилась близько 1000 глядачів!

Микола Бабин
Микола Бабин
Художній керівник

Театральна студія ВІК – це молодий, амбітний та талановитий колектив, більшість складу якого є випускниками Київського університету театру, кіно і телебачення ім. І. Карпенко-Карого та Дніпровського театрально-художнього коледжу. Деякі з акторів мають досвід роботи у національному театрі ім. Лесі Українки. Студія була заснована літом 2015 року її керівником є режисер Микола Бабин, який служив Закарпатському театру драми та комедії м. Мукачево. Свою прем'єрну виставу «Хелемські мудреці» представили вже 17 жовтня. Вистава відрізняється тим, що дуже яскраво передає глядачам особливості єврейського гумору. Понад жарти вистава також має цікаві аналогії із сучасним суспільством та владою, абсурдні ситуації і звісно ж свою історію кохання. Нещодавно ВІК запустили проект «Театральна весна», де діячі театрально мистецтва ведуть діалоги не лише з працівниками театрів, але й з простим глядачем, намагаючись відповісти на усі запитання глядачів та врахувати вподобання людей у своїх виставах.

Катерина Чепура
Катерина Чепура
Художній керівник

ЧЕсний театр – київський незалежний театр, що існує на кількох загальних принципах: українська мова, камерність, інтерактив із глядачем, соціальна значимість для українського простору. Сам театр описує себе так: «Чесний театр – це театральна співдружність тих, хто прагне змінити світ. Без перебільшень і пафосу. Матеріал, який підбираємо для роботи обов'язково містить у собі питання, які є вкрай конфліктними для суспільства. Ми обираємо подібні теми саме для того, аби розв'язати проблеми, осмислити їх, і жити далі з новим поглядом на власний всесвіт. Чесний театр засновано на принципах поваги до самих себе, до своїх колег, і до землі, на якій ми живемо, і на якій творимо. Наш колектив є цілком відкритим для сторонніх поглядів, будь-хто може відвідати будь-яку репетицію, по завершенню поставити будь-які запитання чи висловити зауваження. Репетиції наших вистав відбуваються як в театральних залах, так і на міських площах, в парках та кав'ярнях. Ми експериментуємо і проводимо досліди, закликаючи публіку взяти в них участь». Майбутній творчий склад Чесного театру зібрався для реалізації постановки драми «Між двох сил» за п'єсою Володимира Винниченка. Переважна більшість акторів, включно із режисеркою Катериною Чепурою, були одногрупниками, які навчалися в КНУКіМ на курсі викладачки Нінель Биченко. Перший показ цієї вистави відбувся в КНУКіМ, оскільки це була дипломна робота режисерки Катерини Чепури. Після цього виставу почали ставити на інших неуніверситетських майданчиках, зокрема у Київському будинку актора. Саме на цій постановці зародився майбутній колектив Чесного театру.

Олександр Чуніхін
Олександр Чуніхін
Художній керівник

Київський муніципальний академічний театр ляльок (раніше Київський міський театр ляльок) було створено у 1983 році завдяки активній діяльності та при безпосередній участі народного артиста України Сергія Єфремова. Довгі роки Київський міський театр ляльок не мав власного приміщення. З'явилося воно лише в 1997 році – в стінах колишнього кінотеатру «Ровесник» (вул. Миропільська, 1, неподалік станції метро Чернігівська, де театр і знаходиться зараз). Тому, склалася парадоксальна ситуація: театр добре знають по дитячих садках і школах, а також... на міжнародних фестивалях, але, на карті рідного Києва його не знайти. Успішно гастролюючи світом, Київський міський театр ляльок стає лауреатом міжнародних фестивалів у Польщі, Угорщині, Австрії, Швейцарії, Німеччині, Словаччині, Югославії, Мексиці, Португалії, Франції. Потрібно віддати належне бутафорському цехові, який створює ляльок і готує їх до театрального життя. Це Наталя Щербова, Вікторія Ващенко, Ольга Фоменко. Що ж стосується музичного оформлення вистав, то багаторічна дружба пов'язує Київський міський театр ляльок із заслуженим діячем мистецтв України Вячеславом Полянським. Однією із найцікавіших його робіт є музика до вистави «Дикі лебеді».   Головне, що всі вистави Київського міського театру ляльок спрямовані на утвердження добра.   Видатною подією для колектива стало надання нашому театру статусу Академічного. Це відбулося 17 жовтня 2007 року.

Катаріна Сінчілло
Катаріна Сінчілло
Художній керівник

КХАТ – це унікальний і дивовижний театр, нічого подібного на сьогоднішній день в Україні немає. Театр називається Класичний Художній, тому що в основу його постановок закладені кращі класичні і художні традиції, якими наша театральна школа прославилася на весь світ і які в багатьох театрах на сьогоднішній день, на жаль, забуті. І Альтернативний тому, що своєю сповідальністю, максимальною віддачею на межі неможливого, своїм очисними діями, він альтернативний дешевим комерційним постановкам. Він працює як творча майстерня. У пресі неодноразово зазначалося, що КХАТ – це театр, який увійде в історію театрального мистецтва. Засновники КХАТу вважають, що справжній театр повинен давати глядачеві таку кількість енергії, щоб після вистави він був здатний змінити щось в собі і в своєму житті на краще. КХАТ – це завжди сузір'я цікавих особистостей на сцені, актори, які відомі не тільки по кіно і телесеріалам, а й відзначені міжнародними театральними преміями – це актори європейського рівня. Щоб переглянути вистави КХАТ глядачі, режисери і театральні критики приїжджають з інших міст і країн. 13 березня 2011 року в Києві стало на один театр більше. У Будинку Актора (Ярославів Вал, 7) о 17.00 театральним проектом «До» відкрився КХАТ. КХАТ – це добровільне об'єднання акторів з різних київських театрів, створене актором Національного академічного театру російської драми імені Лесі Українки, режисером і викладачем акторської майстерності заслуженим артистом України Віктором Кошель і драматургом, режисером, автором і ведучою телепроектів, актрисою театру і кіно Катариною Сінчілло по численними проханнями глядачів після телепроекту «Тридцять сонячних поезій».

Владислав Троїцький
Владислав Троїцький
Художній керівник

Київський Центр Сучасного Мистецтва «ДАХ» відкрито 12 листопада 1994 року людиною, яка на той момент не пов'язувала свою долю із наміром серйозно займатись театром і мистецтвом. Створене він називав «готелем мистецтв», своєрідним відкритим майданчиком на ім'я «ДАХ», символом якого став равлик, що «повзе схилами Фудзі», «тихо до самої вершини», – вона і стала не лише символом, але й образом принципів, закладених у суть цього шансу, подарованого долею. Як каже засновник «ДАХу» Владислав Троїцький, за гороскопом Стрілець i Дракон, – «образом духовних принципів, закладених у мою свідомість в далекому дитинстві буддистською Бурятією». Сьогоднішнє стратегічне завдання «ДАХу» – активна взаємодія із державними й комерційними художньо-освітніми структурами з метою змінити культурну ситуацію, яка склалась в Україні, в бік більшої відкритості до творчого діалогу, експерименту, до розвитку нових форм театральної організації, а саме – створення поліфункціональних відкритих площин сучасного мистецтва, інноваційних систем театральної освіти, повноцінної видавничої бази театру тощо...

Людмила Лимар
Людмила Лимар
Художній керівник

Все почалося в далекому 1997 році. За підтримки ТОВ «Чорнобиль-Відродження» та його Генерального директора Гладкого В. М. виник театр, тобто підприємство, як годиться з усіх юридичних правилами, який назвали «Срібний острів». Якщо розшифровувати, то за цією назвою – образ людини, але людини духовної, людини, яка переживає. Кожна людина у певні мірі – «острів», а срібло – елемент, який очищує. Ось і було поставлено за мету очистити простір навколо за допомогою вічного, як світ, мистецтва театру. Тобто такий ось художній і моральний орієнтир і напрямок для творчого пошуку. З 2002 року продовжується проект театру за підтримки ЮНІСЕФ при ООН, посольства Королівства Нідерланди в Україні, який називається «Срібна дорога до юних сердець». В рамках цього проекту театр дав багато вистав для дитячих будинків, інтернатів, для дітей інвалідів та дітей з малозабезпечених сімей. Театр провів гастролі по всій Україні, даючи вистави у всіх виховних колоніях для неповнолітніх правопорушників.

Ольга Міхневич
Ольга Міхневич
Художній керівник

У 2008 році режисер і педагог Ольга Міхневич відкриває школу «Образ» в місті Київ. Більше 5000 учнів пройшли через стіни Театру-школи «Образ» за 10 років існування. Більше 30 з них вступили до в престижних культурних вузів України, продовживши акторську і режисерську кар'єру. А у 2010 році перші дві випускні групи, об'єднавшись під керівництвом свого Майстра і Художнього керівника Ольги Міхневич, заснували Театр «OBRAZ». На сьогодні театр регулярно виступає на кращих театральних майданчиках столиці. Кращі випускники Школи акторської майстерності отримують можливість приєднатися до трупи Театру і брати участь в репертуарних виставах. У грудні 2018 року команда театру вирішила змінити назву на більш відповідну новому образу. Адже ДНК (Будинок Нової Культури) – це цеглинки, в яких суть кожної живої істоти, ідеї, сучасного світу, і світу театру зокрема!

Олексій Єсін
Олексій Єсін
Художній керівник

Театр Єсіних – київський приватний незалежний театр. Був створений двома однодумцями – Олексієм Єсіним та Аллою Демурою. Датою заснування театру вважається 23 грудня 2016 року. На сьогодні команда налічує понад 45 акторів та близько 55 членів творчої групи. Місія театру – надихати, ростити, випробовувати, захоплювати, навчати, залучати акторів та глядачів, створюючи як класичні, так і нові театральні постановки з метою формування більш чуйного та свідомого суспільства.