#

Театри

Олександра Бадаламенті
Олександра Бадаламенті
Художній керівник

«Все трапилось випадково. Як і планувалось». Вони лише хотіли з’ясувати «що для нас є театр та як далеко можна зайти, якщо копати вглиб акторських процесів та власного Я». Так з’явився VALIS – Vast Active Living Intelligence System (Велика Система Активної Життєвої Розвідки). VALIS – це: тотальна ВКЛЮЧЕНІСТЬ та ПРИСУТНІСТЬ «тут і зараз»; ВІДКРИТІСТЬ до сучасних процесів на мікро-макро рівнях; готовність до ВІДВЕРТОГО діалогу з собою, з глядачем, з життям, з Всесвітом; сміливість ставити незручні питання і шукати чесні відповіді. VALIS досліджує життя засобами сучасного театру, експериментує з формою, змістом, простором, структурою, інструментами, засобами виразності, способами подачі, форматом. У своїх виставах піднімають теми, які їх дійсно хвилюють, спираючись на власні духовні, етичні та естетичні цінності. VALIS відкритий до експериментів. Вистави театру специфічні за своєю естетикою. Вони можуть викликати змішані почуття, вражати, надихати, епатувати, обурювати, провокувати на глибокі роздуми про життя. Театр відкритий до співпраці з іншими театрами та митцями всіх творчих професій!

Уляна Мороз
Уляна Мороз
Художній керівник

Будівлю, в якій зараз знаходиться Львівський театр ляльок, збудували приблизно в 1914-му році, як Ремісничу палату. Тут проводились зібрання всіх ремісників Львова та області. Але через нестабільну ситуацію, котра виникла у зв’язку з Першою світовою війною, після глибокої фінансової кризи багато приміщень здавалося в оренду, Реміснича палата не була винятком. Підприємець Марек Парізер орендував великий зал Ремісничої палати і 1926-го року облаштував тут кінотеатр «Штука» на 290 глядацьких місць, а у міжвоєнний період великий зал було передано у використання Кінотеатру «Балтик». До 1941-го змінювались власники залу, але завжди функціонував кінотеатр. В наші дні, у театрі на стелі досі збереглися фрагменти автентичного вітража у стилі сецесія і неймовірна ковка. За дзеркалом колись також був вітраж. Через ці два вітражі у фойє потрапляло багато денного світла. Засновницею і першою головною режисеркою Львівського театру ляльок була Антоніна Мацкевич. Вона два роки проходила навчання в акторські студії Леся Курбаса – найвідомішого і свого часу найпрогресивнішого режисера і теоретика українського театру. В 1940-му році разом зі своїм чоловіком Сергієм Стешенком вона заснувала Будинок народної творчості, де навчала дітей і молодь акторської майстерності. А вже в 1945-му році, разом із сформованою за цей час маленькою трупою, розпочав свою діяльність Львівський театр ляльок. Спочатку у складі Львівського театру ляльок було лише сім акторів, столяр, скульптор, художник, акомпаніатор та кравчиня. Свою першу виставу «Гусеня», режисером якої була Антоніна Мацкевич, театр показав 8-го квітня 1945-го року. Цікаво те, що пані Антоніна мала свою філософію, яку приховувала від радянської влади. Часто, на гастролях перед виставою був вступ , який розігрувався лялькою Королем Данилом і його сином Левом. Саме королевича Лева, пані Антоніна зобразила на логотип театру і для радянської влади назвала Івасиком Телесиком. Королевич Лев був у середині щита – герба, який увінчувався трьома вежами. В особливо тяжких часах, заставляли замалювати середній зубець, щоб не нагадував тризуб. Сьогодні в репертуарі понад 20 різних вистав. З 2017 року команда театру працює над розвитком напрямів діяльності та створенням окремих проектів як для дітей, так і для дорослих.

Галина Риба
Галина Риба
Художній керівник

Вільний театр «ОКО» з’явився на професійній мапі львівських театрів 17 грудня 2016 року. Концепція нашого театру полягає в інтерактивній дії між акторами та глядачами. Репертуар театру складається з різножанрових дитячих та дорослих вистав, кожна з яких виконується у живому музичному оформленні. Своїми виставами театр створює конкуренцію ґаджетам, фільмам, та відеоіграм. Намагаємось пробудити у глядачах активні дії, співпереживання та занурити їх у альтернативну, театральну, реальність. Саме тому, глядач залучається до сюжету вистави, та фактично стає одним з акторів. Щодо наповнення змісту вистав, театр обрав духовні та сімейні цінності, адже це основа здорового суспільства. Якщо відкинути усі ярлики приналежності до національності, віросповідання, то залишаться базові принципи: щира безкорислива любов, творення взаємного добра, бажання бути щасливими, потреба вірити та надіятися.

Зоряна Починайко
Зоряна Починайко
Художній керівник

«Живаго» – театр пошуку та провокації. Заснований 2016 року у м. Львові, театр об’єднує людей різного віку та професій. Живаго працює з дорослою аудиторією 16+ і у своїй діяльності дотримується наступних принципів: камерні вистави-трансформери. Живаго грає у будь-яких приміщеннях та умовах. Більшість вистав можна зіграти буквально на кількох стільцях. Реквізит мінімальний та легко переносний, вистави легко адаптуються під будь-яке приміщення. Театр експериментує з формою. У репертуарі є елементи емерсивного театру, музичний перформанс тощо. Експерименти продовжуються, тому театр позиціонує себе як театр пошуку. У виставах театр торкається табуйованих тем та кліше, спонукаючи поглянути по-новому на звичні віковічні речі та піддати сумніву надв’язувані суспільством стандарти мислення та дії. Саме тому позиціонує себе як театр провокації. Поряд із постановочною діяльністю Театр Живаго започаткував проект «Майстерня гри доктора Живаго», що є міксом психотерапії та акторства і є арт-простором для розкриття індивідуального творчого начала для всіх бажаючих.

Алекс Боровенський
Алекс Боровенський
Художній керівник

Театральна спільнота «ДСП» незалежна спільнота Києва, щодвамісяця проводить поетичні вечори різними мовами. Все починалося з камерних поетичних вечорiв різними мовами, так виникла «Спільнота Мертвих Поетів», потім вона переросла у вистави – так з'явилася театральна спільнота «DSP» – власне вже поетичний театр. З 2016 почали виконувати постановки поетичних вистав за віршами видатних поетів: Бродський, Шевченко, Костенко, Стуса та поетiв Розстріляного Відродження. До цих вистав набираються професійні актори за принципом кастингів. Вистава «Розстріляні Від(ро)дження» виділяється у творчості колектива, мінімалістичним сценічним рішенням, сучасним режисерським баченням, поєднанням пластики та поетичного слова. Вистава приймала участь у програмі Книжкового Арсеналу 2019 та театральному фестивалі Theatre Day Fest 2019, «Краща Драматична Вистава» на фестивалі VieFest у Запоріжжі, а вистава «КО:ЛІНА» (за Ліною Костенко) – «Краща Поетична Вистава» на фестивалі JoyFest у Києві. Зараз ставимо нашу третю виставу. За віршами Василя Стуса. Як завжди – буде багато пластики та дивної сценографії. Ну і віршів Стуса, звичайно..

Театрально-естрадна студія «ТЕЛАРІЇ» була створена у 2015 році (засновник – Чуєшова Аліна) на базі Палацу культури «Дарниця». Наразі працюють два керівника – Аліна Чуєшова та Катерина Заморська. В студії займаються діти та підлітки. Паралельно зі студією діє Народний театр «Теларії», де, в основному, працюють випускники студії. Студія працює над інсценівками, пластичними номерами, новорічними казками, постановкою вистав для дітей та підлітків. Народний театр робить постановки літературно-музичних вечорів «Осінній мінор», «Метафори», а також вистави «Урод» (Маріус фон Майенбург), «Людина та Вічність» (А.Курейчик).

«Театр Кіно» – більше, ніж просто Театр і більше, ніж просто Кіно! Це перше в світі заклад культури, де реалізована давня мрія режисера Вінсента Меттеля про злиття театрального мистецтва і кінематографу в єдиному органічному сплаві! Тільки в «Театрі Кіно» існує унікальний формат перегляду вистави і фільму в один вечір. І все це – власного виробництва! Унікальний продукт, долучитися до якого можна виключно в рамках «Театру Кіно»! Ви запитували: «Де Сучасне Українське Мистецтво?», «Де Сміливий і Актуальний Театральний Експеримент?», «Де Великий і Самобутній Український Кінематограф, який ми втратили при розпаді СРСР?»! Все це немов Фенікс ожило тут – в «Театрі Кіно»!

Ірина Авраменко
Ірина Авраменко
Художній керівник

«В кого є історія або кожен має право бути почутим» Театр створений у 2012 році. Одного разу, зібралися разом люди, близькі за духом, несхожі між собою, і поважаючі один одного. Так народився Київський Playback-театр «Під зонтом». Обираючи назву, ми керувались нашою місією - адже під парасолькою можна сховатися, зігрітися, бути ближче, бачити і чути іншого. Вистава в playback-театрі називається перформанс – бо народжується тут і зараз з історій глядачів. Останні 3 роки діє студія playback-театру для дорослих, котру можуть відвідувати всі бажаючі. Наш театр не має режисера, а актори, окрім рідготовки playback-практик, мають додаткову психологічну освіту і працюють у різних сферах. В світі не існує жодної історії, що не могла б бути зіграна на плейбек-сцені. Найкоротша історія, котру грали наші актори, звучала так: «Мій друг подарував мені ручку». Вашу історію можуть не тільки зіграти, але і станцювати чи заспівати. Плейбек – це не психотерапія, але також корисно, бо можна побачити себе і інших зі сторони. На перформансі можна розповісти свою історію. А можна й не розповідати. На перформансі перед Новим роком театр пригощає глядачів шампанським і мандаринами. У нашої трупи, крім робочого, є чат «і сміх, і сльози, і любов», де ми переписуэмось між репетиціями, підтримуємо один одного в радощах і непростих ситуаціях, сміємося і плачемо.

Олександр Стужук
Художній керівник

Театр «Uzahvati» перший в Україні почав створювати театральні інноваційні проекти поза сценою і залу для глядачів, голосно заявивши про себе дебютним спектаклем-променадом «Час», який проходить прямо на вулицях нашого міста. Вистава викликала велику хвилю інтересу у глядачів і став невід'ємною частиною індустрії розваг Києва. Театр «Uzahvati» створює унікальний для України і не освоєний у нас формат імерсивного театру, де дійство спускається з підмостків, виходить із залів з курними портьєрами і занурює глядача майже в віртуальну реальність. «Променади» в навушниках по вулицях, театр в квартирі або в бібліотеці – ось так працює U! ZAHVATI, вводячи під шкіру антидот від життя на автоматі. Зараз в репертуарі U! ZAHVATI чотири вистави: постановка-променад «Час», «Діалоги», який проводять в публічній бібліотеці, «День-Тень», який проходить в квартирі, де актор розповідає свою історію, і Remote Kyiv – спектакль-прогулянка , підготовлений разом з німецькою групою Rimini Protokoll. У кожної вистави є своя «фішка»: десь тобі надягають навушники, десь ти сидиш в квартирі немов на чаюванні, а десь ти приходиш на спектакль в бібліотеку. Кожен з них дивує!

Ірина Стежка
Ірина Стежка
Художній керівник

Театр Почайна – ще молодий театр, що створений, як простір для вільної творчості. Наша мета – створення творчого продукту в максимально світлих та чистих енергіях. Театр переконаний в тому, що Театр має впливати не тільки на думки та емоції, але перш за все на енергетику людей. Театр має бути екологічний в цьому розумінні, бо театром можна як оздоровити, так і навпаки. Мають амбіціне бажання позитивно впливати на енергетичну складову наших відвідувачів. Найкращий результат – це позитивні відгуки глядачів, які говорять про те, що після перегляду вистав, в них надовго зберігається відчуття легкості та радості.

Театр Юного Актора створено у 2014 році. Метою створення була надія подарувати дітям можливість долучитися до театральної справи, а саме: навчатися акторській та режисерській справі, грати у повноцінних виставах та займатися благодійністю. І, навіть не зважаючи на відсутність власного приміщення, нам це вдається. С дітьми працюють кращі фахівці (викладачі сцен.руху, хореографії, сцен.мовлення, які ставляться до дітей, як до колег, створюючи разом образи і виставу в цілому. Керівник театру режисер, поет і драматург Олена Несміян. За п’ять років театр випустив близько 15 вистав, які регулярно показував в Центрі української культурі та мистецтва, в дит.будинках, в деяких школах, робив благодійні покази на користь онкохворого однолітка, а також щорічно приймав участь майже у всіх театральних фестивалях Києва («Маска», «Україна за мир», «Kyiv Art Time», «JoyFest», «День Театру» і грав на сцені ТЮГу і Молодого театру. Маємо нагороди и подяки. Деякі діти знімаються у кіно. Але головне, що за цей час близько 200 дітей мали змогу долучитися до чудового світу театру, а також виросло покоління талановитих дітей, і деякі з них вступити у творчі Вузи.

Євгенія Скрипник
Євгенія Скрипник
Художній керівник

Не випадково першим словом в назві театру є «щирість», адже саме воно окреслює головний принцип «ТІНА» - тільки справжні почуття, справжні емоції, повне занурення і проживання. Теми, які відгукуються в серцях глядачів і акторів. Варто відвідати хоч одну виставу театру щоб зрозуміти: поєднання «непрофесійні актори» в назві театру ні в якому разі не означає погану самодіяльність або низький рівень виконавців. В даному випадку зроблений акцент на те, то актори театру не заробляють на життя акторською професією, як правило, вони домоглися значних успіхів в інших сферах. Для багатьох театр став здійсненням давньої дитячої мрії або бажанням розкрити свою творчу натуру. А значить, кожен виступ для виконавців – довгоочікуване таїнство, де можна поділитися своїми емоціями з тими, хто знаходиться по інший бік рампи. Днем народження Театру Щирих можна вважати 23 вересня 2017 року. В той день грали виставу «Люблю тебе ...» за п'єсою Віктора Розова «В день весілля». Наступним спектаклем і непростим експериментом стала вистава «Не мовчи» за п'єсою Бертольда Брехта «Матінка Кураж та її діти». Для його реалізації знадобився особлива мова і ТІНА відкрила для себе пластичний театр. Важка тема, складна хореографія, непроста мова Брехта не стали перешкодою, а, скоріше, черговою сходинкою розвитку Театру Щирих. Весною 2019 року вистава «Не мовчи» отримала кілька нагород на фестивалі «День Театру» в тому числі за кращі чоловічу і жіночу ролі, а також пластичне рішення і ансамбль. Зараз театр поповнюється новими акторами. Активно йдуть заняття з акторської майстерності, сценічного руху. ТІНА готує нову постановку, це буде лірична комедія в жанрі вар'єте.