#
Ситуативні потреби

Побачити виставу за відомим твором

Хочу піти на виставу за улюбленим твором, щоб уява стала дійсністю

Коли:

Остання «вигадка» Мольєра. Весела, яскрава, життєрадісна вистава-феєрія з піснями, танцями, несподіваними комічними ефектами. Дивовижне поєднання класики і сучасності в режисурі та музиці. Вистава брала участь у Міжнародному театральному фестивалі в Брянську (Росія).

В кожну епоху людина вміщена в рамки правил, що визначають як він повинен думати, любити, жити. У світі, такому, як наш, де на перший план виставляються успіх, прагматизм, індивідуалізм, гроші, шлях до "щастя", поступово настає апатія душі, зникає бажання йти далі, народжуються важкі питання про сенс життя. Кождому з нас дана можливість любити, це той дар, який робить людину подібною Творцю. Як ми використовуємо цей дар? Яким є наш вибір: принести себе в жертву або прийняти жертву іншого? На 178 сторінках роману "Євгєній Онєгин" Пушкін розмірковує на подібні теми і ми, за ним, дослідимо рухи людської душі та її дара любити. Глядач стане частиною нашої вистави: гостями в будинку Ларіних, сусідами Онєгіна, друзями Лєнського та, можливо, відчуватиме себе одним з героїв роману. Наш сучасний погляд на вічні теми та геніальний роман у віршах О.С.Пушкина, ми назвали - "романтична неокласіка".

Морфій
« Морфій » Оповідання

1917 р.. Молодий сільський лікар після зради коханої перебуває в стані постійних нервових потрясінь. Вбитий самотністю, приреченністю і відчаєм, він ладен піти на все, тільки б знищити біль втрати та розчарування. Здається, лише морфій може стати порятунком... Але чи здатні білі кристали, повернути щастя? І чи зможе нове кохання врятувати самовільно приречену на занепад душу?

Герої вистави знаходяться у пошуку. Вони йдуть по дорогах, пливуть по річці в пошуках Людини, а разом з ним – і любові, і щастя, і сенсу свого існування. Вони шукають один одного, навіть, коли стоять облияччям один до одного: зворушливі, смішні, жорстокі і такі ніжні. Як говорить Огнєв, один з героїв: «На світі немає нічого дорожчого за людей!». Вистава за оповіданнями Чехова «Святою ніччю», «Княгиня», «Єгер», «Вірочка», «На підводі». Усі вони є історіями про кохання.

Щоб зрозуміти життя у всьому його розмаїтті, досить звернутися до драматургії Чехова. Загальнолюдські проблеми його п'єс об'єднують епохи. Як і раніше, проблема самотності залишається нерозв'язною, та й любов у всі часи залишається рідкісним даром, здатним зробити людину глибоко щасливим, але й глибоко нещасним. Любити треба вміти, а щоб вміти - треба вчитися. Які вони сьогоднішні три сестри? Чи здатні пройти через розчарування, крах усіх надій й не зламатися?

…Як же хочеться дихати, хочеться кинутись із тісного човна і безкраїми руками обійняти всю безкраю воду. Чи існує гріх насправді, чи це тільки наша уява? Якщо є, то як боротися душі після скоєного гріха? Простіше простого – забути все, стерти з пам’яті і не повертатись навіть думками в ті чорні дні. Їх було двоє – чоловік і жінка, проте зберегти стосунки після сімейної трагедії виявляється дуже не просто. Поява Панночки – нового кохання Чорнокрила, призводить лише до перелюбу і ще більшої провини. Згадати давню історію, покаятись та нарешті очиститись і отримати перемогу над темрявою – проте чи буде так… За мотивами новел М.Вовчка та О.Олеся.

5.5

Світло народжується із темряви. Рай може перетворитися на пекло. А із страху раптом може постати дивне кохання. Фрекен Юлія у виконанні Віталіни Біблів схожа на Джоконду – така ж зваблива і така ж загадкова. Усі заздрять її положенню та багатству, а вона заздрить усім закоханим… Юлію зрадив її наречений. А ось, зовсім поруч – інший чоловік, Ян. Ян не сміє наблизитися до Юлії – адже він лиш слуга у домі її заможного батька. У Яна є його Христина. І є мрія… Заради мрії він готовий порушити норми пристойності, вчинити підлість, перетворитися на цинічного диявола. Він готовий навіть закохатися. Витончена естетська вистава про нетутешню красу пристрасті та світ любові очами чоловіка та жінки. Ці різні світі здатні перетнутися, але чи здатні поєднатися?

Вистава за бестселером одного з найвідоміших астрофізиків сучасності – Стівена Хокінга. Прикутий до інвалідного візка вчений веде нас до кордонів людського пізнання. Який наш Всесвіт? Чи є у нього початок? Що таке матерія? Звідки з'явилося життя? Чи ми є одні у Всесвіті? Про те, як сміливість кількох вчених може перевернути наше уявлення про світ і відкрити нові незвідані горизонти, і про те, як неосвіченість тягне людство в морок невідання.

5.2

А якби Кайдаші жили сьогодні? Чи сварилися б вони між собою? Як би обирали дружин і вирішували спірні питання про грушу? Чи може цього б всього не було? Дикий театр відправився на пошуки істини у звичайне українське село, і достеменно дослідив, як би та історія виглядала сьогодні.

Ми
« Ми » Драма
6.0

П'єса Жан Поль Сартра «За зачиненими дверима» («Інші») вважається психологічною драмою, але у постановці режисера Ходаківського Дмитра вона отримує сатиричний відтінок. Головні герої потрапили в пекло, яке за задумкою автору представляє собою шикарний готель. Вистава «Ми», за цією п'єсою, це сатирична історія людини, що була атеїстом, про пекло. Потрапили одного разу дезертир, дітовбивця та лезбійка в пекло і почали мучитися. Хто і як їх мучив ви зможете побачити на сцені театру.

…Тягне свій візок з молоком анатівський молочник Тев'є, розмірковуючи над такими звичними для кожної простої людини проблемами: як навести лад у великій родині, як зробити так, щоб п'ять дочок видати заміж за порядних людей, як заробити побільше грошей, від яких залежить існування. Різних людей зустрічає герой на своєму шляху, по різному складаються їхні долі. Зустріч з київським студентом Перчиком, якого Тев'є приводить у свою сім'ю, закінчується від'їздом дочки Годл до далекого Сибіру, куди заслано її чоловіка-студента. Старша дочка Цейтл після невдалого сватання за м'ясника Лейзера, виходить за бідного, але рідного по натурі Тев'є кравця Мотла. Хава, найулюбленіша дочка Тев'є, поєднує свою долю з російським хлопцем Федором. І батько, проклинаючи її, знов звертається до єдиного свого порадника — Бога, чекаючи надії на краще. Сподівання розбиваються одне за одним, але Тев'є, великий мрійник з Анатівки, навіть після смерті дружини, тримаючи в обіймах маленьку онуку Голду, оповідає їй про закономірність й логічність життєвого кола. Ідея бажаного та недосяжного проходить крізь всі події вистави, яка вирішена в трагікомічному жанрі, де крізь сльози лунає сміх, де є місце гумору, дотепності. І, звичайно, колоритній музиці, без якої також не обходиться життя… Фото та анотації надано театром.

У виставі «Сон» усі ключові події життя Кобзаря кружляють навколо нього, немов на каруселі. Тут і спогади про дитячі та юнацькі роки, і зустрічі з людьми, які благодатно вплинули на долю поета: тут і ті персонажі лукавої долі, яких краще було б уникнути не лише Тарасові, а й Україні. Утім, поет у виставі не лише спостерігає за плином своєї долі та історії свого народу, а й сам намагається крутити колесо фортуни. Українська історія у виставі ТЮГу постає примарним видінням, фантасмагорією… Так не хочеться вірити у те, що це — реальність, яка знову може оголити свою трагічну сутність. «Летим. Дивлюся, аж світає / Край неба палає…» — навіть ці рядки нині можуть стати пророчими… Це надзвичайне музичне дійство, де глядач може поринути у сон самого Тараса Шевченка, стати його героєм, відчути у своїх грудях серцебиття великого поета та всієї України.