#
Ситуативні потреби

Гострих емоцій

Хочу отримати заряд емоцій або полоскотати свої нерви, щоб мене "перевернуло" догори дриґом

Коли:

Бажаєте змінити хід вистави? Любите детективи та гострі емоції? Хотіли б опинитися на місці Еркюля Пуаро або Місіс Марпл? Чи навпаки бути злим генієм, спланувавшим ідеальний злочин? Відтепер у Вас з'явилася така можливість! Для цього необхідно лише відвідати виставу «Детектив. Готель». Пам'ятаєте «Десять негренят» Агати Крісті? Так ось відтепер у Вас є можливість потрапити у готель, який не можливо покинути. Перед Вами постануть 9 випадкових осіб, доля яких залежатиме від Вас! Хто з них помре наступним, вирішуватимете саме Ви. Сценічна смерть буде такою настільки драматичною та правдоподібною, що мурашки пробігатимуть Вашим тілом. Якщо Ви не з тих, у кого слабкі нерви... Якщо Ви не з тих, хто закриває очі перед телевізором під час перегляду фільму жахів. Якщо Ви готові вирішувати долю та обирати наступну жертву, тоді відвідайте виставу «Детектив. Готель».

5.4

У звичайному-звичайному Києві, у звичайній-звичайній хрущовці, жила звичайна-звичайна сім’я. Все як у людей: мама-вчителька, батько «у пошуках роботи», двоє дітей-дармоїдів, кум-гомофоб, на комуналку не вистачає… Але одного разу їм запропонували дуже вигідну, але незвичайну субсидію, і щоб її отримати, вся родина має піти на ... кардинальні зміни у житті

Патрик - жорстокий і безжалісний вбивця, що тримає у страху всю Ірландію. Він не знає ні пощади, ні сентиментів. Як ураган він мчиться по країні, змітаючи все і всіх на своєму шляху. І є лише одна істота у цілому світі до якої Патрик має справжні почуття. Але з нею стається біда, і під приціл месника-м’ясника потрапляє цілий острів. 21 +, не рекомендована до перегляду людям з хиткою психікою, глибоко вагітним жінкам і любителям котиків Містить сцени насилля, жорстокості, нецензурну лексику у великому об'ємі!

Невелике містечко Лінен, у якому живуть люди-пороки – Жадоба, Блуд, Гнів, Гординя, Зневіра та інші. Під час занурення у виставу виявляється, що реальність ближче, ніж здається. Коли найрідніші люди цінують більше нову газову пліту та статуетки-божки або зачіску, аніж один одного. Коли людське життя нічого не варте, головне, чи будуть пиріжки на поминках? То чи виліковні людські пороки? Чи є у людства шанс? Останній день людства не настане ніколи, поки є хоч одна людина, яка зійде на ешафот... За нас...

Шановні глядачі, у виставі використовується чорний гумор, сцени лайки, тютюнопаління, оголеності, насилля та жорстокості. Чума ХХІ сторіччя – це власне життя, що перенасичене «білим шумом»: неконтрольованими інформаційними потоками, швидкістю подій та їхньою виключною дешевиною. Справжня бійка без правил – єдиний шлях до самопізнання та просвітлення. Бійка повертає чоловіка до базових знань про себе та світ навколо. Світ, де тиражуються наші ж віртуальні копії й так важко зрозуміти, котра з них – оригінал. А тому тільки власний біль і робить людину насправді живою.

В основі сюжету п'єси «Іфігенія» – майже детективна історія. Загадковий гість Нік Деметріос втручається в життя сім'ї, шантажує Майкла Райана якимись подіями з минулого, все вище і вище піднімаючи ціну за мовчання. Чим може пожертвувати людина заради власного порятунку? Ще стародавні греки показали: дуже і дуже дуже і дуже багато чим. З тих пір, схоже, нічого не змінилося.

Чоловіки бувають різні: м'язисті і хлюпики, серйозні і смішні, ділові та розгільдяї, мамині синочки і мачо, складні і прості, впевнені і неспокійні... А іноді, буває все в одному, і тоді, будьте впевнені: вам зустрівся Віталік.

… Можу тільки уявити її здивування упереміш із задоволенням від усього, що відбувається. Моє дихання почастішало, в моїх грудях дуже багато повітря, яке мені заважає дихати. Мені хочеться його перекрити, зв'язати, задушити, розтоптати, втопити, вбити, позбавити його право на існування. Що зі мною? … Чудовий запах. Це страх, його випромінюють всі пори твого тіла, але це тільки початок, потім буде біль. …Шість років майже кожного дня разом, підтримувала, раділа, плакала, а коли перший раз в житті відкрилась, зізналась, одну всього тільки відповідь хотіла почути, так зразу втекла. … Я кожного вечора зустрічав маму з роботи, бо вона боялася місцевих собак. Дивлюся на годинник, а вже десять хвилин, як мама йде одна, серед собак. …Так і весілля зіграли через місяць. На весні вже вагітна ходила. Життя наче добре було. Народила доньку. Потім сина, але він тяжко хворів та й помер на шостому році, земля пухом. Про Андрія більше так і не чула.

5.0

Юля і Саня – молода сім'я, у яких є все для щастя: красиві діти, хороша мама і навіть пральна машинка. Та одного дня Саньок помічає неладне: борщ став кислішим, улюблена запіканка навіть на свята зникла, сорочки погано випрасувані, навіть ноги дружина перестала голити. Саньок розуміє: щось сталося і його більше не люблять...

5.7

Всі ми знаємо, що після Вільяма Шекспіра не залишилося жодного авторського рукопису! Лише копії копій. Факти його біографії – скупі та суперечливі. Реальний Вільям Шекспір (або точніше Шакспер) зі Страдфорду-на-Ейвоні, пайщик лондонської акторської трупи, не мав освіти, у той час як п’єси Великого Барда містять найновіші відомості із сфер знань від історії та філософії до мореплавства та картографії, а словниковий запас складає близько 12 тисячі слів – це рекорд серед усіх геніїв літератури! Не дивно, що сторіччями тривають пошуки реального Вільяма Шекспіра. Хтось вважає, що ним був драматург Крістофер Марло, хтось переконує – це не могла бути одна людина! Є версії колективного авторства: група літераторів на чолі із філософом Френсісом Беконом або графське подружжя – Роджер та Єлизавета Ретленд. На щастя, наприкінці 2018 року британські вчені достеменно встановили, що під псевдонімом «Вільям Шекспір» працювали драматурги Павло Ар’є та Марина Смілянець, актори театру «Золоті ворота» та режисер Стас Жирков. Ця версія вам здається малоймовірною? Гаразд, сподіваємось, у вас є докази, аби її спростувати. Тому що у нас є вистава «Отелло/Україна/Facebook», яка безапеляційно доводить саме це. Зрештою, є щось правдою чи вигадкою – це питання нашої віри, а не фактів, документів чи речових доказів. Якщо ви вірите в чупакабру чи Святого Миколая, у справедливі вибори чи Гаррі Поттера, отже вони існують. У паралельному всесвіті. Наприклад, у Фейсбуці. Чи іншій соціальній мережі.

«Force play» – напружена та стресова гра, яка щомиті може закінчитися фатально. А поки вона триває, відчуйте екстремальні реалії та прилив адреналіну на висоті в декораціях міста. Оголивши свою нервову систему, розділіть з нами тонкі відчуття страху, саспенсу і провокації. Малий театр не просто пропонує замислитися над складними запитаннями, які хоча б один раз з'являлися у кожного в голові: «…Що робити коли вирішив вчинити самогубство?» «…Чи насправді ти хотів опинитися сам на сам зі смертю?» А й нарешті знайти відповідь.

«Я отвираю очі так широко… так широко, товариші мої дорогі, в надії, що хоч мрію… що хоч крапельку… що хоч… хоч ет! що хоч миготіння проміннячка святого сонця побачу – і ні». – Ольга Кобилянська Серед нас живуть люди, які не мають змоги побачити світ, вони можуть лише відчути його на дотик, на смак, відчути його звуки, але не побачити… І ми маємо усвідомлювати, що ці люди щодня потребують нашої терпимості та розуміння. Навіть якщо ти нічого не бачиш – ні сонця, ні неба, ти все одно залишаєшся світлим душею… Адже темрява ховається не в очах, темрява ховається у душі! Вистава «Точка зору» відбуватиметься у повній темряві та розкриватиме відчуття того, що інакше не можна побачити. Кожен має свою точку зору!