Сучасна, смілива, насичена непередбачуваними ситуаціями вистава, в якій українська пісня звучить у ритмі блюзу, в якій сміються самі з себе і шукають кохання. Герої вистави доводять, що в житті дуже важливо вірно обрати свій шлях і тільки тоді життя стає щастям. Режисерка-постановниця вистави Тамара Трунова розповіла: «Назва «Під небом синім», що, на перший погляд, здається романтично-поетичною, насправді просто є такою, що може стосуватися кожного. Адже у виставі мова йде про людей, які проживають не своє життя. Кожен із героїв не насмілився, чи то не зумів одного разу стати тим, ким є насправді. Вони працюють вчителями, але не за покликанням, а тому що не змогли знайти себе деінде. У нас, так само як і в Британії, багато таких «фейкових» вчителів, які намагаються знайти у своїй роботі схованку від небезпек великого світу. Проте формальне заповнення життя речами і подіями не може компенсувати їх розгубленість та неготовність приймати виклики сучасного світу. Вони не вміють жити у комфорті, вони звикли жити «ненормально» тому, власне, герої формують якісь викривленні стосунки одне з одним. Чи то задля адреналіну, чи, можливо, таким чином відволікаючи себе (аби не втратити глузд) від суворої реальності у якій їм доводиться жити. В цій історії дуже сильна ігрова атмосфера, але герої ставляться до цієї гри вкрай серйозно». У виставі відверто говорять про секс і навіть оркестр, що розміщується поряд із глядачами, сміливо грає музичні інтерпретації доволі інтимних почуттів. А глядач поринає у справжній шквал іронії, пристрасті, самопізнання і... «стьобу».
… Можу тільки уявити її здивування упереміш із задоволенням від усього, що відбувається. Моє дихання почастішало, в моїх грудях дуже багато повітря, яке мені заважає дихати. Мені хочеться його перекрити, зв'язати, задушити, розтоптати, втопити, вбити, позбавити його право на існування. Що зі мною? … Чудовий запах. Це страх, його випромінюють всі пори твого тіла, але це тільки початок, потім буде біль. …Шість років майже кожного дня разом, підтримувала, раділа, плакала, а коли перший раз в житті відкрилась, зізналась, одну всього тільки відповідь хотіла почути, так зразу втекла. … Я кожного вечора зустрічав маму з роботи, бо вона боялася місцевих собак. Дивлюся на годинник, а вже десять хвилин, як мама йде одна, серед собак. …Так і весілля зіграли через місяць. На весні вже вагітна ходила. Життя наче добре було. Народила доньку. Потім сина, але він тяжко хворів та й помер на шостому році, земля пухом. Про Андрія більше так і не чула.
Що робити, коли твій чоловік більше не хоче займатися з тобою сексом? Купити йому повію. Саме цю божевільну пораду отримує успішна та незалежна Клара від сімейного психотерапевта, навіть не уявляючи якою травмою це може обернутись для її коханого та які сюрпризи це відкриє в їх дошлюбному житті. І як вчинити нещасному хлопцю, якщо вже декілька років він живе на повному утриманні своєї ексцентричної дружини, тому й зобов’язаний виконувати будь-які забаганки? Героям вистави доведеться пройти незвичний шлях у пошуках щастя. І хто знає, можливо відмовившись від матеріальних цінностей та збочених уявлень про кохання, вони, зрештою, віднайдуть справжні почуття, які так невдало намагаються купити за гроші.
Чи можлива любов втрьох? Чи хтось один завжди буде зайвим? – Ти повинен дарувати квіти – Ти повинен говорити компліменти – Ти повинен робити подарунки – Ти повинен надсилати : добраніч, я щасливий, дякую – Ти повинен займатись сексом двічі на тиждень... З одного боку добре, коли ти знаєш весь список своїх «повинен», з іншого, якщо в тебе поліаморні стосунки одразу з двома дівчатами? Найголовніше, що ти повинен: ВИЖИТИ! Рекомендована до перегляду людям, що шукають відповіді
Теодор – самотній письменник, купує нову технічну розробку – операційну систему, покликану виконувати будь-яке бажання користувача. На подив Теодора, незабаром між ним і операційною системою виникає роман.
Всі спогади омиті сльозами ... У кожного є місце, в яке раз по раз повертає пам'ять. Це місце нерозривно пов'язане з якимось дуже важливою подією і невід'ємно від бажання повернути час назад, і вчинити інакше. Сказати те, що повинно було бути сказано. Зважитися на вчинок, який міг би змінити все! Головний герой сідає на поїзд 2046, який відвозить його в минуле. Туди, звідки ще ніхто не повертався. Туди, де, можливо, йому вдасться обігнати свою долю і встигнути сказати найважливіші в житті слова ... (продовження спектаклю «Любовний Настрій»).
У центрі цієї любовної історії двоє людей, які одночасно дізнаються про зраду подружжя. Це могло штовхнути їх в обійми один одного, але вони чинять інакше. Любовний настрій – це дорога, яка веде від симпатії до взаємного притягання. Це шлях до почуття, яке можна поховати, але неможливо вбити.
Він – щасливо одружений чоловік, який ніяк не може викинути з голови іншу жінку. Заподіяна нею біль змушує його повертатися в минуле знову і знову до тих пір, поки одного разу вона не приходить до нього в сьогоденні. Верміліон – це колір, який буває перед очима, коли дивишся на сонце через щільно закриті повіки. Верміліон – це історія про те, до якого жаху може привести чоловіка його благородство.
Несподівана смерть наздогнала мільйонера і плейбоя. Він помер так, як і личить марнотратнику життя – у своєму king-size ліжку, під час оргазму, убитий ножем для колки льоду. Весела смерть, чи не так? Його погубила жінка. Це факт! Але хто?
Великобританія, крихітне провінційне містечко. Шестеро безробітних друзів марно намагаються знайти роботу. У кожного є сім'я, а роботи немає: закрився єдиний роботодавець міста, металургійний комбінат. Героям на очі потрапляє оголошення в газеті: за вхід в бар, де показують чоловічий стриптиз, дами платять по двісті доларів. Божевільна ідея приходить раптово: самим організувати групу стриптизерів, яка буде доводити до шаленства жіночу аудиторію нічних клубів. Герої вирішуються на цю авантюру, і йдуть назустріч успіху через численні перепони: пошук приміщення і костюмів, репетиції, приведення себе в більш-менш пристойну фізичну форму, психологічні зриви і нерозуміння оточуючих. Все навколо буде проти них. Але в підсумку «гидкі каченята», на очах у здивованої публіки, перетворяться на справжніх героїв свого міста.
Хто вона, успішна жінка? Та, хто має власну розкішну квартиру; Та, хто може утримувати коханого чоловіка; Та, кому під силу почати власний бізнес; Та, хто знає, як вирішити будь-яке питання. Але великі гроші не заробити чесною працею, а без них двері у Європу зачинені. Тому справжня комерсантка робить той бізнес, на який є попит – відкриває бордель – хіба не так стверджував Карл Маркс? Зоя Денисівна навчилася читати між рядків. Коли в країні вирує хаос – у її, зойчиній квартирі, процвітає капіталізм.
Це історія про повію та її численних клієнтів, про те, як за своїми сексуальними збоченими забаганками відрізняються старі професори від «портфельних інвесторів». Хоча, ні. Це історія про Лисицю-перевертня та її спроби віднайти точку опори в людському світі. Чи, навіть не так. Ця історія про пошуки відповідей на безліч питань: що має цінність в цьому світі, а що – ні, в чому природа краси та чи варто присвячувати життя пошуку істини, якщо вона – недосяжна, й мільйони людей, поклавши на її пошуки усіх себе, пішли ні з чим? Про що ця історія? Зрештою, кожен вирішує для себе: побачити в повії повію, чи філософа, почути суцільну безладну маячню, чи глибинний сенс, прихований у ній. Вистава Малого театру «Блуд» за мотивами роману В.Пелевіна «Священна книга перевертня» – це «медитація над безвихіддю, або казка з вашим кінцем», де ніхто не може передбачити, що саме ви побачите та почуєте.
