#
Ситуативні потреби

Чогось незвичайного

Хочеться чогось креативного та нетрадиційного для звичного театру, або ж побачити авторську інтерпретацію незмінної класики

Коли:

Патрик - жорстокий і безжалісний вбивця, що тримає у страху всю Ірландію. Він не знає ні пощади, ні сентиментів. Як ураган він мчиться по країні, змітаючи все і всіх на своєму шляху. І є лише одна істота у цілому світі до якої Патрик має справжні почуття. Але з нею стається біда, і під приціл месника-м’ясника потрапляє цілий острів. 21 +, не рекомендована до перегляду людям з хиткою психікою, глибоко вагітним жінкам і любителям котиків Містить сцени насилля, жорстокості, нецензурну лексику у великому об'ємі!

Два незнайомця зустрічаються в поїзді і, розговорившись, розуміють, що їм по дорозі; вони обидва прямують в те місце, де виконуються бажання. Один з них - письменник, згадує як він став відомим, вірніше, модним. У свою чергу, другий - філософ, розповідає про свою зустріч з одним модним письменником. Їм починає здаватися, що вони знайомі один з одним вже дуже давно. І всякий раз їх діалог повертається до вихідної точки - до роздумів про прекрасне. А тим часом поїзд прибуває в пункт призначення ...

Кохання може наздогнати у будь-якму віці, будь-кого, будь-де. Навіть якщо їй усього 16, а Він її учитель. Недопустима вільність чи справжнє почуття? Ми маємо свою відповідь. «його полонила молода дівчинка, що на його очах з дівчинки перетворюється на молоду жінку. Чи існує для дорослого чоловіка щось більш привабливе, аніж спостерігати цей розквіт дівчачої душі». Історія кохання як пригодницький роман: з несподіваним фіналом і відкритою навстіж прірвою людської душі. Стас Жирков про виставу: «Для мене цей текст – справжня знахідка української літератури. Те, про що мало знають, але саме таке потрібно нам зараз. Звісно вистава – це наш особистий погляд на цей текст, тому що театр – окремий вид мистецтва і він не має обслуговувати літературу. Фантастичні образи і характери надзвичайно талановитих акторів: В’ячеслава Довженка, Катерини Вайвали, Катерини Шенфельд, Катерини Рубашкіної, Максима Максимюка, Алли Сергійко. У нас виникла справжня вибухова суміш з гумору, кохання, пристрасті і любовного страждання»» Інсценізація Павла Ар’є твору «Дівчина з ведмедиком» українського письменника Віктора Домонтовича. Життєва історія автора, як і героя роману, має безліч таємниць і білих плям. Він був розвідником і націоналістом. Бунтарем і слугою закону. Він вважав себе киянином, хоч народився в Одесі, а значну частину життя провів у Німеччині. Зі своєю власною коханою він одружився лише у 62, хоч полюбив її ще в юності.

Щоденно кожна людина проживає міні-трешові ситуації. Поспіх, нерви, почуття, швидка любов та нескінченні проблеми. Власне, в цій гонитві і губиться істинне буття та воля до навіть найменшого кроку вперед. Втомилися робити вибір і щоразу брехати собі справжнім? Андроїд у Малому театрі змусить замислитися над повсякденністю. Естетичний театр художника занурить у медитативний стан споглядання, зупинить бурхливий час. Диявол ховається в дрібницях. Можливо, людина просто не все помічяє, дивлячись у дзеркало? А номер не так вже й легко розгледіти на власній спині.

В.О.П.
« В.О.П. » Драма

Містична драма з елементами комедії, за однойменною п’єсою Дмитра Корчинського. Кохання на тлі безумства. Вражаюча мистецька провокація від творців «Віденської кави».

Мелодраматична історія про пошук кохання, запропонована Іваном Вирипаєвим, ілюструє сучасну модель стосунків. Сьогодні, коли ми маємо знання про все, люди отримують його без особистого досвіду, існуючи в сухих теоріях, невмінні почути ближнього і внутрішньому спустошенні, оскільки кокаїн, алкоголь і бездушні роздуми про Буддійську порожнечу не дають героям того наповнення і щастя, якого всі так пристрасно чекають. Чекають, але нічого не роблять для того, щоб це щастя подарувати тим, хто поруч з ними. Головний герой Девід після смерті дружини не може відпустити її і продовжити жити далі. Часто він з нею розмовляє і відмовляється повірити в те, що сталося … Перебуваючи в кайданах своєї прив’язаності, вона приводить його до думки, що усі його страждання викликані тим, що він так і не любив її по-справжньому, саме тому він нещасний, адже «щастя – це робота, яку будь-що-будь, потрібно виконати добре». Сценічний простір, в якому перебувають герої, нагадує чи то велику душову кабінку, чи психлікарню. Чи зможуть вони позбутися своїх страждань і почати працювати на своє щастя?

Надзвичайна вистава «Кураж», поставлена майстром втілення думки у пластиці та сценічному русі Олексієм Скляренком, є своєрідною сенсацією на сцені Театру на Липках. Основою постановки стали п'єса «Матінка Кураж та її діти» і ремарки творів Бертольда Брехта – видатного німецького поета і драматурга. П'єса була написана в 1938-1939 роках і була задумана як антивоєнний твір. У виставі режисер продовжує думку автора щодо нищівної функції війн, які стирають з лиця Землі не лише матеріальний світ людей, а й емоційні, тонкі аспекти нашого існування. Непростий матеріал запропоновано глядачеві у дуже красивій та естетичній формі – актори презентують своїх героїв за допомогою хореографії та неймовірних пластичних рішень. Режисер дуже тонко відчуває людську психофізику, тому вистава зачіпає інтимні куточки глядацької душі дуже доречними візуальними способами.


Імерсивна пластична вистава про сексуальність – людську і лисячу. 
 А ще – про неодмінні стереотипи про неї.
Звідки беруться звірята? Чи агресія – це ок? Як себе поводити, якщо когось вподобав? Як пережити самотність? З ким можна цілуватися дівчинці? А хлопчику?
Так багато питань… про які лисиці геть не паряться!

Лисиці – знакові звірі у багатьох культурах. Обман, хитрість, прив'язаність, секс, вогонь – звичні та неоднозначні асоціації із ними. 
Та хто вони насправді? 
 SCH театр готовий розказати вам усе, що вам потрібно знати про лисиць!

* будьте обережні, якщо вас ображають поцілунки і таке усе.

Щоб зрозуміти життя у всьому його розмаїтті, досить звернутися до драматургії Чехова. Загальнолюдські проблеми його п'єс об'єднують епохи. Як і раніше, проблема самотності залишається нерозв'язною, та й любов у всі часи залишається рідкісним даром, здатним зробити людину глибоко щасливим, але й глибоко нещасним. Любити треба вміти, а щоб вміти - треба вчитися. Які вони сьогоднішні три сестри? Чи здатні пройти через розчарування, крах усіх надій й не зламатися?

Гості зібралися на весілля. Радіймо! Одна перепона: у весільному коловороті жених не може знайти свою наречену. Серед радісних жіночих облич, він ніяк не може її впізнати… Тим більше, що після короткого знайомства в трамваї, наречений не бачив свою «чувиху» без капелюшка і пальта! Правду кажучи, він і жениться не на чувісі, а на її квартирі… Пошук нареченої є історією, яка лягла в основу п’єси Михайла Зощенка «Весілля», відомої також за культовим фільмом Леоніда Гайдая «Не може бути!» Шалена родина існує в своїй божевільній реальності сьогоднішнього дня і якщо ви не втратили почуття гумору – вимкніть телевізори і гайда на нашу виставу «шукать чувиху з хатою..»!

«Force play» – напружена та стресова гра, яка щомиті може закінчитися фатально. А поки вона триває, відчуйте екстремальні реалії та прилив адреналіну на висоті в декораціях міста. Оголивши свою нервову систему, розділіть з нами тонкі відчуття страху, саспенсу і провокації. Малий театр не просто пропонує замислитися над складними запитаннями, які хоча б один раз з'являлися у кожного в голові: «…Що робити коли вирішив вчинити самогубство?» «…Чи насправді ти хотів опинитися сам на сам зі смертю?» А й нарешті знайти відповідь.

5.2

А якби Кайдаші жили сьогодні? Чи сварилися б вони між собою? Як би обирали дружин і вирішували спірні питання про грушу? Чи може цього б всього не було? Дикий театр відправився на пошуки істини у звичайне українське село, і достеменно дослідив, як би та історія виглядала сьогодні.