#
Ситуативні потреби

Чогось незвичайного

Хочеться чогось креативного та нетрадиційного для звичного театру, або ж побачити авторську інтерпретацію незмінної класики

Коли:

Відносини двох близьких сповнені несподіваних акцентів, плину, пауз, щему невизначеності і безкінечності. Як і джазові композиції. Ось тільки пригадайте ваші найулюбленіші ноти джазу! А пригадайте стосунки, що залишили слід в історії вашого життя? Яка їх мелодія? Які кольори? Історії про стосунки, що трапились сьогодні, або колись давно й живуть досі. Всі вони можуть бути зіграні на нашій сцені. Перформанс playback-театру – це імпровізоване дійство, що народжується прямо перед вами на сцені тут і зараз. Не питайте «як?». Краще приходьте і насолодіться відчуттям.

Вистава «Dialogy» – вистава-враження, вистава-досвід, вистава, що вже зовсім не про театр у його звичному розумінні. Ми вкотре зламаємо всі правила: актори і глядачі, сцена і зал, декорації та реальність – все змішається. Зустрінемося в бібліотеці, крім книжок, там залишилося те, чого немає ані в internet, ані в нашому повсякденному житті – абсолютна тиша. Не страхітлива і дзвінка, а достатня, аби крізь скрип полиць, шепіт книжкових героїв і шелест сторінок почути себе. Медіатором діалогу з самим собою стане голос у навушниках, який поставить пару нових запитань, та, можливо, підкаже кілька давно потрібних відповідей. І ще, все відбуватиметься пізно, майже вночі. Коли востаннє ви говорили з собою у нічній бібліотеці? Думаємо, що ніколи, правда?

Це НЕвистава «ДеньТінь». Не вистава, а запрошення в гості. Заваримо чай і поговоримо, а точніше спробуємо відчути. Чекатиме Павло Алдошин. Це його історія, якою захотілося поділитися. Вечір в тісній компанії з 12 людей, не більше і не менше – стільки чашок в сервізі. А що стосується квитка ... Ми обійдемося без нього, добре? Подібно до того, як я б взяв пляшку хорошого вина, коробку бельгійських вафель і терпких трюфелів або хрусткий багет з вершковим маслом, придумалося наступне. НЕквиток. А те, що ви принесете до друзів в гості, відповідно до свого бюджету і відносин з людиною. Кількість кожного пакетика з чимось (назвемо його так, добре?) Обмежена. Не одним же вином або багетом нам насолоджуватися. Різноманітності бути!

Що є головним для кожної людини? Достаток? Здоров’я? Друга половинка? Певно, що так воно і є для більшості. Хоча, знайти споріднену душу – це велика удача. А що робити, коли ти психолог? Запорукою гарного психолога є вміння слухати своїх пацієнтів. А пацієнти такі різні та непередбачувані. Та й не кожного дня твої пацієнти перетворюються... А от у що саме – це секрет. Та не тільки для лікаря Фреденталя, й для нас.

Світ містики та незвичайних пригод, він поруч! Треба лише зазирнути за завісу... але обережно! Серед Венеціанського карнавалу блукає Маска. Наче реальний сон, наче жах, що ожив та переслідує тебе. Але годі про це! Де ця кралечка? Піду та заспіваю їй серенаду. Мій друже – вір мені! Та ми розбагатіємо й втечемо з цього пиру Чуми! Гадаєш? Ну, ну…подивимось… За оповіданнями: «Вільям Вільсон», «Маска червоної смерті», «Король Чума».

ВІЙ
« ВІЙ » Драма

Ви бачили коли-небудь Вія? То ви хоч знаєте, хто він такий - Вій? Та це не важливо. Головне, щоб він вас не побачив, бо Вій – це страшна істота з очима яка пронизує своїм поглядом людину наскрізь та витискає страхіттями й жахами її душу. А чи є, щось страшніше за ВІЯ? Гадаєте, що ні. Проте безпорадність - набагато страшніша. Але є ще страшніше відчуття – це каяття. Та найстрашніший жах, що існує в світі мешкає в уяві самої людини.

Симфонія _7912
« Симфонія _7912 » Пластична драма

Протягом всього життя людині випадає багато шансів піти поряд зі Світлом чи Темрявою... Він обирає і це перетворюється в його дорогу. Наш герой подорожує назад в часі своїм життям. Крок за кроком, шанс за шансом, вибір за вибором...

Мавка
« Мавка » Драма, феєрія

Мавка – центральный персонаж цієї драми і саме про лісову красуню з багатою душею і чутливим серцем, сповненим любові й надії, ми розповімо у стінах нашої студії. На вас чекає вистава, де герої насичені волелюбністю та природньою красою, де палає вічне полум’я любові і жаги до життя. «Мавка» це – експериментально-тіньова феєрія про кохання на одну дію. Вистава була вперше показана на фестивалі «Київська пектораль 2018», де отримала гран-прі конкурсу.

Інноваційний театральний проект за мотивами творів Вільяма Шекспіра, створюваний за новітнім методом креативної акторської образної імпровізації на основі практичних і теоретичних напрацювань започаткованих українським театральним режисером Лесем Курбасом.

У поемі Ліни Костенко «Циганська муза» найбільшу увагу зосереджено на драмі поетеси ромського походження – обраниці Бога, яку відкидає суспільство за її творчість. Трагедія ромської поетеси, можливо, ще й в тому, що вона не мала ніяких шансів для визнання свого таланту, адже її нація взагалі не має історії, бо є общиною, що за тривалий час свого існування не піддалася цивілізаційним правилам і законам, а над усе цінує свободу жити так, як у них ведеться споконвіку. Вистава наповнена широким простором доріг, брязкотом колес, димом від полум’я циганського вогнища. Вистава являє собою поєднання вишуканого тексту Ліни Костенко та високомайстерного володіння художнім словом та пластикою акторів, які ще й вживу виконують пісні та танці ромського народу.

Перша вистава театрального бюро Promin' за одноіменною п'єсою сучасного драматурга Олексія Доричевського. 12-поверховий самострой, самотня корова, що стоїть посеред міста, локомотив «Иосиф Сталин 2» – проміжні персонажі п'єси. Але саме вони і формують її характер. Із чого ліпити життя? –основне питання вистави. Головний герой ліпить його із зефіру, будівельників і компросів. Але історія п'єси «Архітектор» не лише про архітектуру. А про всю пост-радянську ментальність. Події розгортаються в 70 рр минулого століття, а 80% житлового фонду лишилось нам саме з радянських часів. У цій роботі ми звертаємось до мислення комуністичної доби. Намагаємось зрозуміти, як та ідеологія впливає на наше сьогодення. За якими моделями ми створюємо своє життя? Що це за «Архітектор», який будує наш світ?

«Москалиця» – вистава, прем'єрою якої відкривали Сцену 77, майданчик, що у своїй назві приховує, якщо не нумерологічну, то цілком знакову історію про дві сімки. Містична драма про життя жінки, яку авторка, Марія Матіос, характеризує словами: «Ні сльоза. Ні сміх. Ні осуд. Тільки мовчання й холодний розум ведуть її життям». Постановка Влади Белозеренко «Москалиця», за однойменною повістю, вражає образністю, зачаровує загадковістю. Багатомірне і позачасове існування героїв у просторі вистави змушує замислитись і розібратись у сенсах буття. Сенсах, що відкриваються у непідробній щирості головної героїні, її всепрощенні і чесноті.