Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!
Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
« Жирна свиня »
Чи легко любити? Любити людину, яка подобається багатьом – так. А якщо об'єкт любові не вписується в загальноприйняті рамки стандартів краси? Якщо треба щоразу захищатися від глузувань навколишніх або ховатися від їхніх співчутливих поглядів? Це вже складніше.
Коли Том познайомився з Еллен, він навіть і не підозрював, як йому буде важко надалі. Несподівано, на противагу його почуттів до коханої, було серйозно, категорично поставлено думку людей, яких він не любив і, загалом-то, не дуже поважав. Але найкраще про п'єсу говорить сам автор:
«У "Жирній свині" я бачу себе.
Ця історія про людську слабкість при неймовірних труднощах, з якими багато хто з нас стикається, коли намагається прожити, захистити, зберегти те, у що вони вірять. І в цьому весь я, – благі наміри і напрочуд жалюгідні потуги зберегти обличчя , коли доходить до справи . Героїзм – річ важка».
Чи витримає Том випробування, яке принесла йому любов до неординарної, «нестандартної» жінки, чи «піддасться на просте бажання подобатися і вписуватися в хоровод життя»? Про це глядач дізнається тільки в останні хвилини вистави .
« Счастье »
« Старомодная комедия »
Комедия
« Пикантная Ситуация »
« Продавец дождя »
Вестерн
« Купидон стори »
Украинский режиссер. Народный артист Украины (1980). Лауреат Государственной премии Украины им. Т. Г. Шевченко (1983). Член Национального союза театральных деятелей Украины. Академик Академии искусств Украины (1996). Герой Украины.
Родился 26 апреля 1938 в Харькове. В 1963 году окончил Ленинградский институт театра, музыки и кинематографии (1963, мастерская Г. Товстоногова).
В 1963-1966, 1970-1982 годах режиссер, в 1982-1984 годах – главный режиссер Киевского государственного академического русского драматического театра им. Леси Украики; 1966-1970 годы – режиссер-постановщик Московского драматического театра им. К. С. Станиславского; 1984-1988 годы – главный режиссер Новосибирского театра «Красный факел». Осуществлял постановки в театрах Ленинграда, Москвы, Варны, Пекина, Хайфы. Поставил вместе с В. Горпенко телефильм «Дождь в чужом городе» (1979, 2 а).
С 1994 года является генеральным директором-художественным руководителем Национального академического театра русской драмы им. Леси Украики.
Окончила Киевский национальный университет театра, кино и телевидения им. Карпенко-Карого в 2006 г. В театре им. Леси Украинки с 2.06.2006 г.
Окончила Киевский институт театрального искусства им. Карпенко-Карого в 2001 г. В театре им. Леси Украинки с 24.11. 1999 г.
В самом центре исторической части Киева, в двух шагах от Крещатика, недалеко от Золотых ворот, на углу двух старинных улиц - Пушкинской и Богдана Хмельницкого - стоит здание, хорошо известное киевлянам и гостям столицы Украины как театр имени Леси Украинки.
Официальная биография Национального академического театра русской драмы имени Леси Украинки начинается в 1926 году, когда решением Киевского горисполкома была организована в Киеве Российская государственная драма, и 15 октября того же года театр открыл свой первый сезон. В 1941 году ему было присвоено имя Леси Украинки.
Однако корни театра восходят к ХIХ века: в те далекие времена, когда по всей Российской империи рождались и прекращали свое существование различные театральные антрепризы. В Киеве постоянный русский театр был создан в 1891 году, и им стала антреприза выдающегося российского режиссера и актера Николая Соловцова. Актерский состав именно этой труппы стал впоследствии основой Киевского государственного русского драматического театра.
Проходят годы, меняются названия спектаклей, имена режиссеров, актеров, художников.
С 1994 года театр возглавил народный артист Украины Михаил Резникович.
Михаил Резникович как художественный руководитель стремится продолжить живые традиции основателей театра имени Леси Украинки.
« Жирна свиня »
