З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
Твоя дочка, Ева
Твоя дочка, Ева
Твоя дочка, Ева
Твоя дочка, Ева
Твоя дочка, Ева
Твоя дочка, Ева
Твоя дочка, Ева
Твоя дочка, Ева

« Твоя дочка, Ева »

18 (1)
Вистава має вікове обмеження
5.7 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 0
0.0
0.0
0.0
0.0

После долгого отсутствия известная пианистка Шарлотта Андергаст в перерыве между своими концертами приезжает погостить к своей дочери Еве.

Всех охватывает общая, искренняя радость перед встречей, которую мать и дочь ждут с большим воодушевлением и ... страхом.

За веселой радостью встречи скрываются неисчерпаемая боль и обиды, которые обеим женщинам необходимо преодолеть ...

Сможет ли дочь простить матери ее славу, которая разлучила их семью?

Трогательная история о детских блужданиях в поисках своей мамы и взрослый выбор между карьерой и семьей.

Жанр: драма
Тривалість: 1 година 15 хвилин
Мова: украинский
Ми відвідали цю виставу
Показати всі
preloader
Нажаль для цієї вистави немає найближчих дат
Художница-постановщица
Авторка музыкального оформления
Сценографиня
Художница по костюмам
Дивились виставу?
Ви вже оцінили цю виставу
Оцініть ваше загальне враження
Ми знайшли 5 схожих вистав
3.8 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 2
4.0
3.5
4.0
3.5

Пожилая пара оказывается на грани банкротства и остается без жилья. Единственные, кто может им помочь - пятеро взрослых детей. Но ни один из них не имеет достаточно места в доме, чтобы поселить у себя сразу двоих. Поэтому родителей селят отдельно по тысячи километров друг от друга. Живя среди детей и внуков, эти двое впервые оказываются в одиночестве. В давние времена родителей, которые уже не могли содержать себя, дети сбрасывали со скалы. Кто знает, может, это лучше, чем разлучать тех, кто прожил в любви пятьдесят лет. Щемящая история отношений родителей и детей в печальной комедии о настоящих семейных ценностях.

4.9 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 15
4.8
5.1
4.9
4.6

Спектакль «Все мои сыновья» - первое обращение театра к драматургии прославленного американского драматурга, лауреата Пулитцеровской премии Артура Миллера. Впервые спектакль по этой пьесе был показан на Бродвее в 1947 году. Тогда Артур Миллер и режиссер постановки Элия Казан получили первую в истории премию «Тони». Спектакль был сыгран более трехсот раз. Пьеса «Все мои сыновья» прославила Миллера и сделала его одним из самых популярных драматургов современности. Сюжет пьесы основан на реальных событиях. История семейной драмы фабриканта еще раз подтверждает всемирный закон: «ничто в жизни не проходит без последствий». Семья ждет с войны пропавшего без вести сына, почти потеряв надежды. Исчезновение молодого летчика оказывается результатом роковой ошибки его же отца, который поставлял бракованные комплектующие к военным самолетам. Настоящая любовь между невестой пропавшего летчика и его младшим братом подвергается осуждению как позорная, предательская и опасная для семейного благополучия. В пьесе истина родственных отношений подменяется жаждой обогащения, а последствия этой подмены оказываются необратимыми.

6.0 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 1
6.0
6.0
6.0
6.0

Дом, в котором жила семья когда-то успешного бизнесмена господина Франца, обанкротившегося в годы «великой депрессии», в настоящее время назначен на снос. Однако в мансарде дома накопилось немало дорогой старой мебели, которую необходимо срочно распродать. Именно эта острая ситуация и привела к тому, что в родительском гнезде встречаются Виктор Франц, его жена Эстер, его брат Уолтер и оценщик мебели Грегори Соломон. Вся обстановка дома напоминает Виктору времена, когда он хотел заниматься наукой, но был вынужден оставить университет и пойти служить в полицию, чтобы удерживать больного отца. Его брат Уолтер, наоборот, ничем не жертвовал и стал успешным хирургом. Они не виделись 16 лет. И вот теперь, впервые со дня смерти отца, разговаривают друг с другом, пытаясь определить истинную цену своим страданием, удачам, победам, поражениям ... словом, цену своего прожитой жизни.

6.0 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 1
6.0
6.0
6.0
6.0

Наполеон Бонапарт – фигура в истории человечества весьма масштабная и знаковая. Немудрено, что жизнь легендарного французского императора, волнующая умы и сердца представителей многих поколений, стала всеобщим достоянием. Эхо славы великого полководца доходит и до наших дней, порождая все новые мифы о его судьбе, расширяя просторы для творческих изысканий. Театр, для которого не существует ни временных, ни жанровых границ, также не упускает возможности обратиться к личности Наполеона. И на этот раз, благодаря чешскому драматургу Иржи Губачу, Бонапарт предстанет перед зрителем в довольно непривычной ипостаси - одним из главных персонажей комедии. Да-да! Наивной, очень человечной и доброй комедии. Действие происходит в 1819 году на острове Святой Елены. Это выдуманная история о том, как простая корсиканка с королевским именем – Жозефина - завоевала доверие отставного императора, перед которым прежде дрожала вся Европа. Став настоящим другом и адъютантом его императорского величества, эта удивительная, смешная и храбрая женщина заставила Бонапарта забыть о своем величии, вернула ему простые человеческие желания - танцевать и петь, браниться и смеяться по-корсикански…

Это сценический роман в письмах, принадлежащих А.П. Чехову. Мысли писателя умные, тонкие, пронзительные, исповедальные, правдивые, парадоксальные, образные - они на все времена. В письмах звучит неподдельная боль, почти отчаяние, от трагического непонимания обществом дар таланта, боли, отвергающей банальность в восприятии литературы и искусства. Как сказал М. Резникович, «ставя и играя «Насмешливое моё счастье», мы невольно дотрагиваемся и к глубоко спрятанной личной драмн Чехова. Горечь Чехова, помноженная на вынужденное одиночество - почти тюрьму - в Ялте, где ему приходилось проводить зимы из-за болезни, рожала эти удивительные по своей трезвостью и мудрой безнадежности мысли, под которыми и сегодня могут подписаться многие ». Эти слова принадлежат режиссеру спектакля, его создателю - Михаилу Юрьевичу Резниковичу. Этот спектакль дважды видел подмостки Театра русской драмы. Впервые это произошло почти сорок лет назад, в 1966 году. Поставленное тогда представление с неизменным успехом шло на сцене восемнадцать лет. И вот, спустя тридцать семь лет, «Насмешливое мое счастье» снова на нашей сцене.

Відгуки
Олександра

Так як вистава поставлена за сценарієм фільму, спеціально подивилась цого до вистави. Вистава набагато перевершила емоційністю та природністю вираження путтів. Жива мова, живі емоції дуже проникливі. Доля головної героїні Шарлотти - піаністки та матері двох дорослих доньок, одна з яких Хелена невиліковно хвора. Донька Єва, яка не бачила матір сім років, запросила її пожити в своєму будинку. Шарлотта, для якої кар'єра та гатролі стали сенсом життя пробувала жити з дітьми і стати справжньою матір'ю. Але вона сама виросла без ласки та любові своїх батьків не вміла любити. Це і стало трагедією для її доньок. Спроба порозумітися закінчується відразою Єви. Проблема вибору жінок між кар'єрою і справжнім материнством дуже актуальна зараз. Раджу батькам у яких є як маленькі так і дорослі діти, майбутнім батькам, молодим парам.

Вікторія

Спектакль справив сильне емоційне враження, в першу чергу, через тему підняту в спектаклі: сімейні відносини "мати- донька". З першої і до останньої хвилини, спектакль тримає в напрузі, навіть викликає сльози. Сюжет вистави розповідає про складні сімейні стосунки головної героїні Єви, звичайної жінки, дружини пастора, та її непересічної матері, видатної талановитої піаністки. Мати і донька не бачилиися 8 років, за цей час Єва одружилася з некоханим чоловіком,народила та втратила сина,забрала важкохвору сестру з пансіонату, а матір записувала фортепіанні концерти та гастролювала, і по -суті, не цікавилася життям доньок. Насправді, така ситуація тягнеться з дитинства, в чому Єва звинувачує матір. Перша радість від зустрічі швидко минає, і натомість прокидаються старі образи та душевний біль......Ця вистава, на мою думку, "жіноча", оскільки в основному торкається теми стосунків " мати-дочка", та і взагалі емоційної сфери життя.Акторська гра була на висоті. Близкість акторів дозволила бачити справжін сльози на їх обличчях. Театр знаходиться в самому центрі. Декілька станцій метро знаходяться в пішій достуності. Разом з тим, для автовласників можуть виникнути проблеми з паркуванням саме через місце розташування. Театр знаходиться у дворах, але є декільки помітних та яскравих вказівників, то ж пошуком потрібних дверей проблем не виникло.

Наталя

Біль. це відчуття було основним у виставі! сумно, що персонажам не пощастило в житті. Сюжет безсмертний - батьки і діти! Матір - ефектна, самозакохана, успішна жінка, котра знехтувала дітьми та чоловіком.протягом всієї вистави хотілось ії вбити, але в кінці вона пояснила, що в дитинстві вона не відчувала любов - тому не вміє любити, а справжні почуття може висловлювати тільки граючи на фортепіано (завдяки чому і була відома та успішна). В кінці стає трохи шкода ії! Раджу дорослим жінкам - тут розкриваються почуття матері і дитини, їх взаємовідносини та місце кожної в житті іншої. Безумовно актори грали переконливо. повірила кожному з них!в театрі завжди шукаєш щось знайоме та зрозуміле для себе. тому приміряти "невдалі" образи жахливої матері та нещасної доньки було цікаво (Шарлота, котра ніколи не вміла і тому не любила і Єва - донька, котра так само не змогла адаптуватись до життя і кохання)це арт-центр, а не класичний театр і все дуже камерно та затишно.

Ольга І.

Не могла відірватися від перегляду. Тяжкі сімейні стосунки, затаєний біль, який наче шторм виривається на поверхню і вже не шукають потрібних слів, не міркують , як при цьому будуть виглядати, немає зворотнього шляху-лише жахлива правда від якої життя втрачає сенс.С початку і до кінця вистави актори плачуть, бо не можливо передати інакше почуття, яки крають сердце.На сцені мінімум реквізиту, великою білою плямою стає білий рояль, який змінив життя багатьом в цієї родині, красиво і моторошно, любов і зрада, біле і чорне чи життя в окулярах, які розіб‘ються в пух і прах.

Альона З.

Вистава була досить ємоційною. Головною була тема конфлікту батьки-діти, давній не виражений гнів, накопичені образи...Сюжет розповідає про складні взаємовідносини між донькою та матір'ю, які зустрічаються через 7 років, спочатку обоє радіють зустрічі та проявляють багато позитивних емоцій переживаючи зустріч, але згодом стає зрозуміло, що у кожної накопичилось багато не висловленого гніву та злості, і вони починають виражати його в розмовах де розкривається історії минулого і стає зрозумілим, що на справді відбувається зараз, як наслідок. від початку до кінця вистави ємоційне навантаження зростало та загострювалось. Взагалі постановка досить тригерна для людей, які мають або мали в дитинстві якісь конфліктні ситуації з батьками.

Ольга

Вистава викликала цікавість, захоплення, хвилювання, тривогу і подекуди сум. Враження від вистави довго не відпускає, примушує задуматись про власне життя і про стосунки з батьками та близькими людьми. Вона розповідає про спробу матері і доньки розібратися у своїх стосунках після тривалої розлуки. Підіймаються питання любові, щастя, здатності приймати відповідальність за власні вчинки та життя. Складні теми розкриваються дуже делікатно і за допомогою виразних художніх засобів. Вистава створює ефект повної зануреності у події на сцені. Гра акторів була неперевершеною! Невеличка камерна сцена у класичному стилі, локація розташована у самому центрі міста.

Юлия

Эмоционально ровный спектакль. Ровное настроение. В общем, неплохо провести время и познакомиться с новыми спектаклями и актерами.Сюжет описывает историю взаимоотношений семьи мама-дочери. У каждого из них свои чувства, эмоции и опыт, который они переносят в свои собственные жизненные истории. Актеры полностью передали образы и чувства своих героев. Именно игра актеров наполнила спектакль и немного слабую постановку. Подойдет всем.