Резня
Резня
Резня
Резня
Резня
Резня
Резня
Резня
Резня
Резня

« Резня »

16 (1)
Спектакль имеет возрастное ограничение
5.3 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Дкорації, костюми

Загалом оцінок: 0
0.0
0.0
0.0
0.0

Вам надоело жить с женщиной или мужчиной, делать скучную и такую ​​важную работу, отвечать на звонки, быть идеальными родителями, образцовыми гражданами, следовать моде и быть в курсе всех современных тенденций? А главное чувствовать себя настолько маленькими, что должны постоянно надуваться?
К счастью, никто не услышит ваших мыслей и не вызовет скорую или полицию. Вам нужно улыбаться, быть вежливыми и держаться прилично, как и положено взрослым. А еще предложить кусок вкуснейшего фруктового пирога родителям такого замечательного мальчика - он же не нарочно выбил два зуба вашему сыну!
Что может стать последней каплей для четырех вежливых родителей и вывести их из себя? Или все-таки удастся уладить эту масштабную резню более или менее цивилизованно? Смогут ли взрослые обойтись без жертв и еще одних выбитых зубов? Об этом и другом в эксцентричной комедии по пьесе «Божество резни» известной французской писательницы Ясмины Резы, которую ставили в Лондоне, Германии, на американском Бродвее, а Роман Полански снял фильм.

Жанр: комедия
Продолжительность: 1 час 40 минут
Язык: украинский
Мы посетили этот спектакль
Показать все
preloader
К сожалению для этого спектакля нет ближайших дат
Авторка музыкального оформления
Художник-постановщик
Художница по костюмам
Помощница режиссёра
Помощница режиссёра
Смотрели спектакль?
Вы уже оценили этот спектакль
Оцените ваше общее впечатление
Мы нашли 5 похожих спектаклей
Афинские вечера

« Афинские вечера »

Комедия
Одинокая леди

« Одинокая леди »

Бабье лето

« Бабье лето »

Комедия
В этом милом старом доме

« В этом милом старом доме »

Комедия
Мелочи жизни

« Мелочи жизни »

Трагикомедия
Отзывы
Тетяна Н.

Сюжет присвячений зустрічі батьків двох школярів, які посварилися, і один побив іншого. Все починається вельми пристойно, але поступово в процесі діалогів починають сипатися скелети із сімейних шаф, респектабельні батьки показують свої справжні обличчя і почуття. Тема є більш широкою, аніж суто розбір шкільного конфлікту, вона стосується кожного, адже всі ми граємо якісь ролі, намагаючись задовольнити очікування оточуючих - рідних, сусідів, колег. Іноді ситуація виходить з-під контролю, і тоді події розгортаються досить неочікувано. Сподобалося режисерське і сценографічне рішення, зокрема, великі пересувні мішки сміття в якості декорацій, які, на мій погляд, символізують купи сміття із вигаданих образів і несправжніх почуттів, що герої тягнуть за собою у повсякденному житті. Як на мене, дещо перебільшено роль алкоголю як "каталізатора правди", хоча реакція публіки свідчила про глибоке розуміння такого трактування)))) Колись я бачила цю виставу з іншим акторським складом (за винятком Ірми Вітовської), можу зазначити, що майстерність акторів таки має значення, від їх трактування ролей залежить половина враження. Але загалом вистава дуже цікава, щиро рекомендую до перегляду всім, кого цікавлять справжні емоції та почуття! було цікаво, іноді смішно. Щодо приміщення театру, то присутні незручні сходи на третій поверх, де завжди утворюються величезні черги до гардеробу і виходу.

Алла

Вистава з гумором про сумні речі. Життя героїв втратило барви, про що свідчить темний одяг персонажів. Символом живого, природного- є тільки червоні троянди. Було сумно, що людей поглинають проблеми, недомовленості, робота.... але ж є діти, які не дають потонути батькам в багаторічних конфліктах, непорозуміннях...але залишився настрій хороший, в голові досить довго прокручувалися сцени з вистави. Сюжет - результат сутички двох11-річних хлопців - один залишився без двох зубів. Батьки хлопців зійшлися щоб порозумітися й мирним шляхом залагодити дитячу бійку. Але не так сталося, як гадалося: четвірка почала сваритися й виливати на всіх свій «внутрішній» бруд. Актори були неперевершені. Сперш було нерозуміння мішків зі сміттям на сцені, але ж з'ясувалося що громіздкі чорні сміттєві пакети стали не просто частиною інтер’єру, а й уособленням життя героїв. Вони були як заклик не витрачати час на пусті балачки, не перетворювати свої душі й домівки на сміття. Гра була чудова. Актори дуже добре передали і емоції батьків і справжні почуття і відчуття, як матусь так і татусів. Можливо було б цікаво людям у яких є діти.