З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
Методы воспитания малых засранцев
Методы воспитания малых засранцев
Методы воспитания малых засранцев
Методы воспитания малых засранцев
Методы воспитания малых засранцев
Методы воспитания малых засранцев
Методы воспитания малых засранцев
Методы воспитания малых засранцев

« Методы воспитания малых засранцев »

16 (1)
Вистава має вікове обмеження
5.9 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 0
0.0
0.0
0.0
0.0

Как жить, когда с родными тебя не связывает ничего, кроме желания поскорее продать общий дом? Кто виноват, что собака понимает тебя лучше родного брата? Что делать, когда понятие «родство» звучит как-то «напряжно»? Почему все так? Из-за плохого воспитания? Сложные жизненные обстоятельства? .. Или просто через твое неумение любить?

История трех братьев, которые почти потеряли связь друг с другом. И все что их до сих пор объединяет - родительский дом и старый пес Кубик ... Но раздается стук в дверь и входит Она ... Единственная ... Единственная, кто может их примирить. Или поссорить навсегда, вытянув «из шкафа» все тайны ... Чем все закончится? Братанием или мордобоем? Зависит от того, известны ли Ей методы воспитания малых засранцев.

Тривалість: 1 година 40 хвилин
Мова: украинский
Показати всі
preloader
Нажаль для цієї вистави немає найближчих дат
Антон, средний брат
Егор Снегирь
Владислав Сведенюк
Роман, младший брат
Кирилл Сузанский
Даниил Кино
Анюта, подруга детства
Евгений Ющук
Юлиана Евстафиева
Кубик, старый пёс
Виктория Мотрук
Драматургиня
Авторка музыкального оформления
Автор музыкального оформления
Сценограф
Художница по костюмам
Художник по освещению
Руководитель постановки
Дивились виставу?
Ви вже оцінили цю виставу
Оцініть ваше загальне враження
Ми знайшли 5 схожих вистав
Мать
« Мать » Трагедия
6.0 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 4
6.0
6.0
6.0
6.0

Мужчины не могут быть другими. Им надо быть первыми, взлетать выше, изобретать новое, экспериментировать, защищать свои взгляды, отстаивать свою честь и отдавать жизнь — идти на войну. Сила женщины другая. В ее жизни нет места подвигу, она должна стать прагматичной, трусливой, ее миссия — БЕРЕЧЬ. Чья правда победит, когда под угрозой Родина-мать?

5.3 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 8
5.3
5.1
5.4
5.3

Великие поэты Серебряного века - Марина Цветаева и Борис Пастернак ... У каждого из них была своя непростая жизнь, со своими запутанными взаимоотношениями с миром, от которого они пытались убежать, погружаясь в свой личный мир. Там выплескивали они на листе бумаги волшебную музыку Поэзии, в которой мы распознаем звуки жажды любви, ревности и разлуки.

4.8 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 8
4.8
4.8
5.1
4.5

Садясь за руль, молодая женщина в нетрезвом состоянии осознавала, чем все может закончиться, но не могла предположить, что ждет ее после жизни ... Рай или ад? Игра в тестирование с ангелом, и определит судьбу героини. В этом соревновании ценятся открытость, правдивость и умение избегать банальностей.

5.7 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 3
5.7
5.7
5.7
5.7

Это история Доры. Доры, у которой несколько «ума не хватает», которая, возможно, и не красавица, но способна очаровать каждого, кто имеет с ней дело, долгое время была покорным ребенком, но однажды со всей своей невинностью бросается в водоворот «взрослой» жизни . Жестокую проверку проходят моральные устои семьи, внутренний закон всех, кто так долго формировал окружение Доры, кто был единственным ее миром. Автор пьесы Лукас Берфуса родился в м.Туни под Берном (Швейцария). Учился на книготорговца. С 1997 живет и работает в Цюрихе как независимый автор. Написал ряд произведений для основанной им совместно с Самюэлем Шварцем и Удо Израэлем театральной труппы «400 asa». Писал пьесы по заказу театров Бохума, Базеля, Гамбурга. Автор прозаических произведений, в частности, новеллы «Мертвые мужчины» и романа «Сто дней», вышедшего в 2008 году. Пьесы Л. Берфуса «Эдип Софокла» (премьера - Цюрих, 1998), «17 часов 17 минут» (премьера - Цюрих, 2000), «74 секунды - Монолог» (премьера - Цюрих, 2000), «Четыре женщины Зингшпиль» (премьера - Берн, 2000), «Медея. 214 описаний картин »(премьера - Вена, 2000),« Путешествие Клауса и Эдит шахтой к центру Земли »(премьера - Бохум, 2001),« Смерть Майенберга »(премьера - Базель, 2001),« Отелло - порнофильм »(премьера - Гамбург, 2001),« Четыре картины любви »(премьера - Бохум, 2002),« Сексуальные неврозы наших родителей »(« Die sexuellen Neurosen unserer Eltern », премьера - Базель, 2003 ), «Автобус» (премьера - Гамбург, 2005),

Как сладко жилось стареющей Эдди в мире собственных грез! Ни подстегивающие замечания простодушной служанки, ни стоны умирающего «отца» не могли вернуть ее к реальности. Погружаясь в воспоминания о былых любовных похождениях (а среди любовников Эдды числились министры, дипломаты, генералы, принцы и даже один индийский магараджа), она продолжала ждать кого-то, кто бы наполнил ее существование. Ведь больше всего на свете Эдда боялась одиночества и смерти. И вот как-то вечером в дверь позвонили ... Если одинокая женщина ждет мужчину, рано или поздно он появится. Самый главный и роковой в его жизни. Но скорее всего, он окажется совсем не тем человеком, которого она ожидала ... Действие происходит в шестидесятых годах двадцатого века.

Відгуки
Анастасія

Багато висловлювань з вистави заставляють задуматись, протягом всього часу ти відчуваєш емпатію до героїв - тобі то смішно, то дуже сумно. У багатьох були сльози на очах. Спочатку сюжет вистави дуже сумний та тяжкий - герої без кінця сваряться, ще більш суму нагоняє події які зібрали їх в одному сільському старому домі - це похорон батька. Нічого веселого не передбачалось, і нерозуміння між братами тільки зростало, аж поки до них не завітала стара подруга, яка допомогла їм знайти шлях до покращення їх складних відносин. Дуже дивний хід з тим, що ніхто не зміг сказати їй, що батька не стало. Як тільки розмови між головними героями набувають більш позитивного настрою, добра подруга їх покидає, але залишає для них невеличкий(в прямому сенсі) сюрприз - свою дитину / їх маленького братика. Увесь час цю історію підтримує лінія старого собаки, що була віддана всім членам родини усе своє життя, а тепер її не знають куди діти. Він безперечно додає драми у цю історію. Зіграти сімейне коло - з їх проблемами та переживаннями - не так просто, але акторам це вдалось. Співпереживати героям було легко, саме тому за майже дві години ти встигаєш і поплакати і посміятись. Собака/художній керівник театру - також неперевершений. Дуже милі тітоньки- хостес) називають тебе за іменем та запрошують до зали майже особисто - незвично)

Яна Я.

Вже до початку вистави склалося відчуття чогось близького, приземленого, можливо домашньго затишку. Молода драматургиня М.Смілянець спілкувалися в вестибюлі з людьми, це створювало таку приємну атмосферу. Після початку вистави почали поступово приходити різні почуття, ніби хвилі тебе одна за одною накривали, і кожна наступна була сильніша за попередню. Від появи собаки Кубика, який теж є членом сім'ї, а в деякі моменти переймає батьківськи риси, до такого очевидного та правильного закінчення. Вся вистава перейнята болем, ностальгією, похованими мріями та відкритими перспективами. Я сиділа всю вистава в сильному емоційному стані, мене ця вистава підкорила. Проблеми батьків і дітей, проблеми взаємовідносин між родичами. Всі проблеми, які не мають часу, ці питання завжди актуальні, та на них люди самі собі бояться відповідати. Вистава про те, як важко сказати слова кохання, поваги, подяки до самих рідних, і що ці слова краще не відкладати на потім. В цій виставі немає обмеження, дуже сильна вистава. Актори грали щиро, вони все чудово розуміли і змогли поділитися з глядачем, а головне донести думку вистави. Вони прожили всі проблеми цієї родини. Особливо мене вразив Віталій Кіно, який зібрав в собі і тата, і друга, і психотерапевта. І це так в нього виходило невимушено, легко і зрозуміло.