« Маэстро Азнавур. Une vie d`amour »

Актор грає своє життя з народження до останнього виступу. Доля Шарля - сина емігрантів, народженого в Парижі дуже важка. Але бажання стати знаменитим і заможним допомагало працювати в різних амплуа: клоунада, кабаре і в кінці кінців найбільші сцени Нью-Йорка. Він був дуже чутливою людиною. З величезною любов'ю і пошаною відносився до рідних, особливо до матері та сестри. Він дуже любив жінок-був тричі жонатим і лише в третьому шлюбі знайшов справжнє кохання в якому народилися троє діток. В цьому шлюбі прожив до кінця життя. Саме кохання його надихало. Дуже сподобався музичний супровід вистави записами у виконанні Азнавура та Піаф. Оригінальні переклади російською паралельно з виконанням французською Азнавуром. Так, хоча співав Азнавур катор танцював як шансонье. Раджу молоді, щоб почути класичний шансон. Старшому поколінню, щоб повернутися в молоді роки. Стара будівля, прохолодна, зате чудова акустика.

Этот спектакль- шедевр в копилке моноспектаклей Петра Миронова. Всё, что он делает на сцене, всегда очень хорошо, правильно, душевно, глубоко, проникновенно. Гениальный певец, француз с одной стороны и наш актер с другой. А получилось великолепно, хотя Петр не пел! Он проигрывал, раскрывал каждую песню так, что мурашки бегали по коже. Его жизнь полна была поражений, трудностей пока певец добился мировой славы. Пережита была им оккупация Парижа фашистами, об этой важной вехе тоже сказано было немало. О личной жизни, сложной, о взаимоотношениях с Эдит Пиаф. Прекрасная литературная основа Тамары Алёхиной. Ещё лет 10-15 назад в Киеве собирались полные залы Дома Офицеров на подобные спектакли, а сегодня - горстка чудом выжившей интеллигентной киевской публики...Понравилось и восхитило то как артист минимальными средствами рассказал о жизни известного человека, только лишь при помощи рук, лица,мимики, жестов, танца, своего неповторимого движения по сцене. Все время поражаюсь лёгкости внешней игры Петра при наверняка огромном внутреннем напряжении. Таких актёров в Киеве человек 5 если наберётся из мужчин, будет хорошо...Советую этот спектакль всем кто любит, знает и помнит настоящий классический театр. Таких моноспектаклей в городе больше нет, их надо пропагандировать среди молодежи.

Шарль Азнавур геній шансону, чиєю музикою я захоплююсь, тому із нетерпінням чекала на виставу про йогл історію. Театр знаходиться на території Київської фортеці, і замість спектаклю я б із задоволенням посиділа там. До спектаклю актор був емоційнішим в подачі, ніж після. Це ідеальне місце для того, щоб побути частиною групи і знайти атмосферу камерного театру. Мінус камерності в тому, що сцена занадто близько і втекти можна тільки пройшовши через неї. А дуже хотілося.

Театр "Маскам Рад" проводить вистави у будівлі Київської фортеці. Атмосферне місце з камерною сценою і чудовою акустикою. Вистава "Маестро Азнавур. Une vie d`amour" буде цікава поцінювачам творчості та особистості французького шансоньє. Це моновистава з музичним супроводом, без несподіваних мізансцен. Один актор відтворює епізоди життя митця з самого дитинства. В мене не виникло відчуття занурення у атмосферу тих часів, співпереживання герою. Хоча відчувається, що п'єса та вистава зроблені з любов'ю до композитора та його творчості. Перебіг дійства супроводжується проекціями фото майстра та його оточення різних часів, ландшафтів Провансу, окупованого Парижу...У виставі є все: і пісні, і танець, і оформлення, та не вистачило чогось, що зробить усі ці образи живими.