« Левушка »

12 (1)
Спектакль имеет возрастное ограничение
5.1

Люди все самое главное оставляют на потом, и среди этого самого главного есть те слова, которые не успеешь произнести…»

Это ностальгические воспоминания еврейского мальчика о счастливом детстве рядом с его дорогими бабушками Розой и Дашей. Бабушка Даша водила его в церковь, а другая – в синагогу. На этом маленький Левушка скопил целое состояние.

Жанр: сценический рассказ
Продолжительность: 1 час 40 минут
Язык: русский
Мы посетили этот спектакль
Показать все
preloader
К сожалению для этого спектакля нет ближайших дат
Сценографиня
Художница по костюмам
Авторка музыкального оформления
Помощница режиссёра
Помощница режиссёра
Смотрели спектакль?
Вы уже оценили этот спектакль
Оцените ваше общее впечатление
Мы нашли 5 похожих спектаклей
Деревья умирают стоя
Письмо Богу
Заказываю любовь
Отзывы
Аліна Б.

Прості, але досить милі декорації вистави дозволили поротинутися у атмосферу радянських післявоєнних часів ще з перших хвилин вистави. Впродовж вистави глядачів порадували єврейські та українські народні пісні, зворушливі сцени недільних служб у синагогі та у церкві, сповнені жартів, діалоги бабусь. Наприкинці вистави залишаються дещо сумні відчуття. Вистава змусила замислитися! На жаль, так ми всі влаштовані, що більше починаємо цінувати рідних та близьких, коли втрачаємо їх. Життя швидкоплинне, отож, вистава навчає глядачів не зосереджуватися на матеріальних цінностях чи буддених справах, яким ми нині приділяємо занадто багато уваги, не витрачати час на конфлікти та суперечки про етнічну, релігійну чи політичну дискримінацію. Цінуйте все, що маєте, цінуйте своїх близьких поряд - це і є справжнє найбільше щастя та розкіш! P.S Вистава б дуже підійшла для походу до театру разом з батьками, бабусями та дідусями, тому проявіть ініціативу та запросіть своїх рідних відвідати прекрасну виставу про справжнє сімейне щастя.

Юрій

Це ностальгічні спогади єврейського хлопчика про щасливе дитинство поруч з його дорогими бабусями Розою та Дашею. Бабуся Даша ходіла, щоб онук став православним християнином і таємо водила його до церкви, інша ж бабуся навпаки таємно водила в синагогу. На цьому маленький Льовушка зібрав цілий статок, який збирався витрати на солодощі, морозиво та велосипед. Після повернення з морського флоту (армії) Льовушка вже не застав в живих бабусю Розу, а згодом померла і інша бабуся Даша. Бідолашний Льовушка так і не встиг сказати своїм бабусям, як сильно кохав їх. Вистава навчає цінувати своїх рідних, говорити їм більше теплих слів чи компліментів, дивувати сюрпризами, бо потім може і не настати...