З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
ГолохвастОFF
ГолохвастОFF
ГолохвастОFF
ГолохвастОFF
ГолохвастОFF
ГолохвастОFF
ГолохвастОFF

« ГолохвастОFF »

18 (1)
Вистава має вікове обмеження
5.2 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 0
0.0
0.0
0.0
0.0

Барбершопы - вместо цирюлень, биткоины - вместо кредитных расписок, диджеи заменили таперов ... Долой все вокруг стало другим!

Ему уже сорок: и голова голая, и множество «хвостов» ... Наверное, надо опомниться, не лгать, вернуть долги, влюбиться ... Или нет? ..

В спектакле звучит музыка вживую.

Жанр: фарс
Ми відвідали цю виставу
Показати всі
preloader
Нажаль для цієї вистави немає найближчих дат
Прокоп Свиридович Сирко
Сергей Булин
Явдокия Филипповна, его жена
Ольга Карпова
Секлита Филипповна Лимариха
Тамара Антропова
Свирид Петрович Голохвостый
Михаил Кукуюк
Степан Глейтюк
Сергей Кияшко
Дмитрий Соловьёв
Жительница города
Лилия Яценко
Дария Домецкая
Анастасия Пустовит
Житель города
Александр Пискунов
Олег Гоцуляк
Макар Тихомиров
+3
Дивились виставу?
Ви вже оцінили цю виставу
Оцініть ваше загальне враження
Ми знайшли 5 схожих вистав
5.2 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 27
5.1
5.1
5.4
5.1

В обычном-обычному Киеве, в обычной-обычной хрущевке, жила обычная-обычная семья. Все как у людей: мама-учительница, отец «в поисках работы», двое детей-дармоедов, кум-гомофоб, на коммуналку не хватает ... Но однажды им предложили очень выгодную, но необычную субсидию, и чтобы ее получить, вся семья должна пойти на ... кардинальные изменения в жизни

5.1 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 9
5.0
4.6
5.4
5.4

Мир ежесекундно меняется. Но представьте себе, что существует город, где ничего не происходит ... Вот просто абсолютно ничего ... Хотя разве так бывает, чтобы ничего не происходило? Вряд ли ... Стоит только присмотреться повнимательнее и сразу заметишь, что кто-то в кого-то влюблен до безумия. А кто-то может простить давнюю обиду. Кто-то живет прошлым и мечтает о мести, а кто-то хочет вернуть себе единственного сына. И кто-то, кажется, задумал убить ... Город богов не такое уж и мертвый, как кажется на первый взгляд. А все его странные обитатели не так уж безобидны ... ... В этом спектакле частные истории жителей одного города превращаются в хронику человеческих мечтаний, фобий, грехов и тайных желаний. Но что может быть интереснее, чем узнавать чужие тайны? Спектакль «Город богов» по ​​пьесе «Случай в городе Гога» словенского драматурга Славка Грума от белорусского режиссера Юрия Дивакова продолжает #сезонбезвиз в театре «Золотые ворота». Но не просто продолжает, а расширяет границы нашего опыта, ведь спектакль сделан на стыке драматического театра и театра предмета (театра кукол). К тому же, эта постановка является первопрочтением пьесы Славка Грума в украинском театре - на украинском языке текст переведен впервые специально для спектакля Марьяной Климец.

Спектакль – интеллектуально-психологический триллер, в котором исследуется природа преступления, как акта человеческой свободы. Говорить о сюжете не имеет смысла, поскольку он отсутствует в привычном понимании. Вместо этого – идея, которая рассматривается, обсуждается, переливается то в комедию, то в трагедии, то в драму. Действие происходит вне времени – здесь и сейчас. Эволюция действия в «Парадоксах преступления» сегментирована по блокам, в каждом из которых раскрывается феномен «пограничного состояния». Энергия мысли выражается диалогами, которые часто перерастают в ряд объемных монологов, напоминающие «поток сознания» героев. В течение всего действа идет еще одна игра – с четвертой стеной, разделяющее сцену от зрителей. Она то убирается, делая зрителей соучастниками всего того, что происходит, то снова появляется, оставляя возможность лишь созерцать. «Когда добрый человек приходит к убеждению Что он имеет право убить Плохого и тем самым он приумножит добродетельность Так история начинает казаться бессмысленной и несерьезной ...» (KLIM)

5.1 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 9
5.1
4.9
5.1
5.1

Двое французов приезжают в украинское село по приглашению подруги по Facebook - Оксаны. А у нее, оказывается, завтра - свадьба. Так как здесь без самогона, свадебных традиций, гадания ... Да, невинная поездка превращается в настоящий международный экшн! И поверьте, встреча с Вием - это не самое страшное, что может здесь произойти! Этому спектаклю аплодировали стоя 30 директоров европейских театров на Kiev Theatre Showcase, горячее встречали на Гогольфесте и Festival divadiel strednej Európy в Словакии, представление победило в трех номинациях Международного фестиваля «Мельпомена Таврии».

4.0 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 10
3.9
3.4
4.3
4.4

Знаменитый роман Панаса Мирного для многих остался одним из обязательных книг школьной программы. И мы уверены, что в нем ставятся вопросы, на которые общество до сих пор не нашло ответ. Чтобы подобраться к этому поближе, мы перенесем коллизии романа на повседневную жизнь тех, от кого отвернулся социум, на молодых юношей, совершивших преступление и которые теперь находятся в местах лишения свободы. Кто, как не они, знают ответ на вопрос: «Почему смелые, честные, и откровенные люди становятся грабителями и убийцами?» «Ой з-за гори чорна хмара Як хвиля іде! Чом на світі так багато Поганих людей? І справді чому?» Неужели так называемая «неблагонадежность» врожденная и передается от родителей к детям? Спектакль поставит этот вопрос перед Вами. В спектакле звучат авторские песни в исполнении рок-джаз бэнда театра на Подоле.

Відгуки
Ксения

"За двумя зайцами" - одно из любимых произведений, а фильм 1961 года - вообще легенда, поэтому было интересно посмотреть интерпретацию Театра драмы и комедии. И вы знаете, мне тоже понравилось. Оригинальное решение - показать Свирида Петровича в современном мире. Всем известный сюжет, но совсем всё иное, не менее интересное. Динамичная постановка под живую музыку группы, при чем тексты песен написаны актером театра - Михаилом Кукуюк. В зале - аншлаг, и мне этот вечер запомнился своей оригинальностью, просто будьте готовы - вы увидите совсем другого Голохвастова, современного и это здорово и интересно.Рекомендую всем, сюжет актуален и в наши дни. В этот раз приятно были отмечены изменения, происходящие в театре. Театр преображается внешне и внутренне. Все работники театра - в брендированных футболках театра, даже солидные работники))) - и это здорово и современно. Сделана фотозона в театре.

Оксана

Вау. Это было очень круто и не обычно. Не ожидала я увидеть героев в таких образах. Теперь для меня Голохвастав - это завидный жених с липок, не парехмахер и не цирульник , а владелец барбершопа. Проня - эпатажная особа, в кожаных штанах. Галя и Степан - это люди с района, в спортивках, а вот мама Гали ну очень сильный и волевая женщина, такая и в избу с вогнем войдет и коня на скаку остановит. Сюжен от оригинала отличается конечно, но ключевые моменты все равно были. Было очень любопытно наблюдать за всем, что происходило на сцене. Очень понравились ,что в спектакле был живой оркестр, он добавлял нужные нотки в ситуацию. А как же пел главный герой... Ну просто ...душка.... Спектакль ну очень крутой , это ещё один свежий , со временый взгляд на историю за Двома зайцами. Было жуть как интересно и смешно. Актёры просто супер, они показали на сцене современные героев комедия Старицкого, при передать их характеры. Мне почему то декорации и атмосфера спектакля напомнила клип Майкла Джексона на песню Триллер.

Ніна

Вистава "Голохвастов" - це історія про сучасних людей, з гумором щодо їхньої недосконалості. Кожна жінка у залі могла знайти спільні риси з однією із головних героїнь, Пронею Прокопівною. Вона трохи дивна, кумедна та запальна. Звичайно, і виставі не пропушена і лінія кохання. головний герой, Голохвастов, у результаті збанкрутіння шукає собі дружину. Вистава схожа на шоу, бо присутня бездоганно вивчена гра акторів, яскраві костюми, декорації, колоритні пісні, танці,жива музика.

Дмитро З.

Жодного рингтону під час вистави! На моїй пам’яті у Театрі на лівому березі це вперше. Зазвичай телефони у глядацькій залі дзвонять тут чи не найчастіше з усіх київських театрів, сьогодні ж – тиша. Думаю, це одна з найвищих оцінок, яку міг дати глядач цього театру. :) Відверто кажучи, від вистави багато не очікував. Знаючи на пам'ять блискучу радянську екранізацію п’єси «За двома зайцями», не віриться, що її можна перевершити. Утім, я помилявся – порівнювати фільм і виставу «ГолохвастOFF» просто некоректно. Так, сюжет у них тотожний, але форма! На сцені відбувається вибухове абсурдне божевілля – з реп-батлами і сороміцькими пісеньками, декламацією Шекспіра та пацанськими районними цитатками. Все це абстрагує не лише від першоджерела, але й від того, що класичну п’єсу «осучаснили» - вистава настільки яскрава, що немає часу порівнювати, немає часу думати про епоху і місце дії, адже це, насправді, не має жодного значення! Окрім чудової гри Михайла Кукуюка (Голохвастов), Тамари Антропової (Секлита) та Катерини Качан (Проня), треба відзначити і цікаве сценічне оформлення. Епізод, де Проня у заквітчаному автомобілі мчить на весілля, виглядає неймовірно кінематографічно. Разом із живою музикою на сцені вистава справляє враження красивого, галасного і скаженого балканського балагану, у який нереально не закохатися.

Діана

Якщо раніше проходячи біля пам’ятника Проні Прокопівні і Голохвастову в Києві, я згадувала п’єсу Старицького, то відтепер у пам’яті зринатимуть спогади про сучасну постановку на цей мотив - «Голохвастoff». Головні герої нам добрі відомі: Свирид Петрович Голохвостий (Михайло Кукуюк), Проня (Катерина Качан), Секлита Пилипівна (Тамара Антропова), Сірки (Сергій Булін та Ольга Карпова), Галя (Катерина Савенкова) та Степан (Дмитро Соловйов). Та й сюжет на слуху: цирульник (а тепер мачо-перукар!) по вуха в боргах, щоб врятуватися з боргової ями він робить пропозицію Проні і… Галі. Поки він ганяється за двома зайцями, ми дізнаємося більше про тих людей і їхній світ. На цьому, власне, спільне між п’єсою і постановкою закінчується. А далі йде режисерське трактування, яке, на думку одних, переколошматило класику як тільки можна була, а на думку інших, створило щось абсолютно нове і парадоксальне. На мою ж думку, нове переосмислення старого сюжету не збагатило саму історію, не показало життєвіших героїв або не змусило співпереживати нових версіям вічних типажів людей. А мало б? Команді, яка поставила цю п’єсу, вдалося трохи більше, ніж геніально розповісти стару історію. Вона створила такий фарс, у якому сюжет і герої показують не реальність, а хаотичність людського життя, яке сприймається в рамках Всесвіту як щось безглузде і нікчемне. Самі розкиньте. Брутальний мачо, який читає лекцію про гопників, Проня у чорних шкіряних штанях, гопники на кортах, войовнича Секлита, яка тягає шкуру свині по сцені. Дурня, неправда ж? Але така оцінка свідчить не про роботу команди, яка сміливо взялась мішати фарш з усього, що попадалось під руку, а про сенс самого мотиву і героїв. 2019 рік, а люди не змінилися. Як були альфонси, які користалися дивакуватими і грошовитими дамами, так і вони залишились. Замість грошей правда біткоїни, але то таке, дрібниці. Як тоді ласували лапшею про кохання, так і зараз. Хтось, як Проня, готовий пожирати сигарети, аби сподобатись хлопцеві й бути повною дурьохую, а на самоті показувати свою вразливу душу, яка поривається до любові. Хтось, як Секрита, охороняють своїх дочок від чоловіків від безчестя, а в разі нещастя – видають їх заміж за це щастя, аби тільки сусіди не пліткували, а скільки горя з’їсть донька в такому шлюбі, то їй і складно подумати. Тому елементи сучасності (барбершопи, «мазда») - не що інше, як спосіб показати, що не варто захоплюватися так старою класикою. Попри геніальну гру, сюжет від того не став і не стає кращим. Творчість, насамперед, соціальні імпульси. І тих, хто скептично спостерігав за фарсом, гарненько так імпульснуло. Сучасний театр повинен бути таким, якщо він прагне залишатися важливою інституцією. Мені здається, що осучаснення постановки — не головна фішка. Саме фарс, який досягається усіма способами, - головний акцент. Комусь може здатися, що створити фарс легко. Перевірте. Якщо у вас буде хаос у голові після перегляду подібної постановки, це ще не діагноз. Це може бути просто щось абсурдне. А ось майстерний фарс подарує вам частинку атмосфери, яку ви забере додому. Так і сталося. Пісні, прекрасний музичний супровід (контрабас, гітара, барабани), потужні звуково і тілесно хореографічні постановки, декорації (та ж шкура свині). Я довго думала, яку ж придумати метафору, щоб описати ту парадоксальну атмосферу, але вирішила, що ви самотужки краще справитеся з цим завданням.

Вікторія Г.

Барбершопи — замість цирулень, біткоїни — замість кредитних розписок, діджеї замінили таперів… Геть усе навколо стало іншим! Йому вже сорок: і голова гола, і безліч «хвостів»… Мабуть, треба схаменутися, не брехати, повернути борги, закохатися… Чи може ні?.. Так і це не вигадка, а повна інтерпретація відомої нам Всім, вистави «За двома зайцями», Це є сценічний експеримент, епічне хуліганство, невгамовне бешкетування. Жанр вистави Фарс, до поки мені не відомий, але після перегляду , став аби яким цікавим. Що сказати про виставу, це ще одна з улюблених моїх, яку я пораджу і друзям, і рідним та навіть ворогам. Цікаво, ново, смішно, а жива музика яка грає прямо на сцені, додає неабиякий колорит виставі. Хочу відмітити блискавичну гру головного героя Михайло Кукуюк, знала його до цього тільки з телеекранів, в живу бачити його гру, набагато цікавіше. Подача головного героя Голохвастова неймовірна, як то кажуть роки ідуть, але нічого не міняється, як була жага до грошей то так і залишилась. Взагалі то актори грали чудово, і співали і танцювали. Виставу подивилась на одному диханні, навіть не хотілось щоб був антракт. Однозначно всім рекомендую!!! Ви будете задоволені.

Вероніка

Проня! Голохвастов! Проня! Галя! Секлита! Проня! Хочете більше таких криків? Приходьте у театр на Лівому березі Дніпра на виставу "ГолохвастOFF". Але, я зараз уявляю що коїться у вашій голові: біжить Секлита зі скалкою у національному українському костюмі і...Забудьте! Вас вітає сучасний Київ 21 століття та найвідоміший барбершопер Подолу - Голохвастов! Нетрадиційна та така незвична трактована Старицького вас не просто розсмішить: вона буде вас колихати між пристрастями героїв та їх сімей. І все це із супроводженням живої музики, неймовірного співу та сучасних танців! Насправді дивує все: декорації, костюми, стиль та подача. Таких "За двома зайцями світ ще точно не бачив"! Так як ми хочемо, щоб ви здивувалися на власні очі, то описувати багато не будемо. 100% одне: якщо ви не готові до сучасного театру - не йдіть. Але все ж скоріше за все цікавість вас накриє та ви візьмете квиточок на найближчу виставу. А ще заплануйте собі після веселий вечір, адже вийти без танцю звідти буде просто неможливо!