З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
Зрители на спектакль не допускаются
Зрители на спектакль не допускаются
Зрители на спектакль не допускаются
Зрители на спектакль не допускаются
Зрители на спектакль не допускаются
Зрители на спектакль не допускаются
Зрители на спектакль не допускаются

« Зрители на спектакль не допускаются »

16 (1)
Вистава має вікове обмеження
5.3 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 0
0.0
0.0
0.0
0.0

Во время любого спектакля за кулисами происходит свой «спектакль», который всегда остается неизвестной тайной, ведь на этот спектакль зрители не допускаются ... Театральная жизнь на сцене и реальная жизнь за кулисами - подобная «двойная игра», вполне по-шекспировски позволяет взглянуть на театр, как на жизнь, и на жизнь, как на театр.

Жанр: комедия
Тривалість: 3 години 20 хвилин
Ми відвідали цю виставу
Показати всі
preloader
Нажаль для цієї вистави немає найближчих дат
Мисс Клакет, она же Дотти Отли
Неонила Билецкая-Бугаёва
Роджер Трамплимен, он же Гарри Лежен
Светлана Золотько
Филипп Брент, он же Шейх, он же Фредерик Феллоуз
Наталия Циганенко
Флавия Брент, она же Белинда Блеяр
Валентин Томусяк
Грабитель, он же Селздон Моуврей
Алла Масленникова
Ллойд Даллас – режиссер
Юрий Литвин
Лев Сомов
Поппи Нортон - помощник режиссера
Сергей Кияшко
Оксана Архангельская
Том Олгуди - рабочий сцены
Анастасия Карпенко
Сергей Петько
Тім Олгуді – робітник сцени
Александр Комаренко
Автор музыкального оформления
Автор музыкального оформления
Сценограф
Художница по костюмам
Художница по освещению
Дивились виставу?
Ви вже оцінили цю виставу
Оцініть ваше загальне враження
Ми знайшли 5 схожих вистав
5.9 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 12
5.8
5.8
5.9
6.0

Комедия «Распутник» воссоздает только один день из жизни французского философа Дени Дидро. Мужчина и женщины: философ и любовница; философ и жена; философ и дочь; философ и подруга дочери; философ и энциклопедия. Победитель «Киевская пектораль» 2009 года в номинациях «Лучший камерный спектакль» и «Лучшая мужская роль» - Дидро в исполнении Игоря Рубашкина.

Чудо Пиаф
« Чудо Пиаф » Моноспектакль

Моноспектакль - это тот случай, когда исполнитель обречен на публичное одиночество. Его выбрала для себя народная артистка Украины Ирина Клищевская. Наркотики, алкоголь, суициды и болезни, невероятный успех, взлеты и падения в пропасть, лучшие мужчины и зависть женщин ... В жизни выдающейся Эдит было столько, что хватило бы на несколько сериалов, то что уже говорить о спектакле ... Спектакль неоднократно принимал участие в Международных театральных фестивалях моноспектаклей, где получила премии и награды (награда «За лучшую женскую роль» на фестивалях «BGMOT 2006» (Болгария) и «Эхо» (Украина), «За высокое мастерство» ( «Armmono» - 2004), диплом фестиваля «Сентябрьские самоцветы» (Украина), Гран-при фестивалей «Албамоно 2006» и фестиваля моноспектаклей Македонии).

5.3 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 6
5.3
5.2
5.2
5.3

Стихи Зерова, Семенко, Хвылевого, Плужника, Телиги, Тычины и других ярких представителей того трагического поколения. История через поэзию ... Персонажи, которые начинают творить свою историю. Стихи, которые оживают ... люди, которые исчезают ... Пластично-поэтический спектакль «Расстрелянные Воз(ро)ждения» полностью построеный на стихах расстрелянного поколения.

5.5 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 8
5.5
5.1
5.9
5.4

Спектакль поставил Игорь Славинский, актер и режиссер, известный телеведущий (программы «Спокойной ночи, малыши!» И «День варенья», ТРК «Гравис», УТ-1). В основе спектакля - пьеса одного из самых популярных украинских современных драматургов - Ярослава Стельмаха. Это своеобразная исповедь автора о том, как непросто быть творческим человеком, как трудно иногда рождаются обычные слова, из них - предложения, а из предложений - произведения, которые потом становятся книгами, которые иногда небрежно покрываются пылью на библиотечных полках. Жизнь писателя - штука тяжелая, но в то же время очень интересная. Все сложности характера такой творческой личности с успехом демонстрирует хорошо известный киевлянам актер Алексей Вертинский. Выступая в роли «А» - единственного героя этой моноспектакля - артист держит зрителя в любопытстве и напряжении с первой до последней минуты, рассказывая в коротком спектакле о долгой и содержательную жизнь своего персонажа.

«Он мог себе многое позволить. Но разве многие люди могут сделать паузу в карьере. Если сейчас какая-то «звезда» исчезнет в год с телеэкрана, о ней даже не вспомнит никто» @Дывни люды «Представь себе» - это не ода Леннону, и не вздохи фанатов, а подтверждение того, что такая культовая личность прошлого столетия и в современном мире не потеряла своей значимости. Действие происходит на фоне интервью Леннона на радио - незадолго до трагической гибели музыканта. Во время представления упоминается множество интересных фактов и поступков Леннона. Параллельно с этим актеры выражают свое отношение к Джону Леннону, его жизненным принципам. Ведь, несмотря ни на что, он был верен себе не только в творчестве, но и в борьбе за мир, чем вместе с Йоко внес значительный вклад в это дело. «Почему так получается: чем больше делаешь, тем больше успеваешь? А как только делать нечего и ты сидишь, месяц из дома не выходишь, тебя попросят, за хлебом сходить, а у тебя сразу времени нет» @Дывни люды Этот спектакль это повод задуматься на своей жизнью и представить, как оно могло бы сложиться, будь в нем, хоть маленькая часть той смелости, принципиальности, упрямства, стойкости и авантюризма, которые наш герой смог передать и оставить целому поколению Джон Леннон прожил с нами недолго, всего лишь 40 лет, но его музыка и дух, переживут поколения и будут оставаться с нами как яркий пример того, что к своей цели нужно идти, несмотря ни на что. Ждем в гости.

Відгуки
Єлизавета Г.

Майже усю виставу був позивтивний настрій, у виставі було дуже багато гумору, сміявся увесь зал. Протягом усієї вистави з інтересом очікуєш, чим все закінчиться. Настрій після перегляду вистави був піднесений та чудовий. Жарти та гумор у вистав вдлаися на всі 100%. Це мистецтво вищого рівня, коли актори вміють та не бояться сміятися самі над собою, здатні до самоіронії та самосарказму. Глядачі дійсно побачили у цій виставі усі нутрощі театру - і ззовні і всередині - і як проходять генеральні прогони, і що відбувається на зворотньому боці сцени, там, за лаштунками, і як потім відіграють виставу, коли щось пішло не так, але шоу має продовжуватися. Кожен герой вистави - узагальнений дещо перебільшений, але тим не менш, справжній образ існуючих у театральному житті акторів - і старіюча колись поважна акторка-пріма, а наразі - власниця театру; і інша ж старіюча акторка - вічна її суперниця та конкурентка, її чоловік-актор, що опікується своєю зовнішністю; і молодий актор, який хоче не просто грати , а зрозуміти суть кожної мезансцени, при цьому згодного грати у такій низькопробній виставі, аби лише грати та набратися досвіду; і молода особа без акторського таланту, яка забуває слова, зовсім не вміє грати та яку взяли на роль у виставі лише за те, що вона подобається режисеру; і старий актор, який тепер здатний лише на пияцтво. І нарешті сам режисер - сповнений бажання створити шедевральну, геніальну виставу, але при цьому сам не розібрався до кінця у змісті та сенсі тих, чи інших актів та дій вистави, говорячого про високе та тим не менш, не нехтуючого «неробочими» відносинами з помічницею Поппі та актрисою Брук. В кінці репетиції вже ніхто не вірить у цю виставу, навіть режисер каже що повісив на тетральну касу табличку з написом «Глядачі на виставу не допускаються», але при цьому кожен із акторів розуміє свій обов’язок зіграти цю фарсову виставу до кінця, навіть, коли все вже настільки перекрутилося, що вже невідомо, де закулісся, а де сцена. Кажучи словами одного із персонажів: «Этот спектакль - не что-нибудь, а - так сказать!». Усім акторам майже повністю вдалося передати образи, ніхто не боявся здатися смішним. Дещо не вистачило віддачі від акторок, які грали Додді та Белінду, хотілося би більше справжності та щирості. Актори, що грали слюсаря Тіма та актора Філіпа - сподобалися найбільше.

Яна

Перший антракт починався з легкого сміху і так продовжувалось до кінця першого акту, але перший акт йде 1.45 хв. - це дещо втомлює, бо деякі моменти затягнуті, а затягування губить позитивний настрій у глядачів. Деякі не можуть дочекатися кінця і йдуть, а тому не мають можливості подивитися другий акт, який вибухає своїми жартами. Після другого акту настрій чудовий,бо регоче вся зала. В тому числі і актори, які сидять в залі і дивляться на своїх колег. А в деяких моментах просто впізнають себе. Вистава про виставу. Про закулісні інтриги і відносини артистів між собою, їх жартівливе ставлення до професії, так як це фарс, то емоції та взаємини дещо перебільшені, але це придає тільки додаткового гумору. Взагалі цікаво подивитися як готують на театральній кухні. Акторам вдалося передати свої образи з легкістю, і вони чудово попадали в свою вікову категорію. А от жіночий склад, потребую дещо омолодження. Бо виглядали якось неорганічно. Хто знає, може це такий прийом режисера, щоб показати ще більше абсурдність того, що відбувається на сцені. Театр наразі оновлюється і це добре. Бо театр з чудовими виставами, а все ще застряг в радянському союзі. Наразі у них чудова кава, брендвол, продукція із символікою. Але все той самий протяг у приміщені. Я розумію, що ще не включили опалення, але хотілось ще трошки тепла в глядацькій залі.

Сергій О.

Сюжет розповідає про театр. Про те як створюють вистави. Дуже цікаво спостерігати за тим, як актора змінюються, як поводять себе в моменти гри і в перервах. А в загалі це просто кумедна історія, яку ще й дуже гарно поставили . Раджу тим хто хоче посміятися. Актори були неперевершені. Спочатку, в перші хвилини здалося що все дуже не цікаво, актори переграють. Але потім зрозуміло, що це задум і після цього ставало тільки краще .