« Дом сумасшедших »

Вистава виявилася "не моєю". По жанру це комедія, але мені такі жарти не зайшли. Актори дуже голосно кричали, це було неприємно. Самі жарти були не смішні, часто повторювалися. Були люди, які сміялися, але я, мабуть, сміялася разів 2 за всю виставу. А так були відчуття, що нудно. І хотілося піти після 1 акту. Якби я купувала квиток, то так би і зробила. Але оскільки я – волонтер, досиділа до кінця, щоб скласти загальне враження. На жаль, 2 акт теж не врятував вистави, на мій погляд. Не всім акторам вдалося передати їх образ. Деякі перегравали. Дуже несучасні костюми. Декорацій взагалі не було. Вистава не для всіх. Але комусь буде смішно і сподобається.

Було переважно смішно, адже це класична комедія положень, іноді було нуднувато через передбачуваність сюжету, характерів та вчинків дійових осіб, іноді дратував надмірний галас навіть для італійського темпераменту. Історія банальна, але подана досить цікаво та драйвово, тому сприймається із доброзичливою цікавістю. На жаль, не вдалося уникнути окремих «перегибів на місціях» щодо надмірних емоцій, перевиконання плану за рівнем галасу, а іноді й повного безглуздя навіть для божевільних. Але втриматися від цього у комедії – це справжня майстерність, яка трапляється у нас дуже рідко, тож й розрахунку особливого на це не було. Загалом позитивне враження переважило – це неабиякий успіх для жанру комедії! Гра акторів була нерівною: загалом більшість робіт можна вважати вдалими, але за винятком низки моментів, коли вони явно перегравали, перетворюючи і без того не дуже переобтяжений здоровим глуздом сюжет на відверту несинітницю, що скоріше дратувало, аніж смішило. Відчуття міри - дуже важлива й цінна складова комедійного актора, тому зустрічається рідко у живій природі)

Вистава «не моя», ні за сюжетом, ні за постановкою. Були моменти нудні, нецікаві, хотілося скоріше завершення. Хоча в залі більшості людей було весело і вистава подобалась. Сюжет про юнака, який брав гроші у свого дядька на навчання, а потім на створення лікарні для божевільних. Але витрачав на себе. Одного разу дядько з родиною приїхав перевірити цей дім божевільних. Хлопець забрехавшись, починає виплутуватися та знову брехати. Вистава в стилі італійської комедії. Банальний, та занадто передбачуваний. Тут присутня вся атрибутика – галас, крики, розбірки, брехня, виплутування та знову брехня.... Зал багато сміявся, але мене особисто не вразило ні сюжет, ні постановка. Багато галасу, шуму, банальності... Актори старалися. Для своїх невибагливих ролей наче непогано справилися. Але була відчутна награність, не вистачило природності гри. Мене не зачепило, не захопила гра. Не було відчуття ефекту повного занурення у події. Я була стороннім глядачем у галасливій постановці. Хотілося швидше повернутися у спокійну реальність. Сподобалась лише фінальна спокійна щира сцена. Не моя вистава. Дуже важко оцінити. Більшості людей подобалось, деякі після антракту пішли. Тому такі постановки та вистави комусь гарні, комусь нецікаві. Мені було нецікаво, занадто тривіально. А сюжет про брехню та викручування – не розслабляє та смішить, а навпаки, дратує мене. Вистава сподобається тим, кому подобається італійський темперамент з галасливими розбірками, простий комедійний сюжет про брехуна.

Лёгкая, приятная комедия с закрученным сюжетом. Много смешных моментов, время пролетело незаметно. Рекомендую для всех, кто хочет приятно провести время. Игра актеров очень понравилась, много ярких персонажей, такие себе милые чудаки. Название спектакля «Сумасшедший дом» – пришла ассоциация что каждый из нас немного сумасшедший, степень только разная . Спектакль – о жизни, о умении выкручиваться в разных ситуациях. По сюжету молодой парень которого вынужден был бросить обучение, у него нет работы и денег. Для того чтобы выживать, морочил голову своему богатому родственнику говоря что он доктор и у него есть свой сумасшедший дом. Для его содержания он просит постоянно деньги у дяди. И вот дядя решил приехать посмотреть на его практику. И молодой человек придумывает выдать хостел, за свой сумасшедший дом. И жители этого хостела, всячески это подтверждают своим поведением, даже не зная об этом. Каждый персонаж очень яркий и игра актеров очень понравилась. Весь спектакль было весело.

Вистава наче й цікава але одночасно було скучнувато. Хотілося, щоб події розвивалися швидше. По опису вистави очікувала набагато більшого. Але вистава досить легка, комедійна, просто легко провести час. Після вистави емоцій, думок не було, не заціпила. Хлопець брав у дядька гроші . Казав, що він лікар у божевільні. Насправді все витратив. І ось приїхали родичі побачити все на власні очі. Хлопець вирішив викручуватися та й видав жителів хостелу за своїх божевільних пацієнтів. І тут все почалося ... сюжет, як на мене, цікавішим за постановку. Хотілося більш цікавого та смішного. Були досить тягнучі моменти, хотілося прискорити події. Акторам не всім повірила. Хотілось, щоб більше мене зацікавили. Хоча дуже старалися. Деякі актори виглядали штучно та напевно. Я просто споглядала зі сторонииза ними, а не проживала події вистави. Це для мене. Хоча у залі сміялися, глядачам сподобалось. Засмутилася, що не було Вертинського. Загалом вистава цікава, для відпочинку, легка, не особливо "прогружає" голову. Були моменти більш вдалі та цікаві, були більш нудні та галасливі. В кінці фінальні сцени шквал крику та божевілля, що виправдовує сюжет. Після важкого дня підійде для перегляду. Не варто очікувати чогось надзвичайного від вистави.

Я не могла відірватися від перегляду вистави! Було так цікаво і смішно. Жарти чудові! Вишла з театру весела та натхненна. Хотілося жити. Всі побутові турботи відійшли кудись в небуття. Що ж... це історія про те, як студент, який покинув навчання через азартні ігри, намагався врятувати свою душу від розсекречення своєї таємниці. Його багатенький дядечко думав, що племінник відомий лікар-психіатр і тому висилав йому чималі кошти для фінансової підтримки, які насправді шли на азартні ігри. І ось дядеко вирішив приїхати і подивитися на роботу племінника. Ось тут і починається треш! Актори чудові. Сподобалися всі! Жоден не розчарував, а заліз в серце та залишився там назавжди. Підійде абсолютно всім любителям гумору! Молоді вистава особливо повинна сподобатися , бо вона нереально сучасна, як на мій погдяд!

Фееричная комедия! После спектакля ясно одно-рекомендую! Два часа комедии, прекрасной игры всех актеров и самой постановки - блистательная круговерть. Брависссимо! Прекрасная игра актеров!

Смішно, цікаво і відбувся підйом мого настрою. Залишились приємні враження, особливо від тембру голоса деяких акторів. Сподобалося передання ємоцій та змісту від актора до глядача. Найбільш смішним було про одиноку маму, яка все намагалася влаштувати краще життя собі за рахунок доньки, про актора дебютанта з його манерою подачі початку монолога, про не визнаного генія зі своею скрипкою і про дядечка, який ціною власного глузду, витримав весь хостел "Стела". Актора молодці, все вдалося. Раджу бажаючим відволіктись від щодонної рутини.

Вистава про сучасних людей, сучасний світ та сучасні проблеми та переживання, дуже легка, проста та приємна. Дуже сподобалась гра акторів, смішно і дотепно. Актори передали реальніст вистави та іі героів.Вона здалася мені доволі оригінальною, проте я не можу сказати, що вона була надто незвичайною чи креативною. Вся вистава була дуже емоційною та зворушливою.

На виставі всі безкінечно реготали. Було цікаво та захоплююче, час пролетів непомітно. Шахрай племінник обдирає своїх родичів, спочатку видає себе за студента, що получає медичну освіту, потім за доктора, який відкрив свою лікарню. Яка була несподіванка, коли з метою побачити все на власні очи приіджає дядька зі своєю дружиною та її дочкою; наш герой , наче вуж на сковорідці викручується з складних сітуацій. Гра акторів поза сценою, іноді з глядачами, жарти, сміх весь час ,дають нагоду для кожного з нас відчути атмосферу колоритної Італії , поринути з головою в незвичні обставин і дочекатися, як наш герой викрутиться з ціх обставин. Хочеться відмітити неперевершену гру Людмили та кумедного Володимира. Із молодих акторів вразила гра друга, який перший прийшов на допомогу-псевдо музикант. Гра поза сценою, іноді з глядачами, жарти, італійській колорит все приємно вражає. Хочеться дочекатися і побачити , як наш герой викрутиться з такої делікатної сітуаціі, що поставить на кон, щоб вигородити себе в очах родичів. Раджу усім.

Племінник багато років брав у багатого дядечкі гроші ніби на навчання в медуніверситеті, а потім на відкриття власної клініки. Нарешті дядечка приїхав подивитися, тож племіннику довелось видавати звичайних людей, які живуть у хостелі, за психічно хворих пацієнтів своєї лікарні. Сюжет легкий та зрозумілий, сподобався! Раджу усім, хто хоче просто розслабитися та посміятися від душі.

Не могла оторваться от просмотра, а по дороге домой не могла прекратить повторять некоторые шутки актёров. Советую всем , кто хочет легко и с юмором провести время. Очень понравилась игра актёров, умение держать внимание зрителей.

Вистава, щоб посміятися від душі. Племінник Чічіло, який кинув навчання в медуніверситеті, заразди гри в карти. Дядя, заможний, який спонсурував навчання племінники в університеті, приїджає до нього в гості, в Неаполь. Племінник для того, щоб розрахуватися з боргами вдається до брехні: своєму заможному дядечку він видає бажане за дійсне, що мовляв, диплом лікаря — психіатра у нього в кишені, а в Неаполі він відкрив психіатричну лікарню і з успіхом лікує пацієнтів. Дядечко щедро фінансує свого родича. За лікарню племінник видає дешевий хостел в якому мешкають цікаві персонажі, і він розповідає дядечку, що це, наприклад, мати-одиначка, а це актор, який буде виступати в неділю..і дядечко вірить і сприймає людей за божевільних.

Театр актор все більше стверджується у комедійному жанрі. Вистава «Дім божевільних» гарний тому приклад. Гарно після всіх стресових новин і роботи, подивитись щось легке, що дозволить відволіктися від всього негативу, посміятися від душі і на весь вечір бути в гарному настрої. Тут немає складних алегорій, все дуже просто і зрозуміло. Такі вистави мають бути, і мають успіх, бо не завжди хочеться складних емоцій і важких сюжетів. Іноді хочеться відпочити. І театр «актор» гарно справляється із функцією релаксу, за що їм і дякую. По сюжету, Ви опинитесь у доволі емоційній Італії, що емоції можна переплутати з божевіллям, при правильно розставлених акцентах. Що і робить головний герой, для отримання вигоди за рахунок інших, що виходить в нього доволі добре. Простий італійській хостел, якщо просто, то комунальна квартира, яку легко переплутати з домом божевільних. Актори доволі легко себе почувають у своїх ролях, бо можна просто подуркувати.

Дім божевільних - це перша вистава, яку я відвідала у театрі "Актор" і це легка комедія для проведення вечору у приємній компанії театру. Було весело та смішно, але всі події змінювалися з разючою швидкістю і інколи хотілося б, щоб сюжет розвивався повільніше. Але актори театру "Актор" стали справжнім відкриття, особливо сподобалися Людмила Ардельян та Руслан Коваль -ці актори так вжилися в свої ролі і були дуже органічними зі своїми персонажами. Залюбки відкриватиму ще інші вистави цього театру.

Театр Актер,что на Львовской площади,для меня некий оазис позитива,любви,хорошего настроения,качественного юмора.Театр делит пространство с кинотеатром Лира,поэтому спектакли можно посмотреть только три дня в неделю,но молодой и амбициозный художественный руководитель Слава Жыла,максимально плодотворно использует это время,есть спектакли и дневные,и утренние,и вечерние,есть и такие,что начинаются только в девять вечера.репертуар разнообразен,но вот для меня этот театр все-таки ценен своими комедийными работами.Очень мощная актерская труппа,масса замечательной молодежи,но и ангажементная практика присутствует,что только придает яркости и вкуса ,еще свежи в памяти феерические "Здравствуйте,я ваша тетя","Приятная неожиданность","Семь разгневанных джентльменов",а зрителю предлагают провести милейший вечер,радостно и легко,окунувшись в перипетии происходящего в пьесе итальянца Скарпетти "Дом сумасшедших".Очень смешная,легкая,искрометная история,такая себе комедия положений,однако даже в таких искрометных и легкомысленных пьесах(действие происходит в Неаполе,в одном из многочисленных хостелов,где живут и выкручиваются,лгут и изворачиваются,добиваются своего и берут от жизни все обычные люди,превращая ради своих целей свой дом в сумасшедший,что на самом деле оказывается приближенным к действительности) есть жизненная мораль и руководство к действию,что не может не радовать!На сцене минимум декораций,очень хорошо подобранный музыкальный и видео ряд,яркие костюмы и полюбившиеся актеры,раскрывающиеся именно в комедиях как ни в каком другом жанре,это очень сложно,но и ценнее для зрителя!как всегда блистательны Качур и Кокотунов,с удовольствием отметила ввод новичка в этом театре-Руслана Коваля-помню его в сногсшибательных "Примадоннах" еще в бытность его артистом Николаевского русдрам театра.Для меня выводы следующие-чудное место,чудные администраторы-капельдинеры,чудесная атмосфера,прекрасные мужчины-артисты,за хорошим настроением только в театр Актер!

Легка та невимушена вистава. Перша дія була значно довша за другу. Під час першої дії адміністратори, на жаль, забули ввімкнути кондиціонер, тому майже всі думки були про ковток повітря. За проханням глядачів все було виправлено. Дуже сподобався відеоряд та музичне супроводження перед початком кожної дії. Гра акторів - пречудова! Після вистави залишились приємні, легкі емоції. Відвідування вистави рекомендую для втечі на пару годин від буденних буднів та легкого проведення часу.

Комедія "Дім божевільних" - це яскраво. Біло багато смішних моментів та велика концентрація гарних акторів. Прям дуже гарні. Насолода для очей. Сюжет інтригуючий, актори підставляли сами себе та було цікаво, як вони з цього виберуться. А вони дуже достойно виходили зі складних життевих ситуацій. На сцені було багато акторів і кожен створював атмосферу, кожен жив виставою. Я забувала, о сиджу у глядацькій залі, мені здавалося, о я разом з ними все переживаю.