З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
Бойцовский клуб
Бойцовский клуб
Бойцовский клуб
Бойцовский клуб
Бойцовский клуб
Бойцовский клуб
Бойцовский клуб

« Бойцовский клуб »

18 (1)
Вистава має вікове обмеження
Вистава містить сцени еротичного характеру
Вистава містить нецензурну лексику або сцени насильства
5.3 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 0
0.0
0.0
0.0
0.0

Уважаемые зрители, в спектакле используется черный юмор, сцены ругательства, курение, обнаженности, насилия и жестокости.

Чума XXI века - это собственно жизнь, перенасыщенная «белым шумом»: неконтролируемыми информационными потоками, скоростью событий и их исключительной дешевизной.

Настоящая драка без правил - единственный путь к самопознанию и просветления. Драка возвращает мужчину к базовым знаниям о себе и мир вокруг. Мир, где тиражируются наши же виртуальные копии и так трудно понять, какая из них - оригинал. Поэтому только собственнуя боль и делает человека на самом деле живым.

Жанр: триллер
Тривалість: 1 година 20 хвилин
Мова: украинский
Ми відвідали цю виставу
Показати всі
preloader
Нажаль для цієї вистави немає найближчих дат
Дивились виставу?
Ви вже оцінили цю виставу
Оцініть ваше загальне враження
Ми знайшли 5 схожих вистав

Сначала вас будет казаться, что этот голос живет у вас в голове. Затем вы скажете себе, что это просто дурные мысли, еще через мгновение вы поймете, что вас окутывает мрак ... Вы захотите выбраться и разгадать тайну, скрытую в рассказах главных героев. Спектакль-загадка, где ответ может стоить вам жизни!

5.6 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 17
5.6
5.8
5.5
5.6

Трагедия «Кориолан» - это история взлета и падения легендарного древнеримского полководца, сюжетную основу для которой У. Шекспир взял из книги греческого писателя Плутарха. В этой пьесе есть и острая политическая драма, и драма семейных отношений, и внутренняя трагедия одного человека. Ее герой - Кай Марций, прославился своими подвигами на войне с врагами римлян - вольсками. После завоевания столицы вольсков города Кориол за боевые подвиги он получил прозвище Кориолан. Вернувшись с победой домой доблестный воин идет в «большую» политику - в консулы Римской республики. Но в политических баталиях несокрушимый и непреклонный герой, привыкший побеждать врагов в открытом бою, оказался уязвимым в своей силе: откровенный, прямодушный и бескомпромиссный Кориолан не способен на обман и хитрости. Вследствии политических манипуляций, вместо почета и признания мужественный воин провозглашается врагом народа и получает от римлян приговор - пожизненное изгнание. Разъяренный Кориолан покидает город, в желании отомстить он объединяется со своими бывшими врагами - Вольсками и ведет их армию на Рим. Но накануне решающего штурма Кориолан, тронутый мольбами матери, отказывается от окончательного уничтожения Рима и платит за это свой выбор собственной жизнью. Самым интересным из исследователей произведений Шекспира и, в частности, пьесы «Кориолан» был Иван Яковлевич Франко. Предлагаем несколько фрагментов из его предисловия к изданию: «Уільям Шекспір. Коріолан. Переклад П. О. Куліша. Львів, 1900 рік»: «Трагедія Коріолана» появилася, по-перше, в першім повнім виданні Шекспірівських творів in folio 1623 р. Шекспір взяв основу для своєї трагедії з оповідання грецького писателя Плутарха про життя римського героя з початків республіки Кнея (не Кая) Марція, прозваного Коріоланом… Той легендовий скелет, який Шекспір найшов у Плутарха, він дуже значно перемінив, для догоди своєму поглядові на героя і юрбу, який він хотів перевести в драму. Ся тенденція була – виявити своє презирство для юрби, для простого люду, а пошану, навіть закохане обожання, для визначних одиниць, для героїв. Та найбільшу потопу свого гніву і презирства вилляв Шекспір на простий народ, на «юрбу», оту темну, змінчиву, легковірну, і недовірливу, трусливу в небезпеці, до сеї юрби Шекспір почував інстинктове обридження. Що могло довести Шекспіра до такого погляду на героїв і юрбу? Що могло довести в його душі до такої нечуваної інтенсивності обожання для одних, а погорду і обридження – для другої?... Ми мусимо бачити в них особисті ремінісценції автора, виплоди його життя і тих відносин, серед яких розвивалася його творчість. Чуючи й себе одною з тих великих цифр, гірко відчуваючи своє упослідження, своє низьке становище в суспільності, Шекспір тим живіше відчував великі трагедії, великих героїв, що погибали в конфлікті з людською завистю, непостійністю та низьким честолюбством». «…Велику роль в трагедії грає мати – «найгордіша і найбільше викінчена постать матері, яку лише створив Шекспір». Сеї фігури Шекспір покористувався постаттю своєї власної матері. Ся постать могла в повній силі ожити в його пам'яті якраз тоді, коли ся мати вмерла, а се сталося 9 вересня 1608 року. Шекспір, без сумніву, був на її похороні і потім іще пробув пару неділь у Стратфорді. З сього виводять, що тоді ж під враженням материної смерті, був написаний «Коріолан»…» «Сучасні актори та режисери прагнуть побачити героїв Шекспіра, позбавлених зовнішньої романтичної привабливості, ідеалістичних ілюзій, упереджених моральних оцінок їх характерів та вчинків. Вони прагнуть неприкрашеної правди, і навіть подекуди неприємної. «Не омана, яка нас звеличує», а навпаки – відверта неприхована істина створює мету найбільш новаторських постановок Шекспіра. Подібній Шекспір стає по-справжньому сучасним…»

5.0 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 13
4.9
4.6
5.4
5.1

«Механический Апельсин» – новый спектакль Дикого театра, созданная по мотивам всемирно известного романа Энтони Берджеса. Харизматичный и жестокий Алекс каждый вечер с друзьями устраивает специфическое культурный досуг, которое однажды пересекает границу с криминалом и Алекс попадает за решетку. В тюрьме он узнает о экспериментальный метод лечения заключенных – и решает стать лабораторным крысой, чтобы только вырваться на свободу. Метод лечения оказывается эффективным, Алекс больше не может делать зла. Но сможет ли он выжить в реалиях, которые, в отличие от него, не изменились?

5.2 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 27
5.1
5.1
5.4
5.1

В обычном-обычному Киеве, в обычной-обычной хрущевке, жила обычная-обычная семья. Все как у людей: мама-учительница, отец «в поисках работы», двое детей-дармоедов, кум-гомофоб, на коммуналку не хватает ... Но однажды им предложили очень выгодную, но необычную субсидию, и чтобы ее получить, вся семья должна пойти на ... кардинальные изменения в жизни

5.1 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 8
4.9
4.8
5.4
5.5

Эксклюзивно в театре на Подоле скандальная пьеса Майкла Джина Салливана по всемирно известному роману-антиутопии. Вымышленная история о жизни в искусственном мире, научила любви даже бездушных солдат. За мной наблюдают. Круглые сутки. На работе, на улице, даже дома. Мои мысли контролируют. Мой выбор бессознательный. Моя жизнь принадлежит другим. И это не паранойя. А сегодня даже не вымышленный мир романа «1984» Джорджа Оруэлла. Написанный в 1949 году роман начал оживать. Сегодня мы - в его фантазии.

Відгуки
Лілі

Я не могла відірватись від перегляду. Після перегляду залишився гарний настрій, мені ця вистава здалася дуже нетрадиційною і навіть креативною, були доволі відверті і, навіть вульгарні моменти. Вся вистава сповнена пристрасті та пікантних сцен і діалогів.

Юлия М.

«Что ты можешь знать о жизни, если ты никогда не дрался?» Чак Паланик, Бойцовский клуб. Неужели в каждом мужчине живут Джек и Тайлер? Они так похожи, и такие разные. Или Cherchez la femme! Все дело в ней, когда мотивация и поступки как следствие истории с женщиной Интересный взгляд на мужскую сущьность, проявление нескольких начал в мужчине. Сплелось все: психология, и сексуальность, внутреннее противоречие и желание быть частью чего-то большого, одиночество и социальные связи, сила и слабость.... Рекомендую для молодежи, средний возраст. Отличная игра актеров. Образы раскрыты в полной мере.

Марія Н.

Спочатку було смішно, під кінець - страшно. Час пролетів непомітно. Настрій залишився бадьорий, піднесений, трошки збентежений. У цій виставі можна взяти участь, вона про сучасних людей, сучасний світ та сучасні проблеми та переживання, це гостросюжетна вистава з неочікуваними поворотами та непередбачуваним фіналом, жахлива та моторошна, аморальна та непристойна. Актори грали поза сценою. Раджу молоді, що прагне гострих відчуттів та чогось оригінального. Сподобався оригінальний сюжет "бІйцівського клубу" адаптований для української публіки та оригінальним, неочікуваним фіналом. Актори виклалися на всі 100%.

Оксана

Было смешно и страшно особенно, когда стреляли и дрались. Впервую очередь ее нужно посетить тем, кто читал или видел фильм Бойцовский клуб. А так это больше для молодежи. Мне очень понравились. Во-первых тем что она начинает с игры актера со зрителям. Все зрители в зале является участниками так называемого Бойцовского клуба. К нам обращаются, нас закликают. Все эти действия не дают скучать. Успугал не ожиданый выстрел, мне кажется весь зал вскрикнул. Пугали драки между актотерам , выглядели очень натурально. Пикантные моменты вносили свою изюминку. А само представление в кратце пересказывает об жизни героя и его раздвоение личности, об ситуации в которой он оказывается. Пьеса по рассказу Бойцовский клуб. Да я поверилаг актерам. Играли очень натурально. Мне было страшно когда на сцене они устраивали драки, все броски , удары - все было натурально. Сначала было просто интересно и смешно наблюдать за диалогом актра и зрителей которых он попросил помочь, потом было страшно когда они стали драться между собой, потом внесли нотки пикатности , потом снова страшно , когда одного из актеров начали роздевать и закрыли в ящике. Потом чувства менялись и чередовались со страхом и интересном что же будет дальше.

Надя

Вистава відбувалася у приміщенні кінотеатру "Ліра". Персонал був привітний, місця між глядачами розподіляли вже на місці. Перед входом в зал знаходився затишний буфет. Місця для сидіння дуже зручні, навіть з подушками. Вистава була поставлена за дуже відомим твором Чака Паланика "Бійцівський клуб". Герої залучали до взаємодії людей із залу з самого початку, що було доволі цікаво та весело. За одну годину режисер зумів передати всю суть книги. Сцени боїв відігравали доволі правдоподібно. Також у виставі використовувалась велика кількість ненормативної лексики, яка допомагала краще "ввійти" в сюжет. Була сцена в якій головний герой голий та мокрий валявся на підлозі, а також він справді промацував груди Марли (шукав рак) перед глядачами. Чесно, це була найкраща вистава яку мені довелося відвідати. Актори відпрацювали на всі сто відсотків. Я рекомендую цей театр і буду відвідувати його ще.

Тетяна

Вистава “Бійцівський клуб” за романом Чака Паланіка вразила захоплюючим, насиченим ритмом подій на сцені. Із самого початку вистави глядачи приймали участь у співбесіді, або як група чи спільнота. Це було в одночас класно та незвично, змушувало сильніше співчувати головному герою в його існуванні між тим, яким він був (сформований системою), і яким хотів бути (сильним, вільним - як Тайлер).У виставі багато ненормативної лексики, оголеності, насилля . Акторам вдалося чудово передати зміст та атмосферу роману Чака Паланіка всього за 1годину 10 хвилин! Затишний зал та зручні крісла підсилили чудове враження від вистави.

Ірина К.

Warning Якщо ви червонієте при слові "секс", а нецензурна лайка вас обурює, то ця вистава не для вас. "Бійцівський клуб" - один з найвідоміших романів американського письменника Чака Паланіка. Він був екранізований у далекому 1998 році Девідом Фінчером. Перед походом на виставу рекомендую хоча б подивитись фільм, щоб знати які ролі в ньому зіграли Едвард Нортон та Бред Пітт. Біль, секс, втрата всього навіть себе, смерть, любов - саме так можна коротко описати "Бійцівський клуб". Бійцівський клуб це вихід За Грань. Бійцівський клуб це бійка заради бійки, коли не важливо хто стоїть перед тобою. Бійцівський клуб це боротьба за свободу від системи споживання. Ця вистава може змусити вас задуматись, може змусити істерично сміятись чи червоніти, вона викличе у вас ураган емоцій. "Бійцівський клуб" може сподобатись, може ні, але її присмак ви пам'ятатимете ще довго. Перше правило Бійцівського клубу - нікому не говорити про Бійцівський клуб

Інна Б.

Відвідав виставу «Бійцівський клуб» я відчула деякий хаос та збентеженість від стилю постановки роману «Бійцівський клуб». Хаос, який виник після перегляду вистави підштовхнув до роздумів. Мені як глядачеві було показано, яка лють може ховатися під депресивним станом людини. Адже депресивний стан завжди пов'язаний з витісненим гнівом, з неможливістю цей гнів пред'явити соціуму. І тут головний герой знаходить можливість звільнитися, як йому здається. Але його способи відображають жорстокість до себе. Дивувало, що співчувати йому не хотілося. Взагалі у акторів дуже добре вийшло передати почуття недоречності та циклічне переживання сорому, яке напевно з’явилося у дитинстві головного героя, і з котрими він живе донині. Дитячі травми дійсно відображені в нашому сприйнятті світу, в наших життєвих стратегіях. І цей спектакль показав якою потужністю вони пригнічують, нападають на нас. Дуже врізалася в думки фраза про те, що хтось із нас присвячує все життя пошуку свого батька. Хтось в бога, а хтось в особистісному розщепленні. В одній з запам'ятавшихся сцен, де головний герой знову зустрічається з болем дитинства, промовляючи для себе: "Ось знову, як в дитинстві, батьки спілкуються через мене ..." прозирає біль утрати контакту з батьком. Саме з батьком, тому що більшість ситуації з вистави нагадують про незавішений процес бідкання по втраті та пошуку контакту з батьком. Актори дуже епотажно привносили травмуючи ситуації завдяки чому я могла стикнутися з болем та розгубленістю головного героя. Гра акторів прямолінійна, запекла і непередбачувана. Як прогулянка по лезу ножа. І в цьому звичайно є сама суть душевного стану головного героя. Актори добре передали замішання, розгубленість з якою він втомився боротися.