З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
Бесталанна. Неосуществимое
Бесталанна. Неосуществимое
Бесталанна. Неосуществимое
Бесталанна. Неосуществимое
Бесталанна. Неосуществимое
Бесталанна. Неосуществимое
Бесталанна. Неосуществимое
Бесталанна. Неосуществимое
Бесталанна. Неосуществимое

« Бесталанна. Неосуществимое »

16 (1)
Спектакль имеет возрастное ограничение
5.9 / 6

Общее впечатление

Сюжет

Игра актеров

Декорації, костюми

Всего оценок: 0
0.0
0.0
0.0
0.0

«Бесталанна. Неосуществимое»- это спектакль, показывающий классику по-новому.

В этом зрелище главной является история, которая всем близка. История о любви, предательстве, ревности, вспыльчивых поступках и не менее бешеной энергии. В спектакле есть танцы, пластические этюды, поцелуи, драки.

Вместо актеров на сцене - режиссеры. Вместо шаровар и вышитых рубашек - стильные современные костюмы.

Крупные планы, резкая постоянная смена энергетики и вязкий интимный воздух вокруг - то, ради чего стоит увидеть данную постановку.

Жанр: драма
Продолжительность: 2 часа
Язык: украинский
Мы посетили этот спектакль
Показать все
preloader
К сожалению для этого спектакля нет ближайших дат
Смотрели спектакль?
Вы уже оценили этот спектакль
Оцените ваше общее впечатление
Мы нашли 5 похожих спектаклей
На дне

« На дне »

Драма
Останнє приземлення, або один день із життя внутрішнього органу

« Останнє приземлення, або один день із життя внутрішнього органу »

Комедия
Сойкино крыло

« Сойкино крыло »

Драма
Антигона

« Антигона »

Трагедия
Кукольный дом

« Кукольный дом »

Драма
Отзывы
Ольга С.

Вистава визивала купу емоцiй, цiкавiсть, як розгорнуться подii, розпач, сум, жалiсть, спiвчуття, образа, гнiв, страх.. Настрiй пiсля вистави - сумiш почуттiв: розпач вiд необоротностi смертi, жалiсть до Софii, розумiння року Варки, гнiв на Гната за його слабкiсть. Сюжет розповiдаэ про кохання, що рушиться через ревнощi та заздрiсть оточуючих. I про те на що здiбна ображена та емоцiйна жiнка, вiд якоi вiдвернувся коханий. Спостерiгаючи за подiями, розумiэш, що кохання - то лише двi людини. Думки та дii оточуючих здатнi похитнути та розколихати навiть сильне почуття до низьковартiсноi iнтриги, що з часом рушить та вбиваэ не тiльки людську гiднiсть, а й саму людину... Гра акторiв була щира та емоцiйна, деякi сцени вражали гумором. Гра персонажа матерi Гната вийшла цiкавою та смiшною. Хоча вiк деяких акторiв не вiдповiдав справжньому вiковi героiв, це не завадило розкрити характери персонажiв найкращим чином. Актори грали щиро й емоцiйно, особливо сподобалась матiр Гната та сам Гнат. Персонаж Варки також був вдалим, рухи та настрiй зчитувались одразу. Спостерiгаючи сюжет, забуваеш, що це тiльки гра. Враження наростали вiд початку i до кiнця, нiби натягнутою струною розгортались подii, повернути хiд яких назад здавалось неможливим. I ти дивишся i розумiешь, що одне слово, один погляд, один вечiр, одна людина.. I все життя котиться снiжним комом, i э низкою безповоротних подiй, що добiгаэ до рокових обставин загибелi душi i тiла. Недолiкiв не помiтила.Перевага - розташування у центрi, icторичному, красивому мiсцi, затишний двiр.

Юлія

Закохана пара розходиться через непорозуміння, обружуються на зло один одному і обоє нещасливі у своїх сім'ях. Страждають, але таємно зустрічаються. Трагічна розв'язка лише підкреслює основну причину нещастя закоханих: невростенію Занурення в історичну картинку, зазирання через скло прямо в душі персонажів. Глибокий контекст і тонка психологія відносин в камерній обстановці передавалися мурашками по шкірі. Співпереживання і співжиття з героями. Фантастична гра акторів! Вірила і проживала з ними кожну сцену. Фантастична режисура! Ця постановка тепер у моєму топі кращих*

Аліна

Любовний трикутник, в якому ніхто не зміг стати щасливим, адже одна сварка, народжена з неважливих дрібниць, може скалічити долі. Як часто ми прислуховуємося один до одного? Пробачаємо? Переборюємо ревнощі та гордість, щоб бути щасливими? П'єса "Безталанна" змушує замислитись над цими запитаннями та зробити певні висновки: якщо відвернутися один від одного, можна втратити набагато більше, ніж любов чи спокій. В цілому - цікаво, проте моментами здавалося, що деякі сцени занадто затягнуті.Післа вистави захотілося прогулятися, переварити всі ті емоції та бути більш терпимою до рідних. Не дивлячись на те, що у виставі брали участь не професійні актори, а режисери, їхня гра була достатньо впевненою та переконливою. Кожен влучно передав образ свого персонажа, особливо хочеться відмітити колорит Ганни, драматизм Гната та легку, мрійливу безтурботність Софії. Декілька разів від побаченого з'являлися мурашки на шкірі, адже героям співпереживаєш і проникаєшся історією нещасливого кохання. Замість сидінь в глядацькому залі - лавки. Тим, у кого є проблеми зі спиною, сидіти було дуже незручно, і цей дискомфорт заважав на всі 100 насолоджуватися виставою.

Яна Я.

Можна все життя любити, але так в не стати щасливим. Те що добре для одного, для іншого мука. Сюжет цієї вистави зовсім не новий, але й досі люди захлинаються ревнощами і розпускають плітки. І тому що люди перестають розмовляти, й трапляються усіляки авантюрні думки, які можуть стати справжніми. Чи жалкували Ви про щось в своєму житті? Ця вистава гарно відображає відчуття людей, які не можуть керувати своїми емоціями і залежать від інших. Як важливо вчасно взяти себе в руки. Але годі про сюжет. Це дуже популярний твір, який знайомий всім зі школи. Тому хочу прокоментувати гру акторів, зі слів художнього керівника (викладача), це не професійні актори, а режисери. Саме тому я не дуже прискіпливо хотіла оцінювати гру, але взагалі всім грали дуже добре, а от головна одна з головних персонажів - Варка, зіграла не дуже. Кам’яне обличчя, жодних емоцій, за вчений текст і нічого більше. Це дуже впливало на загальну картину. Тому цю виставу я не можу оцінити високо. Інші грали краще. Були гарні костюми, було помітно, що спробували відтворити з точністю ті часи. Декорації також всі були до ладу. А більше всьооо запам’ятався романс, він зачаровув. Також виставу дуже затягнули, деякі сцени буди не важливі і не мали значення. Виставу необхідно скоротити. В залі було дуже душно, а ще було неприємно, коли вже всі місця зайняли і в останню мить поставили ще один ряд стільців, який повністю перекрив вже існуючий перший ряд.

Єлизавета

Вистава "Безталанна. Нездійсненне" поставлена Творчим об'єднанням "Вітряк" за відомою п'єсою Івана Карпенка-Карого. До себе привертає увагу тим, що у виставі грають не актори, а режисери (або майже режисери - вчаться або закінчують навчання). І ще більшу увагу тим, що всі ці "режисери-актори" закінчили, або закінчуюють університет імені Карпенка-Карого. Тому вибір саме твору цього драматурга для ТО "Вітряк" не є випадковим. Приємно було, що першим, хто зустрічав глядачів у залі був художній керівник - режисер Василій Вітер. У його промові до глядачів перед початком вистави було відчутно, що він хвилювався і переживав. П'єсу "Безталанна" знаю зі шкільної програми. Сюжет "вона любила його, а він був з нею, але любив іншу" - не нова, і трагедія Софії у фіналі вистави також була передбачуваною, але актори-режисери ТО "Вітряк" змогли принести щось своє в цю історію. Сподобалася гра акторів Софії і Гната, Івана і Ганни, актори другого плану зробили виставу живою; сподобалося використання та показ предметів побуту, звичаїв українського села позаминулого сторіччя (вечорниці, ворожіння), музика. Не сподобалася гра акторки-Варки (вийшла дуже груба та "вікова", хоча по статурі виглядала гармонійно з актором-Гнатом), затягнутість вистави (можна робити більш динамічною та скороченою). Не зрозумілою залишилась остання сцена вистави, де письменник їде у поїзді з дружиною.