З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
Бойцовский клуб
Бойцовский клуб
Бойцовский клуб
Бойцовский клуб
Бойцовский клуб
Бойцовский клуб
Бойцовский клуб

« Бойцовский клуб »

18 (1)
Спектакль имеет возрастное ограничение
Спектакль содержит сцены эротического характера
Спектакль содержит нецензурную лексику или сцены насилия
5.1 / 6

Общее впечатление

Сюжет

Игра актеров

Декорації, костюми

Всего оценок: 0
0.0
0.0
0.0
0.0

Я был рожден в системе. Покупая ярлык за ярлыком, ложные ценности, следуя программам «извне» - я постепенно становился ее частью. Система сформировала меня таким, как нужно ей, а не таким, каким хотел быть я сам. Мой индивидуализм - самообман. Я вел бессмысленную жизнь, не понимая, зачем мне моя работа, дом, вещи - все эти атрибуты ложной успеваемости.

Все началось с Тайлера.
Тайлер - моя противоположность. Он помог мне найти смысл. Общее дело пробудило во мне сильные переживания, ради которых я захотел жить. Сила, свобода, ощущение полноты жизни - Тайлер дал мне все, чего я раньше не знал.

Но на самом деле, все началось с Марлы.
И если честно, это - история о любви

В спектакле присутствуют сцены насилия, табакокурения, драки.

Жанр: драма
Продолжительность: 2 часа
Язык: русский
Мы посетили этот спектакль
Показать все
preloader
К сожалению для этого спектакля нет ближайших дат
Смотрели спектакль?
Вы уже оценили этот спектакль
Оцените ваше общее впечатление
Мы нашли 5 похожих спектаклей
Красное, черное и снова красное

« Красное, черное и снова красное »

Вестерн
Слепота – спектакль site specific

« Слепота – спектакль site specific »

Інтерактивна вистава
Точка зрения

« Точка зрения »

Отзывы
Ірина К.

Це дуже цікава вистава, з власним баченням твору "Бійцівскій клуб". Візуально вистава була просто чудовою,світло, контраст синього та червоного. Найкращими були танцювальні сцени, адже вони не просто концептуальні, як це буває в подібних виставах, вони були живими. Сцени бійки були просто чудово поставлені, деколи були по справжньому страшно. Хоч я і знаю "Бійцівскій клуб" майже на пам'ять, мені було цікаво хотілось додивить до кінця, не зважаючи на певні недоліки. Розповідач страждає на безсонницю, мучиться. Знаходить неординарний вихід. Знайомиться з жінкою - Марлою, котра його дратує. Далі знайомиться з цікавим чоловіком на ім'я Тайлер Дердон, та через дивні обставини починає жити з ним. Вони разом створюють Бійцівскій клуб, клуб в якому можна дружньо побитись з іншим. Клуб який стає поборником системи та провідними нової філософії під керівницов ідей Тайлера. Мені не сподобалось, що автори вистави маже вивернули суть бійцівского клубу, поставивши головною Марок, ніби любов до неї була провідною в цьому творі. Якщо честно, то актори грали не дуже добре. Інколи це було схоже на якусь шкільну виставу. Деякі другорядні актори не огли грати взагалі. Актори, які виконували головні ролі були кращі, але, на мою думку, ї не вдалось втілити на сцені задні образи. Театру раджу звернути увагу на гру акторів. Я думаю, якщо позайматися, прикласти трохи зусиль буде набагато краще. Також акторам потрібно попрацювати над дикцією.

Ірина

Перша сцена мене захопила, тому що там використовувалась популярна іноземна музика, яку мені було приємно слухати. Також актори танцювали, але танець для мене не був надто зрозумілий, тому було почуття очікування якоїсь кульмінації танцю. Також під час вистави були моменти, коли наче хотілось прокрутити, але все ж харизма головної героїні залишила мене радше з позитивний настроєм опісля. Сюжет мені сподобався, бо перш за все він був нетиповим. Елементів вистави буо багато, сюжети переплітались і створювали ефект кіно. Мені сподобалась історія та те, як були вплетені ігрові моменти, наприклад танці та музика. Мені сподобалась гра двох головних героїв, вони проявили себе якнайяскравіше та це й закономірно мабуть, вони ж були головними. Але все ж таки повірити до кінця я не змогла, манера гри були занадто прямолінійною. Цікаво, що приміщення в підвалі, там тепло, доволі зручно сидіти та спостерігати за подіями на сцені. З недодіків - мабуть те, що трохи замало місця і не всім вистачало основних крісел, організаторам довелось доставляти