З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
Азалия
Азалия
Азалия
Азалия
Азалия

« Азалия »

18 (1)
Вистава має вікове обмеження
5.8 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 0
0.0
0.0
0.0
0.0

Неуловимые нюансы, напоминающие аромат удивительного цветка азалии. Французский шарм и юмор, истинность чувств, влюбленность и любовь. Ив Жамиак современный французский драматург, пьесы которого с успехом играют в лучших театрах мира.

Жанр: комедия
Тривалість: 2 години 15 хвилин
Мова: русский
Ми відвідали цю виставу
Показати всі
preloader
Нажаль для цієї вистави немає найближчих дат
Художница-постановщица
Автор музыкального оформления
Дивились виставу?
Ви вже оцінили цю виставу
Оцініть ваше загальне враження
Ми знайшли 5 схожих вистав
4.9 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 3
4.7
3.7
5.7
5.7

Извечная история человеческих страстей с тонким юмором от Чехова и яркими сценами с элементами американского вестерна. Вспыльчивые, несдержанные, занятые, любознательные, разгневанные герои, попавшие в плен собственных амбиций и желаний. Где каждый жаждет победить, но для этого кто-то должен уступить. А этого никто никогда не сможет.

Жара
« Жара » Граматика пристрасті на 2 дії
5.8 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 4
5.8
5.5
6.0
5.8

По повестями И. Бунина «Натали» и «Митина любовь». ... она любила его, а он ее, и другую ... Жизнь Ивана Бунина и его героев можно описать именно так. Любовь и Страсть, Судьба и Смерть ... Эти мощные силы владеют миром Бунина. Его интересует природа полового притяжения, в котором сплелись все чистое и самое гнусное, духовное и телесное, дающее жизнь и губительное одновременно. Его герои проходят через странности любви, через искушение, внутреннюю борьбу, тревогу, оставляют покой жизни и бросаются в пучину любви.

4.9 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 10
4.8
4.9
5.0
4.8

Поговорим о Любви, ладно? Коктейль чувств с изрядной долей юмора и … ну как без этого - светлой грусти. В ожидании гостя, позванного на романтический ужин при свечах, Она вспоминает и проживает самые яркие моменты жизни.  Женщина вспоминает трёх своих главных мужчин: милого мальчика Пола, с которым она потеряла невинность в шестнадцать, женатого режиссёра Джека, которого ждала годами, и пожилого Джорджа — идеального до приторности мужа. Она всю жизнь ищет любовь, находит, теряет и снова отправляется на поиски. На территории Любви нет выигравших и проигравших. Есть только чувства - страсть и влечение сердца. Она и три главных мужчины в её жизни. Подружка, любовница, жена? Во всех ипостасях она остается женщиной, пытаясь найти того единственного, настоящего, с которым хочется бродить по улицам, держась за руки…

5.1 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 8
5.3
4.9
5.3
5.0

Любовь - над бурей маяк, Что кораблям шлет лучи надежды, Это - звезда ведущая, которую моряк Благословляет навесной стихии. Шекспир Что такое любовь?! Всегда ли мы осознаем насколько сильно любим человека, или только потеряв начинаем это понимать? Неужели чтобы убедиться, что твоя любовь настоящая нужно покинуть ее, и попробовать других? Легко не бывает никогда, и мы вместо того, чтобы преодолеть все невзгоды вместе и научиться любить, решаем что легче всего оборвать, и начать искаться «где-то там» ... «кого-то ...». Смогут ли герои спектакля «Что нужно холостяку» вовремя понять насколько сильно нужны друг другу? А если нет? Так кому же тогда останется ... кот ?! Веселая, ироническая история о первом сложном периоде жизни молодых супругов и их черного кота. Спектакль полон страстными латиноамериканскими танцами, неожиданными сюрпризами, сонетами Шекспира ... и душевными песнями Кузьмы Скрябина.

4.3 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 3
4.3
5.3
3.7
4.0

Свобода в любви или любовь? Перед большинством людей хоть раз вставал непростой выбор. Можно ли любить одновременно нескольких? Достаточно ли рядом одного единственного человека, если ты сам внутри наполнен? И самое главное. В ответе ли мы за те чувства, которые вызываем у других людей? Ответы на эти вопросы внутри себя и снаружи ищет главный герой. Вся история - это цикл перерождений одной и той же души в различных воплощениях. Ведь часто не хватает целой жизни, чтобы найти ответы на все вопросы. Герой - это душа, в поиске любви, которая каждый раз воплощается в мужском теле. Каждая жизнь - это урок, в котором ему предоставляется возможность сделать выбор. И время - не упустить. У каждого жизни он встречает одну и ту же душу, в теле женщины. Каждый раз это очень разные женщины, с которыми он проходит судьбоносные уроки. Его задача - понять любовь, научиться ее вовремя видеть и не упускать. А для этого его душе придется разделять страсти, желания и настоящее.

Відгуки
Вікторія Г.

Було смішно, після вистави залишився піднесений настрій. На початку вистави було не зрозуміло та ніби трішки затяжна вступна частина, але потім.... цікаво, смішно. Гра акторів просто блискуча! Були моменти і суму, і радості. Однозначно рекомендую!

Вікторія

Було смішно та цікаво! Доволі дорослі чоловік та жінка закохались один в одного. У неї вдома зустрілися ще з одним чоловіком, якого коханий спочатку сприйняв за конкурента, але то був син. Коханий пропонував подорожі, красиве життя, але через деякий час його дружина (так-так, він виявився одруженим і зовсім не тим, за кого себе видавав) відкрила очі на правду. Врешті-решт кохання перемогло! Сюжет цікавий, багато несподіванок, все це тримає увагу глядача. Раджу усім, хто хоче відпочити та приємно провести вечір.

Юлия М.

Тонкий юмор, сентиментальный и ироничный, в то же время глубокий и немного трагичный. Спектакль Азалия - лирическая комедия, немного мыльная опера, но с с тонким французским шармом. В маленьком уютном зале, всего в паре шагов от зрителей, разворачивается живая история и открываются образы персонажей. Ирина Клищевская, Станислав Колокольников вновь и вновь удивляют и наполняют роли характерами, новыми темпераментами, жестами и аурой. Браво и спасибо, что постановки дарят каждый раз новые эмоции. Весь спектакль как тонкий аромат азалии, такой небольшой, но тонкой и красивой. Молодцы! Весь актерский состав как всегда играл в унисон, продумав до мелочей от образов до жестов, от декораций до света...

Иннола Ивановна

Азалия на языке цветов в соответствии с восточными поверьями отождествляется с печалью. И хотя автор известнейшей пьесы, идущей на подмостках не только французской сцены, позиционирует ее как комедию, это скорее мелодрама с широким спектром человеческих эмоций, рожденых реалиями их жизненных ситуаций. "Се ля ви", представленная нам на сцене, постоянно заставляет вспоминать ещё одно Франко- интернациональное выражение "шерше ля фам". Действительно, главная сценарная начинка -судьбы трёх женщин, разными социально-эмоциональными узами связанные с двумя мужскими персонажами. Мне показалось, что наиболее сложной задачей исполнителей было не оставить у зрителей впечатление излишней прагматичности своих персонажей,безнравственно-сти их поведения, а убедить в искренности чувств как материнских и сыновьих, так и страстно-нежных со стороны Давида и Леа.Что ж, квинтет исполнителей, выставленный режиссером для воплощения сценарных замыслов, вызывает восхищение, как и достигнутый результат. Не имею морального права оставить какую-то из фамилий за кадром, поэтому всем респект и продолжение действия для тысяч новых поклонников!

Юлія Миколаївна

Мені дуже сподобалася вистава "Азалія" - вона мене приємно вразила, змусила задуматись, залишила приємний післясмак і дуже велике бажання поділитися побаченим, грою акторів, емоціями, бажання поділитися історією Леа і Давида з друзями та обсудити це, адже таких і схожих життєвих ситуацій я знаю багато серед мого оточення. Хочу відвідати цю виставу повторно, щоб знову співчувати героям (і дивуватись, як актори так грають, наче розповідають про власне життя) і щоб отримати (почути, побачити, обдумати) те, на що в мене з першого разу не вистачило уваги і розуміння вловити, хочу ще раз подивитись виставу і порівняти мої власні враження. Вистава змушує задуматись, піднімає питання, на які немає відповіді "чорне чи біле", як і немає правил, як жити "правильно". Відповіді у кожного будуть свої і для кожного своя правда в подібних ситуаціях. Одинока жінка чи вільна, чи почувається вільна жінка одинокою, як люди живуть в сім'ях роками в брехні (і чи винен той, хто бреше, чи може, він таки як той Дон Кіхот, живе мріями), і як один із подружжя закриває на це очі з певних причин - це все життєво, складно, актуально. Не знаю. Особисто меня треба ще переглянути виставу. І не один раз, мабуть. Бо питань, поставлених, ні, викликаних цією виставю, багато, і вони складні і не мають однозначних відповідей. Але вистава легка, приємна, приголомшлива! Чи можна дозволити собі і чи взагалі потрібно дозволяти собі закохатися, якщо вже не вісімнадцять, вже дуєш на холодну воду і "...Все, в час ночі, таким же голосом мені вже все говорили...". Так, складно дозволити собі знову повірити , що тебе кохають, бо знаєш, чим це закінчується. Але..."А что, если никто и никогда не полюбит тебя так, как буду любить тебя я?" Так, нажаль, такі моменти в житті бувають, втрачені можливості, втрачене кохання, втрачені люди через страх чергової невдачі. Вразила фраза про ставки, читай, право дати собі жити вільно у відчуттях, дати право собі на коханням і Давид правий:"... Мы уже не дети. Спеши делать ставку. Еще немного, и ставок больше не будет". Так, дійсно, час спливає і життя минає так швидко, що ми не помічаємо, як опиняємось в часовому просторі, коли "ставок більше немає, зустріти кохання вже запізно і нереально, бо вік таки вже не той". Ці питання також не легкі, але це не перетворило виставу на важку. "А разве честность и любовные отношения не две разные вещи?" - спочатку мене це вразило і я сама собі відповіла, що це одне. Але після подальших слів Давида я задумалась. А він правий, мабуть, але подумаю про це завтра, бо вистава триває і треба дивитись далі. І таких моментів продовж вистави, "я подумаю про це завтра, а поки - вистава", було багато. І це дуже мені сподобалось! Вистава легка, цікава, місцями весела, але водночас не поверхова, не пуста, хоча вона і є ліричною комедією, але це дуже змістовна, серьозна вистава, вона не порожня. Хочу ще раз подивитись "Азалію" , щоб знову отримати задоволення від цієї вистави. Дякую всім акторам!