З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
Архитектор
Архитектор
Архитектор
Архитектор
Архитектор

« Архитектор »

18 (1)
Вистава має вікове обмеження
Вистава містить нецензурну лексику або сцени насильства
4.9 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 0
0.0
0.0
0.0
0.0

Первое представление театрального бюро Promin' по одноименной пьесе современного драматурга Алексея Доричевського.

12-этажный самострой, одинокая корова, стоит посреди города, локомотив «Иосиф Сталин 2» – промежуточные персонажи пьесы. Но именно они и формируют его характер. С чего лепить жизнь? – основной вопрос представления.

Главный герой лепит его из зефира, строителей и компромиссов.
Но история пьесы «Архитектор» не только об архитектуре. А обо всю пост-советскую ментальность. События разворачиваются в 70 гг прошлого века, а 80% жилого фонда осталось нам именно с советских времен.

В этой работе мы обращаемся к мышлению коммунистической эпохи. Пытаемся понять, как идеология влияет на наше настоящее. По каким моделями мы создаем свою жизнь? Что это за «Архитектор», который строит наш мир?

Тривалість: 1 година 40 хвилин
Ми відвідали цю виставу
Показати всі
preloader
Нажаль для цієї вистави немає найближчих дат
Дивились виставу?
Ви вже оцінили цю виставу
Оцініть ваше загальне враження
Ми знайшли 5 схожих вистав
Разлучник
« Разлучник » Трагикомедия
4.7 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 3
4.3
4.3
5.3
4.7

В какой-то момент наступает время срывать маски ... Карнавал человеческих судеб - мир, в котором живет ... Его имя - Феликс Поэнару. Он - разлучник ...

5.3 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 5
4.8
4.8
6.0
5.4

Отмороженная пластическая сказка «Холод» о том, как бывает холодно. Сборник метафорических историй о девочке Герде, которая ищет тепло и вход в зону комфорта. В мире, где царит секс, религия и rock'n'war.

Завтра я всегда была львом
« Завтра я всегда была львом » Бессловесный спектакль
5.5 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 5
5.2
5.0
5.6
6.0

Спектакль, который меняет сознание. По самому смелому замыслом зритель должен как бы немного «сойти с ума» и затем «пересобраться» в новой точке. Без слов, только своими движениями и телами актеры расскажут правдивую историю об одиночестве, внутренней борьбе и возрождении в новой точке, где нет неприятия другого и желание стереть его с лица земли за инаковость, где каждый по мере сил берет ответственность за свои чувства и мысли, где радость сотворчества окрыляет, где все могут учиться друг у друга и создавать прекрасное.

6.0 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 5
6.0
5.8
6.0
6.0

Вдохновившись традиционным украинским карнавалом, создатели «Modern-Vertep» изобрели собственный способ пропагандировать языком театра абсолютные ценности – честность и справедливость, доверие и любовь. Суть кукольного вертепа: действие, разыгрывается на двух этажах. На верхнем – рождественская драма о рождении Иисуса Христа, на нижнем – сатирически-бытовые интермедии. Современное видение и главная идея «Модерн-вертепа»: рассказать о исконном диалоге тела и души, сохраняя структуру двухэтажного кукольного театра. И если душа мечтает о любви и стремится к согласию, то тело – погрязло в быту и не прислушается к движению души. Один из ключевых признаков спектакля – мультижанровость: она построена на взаимодействии сразу многих сценических форм выразительности – куклы, пантомимы, мультимедийные изображения и современная электронная музыка. Эта пьеса прошла тернистый путь – от лишений театральными площадками в оскароносной экранизации с Элизабет Тейлор в главной роли. В конце концов тонкую поэтическую притчу о сложных отношениях души и тела можно будет увидеть на киевских театральных подмостках.

5.2 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 6
5.3
4.8
5.5
5.2

По сюжету Август и Юлия знакомятся в Интернете, имея общее стремление: свести счеты с жизнью. Чтобы осуществить задуманное молодые люди отправляются в довольно романтический уголок – норвежские фьорды, где собственно, из-за стремления умереть, юные максималисты находят необходимые им смыслы жизни. Как происходит экзистенциальное «прозрение»: из-за трагического восприятия реальности или из-за близости реальной трагедии? Режиссер Дмитрий Захоженко считает: «Август и Юлия стремятся дойти до края и увидеть настоящее. Почти с первых строк они достаются «верхней точки», стремясь «сделать ЭТО вместе». Как оказалось, остросюжетное начало позволяет событиям развиваться вполне свободно, даже смешно, несколько нелепо, но трогательно и по-настоящему ». В постановке использованы приемы интерактивного общения со зрителями. Именно во время представления все желающие могут присоединиться к группе в социальных сетях, где будет происходить голосование, обмен фото, публиковаться ссылки, видеостримы. Хотя общение в группе не является обязательным, все же, по мнению режиссера-постановщика, это позволит раскрыть тему постановки более объемно. Бесспорно, это – эксперимент. С пространством, которое за час с маленького зала расширяется до масштабов бескрайних фьордов; с чувствами, которые меняются от нигилистических к всепрощению и любви; с реальностью, которая на протяжении спектакля путешествует с видеопроекции на экране в зал с актерами и зрителями, впадает в социальные сети, всплывает в тексте пьесы и в конце находится каждым отдельно и всеми вместе в чем совместном. Возможно, это общее есть чувством доверия?

Відгуки
Ольга Ф.

Ви прагнете змінити світ, ви амбіційний, сміливий та маєте підтримку жінки. Але світ занадто старий щоб змінюватися.... Ви або змінюється під нього, або.... Молодий архітектор приїздить в "привінцію" слідкувати за будівництвом, та чекають його там, чи треба взагалі перейматися проблемами. Сум, але це наше життя. Це реалії нашої буденності. Актори були супер. Особливо хочеться відмітити актора який "співав пісню про своє рідне село" на початку вистави. Це додало настрою. Вистава підійде тим, хто хоче ідеального світу, але треба зрозуміти що світ не такий, вистава про це. Щось треба робити з декораціями, з переміщенням. Це було дуже нудно і відволікало від емоційного стану.

Сергей

Сюжет рассказывает о том, что стремление человека к реализации, может привести к негативным последствиям. Очень понравилась игра актёров и режиссёрский подход. Все, даже актёры, которые играли по сути эпизодические роли очень точно передали характеры персонажей. Было очень интересно.

Віткорія І.

Це смішно і сумно водночас. Іноді - надзвичайно зворушливо, аж до щему.. В деяких моментах - дуууже смішно, але цей сміх - на фоні такої безвиході чи гіркоти, що від того стає ще сумніше (драматург - мегаталант!!!) Вистава «тримала» постійно, відірватися точно неможливо. Шкода, що все, показане у виставі, досі впізнається.. значить - досі актуально. Але так круто, шо про це говорять - бо люди, які це зробили - здебільшого молодші за 30 років. Ті, що сиділи в залі - взагалі переважно ближче до 20-річних, думаю. І їм - цікаво. Це якщо глобально. Якщо про себе - зачепило. Є про шо подумати. Бо тема окремої людини - і у всьому, що відбувається, і в особистому майбутньому - тут теж дуже яскрава. Побачила багато знайомого - знайомого з дитинства і (на жаль) - із сучасності також. І весь фон і настрій - ніби все звично і багато в чому прожито на власному досвіді.. але кілька думок зачепилися в голові і «думаються» досі. Явно є про що замислитись. Вистава креативна - однозначно. Багато цікавих режисерських задумок. Цікава і оригінальна декорація. Нетрадиційною - не впевнена (залежить від того, як тлумачити цей термін). Радянський архітектор мріє збудувати НДІ за проектом своєї мрії, витрачає на це багато часу та зусиль. В результаті стає архітектором «дитячого світу» у провінції, через сумні реалії від задумки залишається мізер, всі плани летять псу під хвіст - включно з його мріями про краще життя і щасливу сім‘ю. Єдине, що мені здалося затягнутим - це сцена розмірковування одного з героїв - колишнього зека - про бога і ставлення до релігії. «Доганяла» цей монолог вже після вистави, навіть обговорювали його, - але потім наче все логічно склалося. Може, просто задовгий монолог, заплуталась. Людям, які замислюються про причини і наслідки, і про життя загалом. Всім, хто не хоче жити ілюзіями. Молоді - особливо. Це якось пафосно звучить, але я не знаю, як виділити категорії точніше. Актори - це просто знахідка! Дуже рідко бачу, щоб УСІ грали органічно (не перегравали, не «недогравали»). І кожна роль - більша чи менша - важливі, кожна зіграна на повну. Аліна Скорик і Олександр Рудько вразили просто невимовно!!! Зал замалий. Обертальна сцена дуже згодилася б. Це питання фінансових можливостей. З того, що було можливо, зробили все просто прекрасно.