З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
Юрій Шульган
Юрій Шульган
Юрій Шульган

Юрій Шульган

Актор.
Біографічні дані:
Дата народження: 26.01.1981 (41 рік)
Місце народження: Україна, місто Київ
Актор  є  резидентом театрів:
Дмитро Весельський
Дмитро Весельський
Художній керівник
5.5 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 117
5.5
5.5
5.6
5.6

Затишок. Будівля театру зберігає в собі пам'ять про бурхливі історичні події (збудована у 1907 році). Вона встигла побувати хірургічною клінікою, штаб-квартирою Народного Руху, прихистком активістів Революції Гідності… Проте саме Малий театр виявився її істинним призначенням. Камерність. В залі всього 50 місць і кожен глядач наче в першому ряду. Почуття, емоції, думки, сенси передаються очі в очі. Тут неможливо фальшивити – ні акторам, ні глядачам! Втім, театр не обмежується лише залою, а пронизує мистецтвом всю будівлю. В нагоді стає просторе фойє модернового стилю, унікальна тераса (пити каву тут і робити селфі – надзвичайне задоволення!). Різноманіття. Репертуар Малого – мозаїка жанрів та напрямків сучасного театру. Поезія і проза, любов і стрілянина, класика і постмодернізм, казка і реальність, шалена напруга і абсолютний релакс. Кожна вистава – окремий світ, окремий настрій, окрема естетика. Мультикультурність. Малий намагається інтегрувати театр в загальнокультурний контекст міста та навпаки театралізувати інші види мистецтва. Окрім драматичного театру, Малий – це літературні читання, вечори музики, стенд-ап виступи, виставки образотворчого мистецтва, освітні лекції, майстер-класи, розважально-пізнавальні інтерв'ю-шоу. Відкритість. Театр завжди в пошуках нового. Прагне збагатити мову українського театру та відкрити нові імена. Малий театр співпрацює з різними творчими митцями. Щосезону тут відбуваються режисерські та акторські дебюти в рамках програми «Крок за кроком». А закриваючи кожен сезон, проводиться «Пітчинг ідей», де будь-хто може запропонувати свою творчу ідею. Проект-переможець глядацького голосування буде обов'язково втілений з командою Малого.

Ми знайшли 7 вистав, в яких
бере участь Юрій Шульган
5.6 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 3
5.3
5.3
6.0
5.7

«Місце для дракона» – вистава для сімейного перегляду! Колись-то давно, мабуть, ще й батьків і дідів наших не було на світі, жив собі Дракон. Та не простий Дракон, а особливий. А дізнатися про всі його особливості запрошуємо дітей на виставі «Місце для дракона». Адже тут їх чекає справжня казкова історія не лише про дракона, а й відважних героїв та прекрасну принцесу, доньку князя Люботинського… І це ще далеко не все. Цей твір входить до шкільної програми, і в сучасній інтерпретації його легше засвоїти. Дізнатися про етап самоідентифікації, вибір свого місця у соціумі, визначити що краще – любов чи ненависть… Вирішити і знайти відповіді на вічні запитання завжди краще у театрі. Не дивлячись на те, що вистава «Місце для дракона» – це чарівна казка для дітей, батьки зможуть насолодитися і відчути тут абсолютно свою історію. Придивіться уважніше: поряд із нами насправді живуть дивні дракони, підступні князі, благородні й не дуже лицарі та нещасні князівни.

5.9 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 9
5.9
5.9
5.9
5.9

Поруч із смутком завжди знайдеться місце для посмішки, десь близько плачу завжди чекає сміх. Маленьке людське щастя та маленька особиста трагедія тісно переплітаються, створюючи коловорот почуттів, який ми і називаємо життям. «Холодна м’ята» – проста душевна розмова про прості, але такі важливі для кожного речі: стосунки між людьми, пошуки самих себе, кохання, дружбу, невиразний смуток та великі радощі… Життя героїв оповідань Григора Тютюнника плине від однієї крайності до іншої, а ми можемо на мить ніби зазирнути у вікно – побачити людину в її сакральний момент переосмислення самої себе – і піти далі, відчуваючи той присмак співпричетності. Вистава, жанр якої вкладається в формулу «чуттєві оповідання», – обрамлена в стильну та витончену театральну форму ностальгії за нами самими, відвертими, щасливими та нещасними однієї вхопленої миті.

Момент
« Момент » Фатальна подорож

За оповіданнями Володимира Винниченка «Момент», «На той бік» Щастя – це момент. Вони зустрілися у ті непрості часи, коли їхнє життя могло обірватися кожної хвилини. І тоді їх захопив вихор кохання. Довірливий погляд, гарячий подих, невловимий аромат, що кружляє в повітрі. Умови, місце зустрічі, соціальний статус – все це марнота: є лише відчуття та емоції. А далі… Далі вирішувати саме їм – залишиться між ними кохання назавжди чи триватиме лише мить.

Невтишимі
« Невтишимі » Поетична вистава
5.7 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 3
5.7
5.7
5.7
5.7

Перфоманс-колаж «Невтишимі». Незвичайна подорож у машині часу від 60-х років 20 століття до сьогодні. Від Стуса до Жадана, від Костенко до Малковича. Це не просто можливість за півтори години пропустити крізь себе життя і творчість українських поетів-шістдесятників, а повне занурення в епоху, коли слово «українець» зазвучало по-новому. Спільно з «Музеєм шістдесятництва» ми проведемо вас крізь час та простір, підглянемо за народженням думки корифеїв, відчуємо биття їхніх сердець в наших з вами грудях, усвідомимо вагу національної гідності в сьогоденні. Бо саме вони дали Україні голос, який не стихає й досі, який не затихне ніколи.

Мать його
« Мать його » Трагікомедія
5.6 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 11
5.6
5.5
5.7
5.7

Володимир, розмінявши шостий десяток років, так і не взнав коханки іншої, ніж наука. Не мав співжительки іншої, ніж його мати – вічного та невмирущого творця його дивного затворницького життя. Його матері – Зої – вже сто років. А, може, й більше. А, може, вона була завжди і завжди буде, з її небажанням ділити з кимось сина, з її любов'ю до нього, токсичною та руйнівною. Зоя знає: на селі, коли наставав час вмирати, діставали труну з горища й вкладалися в неї, а, якщо не вмирали, йшли гусей пасти. Але чомусь, ані вона, ані її син не помічають, що вляглися в ту труну, навіть не почавши жити, й вже який рік пасуть тих гусей… Але, може, молода й занадто жива дівчина Женя, яка опиняється в їхньому домі, зможе оживити горе-пастухів? Вистава Малого театру «Мать його» за п'єсою Світлани Баженової «Як Зоя гусей годувала» – не спроба знайти винних, злодіїв, які крадуть один в одного щастя. Це драматична оповідь про таку різну любов: наївну, дивакувату, садистську, хворобливу, швидкоплинну та вічну.

5.6 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 14
5.6
5.6
5.7
5.6

Осінній ранок, мряка, густий туман, забута стежина через пустир. Постріл! Закон джунглів давно розповсюдився за межі джунглів. Маклер Зброжек знає це, як ніхто. Якщо не ти – то тебе, третього не дано. Добре, що маклер Зброжек добре вміє грати в цю гру. План складено ідеально, конкуренти введенні в оману, гроші чекають в банку. Сьогодні день ікс, день, коли здійсниться мрія, день, коли і фабрика, і нерухомість будуть придбані, день, коли доця зрозуміє, заради чого татко так часто пропускав сімейну вечерю, день, якого чекав 27 років! І нічого не зможе завадити цій блискучій афері… Тоді хто і в кого стріляв?! Пострілу в плані не було, еге ж, маклере? Чи був? Атмосферна нуар-пригода зі взлетами і падіннями, елементами детективу, неочікуваними сюжетними поворотами, впізнаваними персонажами та похмурим гумором. Про суспільство і про індивіда, про прірву між людьми в період політичної, культурної, економічної кризи, про те, як маленькі помилки кожного можуть створити велику історичну помилку з катастрофічними багатолітніми наслідками, про тріумф популізму і віру в диво, про неготовність багатьох брати на себе відповідальність за своє життя, і навпаки, про зверхнє бажання багатьох інших визначати чужу долю, про тупик постмодернізму, з його вседопущеністю та неспроможністю. Але найголовніше – про місце гуманізму, місце Любові у світі.

Зозуля
« Зозуля » Неземна історія про земне
5.7 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 6
5.5
5.5
6.0
5.7

Десь, на краю неба, в галактиці Чумацький шлях, біля гарячого Сонця, на планеті Земля є маленьке українське містечко з безназваним провулком та будиночком – Ластів‘яче гніздо. Тут оселилася Місячна Зозулька – Юлька. І така в тої Юльки цікава натура, що жоден ще з чоловіків не пройшов повз неї, не спинившись, коли вона застигає у вікні, підставляючи прохолодним місячним променям сріблясте спрагле тіло.У кожного з тих чоловіків є вибір: вибухнути у зоряну вічність й продовжити свій нескінченний політ галактикою або ж назавжди згаснути мов мільярди інших згаслих зірок.Яка магічна сила так вабить і притягує отих чоловіків до тої Зозулі? Чи то закон всесвіту, чи просто зов розпаленої плоті?..