З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
Юлія  Чеховська
Юлія  Чеховська
Юлія  Чеховська

Юлія Чеховська

Актор.

Актриса театру, у театрі з 1998 року
Член Національної спілки театральних діячів України

Біографічні дані:
Місце народження: Україна
Освіта: Київський національний університет культури і мистецтв
Актриса  є  резидентом театрів:
Мирослав Петій
Художній керівник

Закарпатський академічний обласний театр ляльок створений в Ужгороді 1980 року. У 1988 році одержав приміщення в центрі міста на площі Театральній, де у 20-х роках минулого століття діяв перший у краї Руський театр «Просвіта», оснований геніальним М. Садовським. Очолює колектив директор-художній керівник Мирослав Петій, фахова людина з досвідом організаційної роботи. Творчий процес здійснюється трупою у складі 15 осіб, серед яких заслужені артистки України Світлана Кобзиста та Елла Григор’єва, провідні майстри сцени Микола Карпенко, Андрій Опіок, Олена Пишка, Лариса Кривчик, Тетяна Сударєва, актори Юлія Чеховська, Павло Проданюк, Олександр Бєліков, та здібна театральна молодь Ярослава Яник, Дмитро Ємець, Ганна Ліпчей, Іванна Павлюк під керівництвом головного режисера, заслуженої артистки України Наталії Орєшнікової. Візуальною частиною творчих проєктів опікується головний художник Паола Полуденна. Багато сил у популяризацію театру прикладає керівник літературно-драматургічної частини Ніна Малишка, завдячуючи чому вийшло друком вже дві книги-альбоми - «Театр граючої ляльки Срібної землі» (2015) та «Лялькове Закарпаття. «Інтерлялька» у фестивальному русі європейського театрального простору» (2018). Враховуючи географічне положення, багатонаціональний склад регіону, ретельно формується репертуар, у якому близько 45 вистав. Чільне місце займають українські автори. Для задоволення потреб нацменшин включені казки народів світу. Завдяки освоєнню фольклорних традицій краю театр має неповторне обличчя. Новий етап творчої діяльності розпочався у 1990, коли театр ініціював проведення Міжнародного фестивалю театрів ляльок «Інтерлялька», який став першим подібним форумом в Україні. У 1997 його включено до Всесвітньої асоціації лялькарів (УНІМА). У 2019 проведена XVIІ «Інтерлялька». Фестиваль сприяє зміцненню творчих зв’язків між театрами України та країн Карпатського Еврорегіону й Західної Європи. Укладена партнерська угода з Кошицьким театром ляльок (Словаччина). Колектив театру активно включився у реалізацію грантових проєктів, має на рахунку декілька успішно реалізованих. Багато чисельні глядачі, шанувальники Закарпатського академічного обласного театру ляльок всіх вікових категорій називають свій улюблений театр коротко – театр «Бавка». Саме таку афішну назву взяв собі колектив театру у 2005 році. Чому саме Бавка? Колись у верховинських селах так називали будь-яке театральне видовище, крім того, до складу традиційного лялькового «вертепу», окрім музикантів та співаків, входив «бавіля», тобто той, хто працював з ляльками — бавками. Отож, назва театру «Бавка» символічна. І його вистави не залишаються поза увагою як глядачів, так і професіоналів, що дають їм високу оцінку на престижних міжнародних театральних фестивалях.

Ми знайшли 6 вистав, в яких
бере участь Юлія Чеховська

Ми живемо у світі, де на перший погляд нас оточують друзі, але чи так є насправді? А хто такий друг? А друзів має бути багато або тільки один? А чи можна ділити дружбу ще з кимось? А що означає вираз - «мій друг»? В якому сенсі «мій»? Тільки мій і нічий більше? Й взагалі, що таке дружба? Актуальність цих питань виникає і хвилює нас у всі часи. А тим більш сьогодні, коли всі сховались у віртуальному світі за грою, або за спілкуванням у соціальних мережах, коли діти, та й дорослі відвикають будувати справжні відносини між собою. Ось, наприклад, герої вистави «Трям! Привіт!». Романтичний Їжачок вважає своїми друзями Ведмедика й Зайця. А Ведмедик рахує своїм другом тільки Їжачка і нікого більше. Й кожен з них по-своєму правий... чи неправий? Як правильно поступити у складній та небезпечній ситуації, з якою швидкістю можна прийняти важливе і єдине правильне рішення? Відповіді на подібні питання намагаються разом з глядачами знайти автори вистави.

Інтерактивна вистава за мотивами народної казки для маленьких глядачів. Хто може розповісти казку в театрі ляльок? Будь-хто відповість: «Артисти». А от у нашому театрі казку розповідатимуть не лише Артист, а ще і Клоун. Знайомтеся: тітонька Юся і дядечко Дмитро. А хіба зможуть вони без допомоги дітей розповісти казку і нічого в ній не переплутати, а головне - не посваритися? Звісно – не можуть. І щоб тітонька Юся і дядечко Дмитро за допомогою ляльок змогли розказати народну казку «Зайчикова хатинка», дітки їм у цьому мають допомогти. А також допомогти Півнику прогнати хитру і підступну Лисицю з луб'яної Зайчикової хатинки.

Всім відомі твори Корнія Чуковського „МИЙДОДІР”, „ТЕЛЕФОН” та „АЙБОЛИТЬ” закарпатські лялькарі поставили у формі цікавої гри, як спогади про дитинство. Головним завданням вистави Ії автори – режисер, художник, актори вважають у ненав’язливої формі привчати дітей бути охайними, слідкувати за чистотою і порядком, а також не боятися лікарів – своїх добрих друзів і порадників.

Вистава театру створена за мотивами відомої української народної казки «Коза-дереза». Це історія про милу кізоньку, яка насправді брехлива і вередлива коза, що оманою та підступністю пересварила родину своїх господарів і перетворюється на лісове страховисько. Та рано чи пізно ії витівки були покарані хоча маленьким, але сміливим Раком-небораком.

Жило-було у баби Одарки Поросятко, яке любило співати. І все у них було добре, але одного разу сталося таке, що змусило Поросятка втекти до лісу, де на нього очікували пригоди і зустріч з справжніми друзями. Під час майже детективної історії, що трапилась з Поросятком стає зрозумілим - немає нічого кращого за справжню дружбу, яка долає будь-яки перепони та труднощі.

Закарпатський академічний обласний театр ляльок поставив на свої сцені п’єсу «Цирк Івана Сили» письменника з Ужгорода Олександра Гавроша, яка виборола першу премію в номінації «П’єса для дітей» літературного конкурсу «Коронація слова-2011». Перший закарпатський мюзикл із ляльками присвячений уродженцю села Білки, найсильнішому чоловікові XX століття, засновникові закарпатської школи силових мистецтв Іванові Фірцаку (Кротону). Іван Фірцак у 20 років покинув рідний карпатський край й у пошуках заробітків вирушив до Праги. Тоді він ще не знав, що йому судилося стати «найбільшим силачем століття» (як писала про нього американська преса), чемпіоном Чехословаччини зі штанги та боротьби, чемпіоном Європи з культуризму. Не знав, що йому аплодуватимуть у 64 країнах світу, що сама англійська королева вручатиме йому пояс, манжети та шолом, оздоблені золотом та діамантами, що люди назвуть його Іваном Силою. Сьогодні Іван Фірцак повертається до земляків. Доклав до того зусиль Олександр Гаврош, написавши повість «Неймовірні пригоди Івана Сили, найдужчої людини світу», а відтак на її основі – п’єсу, яку і втілено на сцені.. Вистава театру про те, що на шляху до будь-якої мети перед людиною виникають перепони. Але все можна подолати, якщо вірити у власну силу та наполегливо працювати. Вистава театру про те, що сильними ми стаємо тоді, коли гуртуємося навколо доброї справи. Вистава театру про те, що: «Та маєш завжди про одне пам’ятати: До сили ще серця потрібно додати!»