З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
Ярослав Федорчук
Ярослав Федорчук

Ярослав Федорчук

Актор.

Український актор театру і кіно, провідний актор Львівського академічного театру імені Леся Курбаса, засновник акторської студії «22», учасник музичного гурту «Миклухо Маклай».

З 1991 по 2000 рр. навчався у Сичівській загальноосвітній школі І-ІІ ступенів Христинівського району Черкаської області. В 2001 році поступив в Козятинське Вище професійно-технічне училище залізничного транспорту № 17, де здобув спеціальність «Оператор комп'ютерного набору». В 2004 р. поступив у Київський політехнічний інститут на факультет електроніки (спеціальність «Акустичні засоби та системи») на заочне відділення. 2007 року стає студентом факультету культури та мистецтв Львівського національного університету імені Івана Франка (кафедра театрознавства та акторської майстерності, акторське відділення; майстерня Галини Воловецької), який закінчує у 2012 році.

У 2004 році працював у мережі ресторанів швидкого харчування «Швидко». 2005 року переїжджає спочатку до Москви, а потім до смт. Фряново Московської області, де працював на Фряновському керамічному заводі оператором печі по випалу керамічної плитки. Через 6 місяців переїхав до міста Желєзнодорожний Московської області, де працював на Кучінському керамічному заводі. Весною 2006 року переїжджає до Києва, де працює в книжковому супермаркеті «Буква». 2007-го року переїжджає до Львова. У 2009 році прийнятий на посаду актора до Львівського муніципального театру (тепер — Львівський драматичний театр імені Лесі Українки). 2010 рік запрошений до трупи Львівського академічного театру імені Леся Курбаса. У 2013—2014 роках працює асистентом кафедри театрознавства та акторської майстерності факультету культури та мистецтв Львівського національного університету імені Івана Франка (майстерня Олега Стефана).

Біографічні дані:
Дата народження: 16.01.1985 (37 років)
Місце народження: Україна, місто Христинівка
Освіта: Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут", Львівський національний університет ім. Франка
Актор  є  резидентом театрів:
Олег Цьона
Олег Цьона
Художній керівник
5.7 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 81
5.8
5.6
5.8
5.8

Львівський театр імені Леся Курбаса створений Володимиром Кучинським та групою молодих акторів у 1988. Театр завжди вирізнявся високоінтелектуальним і неповторним репертуаром. Театр імені Леся Курбаса — унікальний методологічний центр, який опанував і розробив цикл театральних методик та тренінгів акторської психофізики, пластики, голосу, провів серію спільних проектів з Workcenter Єжи Ґротовського (Італія), Школою драматичного мистецтва Анатолія Васільєва (Росія), Осередком театральних практик Gardzienice (Польща), Саратозьким міжнародним театральним центром (США). У 2006 році за творчі здобутки Театр імені Леся Курбаса було нагороджено найвищою українською нагородою в галузі культури — Національною премією імені Тараса Шевченка, а у 2007 році театру було присвоєно статус академічного. З 1994 року Театр імені Курбаса проводить свій власний міжнародний театральний фестиваль «Театр: Метод і Практика». Веде активну міжнародну діяльність, є членом міжнародної театральної мережі IETM. Окрім того, Театр імені. Курбаса є унікальним для України театром-школою, що виховала не одне покоління акторів та режисерів спершу в Студії театру, а з 2001 року на базі Львівського Національного університету імені Івана Франка.

Ми знайшли 9 вистав, в яких
бере участь Ярослав Федорчук
5.9 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 11
6.0
5.9
5.8
6.0

Класичний текст Лесі Українки це драматична історія кохання лісової Мавки і людського хлопця Лукаша. В режисерській інтерпретації Андрія Приходька «Лісова пісня» стає історією на однієї жінки, а цілої нації. У трьох діях вистави постають різні періоди української історії: від початку ХХ століття (що став рубежем, останнім спалахом української національної традиції та ідентичності, яка виражалася в побуті, одязі, піснях, традиціях) до радянських часів і сучасності, яка несе гіркий спадок минулого. Від часу прем’єри у 2011 році «Лісову пісню» називають однією з найкращих український вистав останнього десятиліття. Драматична історія, що стосується і торкає кожного, незмінно зворушує і надихає глядачів, а віртуозне виконання автентичних українських пісень щоразу викликає захоплення.

5.5 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 5
5.2
5.0
6.0
5.6

«Перехресні стежки» є одним із найвідоміших текстів Івана Франка. Повість народжувалася на перетині XIX і ХХ століть та її тематика і проблематика дзеркально висвітлює реалії сучасної України, духовні та соціальні рефлексії нашого теперішнього соціуму. В центрі сюжету повісті перебуває український адвокат Євгеній Рафалович, який, в обставинах непростої соціально-політичної ситуації у польській Галичині, проживає психологічну драму людини дії, людини вчинку, що прагне суспільних змін. Життєвий шлях Рафаловича несподівано перетинається із його гімназійним вчителем Валер’яном Стальським, колишньою любов’ю Регіною та напівбожевільним Бараном. Саме цих чотирьох режисер Іван Уривський виокремлює у своїй виставі, щоб дослідити особисту драму кожного у складному вузлі подій і стосунків. Втілюючи на сцені масштабний текст Франка, режисер акцентує у виставі на візуальних образах і пластичних сценах. Вистава здобула премію «Тріумф. Театр. Львів» як «Найкраща драматична вистава» (2019)

5.7 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 6
5.8
5.7
5.7
5.7

«Велич людини в тому, що вона є мостом, а не ціллю; і любові в ній гідне лише те, що вона є переходом і знищенням. Я люблю того, хто не вміє жити інакше, окрім як в ім’я власної загибелі, тому що він іде через міст» Фрідріх Ніцше. Проект «Геть від Заратустри» – спроба драматурга Кліма та режисера Володимира Кучинського театральними засобами осмислити кризу українського суспільства, пропустивши свої думки крізь призму одного з найвідоміших європейських філософських творів «Так казав Заратустра» Фрідріха Ніцше.

6.0 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 5
6.0
6.0
5.8
6.0

В одному із найвідоміших діалогів Григорія Сковороди мавпа Пишек і лелека Еродій розмислюють про вдячність як запоруку життєвої радості і внутрішнього спокою людини. У виставі філософські тексти переплітаються з образами картин Босха, що присутні у костюмах і проекціях. Це одна із візуально найкрасивіших вистав театру, що має давню історію, адже перша редакція «Благодарного Еродія» з’явилася в театрі ще у 1993 році і стала одією із знакових у новітній історії українського театру.

5.8 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 5
5.8
5.6
6.0
5.8

В центрі сюжету – історія старої жінки Меґ, яка живе у малому містечку в Ірландії, де ув’язнила себе і тепер робить все можливе, щоб ув’язнити свою доньку Морін. Творцям вистави «Королева краси» цікава, перш за все, тема периферійної, ізольованої людини, яка прагне омріяного життя, але не в змозі його досягнути. Через страхи минулого, що переносяться на реальність, нездатність реалізовувати свої мрії, це бажане життя залишається непрожитим. Таким є ментальний парадокс, що притаманний, зокрема, українському суспільству: прагнути кращого, але не робити зусиль задля його досягнення, натомість, ми видаємо бажане за дійсне і втішаємося ілюзією.

Лондон
« Лондон » Моновистава
5.7 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 5
5.6
5.8
6.0
5.4

Тема еміграції болюча для нас. Чи не кожен українець, що має руки та мізки, хоча б раз замислювався поїхати з країни і віднайти своє щастя, хай навіть за океаном. Ми живемо у постсовковому просторі, ми прагнемо чогось нового, але чи готові ми до цього по справжньому? Це вистава про білоруського сантехніка Гєну, що потрапляє в Лондон, де серед слайдів туристичного путівника розуміє головні для себе речі. Цікаво, чим закінчиться його подорож?

5.7 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 4
5.8
5.8
5.8
5.5

П’єса «Раптом минулого літа» – чи не найбільш радикальний текст Теннессі Вільямса. Режисер вистави, американець Ніл Флекмен, зміщує акцент з психологічного автопортрету драматурга, на постать Кетрін Голлі, прототипом якої є сестра автора. Тендітна дівчина, яку одні хочуть використати, а інші просто ліквідувати, цілковито позбавлена свободи і прав та має лише один спосіб зберегти те, що їй залишили від життя – збрехати. Але тільки сказавши правду вона може утвердити себе.

12 ніч
« 12 ніч » Комедія
5.9 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 5
6.0
5.8
6.0
5.8

Сюжет «Дванадцятої ночі» Шекспіра постає тут в інтерпретації сучасного драматурга КЛІМа. Це комедійна історія про мандрівних акторів, які вирішують поставити п’єсу «Дванадцята ніч». Гра акторів тісно переплітається з їхніми особистими історіями і вже важко зрозуміти де межа між зображуваними герцом, герцогинею, слугами, блазнями і акторами, які їх грають та навіть акторами-курбасівцями, які приміряючи на себе костюми мандрівної трупи говорять про особистий досвід роботи в театрі.

Небезпечні зв
« Небезпечні зв'язки » Історична інтрига
6.0 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 2
6.0
6.0
6.0
6.0

Інтриги, подвійні ігри, маніпуляції, небезпечні зв’язки – основа реальності та життя французької аристократії в дореволюційний період. П’єса вимальовує картину етичних огріхів аристократії, які призвели до руйнування вищих віх суспільства і відповідно до падіння монархії. Оскільки життя титулованого дворянства за часів «ancien regime», тобто старого режиму, було надзвичайно штучним, «подвійним», Театр Курбаса пропонує подивитись на «Небезпечні зв’язки» як на гру у грі, де змодельовано хаотичний і непевний час революції, проглядається «зсув реальностей». Її провадять актори у в’язниці, очікуючи на страту... Головні інтриганти Маркіза де Мертей та Віконт де Вальмон колишні коханці, розумні та лицемірні, для яких життя це гра та задоволення від споглядання за нею. Заради помсти та насолоди вони готові руйнувати долі інших людей, «будь-що чи будь-кого принести в жертву». Чим завершаться ці небезпечні зв’язки? Над ким буде перемога?