З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
Володимир Завальнюк
Володимир Завальнюк
Володимир Завальнюк

Володимир Завальнюк

Актор, режисер, художник-постановник.

Актор, режисер, організатор та художній керівник київського театру «Перетворення».

З 1969 по 1978 рік навчався в школі села Микуличин Івано-Франківської області. В школі проявив різносторонні здібності.

З 1978 по 1982 рік — навчання в Дніпропетровському театральному училищі.

1982 — актор театру для дітей та юнацтва, м. Суми.

1982–1985 — актор Дніпропетровського державного театру ляльок.

1982–1984 — служба в Радянській армії.

1985–1988 — навчання в студії Державної капели бандуристів України.

1988–1992 — актор і режисер Київського державного театру ляльок. Паралельно (1987–1992) — засновник, актор і головний режисер театрів-студій «Товариш», «Театру-студії на Виноградарі» (1990), «Театру-студії на Печерську» та театру-студії «Зерня» (1992) (всі — м. Київ).

1992–1994 — фрилансер, працює у низці зарубіжних театрів як актор і режисер.

1994–1997 — головний режисер театру-студії «Бенефіс».

1997–2000 — викладач театрального мистецтва у Дитячій академії мистецтв (Київ).

1997–2004 — головний режисер «Театру під зоряним небом» Київського планетарію.

2005–2010 — режисер-постановник у київських театрах «Браво» і «Театріон».

2011- по сьогодні — художній керівник, головний режисер Театру Володимира Завальнюка «Перетворення» (Київ).

Біографічні дані:
Дата народження: 29.09.1962 (59 років)
Місце народження: Україна, селище Саджавка
Освіта: Дніпропетровське театральне училище
Актор  є  резидентом театрів:
Володимир Завальнюк
Володимир Завальнюк
Художній керівник
5.6 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 25
5.5
5.5
5.8
5.5

Як явище, театр Володимира Завальнюка існує вже два десятки років (у різний час він виступав у різних організаційних формах і під різними назвами). Роботи цього режисера (й акторів, що поділяють його театральні та мистецькі підходи) – такі, як «Український вертеп», «Саломея» О. Уайльда, «На полі крові» й «Лісова пісня» Лесі Українки та інші – неодноразово здобували визнання глядачів та нагороди престижних міжнародних фестивалів. Новий організаційний і творчий етап у житті колективу пов'язаний із заснуванням громадської організації «МАМАЙ» (Мобільна Аґенція Мистецьких АкціЙ), основним творчим підрозділом якої став театр Володимира Завальнюка «Перетворення». Офіційне постання театру-студії Володимира Завальнюка у новій мистецькій та організаційній якості знаменувала вистава «Жанна д'Арк. Дисконт?..» за п'єсою Ж. Ануя «Жайворонок» , прем'єра якої з великим успіхом відбулася на малій сцені палацу «Україна» 23 і 24 березня 2012 р. Виставу театр присвятив українським політв'язням усіх часів. Серед членів колективу театру – талановита актриса театру і кіно Ганна Яремчук, лауреат премії ім В. Стуса, актор, літератор і бард Кирило Булкін, популярний актор і телеведучий Геннадій Попенко та ще чимало небайдужих, креативних і талановитих особистостей. Сьогодні можна з упевненістю стверджувати, що вони разом із режисером і керівником колективу Володимиром Завальнюком створили театр, який має потенціал бути вагомим явищем як у мистецькому, так і в громадському житті Києва й усієї України. Колектив сподівається на плідну співпрацю з меценатами, громадськими організаціями й просто небайдужими людьми задля утвердження духовності й патріотизму мистецькими засобами.

Ми знайшли 11 вистав, в яких
бере участь Володимир Завальнюк
6.0 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 2
6.0
6.0
6.0
6.0

Трагедія Гамлета – у необхідності <…> відмовитися від власних духовних вимог і стати звичайним убивцею (А. Тарковський). А головним героєм нашої версії «Гамлета» є театр. Актори його мандрівної трупи – одночасно блазні й мудреці, які замислюються над найглибшими проблемами буття й, здається, знають щось, про що не здогадуються інші. Цього разу перед ними постало питання про відповідальність перед собою і перед суспільством, і вони намагаються вирішити його, приміряючи на себе личини персонажів безсмертної трагедії Шекспіра. І та сама дійсність постає в зовсім іншому світлі, коли дивишся на неї, наприклад, очима Гамлета й очима Гертруди.

5.5 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 5
5.6
5.2
5.6
5.4

Пристрасть. Нестримна. Незгасима. Невмолима. Та, що вибиває з соціального, майнового, сімейного стану. Та, що випалює всі інші фарби життя. Та, з котрої може вирости велике життєдайне кохання… Та, що може зачинити всі двері… Хто б міг подумати, що саме така пристрасть поселилась у серці, здавалося б, скромної шекспірівської героїні «другого плану» – Леді Капулетті?.. Це – історія мовчання… Після Життя… «Вишукана, стильна, глибока трагедія-аскеза, екстремальна енергія статики, працюють тільки руки, пальці, стриманий мімічний «сюжет», несентиментальна сльоза… Естетика статики…» Неллі Корнієнко.

Яго
« Яго » Трагедія
5.8 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 2
6.0
5.5
6.0
5.5

«В черговий раз перечитуючи «Отелло», ловиш себе на відчутті-думці, що крізь похмуру, сувору, огидно-холодну-липку напругу трагідійної інтриги проступає, росочується, проявляється невловимо легкий, гнучкий, сардонічно-веселий танок комічних асоціацій. Мало того, комедійний аспект на якомусь етапі видається переконливішим. А тут ще й Яго…Наздоганяє…Збиває з ніг…Воля. Креатив. Енергія. Дія. «Такий високий, такий досконалий розум! Така дотепність!» Ці епітети можна віднести і до нього. Є стійке відчуття, що Шекспір говорить не про окремих персонажів і їхні соціальні та морально-етичні проблеми, а про гармонійність кодної окремої люлини. Думається, що він розписав моноп’єсу на багатолюдну заради спрощення її постановки. У своїй постановці я постарався наблизитись до відтворення первісної, як мені здається, авторської моделі.» В. Завальнюк

6.0 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 1
6.0
6.0
6.0
6.0

Багатий голландський купець Філіберт, щоб завадити шлюбу своєї доньки з молодим французьким офіцером де Лакотрі, намагається влаштувати долю цього офіцера й потрапляє у власноруч створену пастку. Колоритні герої, чарівні героїні, несподівані повороти сюжету, веселі непорозуміння й щасливий фінал – усе це чекає на вас у феєричній комедії «Кумедний випадок». Вистава, театру Володимира Завальнюка «Перетворення», створена за цією «вічнозеленою» комедією, є по-своєму унікальним сценічним твором. Можливо, вперше у театральній практиці акторам і режисеру вдалося поєднати яскраво-буфонадну стилістику комедії дель-арте з такою глибиною опрацювання всіх образів і проникнення у внутрішній світ персонажів, яка характерна для психологічного театру найвищої проби. Не відмовте собі у задоволенні отримати гарний настрій і незабутні враження від зустрічі зі справжнім, веселим і живим, театральним мистецтвом!

Вистава-містерія «Великий льох» – для тих, хто знайшов себе в Революції Гідності і намагається донести знайдені істини іншим. Для тих, хто ще шукає мудрого слова. Театр «Перетворення» особливо чекає на молодь – школярів і студентів. Поема Тараса Шевченка «Великий льох» є гострою сатирою на полiтику царської Росiї, викриттям злочинів, скоєних російським самодержавствомпроти України. Поет засуджує зажерливість і здирство царських чиновників, зневажає українських лжепатріотів за їхню бездіяльність у справі духовного виховання нації, за зростання скаліченого покоління, байдужого до свого історичного минулого і майбутнього нації, яке не має власної гідності, пригинається і виправдовується перед московськими панами. «Великий льох» – це протест поета проти соцiального i нацiонального гнiту народу. Шевченко закликає не миритися з поневолювачами і катами навіть в дрібницях та знищити всю машину поневолення. Епілог поеми, у якому втілена основна ідея, сповнений віри у відродження української нації, духовні скарби якої заховані у «великому льосі» й недосяжні для будь-яких ворогів-поневолювачів. «…Встане Україна І розвіє тьму неволі, Світ правди засвітить, І помоляться на волі Невольничі діти!..» − Тарас Шевченко, «Стоїть в селі Суботові» (епілог «Великого льоху»)

6.0 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 2
6.0
6.0
6.0
6.0

За час свого існування вистава «Український вертеп» у виконанні Володимира Завальнюка була зіграна більш ніж 2000 раз. Їй аплодували зокрема у таких містах: Цюріх, Берлін, Халлє, Мюнхєн, Дортмунд, Краків, Лозанна, Берн, Софія, Вроцлав, Будапешт, Бургас, Вільнюс, Клайпеда, Мінськ, Кишинів, Москва, Ботошани, Київ, Львів, Луцьк, Ужгород, Севастополь, Керч... Ця вистава є учасником і лауреатом багатьох міжнародних театральних фестивалів. Український вертеп – це не тільки золота сторінка в літописі історії української культури, а й один з могутніх каменів, закладених у фундамент українського національного театру. Це той рідкісний випадок, коли не лише високочоле журі міжнародних театральних фестивалів, але й звичайний глядач з різних країн, різного віку і культурного рівня, дихає в унісон з дивовижним витвором народного генія. Філігранна майстерність і натхненні перевтілення Вертепника дозволяють йому створювати цілу галерею яскравих, високохудожніх образів.

Вистава, вирішена у стилістиці традиційного і завжди модерного українського вертепу, буде цікавою і дітям, і дорослим. Сполучаючи високе й низьке, героїку й гумор, трагедію і комедію, вона розповідає про те, як шляхетність духу, відвага й взаємодопомога виявляються важливішими за релігійні й національні відмінності, припиняють розбрат і ворожнечу.

5.3 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 5
5.0
5.6
5.8
4.8

Одна з найзворушливіших вистав, які ви тільки могли бачити... Лауреат багатьох міжнародних фестивалів, актор і режисер Володимир Завальнюк разом з талановитою актрисою театру й кіно Ганною Яремчук запрошують Вас у казкову подорож. Дитяча казка для дорослих, яка змушує замислитися над простими й потрібними речами. Вона дає змогу знову поглянути на світ невинними дитячими очима. Філософська казка про любов і дружбу, про обов’язок і вірність, про нетерпимість до зла. Після вистави « Маленький принц» – виходиш просвітленим і здивованим, принишклим і усміхненим, задумливим і трохи сумним. Після такого побачення з мистецтвом, не хочеться палити на вулиці, штовхатися в метро, включати мобільний телефон. Серце просить спокою і пішої прогулянки, намагається відкритися першому зустрічному і знайти в ньому друга або родича. Це означає, що мистецтво – справжнє, а режисер – зробив свою справу.

5.5 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 3
5.0
5.0
6.0
6.0

Якщо чоловік неправий, він мусить вибачитись. Якщо жінка неправа – чоловік теж мусить вибачитись. Жіноча логіка – це травма для чоловічої психіки. Вона спокійно може довести, що равлик і черепаха – це одне й те ж саме, або через малесеньку плямку на піджаку зруйнувати півкварталу. Але якщо знайти до неї ключик, ... чи револьвер, вона зробить вас найщасливішою людиною, як мінімум на весь квартал. Отож: «чи можна стріляти в жінку?...» ... «чи можна НЕ стріляти в жінку?» ...

4.9 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 2
5.0
4.5
5.5
4.5

Духу Майдану присвячується... «Думаешь, что трагедию можно пережить?.. Это то, что будет с тобой всегда. В тебе. Разделительной линией через всего тебя... Закрой рот и кричи. Ты – «умный Арлекин». Не больше. Не меньше.» П‘єса написана двома мовами: російською і українською, відображаючи реальний стан актуальної мовної ситуації у нашому соціумі. Вистава про важкий шлях України до себе, до свого відродження через подолання імперської спадщини. Є в нашій роботі рідкісні моменти, коли, стикаючись з новим для тебе матеріалом, ти отримуєш неочікувано гострого інфор(Е)моційного удару. Провокативного. Збуджуючого. Не люблю ярликів, будь-які наукові визначення лякають неминучою тенденцією до консервування і закостенілості, смерті самого явища, тому охарактеризую жанр твору Оксани Танюк для себе як «танок(юк) реальності» (друге мені здається точнішим). А як ще назвати опус, в якому діалоги, наповнені живою плоттю і кров'ю, перетікають у монологи біблійної сили, а потім все кришиться, атомізується, розбивається на квантово-абсурдний полілог? У постановці я йду за автором, обмежую себе у засобах виразності до максимально допустимого мінімалізму. Єдине, що я собі дозволив, – загнати всі ці сутності під єдиний скафандр.

6.0 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 2
6.0
6.0
6.0
6.0

Переповісти сюжет неможливо. Там – життя. До війни. Під час окупації. Після переселення на мирну територію. З пахощами. Болем. Неймовірною нудьгою за втраченим – домом, родиною, друзями. І насамкінець – ти, глядач, чітко усвідомлюєш, що все це потрібно повернути. Обов'язково. У 2018 році на Всесвітньому Театральному Фестивалі «Saint Muse», що проходить, під егідою ЮНЕСКО, в Улан-Баторі (Монголія), вистава отримала спеціальний приз жюрі «За кращу виставу».