З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
Володимир Кучинський

Володимир Кучинський

Актор, режисер.
Відомий режисер
Народний артист України
Заслужений діяч мистецтв України

Театральний режисер, актор, засновник і художній керівник Львівського академічного театру імені Леся Курбаса (1988-2019).

Лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка, державної премії імені Леся Курбаса, премії імені Василя Стуса. Народний артист України.

З 2019 року головний режисер Львівського академічного театру імені Леся Курбаса.

Як режисер здійснив понад два десятки драматичних постановок та літературних вечорів на сцені Театру імені Леся Курбаса, а також на сценах Національного театру імені Івана Франка в Києві та Театрі імені Тараса Шевченка в Харкові.

Біографічні дані:
Дата народження: 14.10.1958 (63 роки)
Місце народження: Україна, місто Львів
Актор  є  резидентом театрів:
Олег Цьона
Олег Цьона
Художній керівник
5.7 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 81
5.8
5.6
5.8
5.8

Львівський театр імені Леся Курбаса створений Володимиром Кучинським та групою молодих акторів у 1988. Театр завжди вирізнявся високоінтелектуальним і неповторним репертуаром. Театр імені Леся Курбаса — унікальний методологічний центр, який опанував і розробив цикл театральних методик та тренінгів акторської психофізики, пластики, голосу, провів серію спільних проектів з Workcenter Єжи Ґротовського (Італія), Школою драматичного мистецтва Анатолія Васільєва (Росія), Осередком театральних практик Gardzienice (Польща), Саратозьким міжнародним театральним центром (США). У 2006 році за творчі здобутки Театр імені Леся Курбаса було нагороджено найвищою українською нагородою в галузі культури — Національною премією імені Тараса Шевченка, а у 2007 році театру було присвоєно статус академічного. З 1994 року Театр імені Курбаса проводить свій власний міжнародний театральний фестиваль «Театр: Метод і Практика». Веде активну міжнародну діяльність, є членом міжнародної театральної мережі IETM. Окрім того, Театр імені. Курбаса є унікальним для України театром-школою, що виховала не одне покоління акторів та режисерів спершу в Студії театру, а з 2001 року на базі Львівського Національного університету імені Івана Франка.

Ми знайшли 9 вистав, в яких
бере участь Володимир Кучинський
5.9 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 6
5.8
5.8
5.8
6.0

П’єса сучасного шотландського драматурга про молоду жінку-селянку, яка попри зовсім звичайний спосіб життя дивиться на світ дуже по особливому. Творці вистави «Ножі в курях, або Спадок мірошника» роздумують над зіткненням світоглядних моделей і систем мислення. Забобонному і апріорі упередженому способу дивитися на речі протиставляється відкритий і гуманний погляд нової людини, сповненої невситимою жагою до постійного пізнавання і відвагою бути самітним відлюдником.

5.6 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 4
5.5
5.8
5.5
5.8

... Спочатку все рівно був Достоєвський. Від нього лихоманно-хворобливий ритм вистави, містична, фатальна прикутість один до одного її головних героїв, від нього невідворотність всіх цих появ і зникнень. Від нього — непідвладне розумові взаємне тяжіння, ніби щось, що вони самі збагнути не можуть, їх невблаганно зводить. І розводить теж — з такою ж невблаганністю і жорстокістю. Тому що Фаусту — фаустове, а Мефістофелю — мефістофелеве.

5.4 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 4
5.5
5.0
6.0
5.3

«Ця вистава – молитва. У «Маркові Проклятому» явлено театр, якщо можна так сказати, екологічно чисто, без всіляких електронно-технологічних замінників і модних добавок, без соціальної заангажованості. Він є виразником екзистенціального переживання людини, її найглибших станів і відчувань, тобто основних засад буття». Світлана Веселка, «Високий замок» «Стус є одним з небагатьох творців міцних структур мови, міцного, місткого слова. Бо тільки таке слово може передавати глибинний зміст архетипів культури. Для театру, де закоріненість слова, звукосполучення у процеси підсвідомого є особливо відчутна, очевидним є і та непересічна роль, яку відіграватиме поезія Василя Стуса у подальшому становленні української мови». Володимир Кучинський

5.7 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 6
5.8
5.7
5.7
5.7

«Велич людини в тому, що вона є мостом, а не ціллю; і любові в ній гідне лише те, що вона є переходом і знищенням. Я люблю того, хто не вміє жити інакше, окрім як в ім’я власної загибелі, тому що він іде через міст» Фрідріх Ніцше. Проект «Геть від Заратустри» – спроба драматурга Кліма та режисера Володимира Кучинського театральними засобами осмислити кризу українського суспільства, пропустивши свої думки крізь призму одного з найвідоміших європейських філософських творів «Так казав Заратустра» Фрідріха Ніцше.

6.0 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 5
6.0
6.0
5.8
6.0

В одному із найвідоміших діалогів Григорія Сковороди мавпа Пишек і лелека Еродій розмислюють про вдячність як запоруку життєвої радості і внутрішнього спокою людини. У виставі філософські тексти переплітаються з образами картин Босха, що присутні у костюмах і проекціях. Це одна із візуально найкрасивіших вистав театру, що має давню історію, адже перша редакція «Благодарного Еродія» з’явилася в театрі ще у 1993 році і стала одією із знакових у новітній історії українського театру.

5.3 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 4
5.5
5.0
5.8
5.0

Вистава є композицією поезії і музики. Живописні і сюрреалістичні вірші Антонича, відомого львівського поета 30-х років ХХ ст., звертаються до тем природи, любові, ваги мистецтва, минущості життя. Для Театру ім. Леся Курбаса вистави за поезією давно стали візитівкою. Актори тонко інтерпретують поетичні тексти та доповнюючи їх музикою Лисенка, Баха, лемківськими народними піснями творять особливу атмосферу. «Поезія Богдана Ігоря Антонича витає над усім цим як ангел, вібруючи в інтонаційному різноманітті акторських голосів. Кожен розкриває свій міф про Антонича, кожен намагається якнайточніше відчути думку поета, інколи особисте «Я» перекриває «Я» авторське. А, може, кожен глядач приходить в театр зі своїм міфом про Антонича...» Галина Канарська

5.8 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 4
5.8
5.8
5.8
5.8

… На сцені – вистава-притча про людські пристасті, вірність, зраду, фанатизм, ланцюг іпостасей людського духу, кожна ланка якого – самооцінка сама по собі, а разом вони утворюють багатошаровий поліфонічний твір… Іконографія Лесі Українки не відповідає всім прийнятим канонам: вона створює композицію крупних планів, максимально наближуючи Юду до глядача, лишаючи його з нами віч-на –віч. Так само вона робить і з Хусою та його оточенням. Лише Йоганна проходить десь краєчком. Як тінь, як зламана саронська лілея. Від улесливості Хуси, через решту героїв зрада проходить всі ступені та прояви, аж до прямого акту продажу вчителя… Катерина Сліпченко, «Кіно-Театр»

5.9 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 5
6.0
6.0
6.0
5.6

«АМНЕЗІЯ, тому що я ділив з тобою свої дні та ночі, але розповідав собі іншу історію… АМНЕЗІЯ, тому що я відчував непереборне почуття до тебе, але більше говорив про свої маленькі імпульси… АМНЕЗІЯ, тому що в глибині душі я був вірний, але скоріше б порвав собі горлянку, аніж визнав би це… Чоловіків характеризує те, що вони відмовляються від власної долі. Вони віддають перевагу свободі. Але що таке свобода, якщо вона ні до чого не веде? Чоловіки більше вигадують свободу, ніж користаються з неї… Моя АМНЕЗІЯ – це брехня для того, щоб повернутися і віднайти тебе». (Е.-Е. Шмітт) «ТЕАТР – це кожного разу інша історія. Навіть, якщо історія та сама. Вона викликає імпровізацію, аби залишатися живою. ІМПРОВІЗАЦІЯ у цьому випадку – це і намагання максимально розімкнути структуру, рамки сюжету. Це жива історія не лише персонажів, але й її творців: акторів, режисера, автора. Це історія, розвиток якої передбачити не можливо…» (Н. Сняданко)

5.5 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 5
5.2
5.2
5.6
5.8

«Кабаре Бухенвальд Вечір І» – «Безкінечні жіночі розмови насправді щасливих жінок». Кабаре останньої надії, героїні котрого покажуть Вам внутрішню сторону буття актриси. Територія театру імені Леся Курбаса допоможе поринути в атмосферу дійства, адже саме як кабаре, ще на початку ХХ століття, будували приміщення сучасного театру.