З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
Владислав Шевченко

Владислав Шевченко

Актор, режисер, керівник постановки.
Заслужений діяч мистецтв України

Дата народження: 24 листопада

Закінчив Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім. І. К. Карпенка-Карого, спеціальність «Театральне мистецтво», кваліфікація «Режисер драматичного театру» ( спеціаліст, 2009 р.), у 2020 р. захистив диплом магістра та здобув кваліфікацію «Продюсерство сценічного мистецтва».

Владислав Олександрович розпочав свій творчий шлях 2003 року саме у Полтавському обласному українському музично-драматичному театрі ім. М.В. Гоголя, якому залишався вірним протягом всіх цих років. У цьому театрі пройшов різні етапи, був і актором, і режисером-постановником. Зарекомендувавши себе як творчу одиницю та вправного керівника, отримав призначення на посаду головного режисера театру.

За період роботи у полтавському театрі на посаді режисера Владислав Олександрович здійснив 17 постановок за класичними та сучасними творами. У кожній новій театральній роботі проявляється його індивідуальність та яскраві грані творчого обдарування. Режисер тонко відчуває психоемоційний світ героїв, що дає змогу багатогранного розкриття ключових моментів драматургії, яку втілює на сцені.

Серед творчого його доробку постановки вистав у різних жанрах. Найяскравішими роботами стали «Лісова пісня» (Леся Українка), «Бог є любов або Едіт Піаф» (Г. Цибань), «Безталанна» (І. Карпенко-Карий), «За двома зайцями» (М. Старицький), «Наймичка» (І. Тогобочний), «Мить...Життя...» (за мотивах п'єси Т. Уайлдера) «Кайдашева сім’я»( за І. Нечуєм-Левицьким), «Енеїда» (за І. Котляревським), «Маруся Чурай» (за Л. Костенко) та інші, в яких розкривається сучасне світобачення митця.

Постановки режисера Шевченка В.О. неодноразово демонструвалися на різних всеукраїнських фестивалях, мають дипломи та відзнаки, користуються попитом у глядачів. Вистава режисера «Лісова пісня» (Леся Українка) принесла театру дипломи Міжнародного театрального фестивалю «Класика сьогодні» (м. Дніпродзержинськ) — «Найкраща режисерська робота» та «Приз глядацьких симпатій». Три нагороди Всеукраїнського театрального фестивалю «Тернопільські театральні вечори. Дебют» (м. Тернопіль) завоювала вистава «Едіт Піаф або Бог є любов» (Г. Цибань) — «Краща режисура другого ступеня», «Краща жіноча роль» та «Краще пластичне рішення вистави».

Завдяки оригінальній трактовці режисером твору І. Тогобочного (за Т. Шевченком) «Наймичка», вистава з однойменною назвою стала дипломантом VIII Міжнародного театрального фестивалю «HOMO LUDENS» (м. Миколаїв) у номінаціях «За кращий акторський ансамбль», «За вірність традиціям українського музично-драматичного театру», «Краща жіноча роль другого плану» та «Краща чоловіча роль другого плану».

Нині вистави, поставлені головним режисером театру, користуються попитом у глядачів, а сам режисер продовжує плідно служити полтавському театру.

Біографічні дані:
Місце народження: Україна
Актор  є  резидентом театрів:
Олексій Андрієнко
Художній керівник

Полтавський академічний обласний український музично-драматичний театр імені М. Гоголя – один із кращих театрів країни, витоки якого сягають до далекого 1818 року, коли видатний зачинатель нової української літератури Іван Котляревський створив на Полтавщині театральну трупу. Сучасний театр ім. Гоголя веде свою історію від 1936 року, коли з’явилася стаціонарна трупа зі своїм приміщенням. Репертуар театру завжди складали музичні та драматичні вистави, адже потужна професійна трупа має творчий потенціал до втілення будь-яких творчих пропозицій. Нині у репертуарі театру вистави, яких не знайдеш на сценах інших українських театрів. Це і «Майстер і Маргарита», і «Політ над гніздом зозулі», і «Остання любов Гетьмана», і «Страшна помста», і «Мить… Життя…», і «Собаче серце». Також улюбленими для публіки стали легендарні постановки «Сватання на Гончарівці», «Наталка Полтавка», «Енеїда», «Ханума», «Маруся Чурай» та багато інших. Театр має широку географію гастрольних та фестивальних поїздок. Гоголівцям аплодували глядачі на всеукраїнських та міжнародних фестивалях у різних містах нашої країни (Коломия, Чернігів, Миколаїв, Херсон) та за її межами (Польща, Італія, США). Полтавський театр — збирає аншлаги, радує глядачів різножанровими постановками, є прикладом сучасного театру, який піднімає актуальні теми. Чекаємо вас у театрі, раді кожному з вас!

Ми знайшли 16 вистав, в яких
бере участь Владислав Шевченко

Вистава за п’єсою українського класика І.К.Карпенка-Карого, сценічна версія І.П. Стрельнікової. Дія вистави розгортається в українському селі. Молодь збирається на вечорниці аби гарно погуляти, та саме там, через жарт  і наговір виникає непорозуміння між Гнатом та Варкою. Так зароджується славнозвісний любовний трикутник, до якого раптово потрапляє сором’язлива, добра і щира Софія. Та не даремно в народі говорять: “На чужому горі щастя не побудуєш”, не склалося щасливе життя у жодного з героїв цієї історії. Гримуча суміш з пристрасті, ревнощів і гордині зруйнувала долі Варки і Гната, позбавила життя безневинної Софії. Сучасний стиль постановки гармонійно поєднав  стилізовані костюми і модерні танці з народними піснями етнічного гурту “Стрибожі внуці”, створивши  при цьому справжній український колорит. Переплетення гумору з трагедією сюжетної лінії дозволяє глядачеві і сміятися, і співчувати водночас.

Наймичка
« Наймичка » Мелодрама

«Наймичка» — вистава про тяжку жіночу долю, про самопожертву заради рідної дитини. Марина, осуджена батьками, змушена шукати прихисток у чужому краю. Але світ не без добрих людей. Трохим та Настя приймають покритку у свою хату. Вони не підозрюють, що наймичка житиме під одним дахом зі своїм власним сином, покинути якого спонукала нужда. Марина почитатиме старих як рідних батьків, але щодня страждатиме, бо не зможе почує від рідного сина: «Мамо!» Вистава гоголівців — це простір, де у кожного своя стежина, але в один момент долі тісно переплітаються. Де тільки-но знайшов своє щастя, можеш через хвилину зазнати гіркої втрати...

За однойменним романом Ліни Костенко. У виставі задіяні артисти драми, артисти-вокалісти, артисти балету та артисти оркестру театру. «Моя любов сягала неба, а Гриць ходив ногами по землі…»

Напередодні Нового року юна королева видає указ: хто принесе до святкового столу кошик пролісків, той отримає в нагороду цілий кошик золота. Бажаючи отримати нагороду і посидіти за одним столом з королевою, мачуха відправляє падчерку в ліс за підсніжниками. Там дівчина зустрічає дванадцять місяців, які щороку збираються у новорічного багаття. Місяць Квітень просить своїх братів, Січень, Лютий і Березень, поступитися йому посохом. Мачуха і її дочка приносять квіти до палацу, але, замість обіцяного золота, Королева наказує їм показати дорогу в казковий ліс. Падчерка погоджується провести Королеву в ліс, де вона знову зустрічається з дванадцятьма місяцями.

Богдан і Марина жили звичним подружнім життям – робота, дім, сварки, примирення. Але одного дня у їхні двері постукав… представник фірми «Фігреалізейшн», яка пропонує дива техніки. Але замість цього подружжя отримує бонус – здійснення бажання. Та інколи люди просто не уявляють наслідків своїх бажань! Подумавши, як же важко кожному в їхній подружні парі, Богдан і Марина, з опалу, забажали один другому побути в шкурі свого партнера по життю. Ох, як же важко їм буде пожинати плоди невчасно вимовлених у голос потаємних прагнень, адже поруч з ними опинився не хто інший як виконувач бажань! Що з цього вийшло – дивіться у новій комедії гоголівців «Виконувач бажань».

Лісова Пісня
« Лісова Пісня » Драма-феєрія

Перлина української класики, знайома з дитинства історія про всеперемагаючу силу любові сільського хлопця і лісової царівни, про вічне протиріччя між поезією високого покликання людини і прозою повсякденного життя. Зустріч з Лукашем,  перший поцілунок заронив у серце лісової русалки палючу іскру людського почуття: біль страждання, радісну муку, безоглядну і безкорисну самопожертву. Фольклорні образи і народні мотиви геніальної української письменниці наче заворожують, повертаючи до глибинних джерел духовної спадщини. Осучаснена, видовищна, динамічна вистава, що насичена дивовижною енергетикою музики та хореографії (змішання національних та  сучасних танцювальних стилів), в оригінальному сценічному оформленні, захоплює глядача з першої і до останньої хвилини дійства.

Ми звикли чути про Чорнобиль, згадувати про нього 26 квітня… Слово «радіація» більше не лякає нас сьогоднішніх, бо ми створили свою зону комфорту й існуємо в ній… А як живуть ті, хто лишився у Зоні Відчуження? Чому вони там і чим живуть? Історія однієї родини, де представники трьох поколінь навчилися виживати без світла, без гарячої води, без цивілізації відкриє нові таємниці. Вони відгородилися від світу, від жахіть сучасної цивілізації, про які чують лише по радіо, навчилися домовлятися з природою. Політичні і соціальні проблеми викликають у них хронічне неприйняття і нецензурні висловлювання. Реальні речі переплітаються з фантасмагоричними, реальний біль – з мрією про краще життя… Їхня самотність — це вимушена міра, адже йти їм нікуди. Та відгородившись від сучасного світу, ми бачимо їх — таких живих, таких знайомих кожному персонажів, якими вони можуть залишатися лише у цій їхній Зоні, в їхніх 30-ти кілометрах людяності.

Вистава «Мить… Життя» за п’єсою американського драматурга Торнтона Уайлдера «Наше містечко» — це своєрідна сповідь, де кожен упізнає себе в якомусь із героїв. Історія про дві родини, які живуть у злагоді й мирі, виховують дітей, які потім закохуються, вирощують квіти у своїх садочках. Мешканці цього містечка кожного дня механічно проживають своє життя, вони вже звикли до оточуючого світу, який роками не змінюється. У кожного свої проблеми, турботи, мрії... Жителі одного містечка, які ніколи не виїздили з нього, тут народжуються і помирають, закохуються й ходять до церкви, піклуються один про одного, видають газету, розповідають одне про одного історії. Через долі героїв змальовується загальна картина сучасного світу, де життя йде по колу... У місті з’являються нові мешканці, вони знову закохуються, знову грають весілля, знову помирають… І знову народжуються. У виставі піднімаються складні теми, але вони настільки просто розповідаються героями, що мимоволі глядачі стають свідками сердечних хвилювань, моралі, батьківської любові. І все це без жодних натяків на повчання, але з часткою філософських роздумів. Вистава «Мить… Життя…» — це спроба гоголівців дати свою відповідь на одвічне питання: хто ми є? для чого і навіщо? Вам запропонують обрати свій шлях: залишитися у чорно-білій історії, чи побачити різнобарв’я навколишнього світу, зрозумівши, що кожна мить… — це життя…

«Острів скарбів» — захопливі пригоди, яскраві персонажі, скарби, погоні та веселі танці і пісні під «живий» оркестр. Нова казка гоголівців – феєричне дійство, яке зачарує своєю атмосферою, допоможе потрапити на чарівний острів, стати учасниками дивовижних подій. Пориньте у казку разом з персонажами цього музичного шоу, яке не залишить нікого байдужим і обов’язково подарує гарний настрій на довгий час.

"Жив був пес" - дивовижна історія про дружбу собаки Сірка та Вовка, яку розкажуть зі сцени для маленьких глядачів театральною мовою, щоб кожен зрозумів, що дружба – то найголовніше у житті. І якщо друзі до справи беруться, то все в них вийде і будь-яка справа увінчається успіхом. Господар з Господинею зрозуміють свою помилку, що вигнали Сірка після того, як він все життя служив їм вірою і правдою. Комедійного забарвлення набули персонажі Гриця та Марисі. Не обійшлося без жартівливих образів кумась , які додають дійству динамічності. Залишаться у казці і негативні герої Злодій і Злодюжка, які перевиховаються до кінця казки. Ну і звичайно ж як без милих, любих звіряток. Знайдеться місце у казковому лісі для Ведмедя, Лисички, Білочки та Вовчиць.

«Малюк,  а як же я? Я ж кращий за собаку?!!» Мабуть, немає дитини, яка б не знала історію про Карлсона, що живе на даху, створеної славетною шведською казкаркою Астрід Ліндгрен. «Малюк та Карлсон» — весела безтурботна казка про зародження дружби між «чоловіком у повному розквіті років» з пропелером на спині та звичайнісінького хлопчика Малюком, на якого не звертають уваги дорослі. Дивакуватий, самотній веселун, який обожнює солодощі, став справжнім другом дитині, з якою вони гралися, дружили, пустували. Але, історія, що на перший погляд здавалася зовсім простою, виявляється глибокою та повчальною. Дитинство, коли діти найбільше цінують свободу, перетворюється на самотність, тягне за собою проблему поколінь, де батьки не розуміють дітей, не цікавляться їхнім життя, перекладають обов’язки виховання на «домомучителек» на зразок Фрекен Бок. Та Карлсон, завдяки своїй доброзичливості, зміг навчити Малюка дружити, розрізняти добро і зло, провчати злодіїв. У Полтавському театрі вистава для дітей «Малюк та Карлсон» наповнена гумором, веселощами, іграми, піснями та танцями.

Що найбільше полюбляють діти? Звичайно казки! Саме у таку чарівну, сповнену пригод казку покличуть всіх, хто вірить в чудеса, герої мюзиклу «Новорічні пригоди Маші і Віті». Мрійниця Маша переконає Діда Мороза «впустити» її разом із другом Вітею, який не вірить у всілякі вигадки і чудеса, до чарівного світу. Друзям доведеться визволяти з полону Кощія Снігуроньку, щоб врятувати свято для дітей. Їм на заваді стануть Баба Яга, Лішак, Кощій та Кіт Матвій, яких Вітя зможе перемогти силою розуму. А завдяки Машиній доброті герої знайдуть друзів, які допоможуть вижити у лісі, повному несподіванок, та врятувати Снігуроньку.

«Всі миші люблять сир» – весела яскрава історію про мишенят, яким притаманні справжні шекспірівські пристрасті – кохання, розбрат між двома сім’ями, примирення та торжество дружби. У прекрасному сирному королівстві вируватимуть не дитячі пристрасті, але все як завжди закінчиться добре. Нова вистава гоголівці – яскраве дійство з піснями та оригінальними танцями, надзвичайно добра і світла. Адже, свого глядача ми виховуємо з дитинства на кращих зразках світової драматургії, правдиво втілюючи образи і заворожувати загальною атмосферою свята.

Зворушлива історія про мандри маленької Герди дає дітям і дорослим урок терпіння, витривалості та незламної віри. Це мудра притча про людські серця, які бувають гарячими і люблячими або холодними і байдужими до людей, які їх оточують. Творці вистави переконують, що краса людської душі здатна здолати всі випробування, розтопити кригу байдужості й нелюбові – того зла, що вбиває все найкраще в людині. Саме силою своїх почуттів хоробра Герда – тендітна дівчинка із палким, добрим серцем – змогла здолати всі перешкоди і, розтопивши серце Кая, повернула його до тепла рідної домівки. Адже лише гаряче і любляче серце може подолати будь-які випробування, розтопити холод і запалити серця інших людей.

Вистава за мотивами народної казки «Царівна-жаба». П’єса Ганни Цибань, пісні  Евгена Кулакова, фінальна пісня на музику Г. Гладкова. Залучаючи дітей до співтворчості, актори розігрують відомий сюжет про царських синів, які за допомогою  сагайдаків і стріл подружжя собі шукали. У старших синів – дружини, як дружини, а у молодшого – жаба. Та виявилося –  пощастило найменшому, але за щастя своє поборотися треба. Весела, жвава і дуже добра казка. Адже навіть Баба Яга і Кощій у ній не страшні, а «гламурні», ще й душевно співають. На юних глядачів чекають веселі ігри і подорож у світ анімації. За допомогою новітніх проекційних технологій діти потраплять у казкову країну ілюзій і чарівних перетворень.