З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
Віктор Жданов
Віктор Жданов
Віктор Жданов
Віктор Жданов

Віктор Жданов

Актор, трубач.
Заслужений артист України

Віктор Жданов – український актор театру і кіно, заслужений артист України.

1986 – артист у Херсонському обласному театрі ляльок.

1988-1996, 1999 – артист у Херсонському обласному українському музично-драматичному театрі ім м. Куліша.

1997 – артист Державного драматичного театра ім. О. С. Пушкіна (м. Майкоп, РФ).

З 2000-го до 2014 року – у Донецькому національному академічному українському музично-драматичному театрі.

З 2014 року – працює у Київському академічному театрі драми і комедії на лівому березі Дніпра.
Зіграв Старого у фільмі «Кіборги» режисера Ахтема Сеїтаблаєва.

Дочка – Жданова Оксана Вікторівна – акторка в Театрі на лівому березі, син Павло навчається на операторських курсах.

У 2009 році Віктору Жданову було присвоєно почесне звання Заслужений артист України.

У 2005 році став лауреатом фестивалю вистав для дітей та юнацтва «Золотий ключик» у номінації «Краща чоловіча роль» за роль Холстоміра у виставі «Історія коня» М. Розовського за Л. Толстим.
Є лауреатом Міжрегіонального фестивалю «Театральний Донбас» та Міжнародного театрального фестивалю «Мельпомена Таврії» у номинації «Краща чоловіча роль другого плану» за роль Осгуда Філдинга ІІІ у виставі «У джазі тільки дівчата» О. Аркадіна-Школьника (2006).

Біографічні дані:
Дата народження: 03.03.1968 (54 роки)
Місце народження: Україна, селище Киселівка
На сцені з 2000 року (22 роки)
Родинні зв'язки:
Актор  є  резидентом театрів:
Станіслав Жирков
Станіслав Жирков
Художній керівник
5.3 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 555
5.2
5.1
5.5
5.3

Серед інших театрів України Київський державний академічний театр драми і комедії посідає особливе місце. Театр, що виник на хвилі демократичних змін у суспільстві наприкінці 70-х років XX століття, сьогодні є широко відомим і популярним у глядачів, авторитетним серед фахівців. Перший збір трупи театру відбувся 7 вересня 1978 року, а перша прем'єра – 21 квітня 1979 року у приміщенні Республіканського театру ляльок по вул. Ш. Руставелі, 13 («Высшая точка – любовь» Р. Фєдєньова). Багато років театр не мав власного приміщення. Вистави відбувалися у всіх театрах Києва і майже у всіх палацах культури міста, у тому числі у Палаці «Україна» та Жовтневому палаці. У травні 1982 р. міська влада передала молодому театрові будівлю кінотеатру «Космос» на Лівобережному масиві. В цій будівлі силами колективу був влаштований «Театр у фойє» – перша мала сцена у тогочасному Києві та, можливо, і в Україні. Перебудоване приміщення стало першим театром на київському лівобережжі, а також першим театром у Києві за повоєнні роки. Театр працює двома мовами. За час існування премії «Київська пектораль» театр отримав 15 нагород майже у всіх її номінаціях.

Ми знайшли 6 вистав, в яких
бере участь Віктор Жданов
Антреприза

У повісті Астрід Ліндгрен до семирічного Малюка з’являється чоловічок із пропелером і вчить літати, мандрувати дахами і піддавати сумніву усі відомі правила. А якого друга зустрів би сімнадцятирічний Малюк, щоб навчитися того самого? Хто зміг би вплинути на свідомість і все подальше життя майже дорослої людини? Яким би став сучасний Малюк, коли б зустрівся із Карлсоном сьогодні? П‘єса Ірини Іоанесян – це парадоксальна, дотепна, а час-від-часу навіть гірка відповідь на це питання. Філософська казка для дорослих, п’єса-рівняння, яке можна розв’язати багатьма засобами, але саме розв’язання примусить вдивитися у власні взаємини зі світом. У шведському місті Стокгольмі живе звичайна родина – мама, тато, троє дітей, і все наче гаразд, дуже поважна бабуся – майже ідилічна картинка. Поки на сходах будинку не з’являється дивний чоловік і пряниковий будиночок починає розпадатися… Режисер Катерина Степанкова розповідає казку про знайомих нам з дитинства героях, переміщених в сучасні реалії, де вони живуть серед правил і приписів, потребують любові і розуміння, прагнуть знайти когось, з ким можливо було б розділити власну самотність і захиститись від вразливості, вчиняють неоднозначні вчинки…

5.6 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 7
5.4
5.3
5.9
5.9

Уявіть: ваша дружина влітає до домівки, бере гроші, щоб розрахуватися з таксистом (хоча має власне авто), а потім розповідає, як подарувала геть усе ваше майно одному дуже милому молодику. Чи можливо таке? Подивившись «Альбатросів», ви зрозумієте, що можливо. Або ж одного разу ви повертаєтесь з шикарних і найнезвичніших похорон свого найкращого друга додому із дружиною, а потім виявляється, що померлий (нехай земля йому буде пухом) і не друг зовсім, та й дружина вже і не кохана… Чи все ж кохана? А потім… У цій виставі шість карколомних історій, що смішать, зводять з розуму і надихають жити. Жити щодня на повну. Причин тому багато. Одна з них біологічна: головним героям «Альбатросів» вже добряче за шістдесят, сімдесят чи вісімдесят. А вони кохають, ревнують, втрачають і знаходять, як першокурсники. Відсутній смак життя чи почуття гумору через вік? Це не про наших «Альбатросів» – виставу для усіх, хто цінує життя і вміє радіти. У головних ролях – золотий склад Театру на лівому березі.

5.8 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 2
6.0
5.5
6.0
5.5

«Даринка, Гриць та Нечиста сила» – це вигадливо весела, із добрим гумором казка про дивовижну силу любові до близької людини, до своєї землі. Про те, як багато важать у житті рідне слово, мова, пісня. Хоробра і кмітлива дівчина Даринка, мандруючи у пошуках свого коханого козака Гриця, опиняється у дивній стороні де панує Нечиста сила. Поле, ліс, луки, все живе навкруги – змарніле, пташки не співають, люди похмурі та непривітні. За чужинців, що заволоділи цим краєм та поневолили його народ, навіть дрібне бісеня з лісового болота – капосник і розбишака Дідько Лисий, перетворився на нечестивого диявола Люцифера Вельзевульського. Лишень красень-богатир Гриць не скорився ворогам-басурманам, тому Пан і тримає його закутим у кайдани в своєму палаці та знущається над ним. Але виявилося, що Даринка має в собі величезну чарівну силу, яка здатна здолати злі чари, повернути радість поневоленим людям, життя й силу завороженій землі. Навіть Дідька Лисого підкорила Даринчина сила й перетворила на веселого пустуна. Розумна і відважна дівчина разом із новими друзями знаходять дотепний спосіб як пошити у дурні ворогів-чужинців, врятувати з неволі коханого та звільнити рідну землю від наволочі.

6.0 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 13
6.0
6.0
6.0
6.0

Колишня повія, стара польська єврейка мадам Роза, що пройшла гітлерівський концтабір, утримує в емігрантському кварталі Парижа дитячий притулок. Тут – діти, народжені шлюхами поза законом. Серед його вихованців – арабський підліток Момо. Від його імені й ведеться історія. Історія – захоплююча, відверта, шляхетна й божевільна. Історія – про велич і силу неймовірної любові на порозі життя та на межі смерті.

5.5 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 18
5.6
5.3
5.7
5.6

Чарівна співачка Лола – зірка портового кабаре. Серед прихильників красуні є, також, юні учні місцевої гімназії, які усі вечори проводять на її виступах. Їх вчитель латини, який отримав за свою педантичність прізвисько Гнус, вирішує сам навідатися до співачки, щоб покласти край цій непристойності і розбещеності. Але, побачивши Лолу, її виступ на сцені, солідний професор забуває про все на світі і закохується як хлопчисько...

5.2 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 7
5.1
5.0
5.9
4.9

Щоб зрозуміти життя у всьому його розмаїтті, досить звернутися до драматургії Чехова. Загальнолюдські проблеми його п'єс об'єднують епохи. Як і раніше, проблема самотності залишається нерозв'язною, та й любов у всі часи залишається рідкісним даром, здатним зробити людину глибоко щасливим, але й глибоко нещасним. Любити треба вміти, а щоб вміти - треба вчитися. Які вони сьогоднішні три сестри? Чи здатні пройти через розчарування, крах усіх надій й не зламатися?