З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
Вероніка Тищук

Вероніка Тищук

Актор, режисер, сценарист.

Дворазовий Лауреат Премії імені братів Євгена та Юрія-Августина Шерегіїв.
Лауреат Мукачівської міської премії імені Олександра Духновича 2017 року.

Біографічні дані:
Місце народження: Україна
Актриса  є  резидентом театрів:
Юрій Глеба
Юрій Глеба
Художній керівник
5.5 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 1
6.0
5.0
6.0
5.0

Мукачівський драматичний театр - творчий організм з багатою історією, цікавою трупою і репертуаром, власною позицією художнього стилю. Так склалося історично, що ми слідуємо естетиці психологічного театру, але не відмовляємося від експериментів. На базі нашого театру створена акторська група, яка посилено займається театральною біомеханікою, здійснюючи ідею синтезу систем К. С. Станіславського і В. Е. Мейєрхольда. Метод біомеханіки, розроблений Всеволодом Мейєрхольдом, в наші дні викликає величезну зацікавленість у міжнародного театрального бомонду тому, що зараз, при інтенсивному пошуку нових театральних форм, зріс інтерес до тілесних і духовних можливостей актора. Навчаючі акторів театральній біомеханіці Всеволода Мейєрхольда, ми маємо намір удосконалювати акторську техніку, яка дозволить вільніше експериментувати в творчості, створюючи спектаклі з яскравими метафоричними формами, наповненими життям людського духу. Театр постійно бере участь в міжнародному фестивальному русі, творчих форумах, майстер-класах, є творцем міжнародного театрального фестивалю «ЕТНО-ДІА-СФЕРА», театрального фестивалю прем'єр «ЗІРКОВИЙ ЛИСТОПАД У ЗАКАРПАТТІ», відкритого фестивалю-лабораторії-конкурсу експериментальних вистав молодіжних театрів «Мукачівський ТеаТрон», які проводяться на базі театру щороку. Мукачівський драматичний театр – це театр нової театральної естетики, яка об’єднує у собі яскраву метафоричну форму наповнену психологічним змістом, що динамічно розвивається у просторі та часі разом з цілеспрямованою дією всемогутніх акторів, тілесні та духовні можливості яких готові до виконання любого завдання.

Ми знайшли 19 вистав, в яких
бере участь Вероніка Тищук
Конкурс
« Конкурс » Трагікомедія

«Солідна японська фірма пропонує престижну роботу в елітних нічних шоу! Запрошуються талановиті жінки з художніми здібностями. Кращий танець і вокал». Часто в газетах ми читаємо оголошення такого роду. Престижна робота за кордоном. Гроші, а значить, нове життя! Заманливо, правда? Особливо якщо в своїй країні ти нікому не потрібен. І летять змучені несприятливою погодою на Батьківщині метелики на Схід, до переливається всіма кольорами веселки в променях сонця, що сходить павутину, тому що світиться екрану, за яким починається інша, щасливе життя. Вони вірять, що їх там щось чекає! І потрапляючи в павутину, мало хто вириваються назад. Як все це нам знайоме … КОНКУРС дає надію, шанс змінити своє життя і життя близьких людей. І наші жінки, обличчя і тіло яких написані найбільшим художником Богом, ризикуючи улюбленими чоловіками і власними дітьми, хапаються за цей шанс як за соломинку потопає. Вони проходять через всі випробування: через холод, приниження, через стриптиз душі і тіла! Але будь-яка спроба змінити що-небудь ззовні заздалегідь приречена на провал. Найголовніше, в безвихідній ситуації всередині людей виникає щось більше, по-справжньому здатний протистояти сьогоднішнього дня. КОНКУРС – це не просто еротичне болеро, це справжня душерубка дружин і чоловіків, смішна комедія, часом перетворюється на справжню трагедію.

Легенда про князя замку Паланок Федора Корятовича, який хоробро протистояв нечистій силі, захищаючи свої володіння. Історія про відданого чоловіка, мудрого правителя та мужнього воїна міста Мукачева за часів правління угорської влади.

«ПРИНЦЕСА БЕЗ ГОРОШИНИ»  Євгена Тищука – смішна і повчальна комедія для дітей і дорослих. Всі пам’ятають казку про принцесу, яка не могла заснути через крихітну горошину під дванадцятьма матрацами. Але справжня історія Принца і Принцеси, яка, звичайно, виявилася справжньою Принцесою, сталася трохи інакше. Жила-була Королева, і одного разу вона вирішила, що її синові Принцу пора одружитися. І в палац звідусіль на оголошені Королевою оглядини з’їхалися принцеси: Поїдана, Незмовкана, Фінтіфлюля, Громихала, Пучеглаза… Бідний Принц! Але нічого не поробиш, треба вибирати. І зовсім несолодко б йому довелося, якби не з’явилася раптом принцеса Сонечко…

У дитячій казочці Валерія Зиміна, глядачеві відкривається чарівний, невідомий світ, де живуть симпатичні та веселі грибочки. Кожен казковий гриб має свій характер, свої таланти та свої особливі риси. Це розповідь із життя лісових грибочків, які теж можуть розмовляти, сміятись і навіть плакати. Вони, як і люди, – бувають добрі і погані, у кожного свій характер, свої примхи.. Ця неймовірна історія розповідає нам про красуню Сироїжку та її друзів. Про те, як злий Мухомор хотів викрасти живильний дощик.  Це історія про добро і віру в себе, як дружба та любов допомагають подолати перешкоди. Чи зважиться Рижик зізнатися Сироїжці в коханні? Хто ж врятує ліс від засухи, хто наважиться на поєдинок зі злим Мухомором? Відповіді на ці питання отримаєте, якщо завітаєте до казкового світу театру і побачите незвичайні пригоди Сироїжки та її друзів.

Сергій Григорович Козлов письменник-казкар, поет. Його найбільш відомі твори – книга і сценарій до однойменного мультфільму «Їжачок у тумані», інші книги про Їжачка і Ведмедика, історії про Левеня і Черепаху, вірші для мультфільму «Як левеня і черепаха співали пісню». Він чи не єдиний з дитячих письменників свого і більш старшого покоління згадав про потаємну, споглядальну сторону дитячої душі – дитина може бути і сумною, і замисленою, і ніжною. Тридесяте царство казкаря Козлова – це не чарівна країна з килимом-літаком і скатертиною самобранкою, а звичайнісінький среднерусский ліс, який кожен день інший. То він порожній і безмовний, то занурений у зимовий сон, то наповнений парою від щойно випавшего весняного дощу. Джерело чарівництва тут у його мінливості, адже природа сама по собі чарівна. «Трям, трям-привіт!» незвичайна, музична казка, в якій Ведмедик вигадує для себе і своїх друзів Тілімілітрямдію, чарівну країну, де всі ходять догори ногами, де немає вовків і всі вітаються «Трям», тобто «Привіт» і живуть щасливо. Але все виявилося не так просто і в цій країні. У «Тілімілітрямдія» наші герої зустрінуть багато перешкод, труднощів і переживуть разом дивовижні історії та пригоди.

Сумна веселка на дві дії

Що таке щастя? Герої цієї казки розуміють його кожен по-своєму. Якщо для Попелюшки, Феї, Принца і навіть Короля щастя –це робити добрі вчинки. Щоб усім-усім було добре. І зовсім інакше щастя розуміють Мачуха та її доньки. Вони живуть виключно для себе. Їх кредо- вигода! Проте добрі вчинки завжди знайдуть відгук у серцях людей. Це норма життя справедливого суспільства.

Наше життя постійно зазнає впливу. Все, що нас оточує-формує нас так чи інакше. Ми змінюємося, удосконалюємося. Само собою нам хочеться змінюватися в кращу сторону, але справа в тому, що ми не помічаємо, як відбуваються ці процеси. Так само і у виставі «Правда про Курочку Рябу». Наївна Курочка Ряба піддається впливу своїх сусідок Сороки і Миші і задумує тікати в столицю від Діда та Баби. Насправді її «подруги» нікуди не збираються. Нібито вони її готують, щоб вона стала «зіркою» але їхня дружба корисна тільки для того, щоб виманювати у дурненької Курочки їжу та одяг, що та вимагає це у Діда та Баби, обіцяючи знести яєчко. Сорока й Миша, а з ними і Ряба, шляхом обману презентують Дідові і Бабі не справжнє золоте яєчко, і коли афера трісне, як і справжнє пофарбоване під золоте яєчко, все буде пограбовано. Дід і баба залишається «біля розбитого корита». Курочка Ряба принесе їм справжнє яйце, яке вона сама знесла. Вона проситиме у Діда і Баби пробачення, ті пробачать її і заживуть вони як у казці.

За мотивами відомої казки «Ріпка». Ви побачите нову цікаву історію з досі невідомими героями, що теж хотіли привласнити ріпку, але насправді хороший урожай – це: урожай дружби, урожай щастя, розквіт всього навкруги!

Йегуда Лейб бен Беуалель – реальна історична особа, відомий мислитель, мудрець і вчений, празький рабин, що жив у ХVI столітті. Володів великими знаннями не тільки в релігійно-філософських питаннях, але й у світських науках, особливо в математиці. З раббі Лейбом, кажуть, радився і сам імператор Рудольф ІІ, бо імператор цікавився науками і мистецтвом. Легенда розповідає, ніби одного разу, коли євреям запропонувала велика небезпека, рабі Лейб створив із глини могутнього велетня. Цей велетень – голем – і справді врятував містечко. Але темні сили природи вийшли з-під контролю. Голем почав жити своїм життям. Не можна кликати на допомогу сторонні сили в такі хвилини народ повинен знаходити сили в самому собі, інакше – який же він народ?

Стара, як світ  історія звичайної української сім’ї, що намагається відмовитися від національних традицій, щоб зажити «по-модному». Мрія головного героя, багатого селянина Вареника, стати дворянином, наблизитися до вищого світу, стає його ідеєю фікс, яка перетворює життя рідних в справжній водевіль.

Юні закохані з ворогуючих сімейств – який знайомий сюжет! Але в казці угорського автора Дюли Урбана Ромео і Джульєттою стають сірий мишеня Шома і біла мишка Фруже. І лише після втручання Великого Кота – Мага може призвести до благополучного фіналу непримиренні світи сірих і білих мишей. Кот вельми дохідливо пояснив їм, що у мишей сірих і білих – набагато більше спільного, ніж вони самі можуть подумати. А головне – всі миші люблять сир! Так через казковий сюжет театр розмовляє з дітьми про дуже серйозні речі, про те, як не зрадити себе, не розгубити найкраще – дар любити, дружити, вірити в диво, вміти бачити і чути того, хто поруч з тобою.

«Кай та Герда» –  сценічна інтерпретація Євгена Тищука знайомої з дитинства історії двох підлітків, яка ожила у яскравому, динамічному дійстві. Колись злий та могутній троль зробив криве дзеркало, в якому все прекрасне відображувалося як смішне та огидне. Дзеркало розбилося, і міріади гострих скалок розлетілися по світу, потрапляючи людям в очі та серця. Так починається одна з найчарівніших казок Ганса-Христіана Андерсена “Снігова Королева”, за мотивами якої і створена вистава. Зворушлива історія про вірність, людяність, силу і мужність, про по-дитячому щире серце, якому не страшні крижані чари могутньої Снігової Королеви, навряд чи залишить когось байдужим.

Драма за мемуарами великої французької співачки

Дія п’єси відбувається на півдні Іспанії в Андалусії. Дійство розпочинає смерть, якою воно і завершується. Сюжет про долю та світогляд деспотичної матері — самої Бернарди Альби – та її п’яти неодружених доньок. Про світогляд пересічної людини загалом, про данину традиціям і забобонам, про мораль, справжню та видиму, про життєві орієнтири.

Чи любите ви казки? А чари та всілякі перетворення вам до смаку? А чи мрієте ви про незвичайну пригоду? Тоді ця вистава саме для вас! А от і найпростіший рецепт пригоди: берете Бабу Ягу, Сірого Вовка, додаєте трохи капостей і чар, потім добре це все перемішуєте – і незвичайна пригода готова! До речі, така пригода добре смакує в колі друзів. Приємного апетиту… Пробачте. :) Приємного перегляду! «Завжди, як буде час, Приходьте ви до нас. Ми будемо чекати Та радо зустрічати!» – так співає дівчинка Оленка разом зі своїми друзями – песиком Златиком, зайченям Зоєю, білченям Рудиком в цій ну ду-у-уже добрій казці.

5.5 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 1
6.0
5.0
6.0
5.0

Казка для дітей

Зона душі
« Зона душі » Драматичні зонги

Події відбуваються в … виправній колонії для дівчат. Головних героїнь в рамках так званої «Програми розвитку особистості» змушують грати класичну «Попелюшку», занурюватися в спогади свого нелегкого дитинства, а все, що відбувається – кіногрупа, на чолі з молодим режисером, який прагне сенсації та визнання, знімають на відео. Спроби проникнення до ЗОНИ ДУШІ – не просто місця фізичного позбавлення волі, а території внутрішнього позбавлення себе людського …