З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
Василь Шершун
Василь Шершун

Василь Шершун

Актор, режисер.
Заслужений артист України

У 1977 р. закінчив Державний інститут театрального мистецтва ім. Карпенка-Карого, «Актор драматичного театру і кіно».

З 1977-1977 р. – артист Українського гастрольно-концертного об’єднання «Укрконцерт».

З 1979-1981 р. – артист Житомирського обласного українського музично-драматичного театр.

З 1981 р. – артист Закарпатського обласного державного українського музично-драматичного театру.

Відзнаки та нагороди – Лауреат обласної премії в галузі театрального мистецтва ім. братів Є. Та А. Ю. Шерегіїв (2003)

Біографічні дані:
Дата народження: 29.01.1956 (66 років)
Місце народження: Україна, місто Ужгород
Освіта: Київський національний університет кіно, театру і телебачення ім. І. Карпенка-Карого
Актор  є  резидентом театрів:
Василь Марюхнич
Василь Марюхнич
Художній керівник
6.0 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 3
6.0
6.0
6.0
6.0

Історія театру на Закарпатті має давні традиції і певні здобутки. Театральні колективи існували в краї ще у XIX сторіччі. 1921 року до Ужгорода на запрошення громади приїжджає театральний діяч Микола Садовський разом з акторами та художником Миколою Кричевським. Після театру М. Садовського на театральну сцену виходить «Нова Сцена» під керівництвом Шерегій Юрія, після нього з'являється «Угро-руский театр». Усі ці театральні колективи зробили велику роботу по вихованню майбутніх акторів державного театру. На початку березня 1945 року Народна рада Закарпатської України про організацію в Ужгороді народного театру. Новий театр 30 квітня 1945 року показав свою першу виставу «Руські люди» — К. Сімонова, художник – Федір Манайло. 12 листопада 1945 року Рада Народних Комісарів УРСР приймає постанову про відкриття державного театру на Закарпатті. Відповідно до рішення українського уряду з липня 1945 по квітень 1947 року на Закарпатті гастролює Запорізький український музично-драматичний театр імені М. Щорса під керівництвом народного артиста УРСР В. Магара, який буде першим режисером нового театру. 1 січня 1946 року «Закарпатський обласний державний український музично-драматичний театр» розпочинає свою роботу у місті Ужгород. У 1963 році відбулася реорганізація театру український музично-драматичний театр з'єднався з Мукачівським російським театром і став називатись «Закарпатський муздрамтеатр». У 2011 році — згідно з рішенням № 224 від 26.05.2011 року Закарпатської обласної ради театру присвоєно ім'я братів Шерегіїв нова назва театру: Закарпатський обласний український музично-драматичний театр імені братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв. Відповідно до наказу Міністерство культури України № 1152 від 06.12.2016 року театру надано статус «Академічного».

Ми знайшли 3 вистави, в яких
бере участь Василь Шершун

За мотивами роману К. Чапека «Гордубал» ОДНАК Люди – нерозсудливі, нелогічні, сконцентровані на собі. Однак, люби їх Якщо робиш добро, люди звинуватять тебе у прихованих егоїстичних намірах. Однак, роби добро. Якщо ти успішний,ти здобудеш фальшивих друзів та справжніх ворогів. Однак, досягай успіху. Добро, зроблене тобою сьогодні, завтра забудеться. Однак, твори добро. Честь та щирість роблять тебе вразливим. Будь чесним і щирим, не дивлячись ні на що. Те, що будував ти роками, може бути зруйновано в одну ніч. Однак, будуй. Люди насправді потребують допомоги, але можуть напасти на тебе, коли ти допомагаєш їм. Однак, допомагай людям. Віддай світу все найкраще, що ти маєш І у відповідь отримаєш ляпаса. Однак, віддай світу все найкраще, що в тебе є.

Головний герой вистави – сліпий юнак. За задумом режисера, це проекція на будь-яку людину, адже кожен у чомусь засліплений у житті. Окрім теми життя інваліда в суспільстві, автор показує й чимало інших важливих проблем: тиранічна мати й інфантильний син, неправильне виховання, гармонія особистих стосунків у молоді тощо. Багато епізодів у виставі вирішені за допомогою пластики, танців. Особливо гарно це виходить у головних героїв – Дональда та Джил, яких зіграли у неділю Рудольф та Олеся Дзуринці. Їх пластичні номери вражають і зачаровують. Підсилює сприйняття вдало підібрана сучасна музика як за атмосферою, так і за текстовим сприйняттям (музичне оформлення – Надія Петрунь). Чи не єдиний образ, котрий докорінно змінюється впродовж вистави -- мати Дональда (актриса Світлана Мавріц), яка зрозуміла помилку своє надмірної опіки над сином. Безумовно, що цю цікаву й сучасну виставу важливо переглянути як молоді, так і батькам, аби уникати життєвих помилок, показаних на сцені.

6.0 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 1
6.0
6.0
6.0
6.0

За мотивами п’єси І. Карпенка-Карого «Безталанна» Українські верби – носії вікових інформацій. Це можна збагнути, якщо торкнутись їх стовбура, чи крони, вслухатись в шелест – шепіт… Верби вміють радіти за щасливих людей і вміють гірко плакати над загубленими долями. Пропонується глядачу драма – відгомін, у постановці якої багато сучасної пластики, використані найкращі композиції гуртів «Даха Браха» та «Перкалаба», співи Іларія, Юліана... Сценографія від Людмили Бєлої підкреслює оригінальність прочитання.