З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
Іван Шербул

Іван Шербул

Актор.
Заслужений артист України
Біографічні дані:
Місце народження: Україна
Актор  є  резидентом театрів:
Сергій Дорофєєв
Сергій Дорофєєв
Художній керівник
6.0 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 2
6.0
6.0
6.0
6.0

За майже 80 років свого існування Луганський український театр гідно підтвердив своє право бути національно-культурним центром Луганщини добре відомим не тільки на Сході України, а й далеко за межами регіону. Слідкуючи за здобутками колективу протягом останніх сезонів його новітньої історії, глядачі мають можливість пересвідчитись, що у своїй дружній мистецькій родині театр зібрав людей надзвичайно відданих своєму покликанню. Свою історію театр розпочав у 1941 році в Харкові. До колективу, створеного під час Другої Світової війни для обслуговування військових частин і шпиталів, у 1943 році в Кутаїсі приєдналися актори з Вінниці та Запоріжжя. Повернувшись з евакуації, свій перший мирний сезон 1945-46 рр театр відкрив у Ворошиловграді (нині Луганськ). Майже півстоліття театр зазнавав численних реорганізацій, проте, у всі часи залишався форпостом національного театрального мистецтва на східних теренах держави, відкривав нові імена, співпрацював зі знаними митцями. Здобуття Україною незалежності стало для колективу початком справжнього розквіту, а в 2002 році він отримав статус «академічного». У зв'язку з російською агресією на Сході України в грудні 2014 року театр був змушений переміститися з тимчасово окупованого Луганська до підконтрольного українській владі Сєвєродонецька. Попри відсутність кадрів, матеріально-технічної бази та сценічного майданчику, театру вдалося відновитись, а в 2017 році колектив отримав у власність оновлену після капітального ремонту будівлю колишнього Сєвєродонецького театру драми. Сьогодні єдиний професійний театральний колектив на території української Луганщини уже має в штаті більше 120 працівників, випустив 37 прем’єр, побував у Польщі, 15-ти містах інших областей України та 13-ти на Луганщині, взяв участь у 12-ти фестивалях, 4-х міжнародних проектах, численних урочистостях і культурно-мистецьких акціях.

Ми знайшли 6 вистав, в яких
бере участь Іван Шербул

Чому люди іноді проходять повз своє щастя і крокують у бік лиха? Чим вони засліплені, що не розуміють цього? Через що опиняються в любовному трикутнику, не в силах протистояти стихії кохання? Хто винен? Легко заблукати в сутінках власної душі, коли серце рветься навпіл. І марно шукати «злого генія» чи фатальної помилки, що руйнує щастя, в ситуації де всі герої, кожен по своєму, приречені на безталання.

Ревізор
« Ревізор » Сатирична комедія

Сценічна історія «Ревізора» завжди шукала «нового» Гоголя. Майже 200 років п’єса не сходить зі сцени, будучи актуальною у всі часи. І хоча з моменту першої постановки життя у всіх сферах стрімко рвануло вперед, проте ліцемірство, брехня, зарозумілість, відсутність гідності, марновірство, плітки та інші потворні якості людської особистості нікуди не поділись. Наш «Ревізор» поставлений за п’єсою, яку на прохання театру написав сучасний український письменник, «батько українського бестселлера» Василь Шкляр. Вперше представлена в Україні на сцені нашого театру, вона пропонує свіжий погляд на застійні соціальні та психологічні проблеми, які оточують на кожному кроці. У провінціному місті проїздом опиняється дрібний столичний чиновник. Його помилково приймають за ревізора, а переполох, спричинений цією новиною, виносить на поверхю невігластво і безпринципність поглядів, зневагу до обов’язків і моралі та інші типові явища сучасних реалій у абсолютно вигаданому просторі. За задумом режисера-постановника Дмитра Некрасова вистава не робить висновків і не дає відповідей. Ми пропонуємо інструмент, на який годі нарікати, коли побачиш криву пику чи мерзенні вчинки…

Ромео & Джульєтта
« Ромео & Джульєтта » Мюзикл, детектив
6.0 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 1
6.0
6.0
6.0
6.0

Юні веронці – він і вона – Від предків знайомі зі словом «війна». Довга й нудна між родами панує, Ділить прихильників, містом керує. Кругом обіцянки, розбрат, брехня, Заклики, гасла та інша фігня… Щойно домовляться – іскра – і знову: «Жити давайте дружно, панове!» Монтеккі – це він, Капулетті – вона… Любов!? Тільки втеча із цього лайна. Вихід для них третя сила готує. Та популізм лиш труїть – не рятує. Мир? Перемир’я? Чи втихомирення? Та краще для щирої згоди – примирення.

«Пурпурові вітрила» О. Гріна стали символом втілених мрій для багатьох поколінь. Вистава сучасних авторів за мотивами цієї повісті-феєрії звертається до глядачів будь-якого віку і стверджує, що змінити своє життя і втілити те, чого хочеться насправді – може кожен. Ассоль майже з народження залишилась без матері, виховував її грубуватий моряк Лонгрен і всю нерозтрачену любов віддав маленькій донечці. Характер у Лонгрена був норовливий та своєрідний, горе зробило його відлюдькуватим, а після того, як він не захотів врятувати трактирника Меннерса, винного у загибелі матері Ассоль, у селищі він став чужаком. Ассоль теж почувала себе вигнанницею за те, що вони з батьком ведуть життя, незрозуміле для інших, не спілкуються з мешканцями Каперни, живуть незалежно, розраховуючи тільки на свою працю. Але те, чого не бачили в дівчинці мешканці Каперни, побачив казкар Егль, який з одного погляду зрозумів, що казка допоможе Ассоль вижити у ворожому оточенні, зберегти чистоту думок та вчинків. І, коли на горизонті з’явився корабель під вітрилами кольору ранкової зорі, Ассоль не була здивована, бо всім серцем вона чекала того, що обов’язково мало статися. Кожна людина може стати щасливою і зробити щасливими тих, хто поруч. Словами О. Гріна це звучить так: «Я зрозумів одну просту істину. Вона в тому, щоб робити так звані дива своїми руками». Бурхлива енергія цієї вистави допоможе зарядити себе і повірити в свої сили. Світ твоїх мрій, глядачу, готовий втілитися в життя!

Лавина
« Лавина » Іронічна притча

Театр в формі іронічної притчі досліджує знайомі історичні ситуації, коли диктатура тиші, вбираючи в себе безліч заборон і табу, породжує надмірну покірність. Чи позбулися ми, сучасники, цього страху «говорити пошепки»? Дія відбувається в невеликому селищі, оточеному з усіх боків масивом гір. Дев'ять місяців на рік – безшумне життя, повне жаху, викликаного смертельною небезпекою сходження снігових лавин. І тільки протягом трьох місяців люди можуть кричати, танцювати, співати, стріляти зі зброї, грати весілля і народжувати дітей. Молода сім'я чекає появи дитини. До безпечного періоду залишилося два дні. Але дитина проситься на світ раніше. Коли таке трапилося п'ятдесят років тому, сильні цього маленького світу, щоб зберегти ціле селище, прийняли рішення – живцем закопати в землю вагітну жінку. Як вирішить громада цього разу: або вмре молода жінка зі своїм малюком, або загинуть вони всі?.. Тунджер Джюдженоглу є визнаним авторитетом у сучасній турецькій драматургії, лауреатом сімнадцяти літературних премій, дві з яких йому присуджено за межами Туреччини. В Європі його називають «турецьким Чеховим», якого хвилює не тільки доля окремої людини або сім'ї, а й людства в цілому. Драматичні твори письменника перекладені багатьма мовами й поставлені у більш ніж сорока країнах світу. Найвідоміша п'єса Т. Джюдженоглу «Лавина» – єдиний твір автора, надрукований в Україні.

Ніч на полонині
« Ніч на полонині » Поетична драма

Гуцульщина, розташована в глибині Карпатських гір, де густі соковиті лугові трави не поступаються красою величним прадавнім смерекам, – край овіяний легендами. На карпатській полонині могутні сили природи наче уві сні переплітають казку з реальністю. Молодий вівчар Іван потрапляє в цей чарівний світ, коли вперше йде на гірське пасовище, яке стає для нього місцем, де вирішується доля і відкривається істина. Закохавшись у лісову красуню Мавку, Іван не може забути земної любові до своєї нареченої Марійки. В бажанні розірватися надвоє, він намагається відректися від своєї людської суті, яка постійно нагадує про те, як важко зробити вибір. До того ж, у Мавку закоханий лісовий Чорт, який до останнього не втрачає своїх почуттів до неї. Міфічних героїв і земних істот поєднує трагічний любовний трикутник. Його лабіринти одних ведуть до загибелі, а інших – до світла, яке одвіку дарує нове життя. Наповнений магією природи і поезією любові чарівний світ мавок, чортів, лісовиків межує з реаліями життя, де людина, яка не цінує того, що має, в пошуках кращого втрачає все. Атмосферу казкового напівсну на лоні гірської свіжості Карпат, створюють автентичні народні пісні й запальні танці, які супроводжують сценічне дійство.