Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
Артист драми у академічному музично-драматичному театрі імені Лесі Українки у місті Кам'янське
Закінчив Дніпровський театрально-художній коледж в 2018 році. В Академічному музично-драматичному театрі ім. Лесі Українки працює з 2018 року.
Академічний музично-драматичний театр ім. Лесі Українки розташований в одній із найкрасивіших будівель історичної частини міста Кам’янське (у 1936-2016 р.р – Дніпродзержи́нськ). Будівля є пам'яткою історії та архітектури міського значення. Побудована в 1900 році. Спочатку була Народною аудиторією. Появі цього закладу культури, як втім і всіх громадських будівель Верхньої колонії Кам’янського ми зобов'язані Ігнатію Ясюковичу – директору-розпоряднику Дніпровського металургійного заводу.
Хто така Рапунцель? Це красуня-принцеса, дівчинка з довгим білявим волоссям, яку зла чарівниця викрала у королівської сім’ї і заточила у високу неприступну вежу. Справа в тому, що волосся Рапунцель має чудодійну силу, воно зцілює рани і повертає молодість, ось ця фантастична сила і потрібна була чаклунці. Так би і прожила Рапунцель в ув’язнені все своє життя, так би і вважала себе завжди дочкою Матінки Готель, якби не хоробрий та відчайдушний злодюжка Юджин, що випадково потрапив до вежі. Хлопець одразу закохався в красуню-білявку і сам впав до вподоби юній Рапунцель, а далі… Далі закоханих чекало не одне випробування перш ніж відкрилася правда, зло було покаране, а юнак і дівчина знайшли своє щастя. Вперше про викрадену прицесу з цілющим волоссям, ми дізналися від відомих казкарів братів Грімм. А з тих пір, як на екрани вийшов діснеєвський мультик про Рапунцель, ця героїня стала знаменитою на весь світ. Наш театр пропонує сучасний погляд на класичну історію, з непередбаченими сюжетними поворотами, яскравими декораціями і костюмами, добрим гумором, прекрасною музикою, піснями й танцями. Вистава стане справжнім новорічним подарунком для дітей і дорослих.
Діло було в ХVI столітті… Король Іспанії Карл V носив титул «імператор Священної Римської імперії» та був останнім з європейських монархів, що правили величезною територією. Широко відомий його гордий вислів: «У моїй державі ніколи не заходить сонце». Так ось, цей могутній монарх здобув чергову перемогу у битві при Павії і взяв у полон французького короля Франциска І. «Втрачено все крім честі і життя», – писав бідолашний Франциск своїй матусі. Щоби визволити вінценосного бранця до Мадриду приїжджає його сестра – принцеса Маргарита Наваррська. Розумна, витончена, жіночна, делікатна, смілива і рішуча, Маргарита підкорює при Мадридському дворі не одне чоловіче серце, її прихильності шукають навіть вороги. На шляху до своєї мети, принцеса використовує всі прийоми тонкої політичної гри, складає підступні плани, плете інтриги, використовує жіночі чари. Чи вдасться героїні домогтися бажаного, а може саме вона стане жертвою палацових інтриг? Заплутаний сюжет не залишить байдужим нікого. Блискучий драматург, Ежен Скріб, вміло сплів у тугий вузол все те, що так любить глядач: таємниці минулого, велику політику і придворне віроломство, любов нещасну і щасливу, багато гумору і гострі діалоги. До речі, ця п’єса вперше буде поставлена на українській сцені і вперше – українською мовою! Долучайтеся!
«Казка розповідається не для того, щоб приховати, а для того, щоб відкрити, сказати на повну силу, на повний голос те, що думаєш»,– вважав Євген Шварц, великий казкар ХХ століття. І дійсно, його п’єси – це збільшувальне скло для глядачів і читачів, принаймні для тих, що мають рішучість поглянути уважніше перш за все на себе самих. Саме такої рішучості потребує від глядачів нова вистава нашого театру «Дракон». За основу сюжету взято поширений в міфологіях багатьох країн мотив знищення дракона головним героєм в ім’я порятунку людей. Але в казці Шварца люди, яких рятує лицар Ланцелот, вважають життя під владою Дракона цілком терпимим. До жорстокості і утисків вони звикли, кожен сподівається, що гірше не буде. А вступати з Драконом в бій – вірна смерть. Ці люди не особливо й хочуть, щоб їх рятували, їм не потрібна свобода, вони вважають за краще бути в рабстві, аби пан виявився м’якішим. Втративши одного тирана, вони із задоволенням йдуть під владу іншого. Герой з подивом виявляє – для того, щоб звільнити людей, вбити Дракона недостатньо…
Ця історія могла б починатися так: «Щороку перед Різдвом тато мав звичай випускати маму з в’язниці …». Тато – Генрі II, король Англії, старий солдат, ветеран хрестових походів. Він і країною керує, як своєю кіннотою, мудрість політика йому замінює левова хватка. Мама – Елінор Аквітанська, норовлива королева-бунтарка. У тата і мами є три сини: старший – Річард Левине Серце, прямий, грубий і войовничий, меншенький – Джон, слабкий, боягузливий і плаксивий татусин улюбленець, середній – Джеффрі, нелюбиме дитя в рідній сім’ї. Скандал в цьому благородному сімействі розгорівся через пару милих фамільних дрібниць – англійську корону і французьку принцесу. Герої відчайдушно інтригують один проти одного, не гребуючи нічим, щоб домогтися свого.
Це героїчна казка про хлопця, що народився від горошинки та став справжнім лицарем, захисником своїх рідних і визволителем своєї землі від підступного чаклуна Змія. Природа нагородила Котигорошка надзвичайною богатирською силою, відчайдушним серцем та щирою душею. Коли Змій, перетворившись на Діда-мандрівника, спалив хати у рідному селі хлопця та викрав його кохану Орисю, юний герой не роздумуючи вирушив у далекий путь, щоб знайти і подолати ворога. На дорозі зустрів він героїв-богатирів Вернидуба, Вернигору та Крутивуса, які стали його побратимами і допомогли перемогти страшне триголове чудовисько.
Ця старовинна англійська казка набула шаленої популярності після того як у 1933 році побачив світ однойменний мультфільм американської студії Уолта Діснея. У нашому театрі історію про пригоди трьох поросят і вовка розповідає добрий Клоун. До речі, він не тільки чудовий казкар, а ще і вправний фокусник… Усе літо поросята гралися, співали та веселилися. Але з настанням перших холодів замислилися: де ж зимувати? Старші брати швиденько збудували хижки із соломи та гілочок. – Наймолодший поросятко цеглинка до цеглинки зводив кам’яний будиночок. Працював ретельно… У цей час два інших поросяти байдикували та потішалися зі свого трудяги-братика. Лихо не забарилося і відразу ж з’ясувалося, хто чинив правильно, а хто ні. Разом з поросятами наші маленькі глядачі зможуть збагнути мудрість української приказки: «Попрацюєш улітку – відпочиниш узимку!»
Не кожному щастить знайти справжніх друзів. Ось, наприклад, Мавпочка дуже-дуже хотіла з кимось подружитися, але їй це ніяк не вдавалося. Справа в тому, що вона любила дражнитися і кепкувати над іншими звірятами. Кому ж таке сподобається? А ось Тигренятко чомусь легко і просто зуміло заприятелювати і з вченим, трохи дивакуватим Папугою, і з мрійливим Равликом, і з грізним на перший погляд Крокодилом. Як йому це вдалося? Саме про це малята і дізнаються, подивившись виставу «Тигренятко, що казало «Р».
Це весела і одночасно зворушлива музична казка про чудеса, які відбуваються поруч з нами. Герої вистави і наші вірні друзі дитинства – іграшки – опиняються в дуже-дуже складній ситуації. Але закликавши на допомогу винахідливість, вірність, оптимізм і дружбу, красуня Лялька, елегантний Папуга, хоробрий Тигр, чарівний Заєць, мудрий Ведмідь долають усі перешкоди на своєму шляху. Звичайно, тут не обійшлося без допомоги Діда Мороза і Снігуроньки, які одного разу вчасно прийшли в один звичайний двір нашого міста, де і сталася ця чарівна історія.
В цій веселій історії про лісових мешканців все починається з того, що тітонька Сорока випадково знаходить дивний корінець з візерунками. Неписьменна птаха не здогадалася, що то були зовсім не візерунки, а – літери, слова і речення! А от Заяць, на своє щастя, читати навчився, і тому чарівний корінець дуже йому пригодився, можна сказати, життя врятував. Але скільки при цьому вийшло веселої плутанини! В кого тільки не перетворювався зайчисько, щоб не потрапити в лапи Вовкові – і в Лисицю, і в Ведмедя, і в самого Вовка, нарешті. Підступна Сорока разом з Вовком розгадала все ж таки таємницю корінця, і найслабший знову опинився в біді. Але, незважаючи на всі підступи хижаків, Заєць за допомогою добродушного і справедливого Дядька Михайла знайшов найпростіший і вірний вихід.
Академічний музично-драматичний театр ім. Лесі Українки розташований в одній із найкрасивіших будівель історичної частини міста Кам’янське (у 1936-2016 р.р – Дніпродзержи́нськ). Будівля є пам'яткою історії та архітектури міського значення. Побудована в 1900 році. Спочатку була Народною аудиторією. Появі цього закладу культури, як втім і всіх громадських будівель Верхньої колонії Кам’янського ми зобов'язані Ігнатію Ясюковичу – директору-розпоряднику Дніпровського металургійного заводу.