Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!
Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
Валерія Федотова
Не знаю, чи був колись момент, коли саме я «вирішила», що буду режисером. Зараз в мене відчуття, ніби так було завжди. Я завжди хотіла щось створити, про щось розказати, щось відкрити для себе та інших... просто в 16 років в університеті я з одногрупниками зробила свою першу режисерську роботу і, коли побачила на показі кафедрі, що це викликає в людей співчуття, сльози, сміх – зрозуміла, як називається те, що я хочу робити все життя. Розумієте? Наче воно завжди було зі мною.
Щодо того чим я займаюся ще, то перше що я можу назвати – це малювання. Я ніколи не вчилася і не вміла малювати, в мене є малюнки з дитинства, де якісь непропорціональні, схожі на огірків, люди, багато сонця, та іншого безглуздого і прекрасного, але 4 роки тому, саме тоді, коли я почала репетирувати свою першу виставу, я почала малювати – і народився якийсь дивний карикатурний світ, який є для мене дуже особистим і дорогим.
Крім цього, я люблю дивитися хороші вистави, кіно, читати довго, до того моменту, поки не засинаєш з книгою у руках, проводити час з тими, кого люблю. Та як можна більше говорити з талановитими та добрими людьми.
Очима та відчуттями Чарлі Гордона: Валерія Федотова про прем’єру «Квіти для Елджернона» у Дикому театрі
Один з найлюдяніших романів у світовій літературі Даніеля Кіза «Квіти для Елджернона» на сцені Дикого театру. Режисер Валерія Федотова про прем'єру, акторів, художнє та музичне рішення вистави та співпрацю з Диким в інтерв'ю Theatre.love
«Якщо в Києві шукати найдобрішу та найзворушливішу виставу, – це «Шинель», – Даша Малахова
У новому проєкті творці об'єднають сценічне мистецтво і саунд-спецефекти, щоб максимально перенести глядача у театральну залу під час перегляду онлайн.
Валерія Федотова: «У виставах теж мають бути задіяні люди, яких ми хочемо обійняти»
Режисер Валерія Федотова про закоханість у театр, вистави, наставників, прем’єру «Шинель» і натхнення в інтерв’ю для Theatre.love
бере участь Валерія Федотова
«… і серце моє, загалом дуже спокійне, почало битися» У департаменті… Краще не називати, в якому департаменті, служив один чиновник, взагалі нічим не примітний, низенький на зріст, трохи рябуватий, зі зморшками по обидва боки щік. Прізвище його було Башмачкін. Ім’я – Акакій Акакійович. Навряд чи де можна було знайти людину, яка так служила би своїй посаді. Він служив не просто ретельно, – ні, він служив з любов’ю. Із довічного титулярного радника глузували всі, хто насідає на тих, хто не здатен кусатися. Втім, у своєму переписуванні йому ввижався свій розмаїтий і приємний світ. Так і пройшло би мирне життя чоловіка до глибокої старості, якби не було різних лих, розсипаних на життєвій дорозі – в житті нашого героя з’явився світлий гість в образі Шинелі, яка вкрай змінила його злиденне життя.
Вистава, для тих, хто починає дорослішати. Тобто – для кожного. Для дітей і батьків, школярів, студентів, хіпстерів, для всіх коротше. І не важливо 8 тобі років, чи 80. Справа тут у тому, що коли ти дорослішаєш (а це з тобою відбувається постійно), головне – це не загубити те найдорожче, чого тебе навчили батьки або добрі історії, або зрозумів ти сам. До Вашої уваги, пані та панове, герої казок Ганса Крістіана Андерсена! Не шукайте їх більше у книжках, бо вони усі тут: зухвала та смілива Дівчинка з сірниками, загадковий чарівник Оле Лукойє, стильний і граціозний Голий Король, кращий хлопець світу – Ганс Чурбан, зворушливий і добрий Солдат, а ще Королевна, Принцесса, Кресало з собаками, Червоні Черевички та ще багато іншого.
Якби вам запропонували взяти участь у експерименті, що зробив би вас кращою версією вас. Погодились би? Але якби вам не дали жодних гарантій? Погодились би? Скільки ви готові заплатити за лічені миттєвості, відчути себе найрозумнішою, найпривабливішою, найкращою людиною планети? Чи стали б ви счасливішими? Дикий театр у співавторстві з Валерією Федотовою та Робом Фельдманом переосмислив дуже чуттєву і пронизливу історію Чарлі Гордона, на нашій сцені – один з найлюдяніших романів у світовій літературі Даніеля Кіза – «Квіти для Елджернона».
«Не треба ховатися від щастя, адже життя коротке, позаду океан народження, попереду - океан смерті, а наше життя лише вузька смужка суші між ними». Як і інші твори Довлатова, «Віслюк...» теж повністю побудований на реальних фактах, на особистих переживаннях, досвіді. Постановка побудована так, що ви самі не помічаєте, як теж опиняєтеся в вихорі, що відбувається. До Джона Сміта сформовано особливе ставлення. Інші герої один на одного схожі: вони самотні, в пошуках рідного притулку. Але головний герой впевнений: від щастя не треба ховатися. Треба сміливо крокувати по вузькій смужці суші між океанами життя і смерті ....