Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
Артистка драми
Закінчила Дніпропетровське державне театральне училище в 1983 році.
У нашому театрі працює з 1983 року.
Лауреат Всеукраїнського театрального фестивалю «Класика сьогодні»:
1993 рік – номінація «Краща жіноча роль» за роль Олівії в спектаклі «Дванадцята ніч» за п’єсою В. Шекспіра.
Академічний музично-драматичний театр ім. Лесі Українки розташований в одній із найкрасивіших будівель історичної частини міста Кам’янське (у 1936-2016 р.р – Дніпродзержи́нськ). Будівля є пам'яткою історії та архітектури міського значення. Побудована в 1900 році. Спочатку була Народною аудиторією. Появі цього закладу культури, як втім і всіх громадських будівель Верхньої колонії Кам’янського ми зобов'язані Ігнатію Ясюковичу – директору-розпоряднику Дніпровського металургійного заводу.
Звичайно ж, питання, винесене в назву вистави, риторичне. Всім добре відомо про існування такого закладу як пологовий будинок. Саме там щодня відбувається диво – народжуються нові життя. Там жінки не тільки відчувають ні з чим незрівнянну радість, а й покладають на себе тягар відповідальності за майбутнє дитини. Там ухвалюються найважливіші рішення, зникають одні проблеми, і тут же виникають нові… Отже, життя в цій установі вирує, даруючи драматургам несподівані, інколи, смішні, а буває і сумні сюжетні колізії. Дія п’єси «Звідки беруться діти?» відомого українського письменника і кіносценариста Анатолія Крима відбувається в пологовому будинку невеликого провінційного містечка. Головні героїні – 4 жінки при надії. Але кожна по-своєму відноситься до майбутньої дитини і до дітей взагалі, кожна потрапляє в різні нестандартні ситуації, пов’язані з материнством і улюбленими чоловіками. Підтримати «матусь» і допомогти впоратися з особистими переживаннями намагається головний лікар Маргарита Андріївна, а також санітарочка Паша. Доля звела цих жінок не випадково. Кілька днів в пологовому будинку докорінно змінили життя кожної…
Цей спектакль порадує справжніх цінителів гумору. Він не претендує на філософські глибини і вирішення глобальних проблем, зате дає багато приводів для нестримного сміху. Англійська назва п’єси «CAUGHT IN THE NET». Дослівний переклад – пійманий у мережі. Головний винуватець низки подій, що стала основою сюжету цієї комедії – великий і всемогутній Інтернет. Саме в його павутині заплутається головний герой – велелюбний таксист Джон. Сюжет настільки закручений, що нагадує пружину. Герої «Татуся в павутині» постійно потрапляють у смішні ситуації, а коли намагаються знайти вихід, заплутуються ще сильніше в павутині брехні і непорозумінь.
Сучасна, повчальна, музична казка за народними мотивами, яка переконає, щочасто в житті перемагає не той, у кого найбільші біцепси. Хороші і «не дуже» персонажі змусять задуматися і дітей, і дорослих над тим, кого другом вважати,а кого і … на поріг не пускати.
Якими тільки епітетами не нагороджували п’єсу Lend Me A Tenor («Позичте тенора») провідні світові театральні критики: «шедевр», «великий фарс живого класика», «найсмішніше шоу Бродвею», «американські гірки веселощів» … Справді, Кен Людвіг блискуче поєднав в цій п’єсі легковажність комедії положень з високим мистецтвом … опери! Так-так, саме опери. Адже герої цієї злегка божевільною історії – співаки, менеджери і фанати оперного мистецтва. Дія відбувається в розкішному номері готелю, призначеному для всесвітньо відомого італійського тенора Тіто Мереллі. Суперзірка приїжджає, щоб дебютувати в одному з оперних театрів США зі своєю коронною роллю Отелло. Квитки продані, декорації встановлені, оркестр готовий. Але через низку непорозумінь Тіто помилково приймають за мертвого. Продюсер Сондерс в паніці. У божевільній спробі врятувати спектакль і обдурити публіку Тіто замінюють Максом, помічником Сондерса, що мріє про кар’єру співака. Але коли справжній тенор раптово прокидається, починається реальний хаос. За увагу зірки борються (іноді – буквально) ревнива дружина тенора, його амбітна партнерка, подружка Макса і кокетлива очільниця оперної гільдії. Втім, все закінчується благополучно і для кожного учасника цієї історії настає свій ЗІРКОВИЙ ЧАС. До речі, саме цей варіант назви для вистави – «Зірковий час» – і вибрав наш театр.
Невитіювата, але щира історія про те, як Уляну ледь не віддали заміж за багатого сільського дурника Стецька, а красивий, але бідний Олексій за допомогою дядечка-москаля зміг відстояти своє право на щастя.
Ніж – в спині, навколо – калюжа крові… У такому вигляді одного ранку в своєму ліжку був знайдений Марсель – голова родини, процвітаючий бізнесмен. У будинку-фортеці, куди неможливо дістатися сторонній людині, живуть тільки «свої»: дружина, теща, дві дочки, сестра дружини, економка та покоївка … Хто ж убивця?
Це смішна, сумна і мудра притча, в якій фантазії та реальність сплетені в єдине ціле. Притча про Божі тварини у Божому світі, про любов, прощення і милосердя. Ця історія могла статися в будь-якому місці земної кулі, незалежно від континенту, країни та мови, якою спілкуються її жителі. Історія про те, як тварини допомагають людині знайти гармонію в своїй душі, позбутися конфлікту розуму, серця й тіла, дійти родинної згоди….
В основі п’єси класика українського театру епохи модерну – історія сімейної пари. Інна і Панас обожнюють один одного. Але все частіше Інна проводить вечори в ресторанах і кабаре, а Панас знаходить своє щастя в турботі про чужих дітей. Аби зберегти сім’ю Інна наважується на відчайдушний крок. Будучи безплідною, вона пропонує Панасу зачати дитину із сторонньою жінкою, і потім взяти малюка на виховання.. «Сурогатна» мати на ім’я Люда знайдена, і прибудована до Панасу як друкарка…
«Тілі-тілі, тілі-бім, загорівся кицин дім!» Пам’ятаєте, як ця казкова пожежа знищила прекрасний затишний будиночок? Як в одну мить із пихатої пані Киця перетворилася у бездомну жебрачку. Хто допоможе нещасній? Її «друзі» – Свиня, Цап з Козою, Півень з Куркою? Або сирітки-кошенята? Мудра казка Маршака навчить хлопчиків та дівчаток пробачати образи та поспішати на поміч тим, кого спіткала біда…
Одна з найвідоміших казок світу про бідну дівчинку, яка знайшла любов і щастя. Цей сюжет втілений у фольклорі майже всіх народів планети. Кажуть, і у стародавніх єгиптян існувала версія цієї казки. Чарівна історія про Попелюшку живе й живе, і кожен розповідає її на свій кшталт. Мабуть, найкраще, найчарівніше, найдобріше перекладення для сцени цієї знаменитої історії зробив драматург-казкар Євген Шварц. Саме за його п’єсою наш театр поставив музичну казку для дітей і дорослих про кохання, яке здатне творити справжні дива!!!
Колись видатний казкар світу Г. Х. Андерсен написав прекрасну казку. Згодом чудовий письменник і драматург Євген Шварц блискуче переказав її для театру. І тепер наші маленькі глядачі можуть на власні очі бачити як Снігова королева забирає у своє крижане царство Кая і як безстрашна Герда вирушає на пошуки свого друга. На своєму шляху дівчинка зустрічає нових друзів, які допомагають їй впоратися з труднощами і здолати всі перешкоди.
Академічний музично-драматичний театр ім. Лесі Українки розташований в одній із найкрасивіших будівель історичної частини міста Кам’янське (у 1936-2016 р.р – Дніпродзержи́нськ). Будівля є пам'яткою історії та архітектури міського значення. Побудована в 1900 році. Спочатку була Народною аудиторією. Появі цього закладу культури, як втім і всіх громадських будівель Верхньої колонії Кам’янського ми зобов'язані Ігнатію Ясюковичу – директору-розпоряднику Дніпровського металургійного заводу.