З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
Дмитро Вівчарюк
Дмитро Вівчарюк
Дмитро Вівчарюк
Дмитро Вівчарюк

Дмитро Вівчарюк

Актор.

Закінчив Київське обласне училище культури і мистецтв (спеціальність «Диригент-хоровик, викладач фахових дисциплін») та Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім. І.К. Карпенко-Карого (спеціальність «Актор драматичного театру і кіно», курс Зимньої Валентини Іванівни).

У 2009-2014 рр. працював артистом муніципального чоловічого хору духовної пісні «Благовіст», м. Ірпінь. Задіяний у виставах «Янгольська комедія» Л. Хохлова, «Принцеса Лебідь» І. Пелюка, О. Харченка, «Людина і вічність» А. Курейчика Київського академічного молодого театру.

З 2014 р. – соліст-вокаліст Національної оперети України. Задіяний у виставах «Кицькин дім» П. Вальдгарда (Козел), «За двома зайцями» В. Ільїна, В. Лукашова (Внутрішній голос Голохвостого).

Спеціальні відзнаки: Дипломант V обласного огляду-конкурсу камерної вокальної музики ім. І.С. Козловського у номінації «Солісти» (2008р.).
Переможець (Гран-прі) V Всеукраїнського конкурсу професійних читців імені Івана Франка (2012р.).
Переможець фестивалю «Молоді таланти України!» у номінації «Молодіжний вокал» (2012р.).

Біографічні дані:
Дата народження: 28.09.1989 (33 роки)
Місце народження: Україна, місто Київ
Освіта: Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого
Актор  є  резидентом театрів:
Тетяна Едемська
Тетяна Едемська
Художній керівник
5.2 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 93
5.3
5.1
5.4
5.1

ТЕ-АРТ – театральна агенція, яка випускає антрепризні вистави з найкращими і найвідомішими акторами країни. За майже чотири роки роботи було створено 7 вистав, які з неймовірним успіхом збирають аншлагові зали захоплених глядачів. Вистави ТЕ-АРТу відрізняються тим, що за три години на сцені розкриваються дуже важливі питання у житті кожної людини. Разом з тим жодна вистава не схожа на іншу, тому глядач кожного разу, купуючи квиток, точно знає, що це буде незвично та захоплююче.

Ми знайшли 7 вистав, в яких
бере участь Дмитро Вівчарюк
5.7 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 18
5.7
5.5
5.7
5.8

Надзвичайна вистава «Кураж», поставлена майстром втілення думки у пластиці та сценічному русі Олексієм Скляренком, є своєрідною сенсацією на сцені Театру на Липках. Основою постановки стали п'єса «Матінка Кураж та її діти» і ремарки творів Бертольда Брехта – видатного німецького поета і драматурга. П'єса була написана в 1938-1939 роках і була задумана як антивоєнний твір. У виставі режисер продовжує думку автора щодо нищівної функції війн, які стирають з лиця Землі не лише матеріальний світ людей, а й емоційні, тонкі аспекти нашого існування. Непростий матеріал запропоновано глядачеві у дуже красивій та естетичній формі – актори презентують своїх героїв за допомогою хореографії та неймовірних пластичних рішень. Режисер дуже тонко відчуває людську психофізику, тому вистава зачіпає інтимні куточки глядацької душі дуже доречними візуальними способами.

5.1 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 36
4.8
4.8
5.4
5.3

Патрик - жорстокий і безжалісний вбивця, що тримає у страху всю Ірландію. Він не знає ні пощади, ні сентиментів. Як ураган він мчиться по країні, змітаючи все і всіх на своєму шляху. І є лише одна істота у цілому світі до якої Патрик має справжні почуття. Але з нею стається біда, і під приціл месника-м’ясника потрапляє цілий острів. 21 +, не рекомендована до перегляду людям з хиткою психікою, глибоко вагітним жінкам і любителям котиків Містить сцени насилля, жорстокості, нецензурну лексику у великому об'ємі!

5.3 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 8
5.3
5.3
5.3
5.4

«Москалиця» – вистава, прем'єрою якої відкривали Сцену 77, майданчик, що у своїй назві приховує, якщо не нумерологічну, то цілком знакову історію про дві сімки. Містична драма про життя жінки, яку авторка, Марія Матіос, характеризує словами: «Ні сльоза. Ні сміх. Ні осуд. Тільки мовчання й холодний розум ведуть її життям». Постановка Влади Белозеренко «Москалиця», за однойменною повістю, вражає образністю, зачаровує загадковістю. Багатомірне і позачасове існування героїв у просторі вистави змушує замислитись і розібратись у сенсах буття. Сенсах, що відкриваються у непідробній щирості головної героїні, її всепрощенні і чесноті.

5.6 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 10
5.5
5.5
5.6
5.7

«Розмова, якої не було» – вистава за п'єсою Родіона Белецького «Звук, що позаду літака, або розмова, якої не було» стала премєрою 84-го театрального сезону (2018/19 р) Національної оперети України. За сюжетом твору двоє друзів зустрічаються і ведуть розмову про минуле, пригадують і водночас розігрують прості, під час кумедні історії, що мали вплив на їхнє життя. Але так само як надзвуковий літак, швидкістю руху випереджає швидкість звуку, так життя випереджає звучання цього діалогу.

Антреприза
6.0 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 1
6.0
6.0
6.0
6.0

Гарік Корогодський і Компанія в феєричної комедії «Як витратити мільйон, якого немає»! Ми раді повідомити, що справжня акторська Dream Team повертається на театральні підмостки столиці! Забиті під зав'язку зали, нестримний сміх, бурхливі оплески – це незмінні атрибути сценічного блокбастера за бестселером легендарного киянина Гаріка Корогодського. Море гумору, щемливі нотки лірики і ностальгії, що приймаються «на ура», пластичне і музичне рішення – це і багато іншого забезпечать публіці повний екстаз від того, що відбувається. Вистава в режисерській інтерпретації Тихона Тихомирова – легка комедія з елементами буфонади про Гаріка Корогодського, його дитинство і юність, любов і ненависть, боротьбу і волю. «Діма (виконавець ролі Гаріка) – це ідеальне попадання в образ мене! Папа, бабуся, Саша Меламуд – актори вистави дуже гармонійні в ролях персонажів моєї історії », – зазначає гру акторів Гарік Корогодський. 70-80-ті роки ХХ століття. Нестримна фантазія головного героя додає велику порцію фарб в занудний антураж радянської епохи. У зв'язку з цим видовище стає бурхливим і феєричним.

«Оркестр» – постановка за однойменною п'єсою французького письменника, одного з авторів інтелектуальної драми, Ж.Ануя. На одному з курортів повоєнної Франції відпочиваючих розважає невеликий оркестр, де грають жінки-музиканти. Ролі оркестранток у виставі виконують чоловіки, як у давньогрецькому або у шекспірівському театрі. Таке «перевтілення», сучасна мова, підсилені пристрасті – створюють особливу атмосферу у виставі. Комічних ситуацій, підсиленої пристрасті, карколомних епізодів у виставі повно і це – вражаюче! Плакати чи сміятися – вирішуйте самі, адже «Оркестр» поставлений у жанрі трагікомедії, де мінорні почуття стрімко змінюються мажорними.

6.0 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 2
6.0
6.0
6.0
6.0

Сучасна, смілива, насичена непередбачуваними ситуаціями вистава, в якій українська пісня звучить у ритмі блюзу, в якій сміються самі з себе і шукають кохання. Герої вистави доводять, що в житті дуже важливо вірно обрати свій шлях і тільки тоді життя стає щастям. Режисерка-постановниця вистави Тамара Трунова розповіла: «Назва «Під небом синім», що, на перший погляд, здається романтично-поетичною, насправді просто є такою, що може стосуватися кожного. Адже у виставі мова йде про людей, які проживають не своє життя. Кожен із героїв не насмілився, чи то не зумів одного разу стати тим, ким є насправді. Вони працюють вчителями, але не за покликанням, а тому що не змогли знайти себе деінде. У нас, так само як і в Британії, багато таких «фейкових» вчителів, які намагаються знайти у своїй роботі схованку від небезпек великого світу. Проте формальне заповнення життя речами і подіями не може компенсувати їх розгубленість та неготовність приймати виклики сучасного світу. Вони не вміють жити у комфорті, вони звикли жити «ненормально» тому, власне, герої формують якісь викривленні стосунки одне з одним. Чи то задля адреналіну, чи, можливо, таким чином відволікаючи себе (аби не втратити глузд) від суворої реальності у якій їм доводиться жити. В цій історії дуже сильна ігрова атмосфера, але герої ставляться до цієї гри вкрай серйозно». У виставі відверто говорять про секс і навіть оркестр, що розміщується поряд із глядачами, сміливо грає музичні інтерпретації доволі інтимних почуттів. А глядач поринає у справжній шквал іронії, пристрасті, самопізнання і... «стьобу».